Міхаель Хорш: «З часом врожаї в Україні зростуть»

/ Гість номера / Четвер, 27 вересня 2012 22:49
altІз засновником і головою правління машинобудівної корпорації HORSCH Maschinen GmbH ми поспілкувалися 5 липня у селі Полковничому на Київщині, куди він прибув з Європи на День поля, перед тим злітавши ненадовго у Канаду.
«Ми усвідомлюємо, що за успіх
нашої фірми ми завдячуємо Богові».
Корнелія Хорш

Міхаель Хорш вдягнутий у ковбойку, джинси й зручні мокасини. Серед людей не вирізняється - його важко відрізнити серед десятків механізаторів, агрономів і дилерів, які з’їхалися у Полковниче обмінятися досвідом. Навіть коли він походжає між сівалками і культиваторами фірми «Хорш», то більше схожий на українського директора МТС, який придивляється, щоб його ще придбати. Так само любить пан Хорш «потусуватися» із аграріями Казахстану або Кенії, не соромиться розпитувати користувачів про найдрібніші нюанси щодо сільгосптехніки. Не віриться, що це - мультимільйонер, винахідник, власник крупної компанії, яка визначає напрями прогресу в аграрній галузі Європи – торік її фінансовий обіг перевищив €165 млн. Але коли він починає говорити про сільське господарство, Міхаель Хорш поступово запалюється й потроху нагадує місіонера, проповідника якоїсь новітньої релігії. Його жести точні й переконливі, висновки продумані, іноді він оживляє розмову цікавим дотепом. Нам вдалося провести з ним бесіду про символи аграрної віри пана Міхаеля, про техніку «Хорш», сучасні технології й те, чого ж найбільше бракує нині українським селянам.

- Пане Хорш, кажуть, що ваша корпорація – сімейне підприємство. Скільки Ваших родичів є серед керівного складу?
- Я є співзасновником компанії HORSCH Maschinen GmbH. Крім мене, у справах фірми беруть важливу участь мій молодший брат, комерційний директор Філіп Хорш, і також кузен, директор з експорту Трауготт Хорш. Моя дружина Корнелія Хорш керує справами HORSCH у Франції. Ще три мої брати також займаються сільським господарством, ми співпрацюємо, але у них свої окремі підприємства.

- Чули, що окрім виробництва техніки, Ви володієте чималими земельними угіддями, близько 20 тис. га. То ким Ви себе вважаєте – машинобудівником чи селянином?
- Я маю два свої сільськогосподарські підприємства у Німеччині й Чехії, а також обробляю землю разом з братами на їхніх угіддях. У душі я насамперед фермер, та й вчився на агронома. І якби не було цих аграрних підприємств, то й у машинобудуванні ми б не мали ніякого прогресу. Звідки б з’являлися нові ідеї?

- Вас не зрідка в останні роки бачать на українських полях. Чим Вам цікава наша країна? Можливо, тим, що тут добре продаються ваші культиватори і сівалки?
- Україна, як-не як, належить до Європи. У Європі разом з Україною є загалом 115 млн га сільськогосподарських земель, з них у вашій країні – 35 млн га, а Німеччина має тільки 12 млн га. От вам і відповідь, чому Україна є такою цікавою і важливою.
 
altМожливо, урожайність у вас не така висока, як у Німеччині. Але з часом це мине, й врожаї тут зростуть. Вже давно збільшення обсягу продукції у сільському господарстві відбувається завдяки оптимізації агротехнологічних процесів, застосуванню передової техніки й знанням.
 
Але Україна вже не є «житницею Європи», як ми чули завжди – тобто країною, яка експортує тільки пшеницю. Ми чітко бачимо, що за 10 років значно змінилася структура посівів і сівозмін. І змінюватиметься ще далі, особливо у центральних і північних регіонах. Бо ці землі не є сприятливими для озимої пшениці. Клімат для неї заспекотний, щоб мати високі врожаї. Але ці ж умови дуже добрі для кукурудзи й сої. Великі агрофірми цих регіонів збільшуватимуть з часом посіви кукурудзи й сої, й зменшуватимуть – пшениці та соняшнику. Частково й ріпак знайде своє місце.
 
Ми живемо в такий час, коли постійно йдуть угору ціни на зерно. Це в цілому світі. Але в Україні, може, не зовсім так, тому що у вас дещо закритий ринок. Потреба у продовольстві також усюди зростає, а більше землі на цій планеті не може бути. Тому ми бачимо, що земля стає дедалі дорожчою. Орендна плата за землю також збільшується. Вибухають ціни на мінеральні добрива. Виробництво азоту напряму залежить від цін на нафту, газ. А вони зростають. Хто може заплатити найвищу ціну за землю? Тільки кращий, ефективніший господар. А кращий завжди шукає передові технології. Не просто нові машини – а саме технології. Тому що він має відрізнятися від сусідів, бути конкуренто кращим. Можливо, йому потрібно й більше знань. Ми вкладаємо кошти не лише в машини – ми пропонуємо людям нові сільськогосподарські технології.

- Відомо, що ви створювали спільні машинобудівні проекти з українськими компаніями. Зокрема, випускали сівалку разом із дніпропетровським «Агро-Союзом». Наскільки вам комфортно працювати з українцями? І що маєте на думці на перспективу?
- Я отримав багато нового досвіду, дечому навчився у цій співпраці. Для мене це був позитивний час. Кожна сторона отримала від цієї спільної роботи свої здобутки. Я побачив, що у сільському господарстві України відбуваються великі і досить серйозні зміни. І вони тривають. При таких змінах є багато ризиків, але й з’являється чимало шансів. Ми й далі концентруватимемо свої зусилля на ринку України, на розвитку нових продуктів.
 
Тема, яка наразі мене найбільше цікавить (та й не тільки мене) – це міндобрива. Вони дорожчатимуть, і те, що ми платимо за них зараз, з історичної точки зору скоро сприйматиметься як дрібниця. Тож на часі вироблення таких технологій, щоб ми набагато краще могли вносити добриво й розподіляти його. Я б тут згадав адресний (смуговий) обробіток ґрунту.
 
Дуже важливою є також тема контролю трафіку – тобто обмеження кількості проїздів техніки по полю. У світі над цим тільки починають працювати, й це буде досить серйозна тенденція. Ця система працює з допомогою GPS-навігації та RTK-станцій (Real Time Kinematic). Усі координати поля чітко запам’ятаються комп’ютером. І надалі комбайн постійно багато сезонів їздить полем по одній і тій самій колії. Так само їде обприскувач, трактор, зерноперевантажувач. Культивація теж робитиметься чітко вибірково: тільки у тому місці, де потрібен буде рядок кукурудзи або соняшнику. Думаю, на українських підприємствах це все досить швидко запрацює.

- Пане Міхаеле, будь ласка, якщо можна, максимально відверто, без дипломатії: чого, на Вашу думку, бракує нині українським аграріям найбільше? Чи такої техніки, як «Хорш», чи таки технологій? Може, добрив, насіння або кредитів? Чи, зрештою, розуму й працелюбства?
- Доброї політики. Це головна проблема. Політики України мали б якось краще розуміти виробників. А особливо надавати можливість виробникам без проблем продавати свою продукцію на світових теренах. Як не буде вільного ринку зерна – не буде й стимулів створювати високотехнологічні підприємства. Ну, й також професійним аграріям, можливо, держава мала б надавати якісь преференції.

Розмовляв Ігор Петренко
 
З досье
altМіхаель Хорш – інженер і агроном в одній особі. Виховувався у багатодітній селянській сім’ї, де було шестеро дітей. Стажувався у США. Свої перші агромашини він розробив ще у 1981 році для власних потреб на території своєї ферми Зітценхоф (Німеччина), де й понині розташований головний офіс його компанії. У січні 1984 року кілька представників родини Хорш засновують HORSCH Maschіnen Gmb, де Міхаель Хорш і його дядько, видатний бізнесмен Вальтер Хорш, заходяться керувати усіма справами.
Наприкінці 2000 року, у зв’язку з поважним віком, Вальтер Хорш відходить від активної участі в роботі підприємства, залишаючись дорадником. Міхаель Хорш далі нарощує лінійку агротехніки: фірма HORSCH Maschіnen Gmb нині виробляє борони, культиватори, глибокорозрихлювачі, сівалки, обприскувачі й має щорічний обіг до € 200 млн. Випробовує техніку на власних полях, в умовах жорсткої реальної експлуатації, і лише після цього виставляє нову модель на продаж.
У новому тисячолітті компанія стрімко виходить на ринки передових аграрних країн: США, Франції, Росії, а також України. В 2003-му відкривається спільне підприємство «HORSCH Агро-Союз» на Дніпропетровщині. Техніка HORSCH б'є світові рекорди в категорії «швидкість посіву», одержує почесні європейські відзнаки як передове підприємство в сфері агробізнесу. У Зітценхофі, де все й починалося, тепер розташувалися конструкторське бюро, відділи маркетингу, закупівель, збуту, також бухгалтерія, сервісний підрозділ, виробничі цехи для складання деяких моделей техніки й логістичний складський термінал. Зараз там також будується науково-дослідний центр. Але Міхаель Хорш не надто часто затримується у рідних місцях: він літає по усьому світі, адже техніка HORSCH затребувана у багатьох країнах.

 27 липня 2026
Уперше в історії ріпак не вивезли за кордон до Нового року — заводи переробляли його протягом усього сезону. Понад 1,3 мільйона тонн, 42 відсотки валового збору, лишилися в країні, а виручка від експорту олії зросла втричі. Причина розвороту — мито, запроваджене торік у вересні.
Уперше в історії ріпак не вивезли за кордон до Нового року — заводи переробляли його протягом усього сезону. Понад 1,3 мільйона тонн, 42 відсотки валового збору, лишилися в країні, а виручка від експорту олії зросла втричі. Причина розвороту — мито, запроваджене торік у вересні.
27 липня 2026
 27 липня 2026
В агровиробництві всі процеси взаємопов’язані і від якості виконання одного етапу залежить кожен наступний, а зрештою – і врожай. Як кажуть фермери, основа нового врожаю починає закладатися одразу після проходу комбайна, тож ефективність післяжнивного обробітку вкрай важлива. Компанія BEDNAR пропонує широкий вибір універсальної техніки для післяжнивного обробітку, яка за один прохід здатна виконувати кілька операцій, економлячи і час, і ресурси. ...
В агровиробництві всі процеси взаємопов’язані і від якості виконання одного етапу залежить кожен наступний, а зрештою – і врожай. Як кажуть фермери, основа нового врожаю починає закладатися одразу після проходу комбайна, тож ефективність післяжнивного обробітку вкрай важлива. Компанія BEDNAR пропонує широкий вибір універсальної техніки для ...
27 липня 2026
 27 липня 2026
Поки експортери шукають, куди подіти зерно замість заблокованих портів, залізниця відкрила карти: наявна пропускна спроможність західних переходів мізерна порівняно з тим, що досі забирало море. «Укрзалізниця» звернулася до аграріїв із проханням самим підказати пріоритетні напрямки — і водночас визнала, що не знає точного стану власного парку для переходу на європейську колію.
Поки експортери шукають, куди подіти зерно замість заблокованих портів, залізниця відкрила карти: наявна пропускна спроможність західних переходів мізерна порівняно з тим, що досі забирало море. «Укрзалізниця» звернулася до аграріїв із проханням самим підказати пріоритетні напрямки — і водночас визнала, що не знає точного стану власного парку для ...
27 липня 2026
 27 липня 2026
Світовий харчовий гігант згортає виробництво в мирній країні Євросоюзу — і того ж тижня оголошує про мільярдні вкладення в  Україну у стані війни. Український бізнес корпорації росте приблизно вп'ятеро швидше за глобальний, тож у компанії прямо називають це сигналом інвестувати далі. Цифри піврічного звіту пояснюють таку арифметику краще за будь-які заяви.
Світовий харчовий гігант згортає виробництво в мирній країні Євросоюзу — і того ж тижня оголошує про мільярдні вкладення в  Україну у стані війни. Український бізнес корпорації росте приблизно вп'ятеро швидше за глобальний, тож у компанії прямо називають це сигналом інвестувати далі. Цифри піврічного звіту пояснюють таку арифметику краще за ...
27 липня 2026
 27 липня 2026
Профілактика хвороб – важлива складова успішної технології вирощування плодових культур. Тому сьогодні, коли погодні умови сприяють поширенню патогенів, фахівці компанії Ukravit наголошують на важливості профілактичних обприскувань і своєчасному контролі уже наявних хвороб.
Профілактика хвороб – важлива складова успішної технології вирощування плодових культур. Тому сьогодні, коли погодні умови сприяють поширенню патогенів, фахівці компанії Ukravit наголошують на важливості профілактичних обприскувань і своєчасному контролі уже наявних хвороб.
27 липня 2026
 27 липня 2026
Одна й та сама аграрна економіка за півроку дала два протилежні результати. Організовані господарства наростили виробництво, тоді як загальний показник по країні пішов у мінус — і причина цього розриву не в погоді, а в тому, хто саме сьогодні працює на землі. Найболючіше просіла та частина сектору, яку статистика зазвичай згадує останньою.
Одна й та сама аграрна економіка за півроку дала два протилежні результати. Організовані господарства наростили виробництво, тоді як загальний показник по країні пішов у мінус — і причина цього розриву не в погоді, а в тому, хто саме сьогодні працює на землі. Найболючіше просіла та частина сектору, яку статистика зазвичай згадує останньою.
27 липня 2026

Please publish modules in offcanvas position.