Одне з них — тепличне господарство «Родинний добробут», розташоване на території колишнього колгоспу у с. Великі Вуйки Фастівського р-ну Київської обл. Будівлі та споруди загальною площею 20000 м² знаходяться у приватній власності. Окрім цього, господарство має у своєму розпорядженні 28 ґа сільськогосподарських угідь на правах оренди.
«Сьогодні на теренах кооперативу виробнича площа тепличного комплексу становить 2000 м², на стадії будівництва комплекс на 1000 м². Поступово плануємо збільшити тепличні площі до 4–6 га, — розповідає засновник сільгосппідприємства Антон Дудній. — На території збудовано 4 теплиці, заглиблені в землю на 1,5 м. Вони мають більш стабільний температурний режим, менше втрачають тепла взимку і не перегріваються влітку. Але виникає потреба у додатковому освітленні. З цього року плануємо переходити на цілорічне вирощення продукції. Тож, окрім системи автоматичного поливу, теплиці будуть оснащені системою опалення та освітлення, аби забезпечити максимально комфортні умови для рослин».
Попередньо у господарстві вирощували продукцію із квітня по листопад. У цей період овочі вирощували у два обороти, а зелень — у чотири. Загалом культивують моркву, огірки, томати, перець, баклажан, різноманітні салати та зелень: петрушку, кріп, кінзу, базилік.
«Аби наша продукція могла задовільнити найвибагливішого клієнта, ми багато експериментуємо з сортами та посівним матеріалом», — говорить пан Дудній.
Стратегія оцінки і добору сортів та їх подальше впровадження у виробництво передусім базується на ознаках їх високої адаптивності до наших ґрунтово-кліматичних умов. Спираючись на власний досвід сортовипробування, для переважної більшості культур обрали насіння компанії Enza Zaden, яке дуже гарно себе зарекомендувало.
Технологія органічного землеробства
Інтенсивне ведення сільськогосподарської діяльності з надмірним використанням синтетичних мінеральних добрив і отрутохімікатів призводять до значного виснаження ґрунтів. В органічному землеробстві використовуються безпечні препарати захисту рослин від шкідників і бур’янів, що дозволені органом сертифікації. Також вдаються до так званих «дідівських методів», які є досить дієвими.
«Під час боротьби зі шкідниками допомагають різні настої і відвари рослин, що мають інсектицидні властивості, — продовжує керівник органічного господарства. — Звісно, такі препарати не можуть забезпечити загибель усіх шкідників, проте здатні значно знизити їх вплив і популяцію, не зашкодивши при цьому оброблюваним рослинам».
Аби рослинні препарати були максимально ефективними, їх збирають у фазі бутонізації та цвітіння, адже в цей час у них міститься найбільша кількість діючих токсичних речовин.
Універсальним репелентом є настій із гіркого перцю. Цим засобом можна обробляти рослини, уражені будь-якими хворобами або шкідниками. Досить широкий спектр дії і в часнику. Препаратами на його основі дозволяють боротися із тлею, капустяними гусеницями, равликами та слимаками. Обробку культур слід проводити по сухому листю.
Найпростіший спосіб боротьби з бур’янами — обробка верхніх шарів ґрунту за допомогою ручної прополки. Висмикування бур’янів із корінням здійснюється лише на ранніх стадіях розвитку, доки вони не встигли відростити глибокі і міцні корені. Тут доцільно застосовувати такі інструменти, які, не маючи гострої різальної кромки, зачіпають коріння бур’янів і витягують їх із ґрунту. При цьому надважливо суворо дотримуватись глибини обробітку, аби не пошкодити кореневу систему вирощуваної рослини. Відтак, занурюватись у ґрунт можна не більш як на 10 см.
Невелика трава видаляється із коренем. Велику зрізають так, щоби не пошкодити кореневище. Після повторного зрізання бур’яну не вистачить сил для подальшого росту.
Висмикнуті рослини рекомендується залишити на поверхні ґрунту для підсихання. За відсутності контакту з вологим ґрунтом бур’яни перетворяться на матеріал для мульчування — ще один дієвий метод боротьби з ними. Цей агротехнічний прийом полягає у тому, аби прикрити поверхню землі навколо культурних рослин, обмежуючи світло небажаним. Це можна зробити за допомогою компосту, соломи, тирси, кори, сидератів, перепрілого гною чи непрозорої плівки. У «Родинному добробуті» використовують солому і плівку.
Застосування мульчування не лише пригнічує бур’яни, а й суттєво поліпшує якість ґрунту. Під час його ізоляції посилюється життєдіяльність корисних мікроорганізмів і черв’яків, які покращують структуру землі. Деякі матеріали, що використовуються як мульча (гній, скошені бур’яни тощо), збагачують ґрунт додатковими поживними речовинами, створюючи для рослин більш комфортні умови.
Прогалини органічного виробництва
Недосконале інституційне забезпечення. Зважаючи на високий попит, на полицях магазинів з’являється все більше різноманітної продукції із відповідним маркуванням. Та не слід довіряти всьому, що пишуть на етикетках. Недобросовісні виробники можуть використовувати маркування екологічно чистої продукції навіть за відсутності документу від органу сертифікації.
Законодавчо продукти, що продаються як «органічні», повинні бути сертифіковані. Та на сьогодні в Україні немає функціонуючої державної служби контролю, яка була б акредитована на національному та міжнародному рівнях та охоплювала контроль операторів органічного сектору. Хоча сам ринок зумовлює нагальну потребу у створені відповідного органу.
«Наш кооператив успішно пройшов сертифікацію та отримав підтвердження відповідності виробництва органічної продукції. Отриманий пакет сертифікаційних документів від «Органік Стандарт» підтверджує, що наша продукція відповідає усім встановленим вимогам і гарантує найвищу якість для наших споживачів», — розповідає Антон Дудній.
Специфіка органічного виробництва, яка передбачає додаткові ризики і фінансові витрати. Органіка потребує прискіпливої уваги, адже невчасно виявлена хвороба може знищити весь урожай. Виробники органічної продукції несуть додаткові витрати на отримання відповідних документів, а також інформування споживачів про переваги органічної продукції. Прихильників здорового харчування стає дедалі більше, проте бачимо, що необхідно вживати заходів для популяризації цієї продукції серед населення.
Кадровий «голод». В аграрному секторі не вистачає висококваліфікованих працівників. Освіта не здатна задовольнити сучасні запити ринку. Тому необхідна реструктуризація аграрної науки й освіти, підготовка фахівців у галузі органічного виробництва, розширення наукових досліджень, перепідготовка та підвищення кваліфікації наявних спеціалістів, забезпечення навчання сільського населення основам ведення органічного виробництва та розповсюдження отриманого досвіду в сфері органічного виробництва. Попри всі прогалини органічні методи господарювання в Україні мають стійку тенденцію до подальшого зростання.
Слід зауважити, що в Україні цей напрям шириться лише завдяки підприємницькій ініціативі та міжнародній підтримці через реалізацію низки проектів.
Канали збуту. Станом на сьогодні вся вирощена продукція реалізується через відкриті соціальні мережі, а також спеціалізовані онлайн-магазини. Кооператив «Родинний добробут» має свою сторінку у Fb та Instagram. Це дозволяє постійно підтримувати зв’язок зі споживачами і реагувати на всі побажання та зауваження.
«Приємно відзначити, що все більше українців віддають перевагу здоровому способу життя і правильному харчуванню, тому обирають якісні, екологічно чисті продукти, які в довгостроковій перспективі сприятимуть загальному здоров’ю, а також збереженню навколишнього середовища», — відзначає Антон Дудній.
Нові тренди органічного господарства
Система аквапоніки широко використовується у світі, проте Україна лише починає впроваджувати цю практику.
Засновник кооперативу разом із партнером Андрієм Ісаєнком адаптують у господарство цю високотехнологічну систему. Аквапоніка є прикладом рециркуляційних систем. Вона поєднує у собі аквакультуру (практики з розведення риби) та гідропоніку (вирощення рослин у водному середовищі без ґрунту). Деякі інтегровані сільськогосподарські господарства дозволяють скоротити споживання води на 90% у порівнянні з традиційним сільським господарством. Це чудовий показник, адже сільськогосподарський сектор споживає до 70% усієї доступної прісної води в світі.
В аквопоніці вода має подвійне призначення — для проживання риб та вирощування сільськогосподарських культур, що дозволяє отримувати відразу два продукти. І це не єдина перевага: відходи життєдіяльності риб удобрюють воду, на якій вирощують рослини, а ті, своєю чергою, очищають воду для риби.
«Аквапонікою я зацікавився ще наприкінці 2016 року. Знайдена інформація у мережі Інтернет переконала мене у тому, що ця система, дійсно, має великий потенціал. Я обрав оптимальний спосіб отримання нових знань через американську онлайн-школу. Успішно освоєний курс Aquaponic Gardening: Growing Fish and Vegetables Together та отриманий сертифікат дозволили розпочати дослідження та будівництво аквапонічних систем. Трохи згодом з’явились розрахунки і реальні цілі», — говорить Андрій Ісаєнко. — Для реалізації цього проекту однієї людини недостатньо, тож я почав пошук однодумців, і незабаром познайомився з Антоном Дуднієм. Зараз ми спільно працюємо над впровадженням системи аквапоніки на території СОК «Родинний Добробут».
На сьогодні завершено будівництво теплиці 5х50 м. Вона оснащена системою опалення, водопостачання та освітлення. Залишилось звести у ній аквапонічну систему.
Анна ГОРОБЧУК, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"
