Проте досі органічну продукцію в Україні виробляють лише менше 1% агровиробників. І якщо в країнах ЄС обсяг річного споживання органічної продукції нині сягає 500 доларів США на одну людину, то в Україні — менш ніж 1 долар!
Економічні аспекти органічного агровиробництва стали предметом розгляду на семінарі «Додана вартість органічної агропродукції», який нещодавно організувало об’єднання UFV на базі Києво-Могилянської бізнес-школи в Києві.
«Органіці» альтернативи немає
У виступі модератора семінару, радника з органічного та біодинамічного виробництва, біодинамічного фермера Романа Макухіна йшлося про переваги органічного агровиробництва. До них належать:
- прозоре виробництво продуктів харчування;
- відсутність ГМО в агропродукції; слідів отрутохімікатів; залишків синтетичних добрив;
- економія коштів аграрія на придбання ЗЗР — вартість засобів агрохімії у конвенційному агровиробництві перевищує 50% собівартості вирощуваних культур;
- економія природних ресурсів (на виробництво 1 т селітри витрачається 1,5 куб. м природного газу, а на створення 1 калорії їжі — до 12 калорій викопних енергоносіїв;
- економія фінансових ресурсів людства (розробка одного нового пестициду обходиться в середньому в 200 млн дол.);
- біологічний контроль чисельності шкідників за допомогою органічних ЗЗР не завдає шкоди довкіллю, на відміну від застосування синтезованих пестицидів;
- так само мікробіологічна азотфіксація, яку використовують в органічному агровиробництві, виявляється дружньою до довкілля — на відміну від компонентів міндобрив: парникового оксиду азоту в атмосфері, азотистої кислоти та нітратів у ґрунтових водах.
За словами спікера, нині в світі накопичено достатньо результатів клінічних досліджень, які свідчать про критичну відмінність дії на людський організм органічної та конвенційної агропродукції. Системні гербіциди мають канцерогенний вплив на людину, при цьому їхня дія розповсюджується на територію радіусом до 10 км. Тому в граничному вигляді питання для людства стоїть таким чином: споживання органічної агропродукції або аптека?
Біодинамічні агротехнології сприяють покращенню стану ґрунтів, підтримуючи та збільшуючи в них частку гумусу. Разом із тим, українські землі втратили за останні 25 років 80% гумусу. Основна причина такого становища — намагання аграріями негайного отримання фінансового результату.
Споживачі не бажають «їсти хімію»
У США обсяги продажів органічної агропродукції за останній рік збільшилися вдвічі, зазначив Роман Макухін, а за прогнозом, вони мають зрости протягом наступних трьох років утричі.
В європейських і північноамериканських країнах склалася своєрідна споживча мода на органічні продукти харчування. Найчастіше органічне агровиробництво розгортають заради забезпечення своєї сім’ї чистими харчовими продуктами. Чимало фермерів не вдаються до сертифікації своєї органічної продукції та реалізують її у вузькому колі родичів і знайомих.
Данія та Австрія планують найближчим часом перейти на 100-відсоткове споживання органічної агропродукції. У країнах Євросоюзу дитяче харчування вже практично органічне.
В світі органічне агровиробництво зростає повільніше, ніж попит на органічну агропродукцію. Це відкриває гарну перспективу зростання перед українським органічним агроекспортом.
На жаль, органічне агровиробництво в Україні досі зводиться здебільшого до сировинного рослинництва. Внаслідок низької купівельної спроможності масового споживача 95% всього обсягу української органічної агропродукції експортується.
В Україні практично відсутня державна підтримка органічного виробництва, тоді як у світі виробники «органіки» зазнають серйозної фінансової стимуляції з боку держави.
Агрохолдинги дуже кволо займаються органічним агровиробництвом. Парадоксальність ситуації у тому, підкреслив Роман Макухін, що «органіку» в Україні виробляють переважно ентузіасти, які здебільшого не є аграріями.
«Органічний» означає успішний
Справжньою родзинкою семінару став розлогий і повчальний виступ Валентина Обштиря, керівника органічної ферми «Старий Порицьк» (Волинська обл.).
— За базовою освітою я економіст. У 2007 році голова правління Федерації органічного руху України Євген Милованов запросив мене в поїздку до країн Європи. У Німеччині вже тоді чверть всієї виробленої агропродукції була органічною. Зізнаюсь, я був тоді шокований побаченим.
Тим часом колгосп у нашому селі, який очолював мій батько, почав банкрутувати, тож мені довелося його викупити. На його базі я й створив своє фермерське господарство. В агровиробництві я вирішив зробити наголос на якості продукції. Органічне агровиробництво для мене — це можливість спати спокійно. Адже я сам їм те саме, що й продаю людям.
Наше господарство — це сімейний бізнес, заснований на власному капіталі без жодних стартових запозичень. Я вважаю, якщо «стартові» гроші позичати — то не варто й розпочинати справу! Грошовий обіг за минулий рік становив у нас 30 млн грн. Термін повернення інвестицій у наші проекти становить 6–8 років, залежно від стану ринку.
Мені довелося модернізувати поле та ферму. Банк «Credit Agricol Україна» надав нам зручний кредит на придбання сільгосптехніки.
З 2010 року наш земельний банк становить 1000 га. Обробляємо ґрунт на наших полях плоскорізом за поверхневим методом Івана Овсінського — лише на глибину 7 см. Материнська порода в нас на полях вапнякова, і колись ще за радянських часів плугами повивертали крейду догори. З тих пір нам вдалося повернути землі родючість лише ціною великих зусиль.
Відмова від оранки забезпечує нам економію коштів на пальне та амортизацію техніки. Ми також відмовилися від застосування засобів агрохімії. Це викликало масове зростання бур’янів, з якими ми змушені були боротися протягом 3 років. Через відмову від гербіцидів бур’яни на полі «вичісуємо» ланцюгами.
В нашому господарстві вирощується люцерна, овес, кукурудза, пшениця, спельта, жито, гречка та льон. Сорти своїх культур ми оновлюємо кожні три роки. Органічна кукурудза дає у нас врожайність 60–70 ц/га, а конвенційна в сусідніх господарствах — 100–120 ц (за рахунок застосування засобів агрохімії).
Слід зазначити, що органічне агровиробництво без тваринництва виявляється неефективним. Тому половина наших земельних площ «працюють» на нашу ферму — корми для свого стада вирощуємо самі. Відповідно, на полях широко використовуємо попередньо компостований перегній із ферми — близько 10 тис. т гною на рік, і його нам бракує. Перед використанням на полі ми його компостуємо.
Експортуємо майже всі вирощені зернові до Європи: насіння льону — до Швейцарії, гречку — до Німеччини. До країн ЄС також вивозимо зерно спельти безглютенової. Але найбільше запитаний у європейських країнах наш фураж. Свою агропродукцію транспортуємо автотранспортом, тому не залежимо від Укрзалізниці. Крім того, не залежимо від елеваторів і портів, як великі агрохолдинги.
Виробничі витрати на наших полях становлять 8–9 тис. грн/ га, тоді як на вирощуванні конвенційної агропродукції у наших сусідів вони сягають 18 тис. грн/ га. Собівартість виробленої продукції у нас нижча, а експортні ціни на неї — високі. Отак виходить непогана «економіка»! Адже економіка — це боротьба за додану вартість.
Прибуток від виробництва продукції, яка «проходить» через тваринництво, становить 10 тис. грн/га. Наприклад, рентабельність виробництва молока в нас до 2014 року сягала 80%, але з часом вона знизилася до 10%. І вирівняти це падіння нам вдалося лише за рахунок запровадження його переробки. Хоча зараз ми переробляємо лише чверть отримуваного молока, але це справді «швидкі гроші».
Корови в нас голштинізованої породи українська чорна ряба. В нашому стаді 350 голів, із них доїться 300, від них ми отримуємо за добу 5 т молока класу «екстра» та жирністю 4%, його приймають за ціною 9,5 грн/л. Біда в тому, що в Україні немає ціни на органічне молоко.
Зараз собівартість молока на нашій фермі становить 6 грн/л, а прибуток — 4 грн. Поряд із цим собівартість самої лише літрової пляшки під молоко разом з етикеткою становить 5 грн. Ми думали про розлив свого молока до скляної тари, але вона ще дорожча, та й працювати з нею складніше. Якщо ж молоко переробити, то прибуток з 1 літра становитиме 8 грн!
Свою молочну продукцію ми продаємо в торговельній мережі «Сільпо» під брендом «Старий Порицьк».
Плануємо розширювати переробне виробництво, хочемо збудувати цех переробки молока. Нещодавно створили сироварню, робимо солодковершкове масло жирністю 82,5%, звичайний кисломолочний білий сир, 3 види м’якого сиру, а також 4 твердих. Мрію зробити український пармезан!
Як і всі агропідприємства на Заході України, нас дуже непокоїть кадрова проблема. Мусимо платити своєму персоналу зарплату на середньому рівні 12 тис. грн на місяць, щоб люди не втікали працювати до Польщі. В нашому господарстві 70 працівників. Зараз нам бракує доярок, технологів і добрих агрономів.
На мою думку, українські аграрії не займаються органічним виробництвом просто через певну інерцію мислення. Адже насправді органічне агровиробництво досить вигідне!
Замість резюме
Отже, органічне агровиробництво доводиться визнати перспективним і соціально відповідальним бізнесом. Споживчий попит на органічну агропродукцію зростає не лише в Європі та Америці, але, вочевидь, і в Україні. А це гарантує доброму господарю вельми пристойну додану вартість.
Коментар
Олександр ПАЗИНЮК, керівник проекту «Лавка Традицій» у торговельній мережі «Сільпо»
— Понад вісім років тому ми створили в торговельній мережі «Сільпо» рамковий бренд «Лавка традицій», під яким продається продукція органічних агрофірм з усіх регіонів України, створена за принципом «Їм сам, годую свою сім’ю, продаю на ринок». Зараз для такої продукції виділено спеціальні зони в 43 супермаркетах мережі «Сільпо» в найбільших містах України. Щороку продаж органічної харчової продукції під брендом «Лавка традицій» подвоюється.
Сергій ПОНОМАРЬОВ, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"
