Місто нагодує людство?
Висячі сади Семіраміди, золотодинні баштани міст давньої Персії, тераси священного міста імперії інків Мачу-Пікчу, засаджені звичайною тогочасною картоплею й кукурудзою… Можливо, різниця між містом і селом в ті часи була не такою виразною, як у період зростання мануфактур та індустріалізації, але міське сільське господарство вважалося справою звичною й потрібною в багатьох країнах і культурах за різних епох. Особливої актуальності ідея виробництва харчових продуктів безпосередньо в межах міста набувала, коли точилися війни, гостро поставала проблема продовольчої безпеки країни загалом. Так, під час Першої світової війни в багатьох містах Канади, Великої Британії та Сполучених Штатів були розбиті «сади перемоги», де вирощували низку плодово-ягідних та овочевих культур. У кайзерівській Німеччині, яка гостро стикнулася з браком харчових продуктів, ця тема теж була не чужа.
А в часи Другої світової війни в Америці було започатковано Національну програму «Сад Перемоги», метою якої було систематичне створення робочого сільського господарства в містах. Стверджується, що близько 5,5 млн американців узяли в ній участь, щорічно вирощуючи понад 9 млн фунтів фруктів і овочів, що становило 44% продукції такого роду, вирощеної в США за весь цей час.
Нині, звичайно, про світову війну не йдеться. Але світова пандемія на тлі вибухового росту технологій, сучасні напрацювання у цій сфері роблять ідеї інноваційного міського фермерства особливо популярними. Зрештою, цей напрям може стати одним із фундаментальних чинників забезпечення існування та розвитку людства. Адже зростання населення планети — а за найближчі 20–30 років воно може збільшитися ще на півтора-два мільярди людей — вимагає все більше продовольства. Водночас усе більше жителів розвинутих країн — і не лише — вимагають насамперед якісного продовольства. І, як запевняють прихильники, саме сіті-ферми покликані створити унікальне та доброякісне міське середовище, допомогти позбутися проблеми виробництва екопродуктів і їх реалізації без зайвих витрат на логістику й дистриб’юторів.
Тобто, коли фахівці говорять про сучасне фермерство в місті, не йдеться про звичні нам квітучі балкони, садові чи присадибні ділянки в приватному секторі. Як правило, маються на увазі так звані вертикальні ферми. Мовляв, автономні, економічно ефективні та екологічно безпечні конструкції дозволять масово вести рослинництво й тваринництво в межах міста — це не поодинокі футуристичні проєкти, а наше найближче майбутнє. Відтак технологічні нововведення дозволять ефективно обробляти площі, застосовуючи менше робочих рук. І все більше визнання здобуде нова професія сіті-фермера та новий бізнес, побудований на цілорічному вирощуванні високомаржинальної екологічно чистої продукції. А звичайні фермери відійдуть у минуле, як ті водії кобил, коли з’явився залізний кінь.
Світло в кінці підвалу
Далебі у світі є приклади успішного сіті-фермерства. Зокрема, досить цікавий досвід таких країн із дефіцитом земельних угідь, як Японія чи Нідерланди. І навіть в Україні працює одна вертикальна ферма з назвою «Щастя Здоров’я». В невеликому приміщенні підвального типу в місті Києві сіті-фермери вирощують чимало різновидів салатів, експериментують із різними типами освітлення тощо.
З технологічними рішеннями експериментують і творці унікальної роботизованої мініферми, яку запущено в Україні. Наприклад, тут фактично всі процеси, пов’язані з використанням землі, автоматизовано завдяки використанню маніпуляторів і відповідних насадок. Розробники з компанії DroneUA запевняють, що роботизована сіті-ферма складається на 95% із вітчизняних складників — і це робить її втричі дешевшою, ніж повний аналог, зібраний із закордонних компонентів.
Загалом, перспективи вимальовуються край світлі й обнадійливі. Як наголошують теоретики міського фермерства, сучасні інноваційні технології ведення сільського господарства означають, що рослини тепер можна вирощувати в закритих приміщеннях без сонячного світла. Мовляв, цей процес культивування, відомий як міські ферми або вертикальне вирощування, є ідеальним для культивування молодих рослин, вирощування зернових культур і створення здоровіших харчових продуктів без застосування пестицидів. Такий підхід виводить інтенсифікацію сільського господарства на якісно новий рівень. Адже виробництво шляхом використання світлодіодного освітлення відразу кількох шарів культур потужно максимізується, забезпечуючи вищий урожай на меншій площі.
На користь міського фермерства говорить і те, що технологічні рішення для нього пропонують потужні мультинаціональні компанії. Поборники таких стартапів в один голос радять «не вигадувати велосипед», купити натомість перевірену систему для вирощування. Мовляв, сіті-фермер — це не якийсь там дивак-винахідник, а працьовита людина, яка любить і вміє вирощувати рослини. Про знання та вміння, які потрібні типовому міському аграрію, поговоримо дещо пізніше. На першому місці у нас стоїть вибір устаткування. І тут хорошими варіантами вважають ферми від компаній Philips, Tower Garden, Naava, Click & Grow та деяких інших виробників. З тим гуру міського фермерства ненав’язливо наголошують, що справді якісне й інноваційне не може бути дешевим.
Як Philip із конопель
Як взірцеве обладнання можна, наприклад, розглянути продукцію Philips Lighting. Тим більше, що колишня будівля компанії Philips у Гаазі переобладнана в найбільшу сіті-ферму Європи і тепер забезпечує населення Нідерландів зеленню, овочами й навіть рибою. Так що, як наполягає компанія, завдяки великому досвіду у сфері освітлення й ноу-хау в рослинництві пропонують ефективні й інноваційні рішення для вирощування продуктів у міських умовах, а також найнадійніші технології та світлодіодні системи. Вони мають забезпечити:
- передбачуване контрольоване зростання (отримання свіжої продукції цілий рік без турбот, хвороб і пестицидів);
- кращу якість (залучення унікальних схем зростання для поліпшення смаку, поживної цінності й строку придатності вирощеної продукції);
- більший урожай (використання керованого середовища з меншою кількістю відходів і короткими циклами вирощування протягом року).
Зрозуміло, що методи організації міських ферм сильно різняться за розмірами, технологіями й інвестиціями, які потрібні для їх створення. Тут можна умовно виділити чотири напрями.
Фабрика рослин. Цей великомасштабний метод виробництва придатний для культивування в індивідуальному захищеному середовищі площею понад 2000 м². Оснащення високотехнологічне й автоматизоване, полки для вирощування можуть обслуговувати роботи. Фабрика рослин також має повністю автоматизоване зрошення, клімат-контроль і логістику з виробничою лінією, систему датчиків й аналізу даних.
Кліматична камера. Кліматичні приміщення призначені для невеликого виробництва. Вони можуть бути використані для частини процесу культивування, наприклад, розмноження молодих рослин або дослідження впливу світла на врожай. За площі від 500 до 3000 м² закрита культиваційна камера може бути розміщена в наявних будинках або приміщеннях. Зрошення й клімат-контроль є напівавтоматичними, а світловими сценаріями можуть керувати датчики.
Фермерське виробництво. За площі менш ніж 1000 м² фермерське виробництво теж може бути розміщено в будівлі або складі. Проти інших варіантів воно вимагає середнього рівня інвестицій і відносно легко запускається, якщо ви маєте знання у сфері рослинництва. Для початку культивації потрібні тільки стандартні стелажі та кліматичний комп’ютер.
Рослинний контейнер. Готові до використання контейнери з площею від 20 до 30 м² легко запускаються і мають швидкий обіг. Контейнери підходять для рішень з однією або кількома полками. У цьому варіанті зазвичай доступні базове зрошення й клімат-контроль, але немає автоматизації.
Звичайно ця класифікація досить умовна. Інші виробники можуть запропонувати інші рішення. Можна також замовити дешевший і сердитий китайський варіант міської ферми.
Системи інвестиційного живлення
Найбільше сіті-ферм нині в США, Канаді, Німеччині, Японії і в тому самому Китаї, де вони можуть стояти прямо посеред бізнес-кварталів. Але це більш футуристичні проєкти, відпрацювання технологій тощо, а не масовий бізнес.
Як констатують фахівці, останнім часом вертикальні ферми переживають прикрі та навіть фатальні невдачі. Наприклад, найбільша американська вертикальна ферма FarmedHere закрилася пару років тому, бо збанкрутувала через придбання дорогих світлодіодних ламп. Відома ферма Podponics, яка отримала 15 млн доларів інвестицій, закрилася ще раніше — через великий штат працівників і брак ресурсів на оплату їх праці. Інші ферми також відчувають брак продуктивності, капіталу або проблеми з логістикою.
Звичайно, є світлі плями на цьому досить похмурому міському фоні. Але це пов’язано насамперед із потужними інвестиціями. Наприклад, у компанію AeroFarms вже інвестували 61,5 млн доларів, але її плани щодо розширення на чотири континенти ще не вийшли зі стадії планування. Загалом, використовуючи нинішній підхід, вертикальні ферми важко вивести в прибуток — занадто багато грошей іде на світлодіоди, енергію та персонал, навіть коли таким проєктам дають «зелене світло».
Можливо, певним виходом може стати так звана Plenty-технологія. На відміну від більшості інших вертикальних ферм, які, як правило, вирощують культури рядами на полицях, цей американський стартап вирощує рослини в буквальному сенсі вертикально. В результаті формується стіна з рослин, поміж яких стоять технологічні вежі, через які подається вода та живлення. Наголошується, що замість дорогих у придбанні й експлуатації помп, підживлення проводять завдяки силі тяжіння. Оскільки однією найбільш енерговитратних статей є освітлення, світлодіоди розташовано навпроти стіни, що забезпечує більшу економічність. Розробники також наголошують, що така система дозволяє економніше вирощувати не лише традиційну для сіті-ферм зелень, а й звичайні овочі, наприклад, кучеряву капусту тощо. І все це має вкрай привабливий вигляд, якщо не рахувати рівень інвестицій: тільки внесок від японського телекомунікаційного гіганта SoftBank у цей американський стартап становив 200 млн доларів. Інвестує в зелень також Bezos Expeditions — фонд глави Amazon Джеффа Безоса.
Вище балкона не стрибнеш
Про такий рівень інвестицій навіть найбільші холдинги, що працюють на найкращих у світі чорноземах, можуть тільки мріяти. А якщо серйозно, та навіть малесенький стартап у задрипаному підвалі, мабуть, поки що немає шансу вирости у щось економічно значуще. Особливо у світлі того, що електроенергія в Україні найдорожча у Європі. З енергоносіями картина теж подібна. А ще людина, яка вкладає немалі кошти в цю справу, повинна вкладати ще й непересічні знання. Передбачається, що сіті-фермер повинен професійно розбиратися в тому, що таке аквапоніка, гідропоніка, біопоніка, аеропоніка, обслуговувати конструкції для вирощування рослин, керувати малим бізнесом тощо. Таких ентузіастів сіті-фермерства днем зі світлодіодним вогнем не знайти. Принаймні, в масовій кількості.
Так що, незважаючи на всі інноваційні перспективи, сіті-фермерство в Україні навряд чи зможе найближчим часом вийти за межі балконів. Хоча може піднятися на небачений раніше технологічний рівень. Наприклад, завдяки домашній вертикальній фермі LG.
Відомий виробник побутової техніки та електроніки тепер перетворює мрії домогосподарок про власноруч вирощену руколу в реальність. Пристрій під назвою Column Garden являє собою шафу-теплицю, де можна вирощувати зелень й овочі. Причому все що потрібно — це просто поставити LG пакет із насінням, ґрунтом і добривом у вертикальну ферму розміром із вузький, високий холодильник Column Garden, що являє собою шафу-теплицю, де можна вирощувати зелень і овочі. Контролювати всі функції і стежити за ростом рослин можна через спеціальний мобільний додаток, який також надаватиме поради.
До речі, в Україні, як і у всьому світі, більшість прихильників сіті-фермерства вважають за краще продавати не зелень, а технології й обладнання, а також надавати відповідні поради та консультації.
Олекса СТЕРНІЙ, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
