Як наголошує перший заступник голови Сумської ОДА-начальника ОВА Тарас Савченко, це цілком закономірно. Адже впродовж останніх років Сумщина яскраво стверджує лідерство за площею конопель, яка зараз становить 700 гектарів – за цим показником область займає друге місце, або майже кожен 4-ий гектар в Україні засіяний на полях Сумщини, а культивують культуру 6 суб’єктів господарювання із загалом 23 у країні. Нещодавно прийняті суттєві зміни на законодавчому рівні неодмінно сприятимуть розвитку конопляного напрямку виробництва як на Сумщині, так і в інших регіонах.
Розробляються і удосконалюються технології комплексної переробки всіх складових урожаю промислових конопель – одержання обрушеного насіння, олії, макухи, виробництво будівельних матеріалів зі складових стебел тощо. Аби підвищити інвестиційну привабливість наукових розробок, підготовлено проекти бізнес-планів з вирощування конопель як сировини для одержання довгого волокна та організації виробництва олії із насіння, волокна та пелетів із трести, будівельних блоків із костриці промислових конопель тощо.
Віталій Кабанець на тлі конопель, вирощених у Саду
Ще один важливий чинник – масштабна і цілеспрямована робота з розвитку коноплярства в Інституті сільського господарства Північного Сходу НААНУ, на чолі якого активний прихильник цієї культури доктор сільськогосподарських наук Віктор Кабанець.
Батьковою науковою дорогою пішов син Віталій – нині завідувач відділу селекції та насінництва Інституту, тема кандидатської дисертації якого також, умовно кажучи, конопляна.
Втім, в Інституті працює справжнє гроно науковців, для яких коноплі стали однією із провідних культур. Так, кілька років тому тут презентували новий сорт «Софія», а цього разу «Катюшу», що свідчить про невтомний пошук і практичну роботу з конкретними результатами.
«Катюша» характеризується унікальним поєднанням господарсько цінних ознак, що дозволяє успішно його вирощувати на волокно, двобічне використання (волокно і насіння), як біоенергетичну культуру (врожайність сухої біомаси сягає 20 т/га і більше). Сортопопуляція представлена однодомною формою, має середній за довжиною вегетаційний період, підвищену стійкість до основних комах-фітофагів, характеризується низьким вмістом наркотичних сполук, високою врожайністю трести (10 т/га і більше), волокна (3 т/га і більше) та вище середньої – насіння (1,0-1,5 т/га). Сорт має високий рівень екологічної пластичності, що дозволяє успішно його вирощувати в усіх природньо-кліматичних зонах України.
Смаколики із конопель мають надзвичайно високі харчові якості
Активну роботу проводить колектив Інституту луб’яних культур НААНУ (м. Глухів), де мають низку досягнень в означеній царині.
У цілому коноплі посівні мають широкий спектр застосування, зокрема, в харчовій та легкій промисловості, будівельній галузі, фармації, косметології. При вирощуванні конопель відсутній негативний вплив на довкілля, а їх переробка характеризується безвідходністю виробництва.
Зокрема, чудовий приклад у будівельній індустрії подає компанія Hemp Structure, працівники якої зараз активно зводять житло та інші будівлі в Європі, в тому числі в Румунії, активно застосовуючи костричні блоки. За словами керівника компанії Ярослава Медведєва, за таким матеріалом – майбутнє, адже мовиться про унікальні теплозахисні властивості будівельного матеріалу, якому годі шукати повноцінні замінники.
Первинною переробкою конопель на Сумщині займаються ТОВ «Лінен оф Десна» (виготовлення шпагату, щіток, паклі тощо), «Сумикомволь» (утеплювачі, наповнювачі, текстиль), «Десналенд» (харчові продукти), «Конопляні будинки» ( костроблоки), Інститут луб’яних культур НААН України (переробка трести конопель на волокно). Створені ТОВ індустріальний парк «Патріот» на базі ТОВ «Сумикамволь» – за прикладом Рівненської, Житомирської та окремих інших областей; вимальовуються контури конопляного кластеру.
А що вже казати про виняткові смакові якості харчових продуктів із конопель. До прикладу: чи багатьом доводилося смакувати продуктами із промислових конопель – кексами, виготовленими з додаванням відповідного борошна? Чи, скажімо, конопляно-гречаним медом? Або халвою? Не кажучи про олію із запашним хлібом, виготовленим на основі конопляного борошна? А цього року учасники і відвідувачі вперше скуштували справжнісінький … борщ із конопель, який запропонував невтомний і самобутній конопляр-ентузіаст із Житомира Олег Земнухов.
За словами директора Департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА Олександра Маслака, область і надалі підтримуватиме конопляний вектор розвитку, адже ця культура вигідна з економічної, екологічної, соціальної точок зору.
