Про те, як пройти перевірку банку без зайвої паперової тяганини, де отримати безкоштовні покрокові алгоритми та як захистити бізнес від регуляторного хаосу, у інтерв’ю «Агробізнесу Сьогодні» розповідає президентка Асоціації професіоналів довкілля (PAEW) Людмила Циганок.
? Чи готові банки реально оцінювати екологічні ризики відповідно до нових правил державної програми «Доступні кредити 5-7-9%»
Оце сьогодні для мене головне питання. Банки вчили оцінювати фінансовий ризик десятиліттями, а тепер кредитний менеджер має розуміти ще й екологічний та соціальний. І це значно складніше, ніж перевірити наявність дозволу. Треба побачити, наприклад, що підприємство формально має документи, але його очисні споруди не відповідають реальному навантаженню, є проблеми з відходами, землею, умовами праці чи конфлікт із громадою. Система управління ризиками Національної установи розвитку (НУР) передбачає не лише перевірку документів, а оцінку ризику, моніторинг і, залежно від його рівня, додаткові інструменти управління.
Тому найбільший ризик зараз саме в тому, щоб не перетворити хорошу міжнародну практику на українське «принесіть ще три довідки». Асоціація PAEW, яку я очолюю, якраз наполягатиме на тому, що потрібні зрозумілі критерії, підготовлені фахівці банків і однакова логіка оцінки, щоб один і той самий бізнес не отримував у трьох банках три абсолютно різні трактування. Ми активно навчаємо банківських фахівців, щоб цей процес був максимально ефективним.
Довідково:
ESG-стратегія — це довгостроковий план розвитку компанії, який об'єднує екологічні, соціальні та управлінські принципи для досягнення сталого успіху.
Комплаєнс — це система правил, процедур і контролю в компанії, яка забезпечує дотримання законів, етичних норм та внутрішніх стандартів. Головна мета комплаєнсу — захистити бізнес від штрафів, судових позовів, корупції та втрати репутації.
? Як малому агробізнесу отримати кредит, якщо він не має ресурсів на розробку складних ESG-стратегій
Малому бізнесу не треба зараз бігти замовляти дорогу ESG-стратегію. Його головне завдання значно прозаїчніше: переконатися, що підприємство взагалі відповідає чинному екологічному законодавству. І от тут, думаю, для багатьох може бути неприємний сюрприз. Історично в нас десятиліттями працювала логіка: якщо немає перевірки, скарги громади чи очевидної аварії, значить, начебто все нормально. Підприємство могло роками зберігати паливо чи хімію не так, як потрібно, мати проблеми зі стоками, відходами, викидами або дозвільними документами і навіть не сприймати себе як порушника. Тепер банк фактично стає ще однією точкою, де ці проблеми можуть проявитися. Тому я б не лякала малий і середній бізнес великим словом ESG. Почніть із базового комплаєнсу: перевірте, чи законно ви працюєте, чи маєте необхідні документи, чи можете підтвердити, куди йдуть ваші відходи і стоки, як зберігаються паливо, добрива та хімія. Мова поки не про те, щоб стати взірцем сталого розвитку. Мова про те, щоб перестати роками бути порушником і дізнаватися про це лише тоді, коли вам знадобилися гроші.
Банк не екоінспекція, але дає гарний привід навести лад у господарстві
? Через які саме типові екологічні порушення аграрії ризикують отримати відмову в першу чергу
Раджу не шукати якихось екзотичних ESG-ризиків. Найбільша небезпека для аграрія сьогодні в дуже банальних речах, на які підприємство могло не звертати уваги роками. Переконайтесь насамперед, що це не про вас:
• Немає потрібного дозволу або він давно не відповідає фактичній діяльності. Відходи передаються незрозуміло кому.
• Є свердловина, але питання з водокористуванням не врегульоване.
• Стоки фактично йдуть не туди, куди написано в документах.
• Гній зберігається так, що є ризик забруднення ґрунту чи підземних вод.
• Пальне, добрива, пестициди та інша хімія зберігаються без належних умов.
Банк має перевіряти саме дотримання законодавства, дозвільні документи, поводження з відходами, використання природних ресурсів, вплив на довкілля, умови праці та ризики для громади. Банк не екоінспекція, але дає гарний привід навести лад.
Перед походом у банк пройдіть власне господарство ногами
Відмова не повинна бути автоматичною через кожен недолік. Система розрізняє рівні ризику. Якщо проблему можна усунути, може бути сформований план коригувальних заходів. Але якщо діяльність має неприйнятний або високий негативний вплив чи потрапляє до переліку виключень, фінансування справді може бути недоступним.
Тому я б фермеру сказала зовсім просто: перед походом у банк пройдіть власне господарство ногами. Зайдіть на склад хімії, подивіться на паливну ємність, гноєсховище, свердловину, стоки, відходи, підніміть дозволи і договори. Бо найнеприємніша ситуація буде не тоді, коли банк знайде якусь складну ESG-проблему. А коли з’ясується, що кредит не дають через порушення, яке існувало у вас десять років і яке всі ці десять років просто ніхто не перевіряв.
? Чи існує простий алгоритм, за яким фермер може сам перевірити себе на відповідність новим вимогам
Так, але я б не радила фермеру самостійно винаходити цей алгоритм. Найпростіше зараз пройти нормальне відкрите навчання. Наприклад, в Асоціації професіоналів довкілля PAEW ми постійно проводимо практичні тренінги саме для того, щоб підприємство не читало сотні сторінок нормативних документів, а розуміло: що конкретно перевірити у себе, де найчастіше виникають проблеми і що треба виправити.
А другий шлях ще простіший: якщо ви знаєте, в якому банку плануєте брати фінансування, підіть до нього не тоді, коли гроші потрібні на наступному тижні. Підіть за пів року і попросіть їхній чек-лист або опитувальник екологічної та соціальної оцінки. Такі форми реально є, а для малих фермерів форму опитувальника навіть окремо спрощували. Заповніть його для себе і подивіться, де ви «червоні»: немає документа, не врегульовані відходи, питання зі стоками, водою, гноєм, хімією, охороною праці. І тоді у вас є пів року не на написання красивої ESG-стратегії, а на усунення конкретних порушень і підтягування комплаєнсу. Саме такі речі банки й мають перевіряти в межах екологічної та соціальної оцінки. І я б тут ще застерегла бізнес від дуже небезпечної ілюзії: «та наш банк нас знає, ми давно клієнти, кредит нам і так дадуть». Можливо, сьогодні десь це ще спрацює, особливо коли банки самі конкурують за хороших позичальників і система тільки налаштовується. Але розраховувати на це як на стратегію я б точно не радила.
Екологічна та соціальна оцінка тепер стає частиною правил самої програми, і відповідальність за якість цієї оцінки лежить не тільки на позичальнику, а й на банку. Тобто завтра питання буде вже не лише до підприємства: чому у вас порушення? Питання буде і до банку: чому ви бачили цей ризик або мали його побачити, але все одно профінансували? Тому період, коли на якісь речі можна було закрити очі через давні відносини з клієнтом, поступово закінчуватиметься. І краще використати цей час не на пошук банку, який поставить менше запитань, а на те, щоб привести власний комплаєнс до ладу.
Найгірший момент для знайомства з екологічними вимогами банку - це коли посівна через два тижні, гроші потрібні вчора, а ви вперше відкриваєте його опитувальник
? Чи означає це рішення, що неекологічний бізнес взагалі втратить доступ до грошей в Україні
Ні. Я б точно не лякала бізнес тезою, що тепер будь-яке екологічне порушення автоматично закриває двері банку. Сама система побудована інакше: банк має визначити рівень екологічного та соціального ризику, а для проблем, які можна усунути, передбачений план коригувальних заходів і подальший моніторинг. Тобто логіка не «ви неідеальні, тому грошей не буде», а «ми бачимо ризик, що ви будете з ним робити?». Водночас для діяльності зі списку виключень фінансування справді не допускається.
Але я б звернула увагу бізнесу на значно серйозніший сигнал. Закінчується час, коли екологічні проблеми підприємства можна було порішати під час візиту екоінспекції і вважати, що до фінансів вони жодного стосунку не мають. Тепер вони приходять на стіл кредитного комітету. Якщо у вас проблеми зі стоками, відходами, дозволами, небезпечними речовинами, умовами праці чи впливом на громаду, це вже не просто потенційний штраф. Для банку це ризик того, що позичальник матиме додаткові витрати, конфлікт, зупинку діяльності або не зможе виконувати свої зобов'язання.
Екосоціальна оцінка вже є обов'язковою для позичальників програми «5-7-9%»
І тому я б навіть змінила саме формулювання «неекологічний бізнес». Банк не вимагатиме, щоб фермер завтра став зеленим чемпіоном. Але дедалі важче буде фінансувати бізнес, який системно порушує правила, нічого не робить із відомими проблемами і не може показати навіть плану, як він їх виправлятиме.
На мою думку, головний сигнал цих змін: екологічний комплаєнс поступово стає частиною кредитоспроможності. Сьогодні ми особливо гостро бачимо це в «5-7-9%», завтра така логіка дедалі частіше працюватиме в інших кредитних, інвестиційних і міжнародних фінансових інструментах.
Тому ?питання вже не «чи заберуть у неекологічного бізнесу гроші». Питання значно практичніше: скільки коштуватимуть ваші невирішені екологічні проблеми, коли банк почне рахувати їх разом із вашими фінансовими ризиками
Розмовляла Тетяна Ковальчук
