Інвестиційна привабливість агробізнесу
Україна насправді поступово перетворюється на впливового гравця світового аграрного та продовольчого ринків. Посідає провідні місця у торгівлі зерновими та олійними культурами, експортує значні обсяги молочної продукції та соняшникової олії тощо.
Можна окреслити ключові фактори, які свідчать про інвестиційну привабливість агросектору:- Україна поставляє на світовий ринок більш як 15% кукурудзи і понад 10% зернових, поступаючись за експортом сільгосппродукції тільки США. У 2014 році наша країна обігнала ЄС і посіла друге місце серед експортерів.
- Вітчизняні компанії контролюють понад 30% ринку зернових в країнах Північної Африки та Близького Сходу. Частка імпорту українських зернових в деяких країнах перевищує 70%.
- На український агропромисловий комплекс припадає майже п’ята частина ВВП країни і майже третина експортних надходжень до бюджету.
- 2014 року вперше надходження від експорту сільгосппродукції перевищили надходження від металургії.
Чого бояться іноземні інвестори?
Попри такі фактори багато потенційних іноземних інвесторів утримуються від інвестування в аграрний сектор, мотивуючи це насамперед нестабільністю законодавства, надмірним податковим тиском, нестабільністю на валютному ринку, неготовністю більшості українських партнерів дотримуватися договірних зобов’язань, нечіткою роботою судової системи та іншими факторами, що формують інвестиційний клімат держави.
Нині будь-які інвестиції в Україну пов’язані з ризиком, але якщо іноземний інвестор все ж таки вирішить ризикнути, то інвестиції в агробізнес гарантують їм досить значні дивіденди вже у найближчій перспективі.
Основні зміни, які суттєво вплинуть на аграріїв у 2015 році
Початок 2015 року ознаменувався введенням в дію податкових законодавчих змін та новацій. Так, з прийняттям Закону України № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України (щодо податкової реформи)» від 28.12.2014 р. (далі — «Закон №71») істотно змінюються правила оподаткування для суб’єктів агропромислового комплексу. Ключовими змінами є: скасування відшкодування ПДВ при експорті сільгоспкультур для трейдерів/виробників та скасування фіксованого сільгоспподатку. Розглянемо більш детально вищезазначені зміни.
Скасування відшкодування ПДВ при експорті сільгоспкультур для трейдерів/виробників
Законом №71 продовжено до 31 грудня 2017р. звільнення від ПДВ операцій з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001-1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД, крім операцій з їх першої поставки виробником або першим посередником.
При цьому з 1 січня 2015 року операції з вивезення зазначених вище зернових та технічних культур звільняються від ПДВ. А це фактично означає втрату можливості відшкодування ПДВ при експорті сільгосппродукції як для зернотрейдерів, так і виробників, які самостійно займаються експортом продукції.
Відповідно до прийнятого Закону в 2015 році зберігається спеціальний режим оподаткування ПДВ для внутрішньо українських операцій сільськогосподарських товаровиробників, а також звільнення від оподаткування ПДВ зернових та технічних культур, крім операцій з їх поставки виробником або першим посередником.
Скасування фіксованого сільгоспподатку
Найбільш кардинальні податкові зміни стосуються осіб, які до 2015 року були платниками фіксованого сільгоспподатку (ФСП).
Колишні платники ФСП з 1 січня 2015 стають платниками єдиного податку (ЄП) четвертої групи. При цьому вимога про частку с/г виробництва за попередній податковий рік не менше 75% залишається, як і раніше, для платників ФСП.
Базою оподаткування є нормативна оцінка одного гектара с/г угідь, з урахуванням коефіцієнта індексації станом на 1 січня базового податкового року. Ставки ЄП для платників ЄП четвертої групи, як і раніше для платників ФСП, залежить від категорії (типу) земель, які перебувають у власності такого платника або були надані йому в оренду, але при цьому збільшені втричі порівняно зі ставками ФСП. З урахуванням того, що збільшені не тільки ставки, а й база оподаткування (раніше базою була нормативна грошова оцінка одного гектара, проведена станом на 01.07.1995), сума податку значно зросла.
Відповідно, якщо в 2014 р. середній розмір ФСП з гектара сільгоспугідь становив менше 6 грн/га, то нинішнього відповідний обов’язковий платіж зросте у багато разів.
Підставою для нарахування ЄП платникам четвертої групи є дані державного земельного кадастру та/або дані з державного реєстру прав на нерухоме майно.
Сільгосптоваровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника ЄП подають до 20 лютого поточного року передбачений ПКУ пакет документів, у тому числі довідку про наявність земельних ділянок — контролюючим органам за місцем свого знаходження та/або за місцем розташування земельних ділянок.
Важко спрогнозувати наслідки скасування відшкодування ПДВ при експорті сільгоспкультур для трейдерів/виробників та скасування ФСП. Але на що держава повинна звернути увагу передусім — це те, що розвиток і підтримка агропромислового комплексу повинні стати пріоритетним завданням. Багато розвинених країн світу з меншим аграрним потенціалом, ніж Україна, мають сильні позиції на ринку продовольства і продовжують політику експортної експансії, використовуючи при цьому власні ресурси та, що стало характерною тенденцією сьогодення, ресурси інших країн.
Українські аграрії тримають на своїх плечах велику частину національної економіки, не отримуючи ніяких дотацій від держави. Держава має підтримати агробізнес і спрямувати всі свої зусилля на розвиток цього сектору економіки.
Рік нових можливостей
2015 рік стане роком нових можливостей для України та агросектору зокрема. Підписання Угоди про асоціацію, а також, не в останню чергу, фінансова допомога і кредитні ресурси міжнародних економічних і фінансових організацій додадуть впевненості та передбачуваності аграріям.
Україна завжди була привабливою для інвесторів з точки зору розвитку сільського господарства. Вже зараз є безліч ініціатив з адаптації українського законодавства до європейського та розробки законодавчих актів, що сприяють залученню інвестицій не тільки іноземних, але й усередині країни. Головне, що процеси запущені, і законодавець буде просто зобов’язаний звернути увагу на проблеми аграрного сектора та погодитися із пропозиціями бізнесу щодо їх вирішення. Тому спостерігаємо за тенденціями і очікуємо, що прийняті в рамках євроінтеграції закони будуть ефективно працювати, оскільки саме захищене правове поле може принести багатий інвестиційний урожай.
