Глобальні тенденції галузі
Сьогодні у нашому глобалізованому світі повноцінне розуміння тенденцій ринку ЗЗР конкретної країни є неможливим без аналізу світового ринку. Саме про це під час конференції «Захист і живлення рослин 2016», яку організувала ІА «Інфоіндустрія», розповів незалежний експерт ринку ЗЗР Олег Добровольський. «Сьогодні на світовому ринку ЗЗР відбуваються два основні процеси, — звертає увагу Олег Добровольський. — Це загальне падіння продажів, яке триває другий рік поспіль, і консолідація ринку, коли одні компанії-виробники купують інші, а великі корпорації зливаються в одне ціле».
Щодо першого процесу, то, як пояснив незалежний експерт ринку ЗЗР, ситуація така: у 2011 році аналітики пророкували ринку ЗЗР швидке зростання (+5%/рік) до обсягу загального продажу 70 млрд дол. до 2020 року, але торік ринок несподівано впав на 10% до майже рівня 2013-го. Однією з причин цього є девальвація валют. Так, наприклад, на великих ринках ЗЗР — ЄС і Бразилія — місцеві валюти сильно девальвували щодо долара США. Крім того, на сьогодні в світі індекс загальної продуктивності сільгоспвиробництва є одним із найнижчих від 2002 року. Сповільнилось зростання рентабельності сільгоспвиробників, і не останню роль в цьому зіграв фактор цін на основні види агропродукції та споживання їх на головних ринках. Та, якщо в грошовому виразі ринок скоротився, то в кількісному (у площах і обсягах застосування ЗЗР) у 2015-му він навпаки збільшився.
Водночас, тенденції ринку також багато в чому залежать від подій, які відбуваються у корпоративному світі виробників-лідерів галузі. Так, станом на 2014 рік (дані з 2015 року будуть доступними в другій половині 2016-го) п’ятірка світових лідерів виробників ЗЗР за грошовим обігом: 1— Syngenta, 2 — Bayer, 3 — BASF, 4 — Dow, 5 — Monsanto. Останніми роками в світі корпорацій відбулося декілька значних подій, які матимуть сильний вплив на український ринок. До них, зокрема, належать:
У 2013 році була заснована компанія Platform Specialty Products Corporation, яка почала створювати свій агрохімічний бізнес шляхом придбання інших компаній. Так, 2014 року вона за $300 млн купила бельгійського виробника Agriphar. Тоді ж за $1 млрд була придбана Chentura Agro Solution і за $3,5 млрд ArystaLifeScience.
Протягом 2014–2015 років американська компанія FMC за $1,8 млрд купила датського виробника ЗЗР — Cheminova.
«Зараз відбувається злиття компаній DuPont і Dow, які приблизно однакові за капіталом, обсягом, рівнем продажів, і через те відбудеться обмін акціями між акціонерами 1:1, — зазначає Олег Добровольський. — Наразі триває розгляд цього питання регуляторними установами, бо кожна компанія має велику частку ринку, і після об’єднання їх загальна вартість становитиме $130 млрд. У другій половині 2016 року вона буде розділена на три окремі, незалежні одна від одної, юридичні особи: перша займатиметься виробництвом продукції для сільського господарства, друга — базових хімічних матеріалів і третя — спеціальних продуктів хімії».
Після попереднього злиття швейцарська компанія Syngenta стала лідером у світі за оборотним капіталом та продажами на багатьох ринках світу. Зокрема, в США вона займає 20% ринку, що є дуже визначальним показником. Нещодавно китайська корпорація ChemChina придбала контрольний пакет акцій Syngenta за $43 млрд. «На сьогодні це найдорожча купівля в історії корпорації. Переговори фактично завершені, але триває розгляд регуляторними органами і затвердження установами США і ЄС, проте перспективи цього досить позитивні. При цьому стратегія Syngenta не зміниться, її керівництво також залишиться на своїх місцях, — підкреслює незалежний експерт ринку ЗЗР. — На думку аналітиків, ChemChina це потрібно найперше для внутрішнього ринку Китаю, де Syngenta має найбільшу частку — $300 млн а, крім того, розвинутий портфель насіння і доступ до сучасних технологій модифікованого насіння. Стратегічна транзакція і план купівлі передбачає, що за кілька років акції Syngenta будуть знову вільно обертатися на фондовій біржі, але, очевидно, контрольний пакет залишиться у ChemChina».
23 травня стало відомо, що Bayer запропонувала придбати Monsanto за $63 млрд. Зі слів експерта, це мала би бути найбільша купівля зарубіжної корпорації в історії сучасної Німеччини, але керівництво Monsanto дало зрозуміти, що, в цілому, вони не проти таких переговорів, але їх не влаштовує сума. Наразі в Bayer думають, скільки вони можуть додати до цієї суми, яка, очевидно, збільшуватиметься, адже Bayer дуже зацікавлена у придбанні. Якщо наступні переговори пройдуть успішно, то на ринку ЗЗР і насіння з’явиться потужний гравець.
«Загалом консолідація та реструктуризація галузі призведе до появи нових гравців на ринку ЗЗР, — підсумовує Олег Добровоський. — І перш за все компанії з другої десятки списку лідерів пересунуться в першу, а в другій десятці з’являться нові гравці (зокрема з КНР). Попри тимчасові негаразди аграрний сектор залишається привабливим для інвесторів в усьому світі. Останніх особливо цікавлять зараз технології точного землеробства і виробництво безпечних продуктів харчування».
Економити, але не жертвувати якістю
Найголовніше — ніхто із тямущих господарів навіть думки не припускає зігнорувати захистом: нема захисту, то нема врожаю. Багато хто з аграріїв стверджує, що навчилися мінімізувати витрати не тільки завдяки якісним генерикам, але й новинкам компаній-оригінаторів. Варто лише розібратися у гідних пропозиціях, яких на ринку дуже багато.
За яким же принципом господарі таки вирішують обрати той чи інший продукт? Частина орієнтується на власну практику та експерименти або дивиться на досвід успішних сусідів. Але, за нашими спостереженнями, багато хто обирає потрібні для себе препарати, зокрема, користуючись порадами авторитетних регіональних представників дилерських компаній чи консультантів провідних фірм-виробників.
Через високу конкуренцію у деяких сегментах ринку постачальники ідуть на суттєве здешевлення своїх продуктів, при цьому відбувається демпінг ринкових цін і заниження маржі. Звісно, в такому разі вигода на боці сільгоспвиробника — може вибагливіше вибирати партнера-постачальника.
Китай підчищає
«дурну славу»
Усе менш доречним стає протиставлення за якістю виробництва у Європі та Китаї —диференціація розмивається, говорять експерти. Власне, Китай на державному рівні жорстко вимагає вищих стандартів якості від своїх виробників. Влада Піднебесної ставила завдання до 2015 року скоротити кількість виробників хімічних засобів захисту рослин у країні на 30%. Такі заходи дозволяють ліквідовувати виробництво препаратів незадовільної якості. Вони ж бо не тільки не відповідають високим стандартам, а ще й сприяють поширенню «дурної слави» про генеричні препарати загалом.
Закріпитися на світовому ринку ЗЗР Китай намагається і шляхом розвитку власних дослідницьких центрів із розробки нових діючих речовин. Так, китайські науковці вже розробили такі біоциди, як пімотрезин, іхолотрин, феноксаніл, пише agrodelta.com.ua.
До речі, китайський ринок ЗЗР має обсяг $5,2 млрд. Однак, за планом китайського уряду, протягом наступних 5 років ринок ЗЗР повинен досягти $8 млрд. Велике споживання породжує великий попит, що власне, і підтверджують довготривалі контракти на поставку продуктів харчування із Бразилії, деяких країн Африки, а також і України. «Відповідно до угоди з Китаєм протягом 10 років Україна експортуватиме туди кукурудзу, а зараз йде мова про сою, — відзначає Олег Добровольський. — Для України це велике досягнення, бо на китайський ринок потрапити дуже складно. Китайці перебірливі і вибагливі покупці, адже завдяки тому, що вони платять вчасно і повну ціну, пропозицій у них безліч. Те, що Україна присутня у КНР своєю сільгосппродукцією, — велике досягнення».
Запекла нічия
«Чималу частину нашого ринку ЗЗР займають численні генеричні компанії, — оцінює аналітик ринку Ігор Герасименко з агентства «Інфоіндустрія». — Їхні препарати займають 54% усіх поставок ЗЗР до України, тоді як на частку компаній-оригінаторів припало 46% імпорту».
Аналітик бачить одну важливу і досяжну умову, за якої гіганти зможуть рішуче виграти конкурентну битву, — це тотальне збагачення середньостатистичного аграрія, для якого часом певні оригінальні препарати можуть бути елементом розкоші. При цьому Ігор Герасименко визнає: «Якщо оцінювати частку імпорту не фізично, а у грошах, то тут оригінальні препарати все-таки переважають. Їх частка займає 59% ринку України, тоді як частка генериків — 41%».
Що пропонуватимуть гіганти
Висока планка світових оригінальних брендів диктує умови подальшої перспективи. Вкладатися у принципово нові діючі речовини — це дорого і ресурсовитратно. Капіталовкладення на розробку і просування на ринок нової діючої речовини оцінюють середньою сумою у 200 млн дол./препарат.
Експерт Ігор Герасименко зазначає: «У різних країнах реєструються різноманітні новинки. Переважно вони є новою комбінацією давно відомих ДР або збільшенням її концентрації. Однак принципово нове на ринку також з’являється, хоча на розробку нової ДР потрібні часом десятки років та величезні фінансові інвестиції, а термін дії патенту обмежений. Як на мене, найбільш прогресивно у цьому напрямі працюють компанії Syngenta, DuPont, BASF, Bayer, Monsanto і Dow. Кожна з них має переваги у певних групах препаратів. Конкуруючи між собою, гіганти змушені продукувати новації».
«Розвиток продуктів залежить від проблем, які постають перед аграріями, — говорить керівник групи регіональних технічних експертів компанії Syngenta Олександр Зозуля. — Люди шукають те, що розв’язує їх проблему на тих чи інших етапах. Тільки на таку злобу дня і орієнтуємося. А інакше немає жодного сенсу вкладати гігантські кошти та інтелект розробників».
Експерт вважає природним, що найсучасніші новинки нині потрапляють до України часом навіть раніше, ніж до інших регіонів світу. Адже рівень інтенсифікації, скажімо, у зрілій Європі вже досяг того, що особливої динаміки від нього ближчим часом не дочекатися. А от запас зростання врожаїв і продуктивності в Україні поки що величезний. Тому за межами сучасних найновіших тенденцій ми точно не опинимося. І найбільші компанії ласо заглядатимуться на український потенціал, пропонуючи на нашу потребу свої найперспективніші продукти.
Основною світовою тенденцією Олександр Зозуля називає створення складніших композицій, багатокомпонентних продуктів із 2, 3 і навіть 4-х складових, дію яких споживач вже добре знає. «Сенс сучасного препарату вже не стільки у власне діючій речовині, а у його інноваційній формуляції», — уточнює експерт та ілюструє свою думку прикладом градації гербіциду Фюзілад — Фюзілад Супер — Фюзілад Форте. Оновлені формуляції сприяють ефективнішій дії, зниженню норми застосування, точніше вирішують саме найактуальніші проблеми. Діючи за таким принципом, Syngenta виводить на ринок, приміром, фунгіциди з новою діючою речовиною ізоперазам, який дозволятиме уникати резистентності. Його поєднання зі ще однією новинкою циклофенамідом стане ширшим рішенням для одночасної боротьби з хворобами та резистентністю.
А от для протистояння соняшниковому вовчку зрештою радять винятково комплексне технологічне рішення, що складається із чотирьох обов’язкових компонентів: розумного використання генетично стійких гібридів, правильної сівозміни, застосування точного гербіцидного контролю і професійної сервісної програми. До речі, як зазначає Олександр Зозуля, крім вже традиційних лабораторій компанії у чотирьох різних регіонах України, Syngenta створює спеціальну лабораторію у Харкові для більш глибокого дослідження саме цієї проблеми.
Наголос на інноваціях
Провідним виробником як новітніх діючих речовин, так і інноваційних препаративних форм для гербіцидів позиціонує себе ще один із лідерів ринку — компанія BASF. І представляє у зв’язку з цим прогресивну препаративну форму дикамби, яка очікує виходу на ринок. Гербіцид Engenia™ створений для використання у системах із дикамба/гліфосат-стійкими культурами і є досить ефективним інструментом для контролю стійких бур’янів на просапних культурах. Очікується, що в кінці цього року гербіцид Engenia™ отримає реєстрацію і буде доступний спочатку в Північній і Південній Америці, повідомив Том Ветьєн, керівник відділу маркетингу компанії BASF в Україні, Республіці Молдова та країнах Кавказу, підрозділ захисту рослин.
Розробки в сфері гербіцидів містять інноваційні рішення з управління стійкістю бур’янів до препаратів. Крім того, за даними офіційного сайту компанії BASF, нова виробнича система для рису — Provisia ™ Rice System — з’явиться на міжнародному ринку вже в 2017 році.
До кінця десятиліття інсектицидне портфоліо BASF також поповниться двома новими діючими речовинами — новими інструментами для контролю шкідників і управління їх резистентністю. Брофланілід володіє новим механізмом дії і високоефективний проти гризучих комах-шкідників. Друга нова діюча речовина — Inscalis ™ — ефективна проти колючо-сисних комах, інформує портал news.agropages.com, має тривалу захисну дію проти попелиці, білокрилки, деяких цикадок і призначений для захисту спеціальних, просапних, а також декоративних культур. Обидва продукти будуть представлені на ринку в різних країнах світу.
Безпека
як ключовий фактор
Фактично всі учасники ринку одноголосно називають жорсткі вимоги безпеки до навколишнього середовища і до самої культури глобальною сучасною тенденцією. Західна Європа активно вводить обмеження на низку діючих речовин (це вже відбулося з атразином), збільшує попит на органічну продукцію та стимулює розвиток ринку біопрепаратів. Ринок поступово відмовляється від фосфорорганічних препаратів. Зокрема, у Китаї було припинене виробництво дикофолу, який там виробляли у великих обсягах з 1976 року. «Нові продукти будуть приходити на місце найнебезпечнішим препаратам, — узагальнює Ігор Герасименко. — Вони у багатьох країнах забороняються і, відповідно, їм треба шукати адекватну заміну. Прикладом можуть бути такі діючі речовини, як ацетохлор і імідаклоприд, заборонені в ЄС. У США досліджується канцерогенність гліфосату».
Заступник директора Інституту захисту рослин, доктор с.-г. наук Сергій Ретьман теж наголошує, що сьогодні всі світові компанії приділяють велику увагу здоров’ю людини і навколишньому середовищу: «Новітні препарати ретельно тестують на тератогенність, бластогенність, мутагенність тощо. Проте необхідно не забувати, що всі препарати є небезпечними речовинами, і при застуванні обов’язково треба дотримуватись техніки безпеки.
В Інституті захисту рослин ми проводимо дослідження щодо безпечності систем захисту сільськогосподарських культур, вивчаємо накопичення препаратів у ґрунті, розклад у рослинах та об’єктах довкілля. На основі багаторічних досліджень розроблений агроекотоксикологічний індекс, який дозволяє на основі властивостей препаратів, регламентів їх застосування та параметрів, що визначаються ґрунтово-кліматичними умовами, оцінити ступінь ризику застосування препаратів для людини та біоти».
Майбутнє заглядається
на біопрепарати
Аналітики помічають: потихеньку триває ухил розробок у бік біологізації ЗЗР — використання різноманітних продуктів біологічного та напівбіологічного походження, котрі дозволяли б зменшувати хімічне навантаження на навколишнє середовище. Традиційні виробники ЗЗР збільшують напругу на ринку біопрепаратів. За прогнозами, до 2017 року ємність цього сегменту ринку зросте до $3,3млрд а у 2020-му ще й подвоїться.
«Цей дуже перспективний сектор ринку ЗЗР буде рости найшвидше, — впевнений Ігор Герасименко. — Конкурентоспроможність біопрепаратів збільшується разом зі зростанням попиту на органічні продукти харчування та екологічних небезпек від застосування хімічних препаратів. Хоча використання біопрепаратів не дуже складне, застосування деяких з них може вимагати високого рівня розуміння та знань у царині хвороб рослин, особливостей патогенів, котрі треба контролювати. Як і у будь-якій програмі впливу на захворювання, потрібен обґрунтований вибір часу та способу застосування».
Істотне зростання попиту на біопрепарати констатує, зокрема, компанія BASF, яка активно розширює виробничі потужності у напрямі біологічного захисту рослин. Створення найбільшого у світі майданчика з розведення корисних нематод дозволяє компанії удвічі збільшити потужність виробництва препаратів на основі корисних нематод (мікроскопічних організмів, які здатні контролювати життєдіяльність багатьох шкідливих комах і личинок). За повідомленням Європейської Бізнес Асоціації, BASF використовує у виробництві шість видів корисних нематод, завдяки цьому компанія може запропонувати кожному клієнту унікальний асортимент всесвітньо відомих продуктів, зокрема Nemaslug® і Nemasys®, а також індивідуальний спосіб застосування препаратів у сільському господарстві та садівництві. Зокрема, керівник відділу міжнародного маркетингу біологічних продуктів BASF Грем Гоулінг зазначає: «Наші клієнти все частіше відзначають переваги використання цих препаратів у програмах інтегрованого захисту рослин від шкідників (IPM): вони прості у застосуванні, мають більш тривалий період активної дії і забезпечують ефективний контроль шкідників».
У 2015 році підрозділ Functional Crop Care (Біологічного захисту рослин) BASF, який на додаток до класичного захисту пропонує нові рішення для поліпшення здоров’я рослини і підвищення урожайності, впровадив на ринок систему управління азотом — Limus® nitrogen management. Запатентований продукт Limus® допомагає підтримувати оптимальну доступність азоту для культури в критичні фази росту та розвитку і сприяє отриманню стабільних врожаїв. Інші рішення у галузі біологічного захисту, повідомляють на офіційному сайті компанії, зараз перебувають на стадії впровадження на ринок, і до 2020 року, в цілому, повинні забезпечити обсяг продажів BASF більш ніж у 500 млн євро.
Вибрики клімату
Виробники ЗЗР намагаються не пропустити ще одного загального виклику: невпинної зміни кліматичних умов. «Ми ж бачимо, як осінь рухається у бік січня, — констатує Олександр Зозуля. — Спостерігаємо подовжену вегетацію рослин, часто маємо посуху в період сівби. Агровиробникам потрібні продукти, які сприяють тривалому і надійному захисту насіння. Тому пропонуватимемо для такої ситуації новий перспективний протруйник, котрий не тільки забезпечуватиме тривалий захист, але й підсилить кореневу систему, стимулюватиме її розвиток».
З огляду на багаторічні спостереження, Сергій Ретьман підтверджує: «В останні десятиріччя клімат має тенденцією до аридизації. Відбувається підвищення середньорічної температури повітря, погіршується вологозабезпечення. На півдні проявилися ознаки утворення пустель, поширюється ерозія ґрунтів, причиною якої є підвищена температура і мала кількість опадів.
Дисбаланс у системі фенологічних і біохімічних коадаптацій комах до харчової рослини призводить до перебудови домінантів наявних шкідливих ентомокомплексів. Зміни клімату сприяють розмноженню та поширенню фітофагів, розширенню їх ареалів, збільшується вірогідність спалахів масового розмноження термофільних та мезофільних видів комах. Підвищується ризик ураження некротрофними збудниками хвороб. З бур’янів все більшого поширення набувають багаторічні та карантинні види, зокрема амброзія полинолиста, ценхрус якірцевий тощо».
Виграють аналітики
Перевагою співпраці з компаніями-оригінаторами є поєднання пропозицій «насіння-засоби захисту», яке, крім того, включає технічний сервіс, консультування, інші бонуси.
«Важливо, яку саме мету ставить перед собою господар, — підкреслює Олександр Зозуля. — Якщо орієнтується на дуже високий урожай, то і відсоток втрат через шкодочинність для нього має вирішальне значення. Є різниця у втрачених 5% врожаю на кукурудзі з урожайністю у 20 ц/га і 150 ц/га?! Зовсім різні цифри. Хто налаштований на максимум — той обере і найефективніший захист, не рахуючись із ціною препаратів. Але коли, наприклад, той же холдинг тільки освоює якісь нові землі, випробовує їх продуктивність, то відповідно і препарати обирає більш оптимальні».
Підкуповують аграріїв і новітні фінансові інструменти, які можна застосовувати, працюючи із великими постачальниками. Мова про різні системи кредитування, аграрні розписки, бартерні операції тощо.
Висновок напрошується один: виграє той, хто вміє аналізувати і прискіпливо вираховувати усі бізнес-деталі, співставляючи наявні на ринку пропозиції зі своїми власними цілями та прагненнями. А вибрати на ринку сьогодні, як бачимо, є із чого.
Коментарі
Ігор ГЕРАСИМЕНКО, аналітик профільного ринку агентства «Інфоіндустрія»
—В Україну 2015 року була імпортована рекордна кількість ЗЗР — 101 тис. т. Це абсолютний рекорд за всю історію незалежної України. Структура імпорту порівняно із минулими роками практично не змінилася — більшу частину традиційно займали гербіциди, їх імпорт становить 64%, або ж 65 тис. т. На другому місці фунгіциди з часткою у 23%, чи 23 тис. т. Третіми за кількістю, але не за значимістю ідуть інсектициди з 9%, або ж 9 тис. т. Також треба відзначити імпорт регуляторів росту: їх було ввезено близько 4%, чи 3,5 тис. т.
Як на мене, надзвичайно запитуваною групою ЗЗР у наш час є нематоциди. Це препарати для боротьби з нематодами, вкрай небезпечними шкідниками сільськогосподарських культур. Проблема в тому, що зараз на ринку є надто мало препаратів, здатних боротися з ними, особливо в Україні. Схоже, і попит на них у нас не надто великий, а це, думаю, є серйозною проблемою! Адже така ситуація свідчить про те, що шкідливість нематод агровиробники недооцінюють чи взагалі не знають про існування такої небезпеки. Тому варто організовувати освітні заходи, семінари, конференції, аби допомогти аграріям усвідомити проблему та спільно шукати шляхи її вирішення.
Сергій РЕТЬМАН, професор, доктор с.-г. наук, заступник директора з наукової роботи Інституту захисту рослин
—За обсягами застосування засобів захисту найбільша частка — 57% припадає на гербіциди, значно менша на фунгіциди, інсектициди, десиканти. На нашу думку, в найближчі 5–10 років суттєвих змін у цій структурі не відбудеться.
Останніми роками з’явилися препарати нового покоління, створені на основі діючих речовин нових хімічних груп: з інсектицидів — це антраніламіди, з фунгіцидів — речовини групи SDHІ (інгібітори сукцинатдегідрогенази), зокрема, седаксан, флуксапіроксад, які мають принципово новий механізм дії. Введення їх у систему захисту потребуватиме значних та серйозних наукових досліджень.
Майбутнє, на нашу думку, за селективними препаратами системної дії, які менш шкідливі для корисної біоти та мають більш тривалий період захисту.
Питання резистентності потребує детального вивчення. Без проведення тривалих наукових досліджень стверджувати, що ми маємо резистентні популяції хвороб, шкідників чи бур’янів, безпідставно. Інститутом захисту рослин проводяться подібні дослідження щодо багатьох шкідливих об’єктів.
Є підстави твердити, що розвиток надалі буде просуватися не в напрямку підвищення концентрації, а до покращення препаративних форм.
Борис ТИМОФЄЄВ, керівник відділу маркетингу агропідрозділу компанії Bayer
—Якщо говорити про короткострокові світові тенденції, то на ринок ЗЗР впливають ціни на сільгосппродукцію, які падають упродовж останніх двох років. Відповідно і скорочується ринок ЗЗР.
Правила реєстрації нових продуктів, а також умови перереєстрації вже наявних засобів захисту рослин стають жорсткішими на усіх найбільших ринках, у США, Бразилії, але особливо на ринку ЄС. Це призведе до того, що найближчим часом різко скоротиться кількість препаратів на ринку. Компанії-розробники шукають нові напрями, наприклад, розробку біологічних засобів захисту рослин. Підсилиться кооперація між виробниками ЗЗР щодо розробки комбінованих продуктів з діючих речовин, які залишаються на ринку. Це тенденція найближчих 10 років.
На український ринок, з одного боку, впливають світові тенденції, пов’язані з низькими цінами на сільгосппродукцію, з іншого — негативним фактором є нестабільність української валюти. Ринок ЗЗР в Україні традиційно — це ринок продажів «у кредит»: продукт поставляється постачальником навесні, а гроші він отримує восени. Тобто 100 грн восени — це вже зовсім не ті самі 100 грн, за які продавався продукт навесні. Тобто валютні ризики бере на себе постачальник. У ситуації, що склалася, дуже складно працювати усьому ланцюжку поставки: виробнику ЗЗР, дистриб’ютору і сільгоспвиробнику. Якщо до 2014 року ринок ЗЗР в Україні зростав стрімкими темпами, то тепер вже третій рік тупцює на місці. Щоб відновити динаміку, потрібні два фактори — зростання цін на сільгосппродукцію і стабілізація гривні.
Світлана КАЛЕНСЬКА, професор, доктор с.-г. наук, завідувач кафедрою рослинництва НУБіПУ
—Ми все частіше говоримо про те, що наші агровиробники-практики навчилися управляти посівами, тобто володіють менеджментом посівів. Вони розуміються на терапії та лікуванні, тобто опираючись на біологію рослин та закономірності розвитку шкідливих організмів, вчасно визначають, на яких саме етапах застосовувати відповідні препарати захисту. Тим самим демонструють розуміння, як економічно правильно боротися, аби не доводити до хірургії — втрати врожаю.
Той, хто використовує технології, адаптивні до конкретних сортів і гібридів, дотримується комплексу із системи підживлення і захисту, той отримує повніший економічний ефект. При цьому принципово використовувати оригінальні препарати фірм-виробників, котрі працюють не тільки на діючу речовину, а забезпечують комплекс, що включає у себе і антистресовий компонент, мікроелементи. Чиста діюча речовина часто діє надто жорстко, саме цим хибують генеричні препарати, провокуючи більші ризики.
Олександр ЗОЗУЛЯ, керівник групи регіональних технічних експертів компанії Syngenta
—Для виробництва сучасних засобів захисту рослин сьогодні вже використовується багато діючих речовин природного походження. Тому все відносно, ми фактично балансуємо, коли говоримо про хімічний чи біологічний захист, натуральність продуктів. Ще років 15–20 тому застосовували на наших полях значно жорсткіші препарати, про які вже й забуваємо. До них не повернемося, так само як не повернемося і до екстенсивних технологій. Натомість інтенсивно вирощена культура, яка дає високі врожаї, стає все більш вразливою, ніжнішою. Потребує дуже уважного, гнучкого захисту. Дія деяких токсинів, зокрема, фузаріозних, значно більша за токсичністю тих препаратів, які ми використовуємо. Рух вперед означає робота над більш екологічними, безпечними для нашого здоров’я та самої культури продуктами.
Для «Сингенти» бути сучасними — це, найперше, означає шукати високоефективні та одночасно безпечні рішення. Безпечні для культури продукти, які не виявляють фітотоксичності, дозволяють їй повніше виявити свої можливості. За нашими програмами, продукти захисту працюють в комплексі із високоінтенсивними гібридами, потенціал яких маємо розкрити разом із партнерами. Ми, як ніхто інший, розвиваємо потужну систему сервісу. За якісне обслуговування раніше господарства мусили платити гроші. А тепер ми через супровід допомагаємо їм позбавлятися від багатьох проблем, отож, по суті, інвестуємо в них. Наприклад, новітні системи моніторингу допомагають оптимізувати використання препаратів за термінами, нормами, особливостями ситуації. Багато уваги приділяємо консультаціям щодо якості обприскування — для точності внесення препарату, запобігання втрат продукту. Зараз така тенденція: виробники агрохімії мусять працювати і за технологічними напрямами. Крім того, розвиваємо соціальні проекти. Один із останніх, наприклад, — розробка системи убезпечення ґрунту від ерозії.
Еркін ЗАКІРЯЄВ, директор із продажів засобів захисту рослин компанії Monsanto
—Аналізуючи глобальний ринок ЗЗР, ми бачимо тенденцію посилення процесів концентрації та централізації з метою більш ефективного використання ресурсів та досягнення ефекту синергії. Цей тренд підтверджується нещодавно оголошеними угодами між найбільш потужними глобальними гравцями ринку ЗЗР.
Ми очікуємо, що у 2016 році буде продовжуватися тенденція збільшення кількості великих корпоративних стратегічних угод. Намагаючись використовувати ресурси у найбільш ефективний спосіб, компанії будуть реорганізовувати свою діяльність, позбуваючись непрофільних активів.
У перспективі через 3-4 років ми очікуємо, що глобальний ринок ЗЗР досягне ≈80 млрд дол. США.
Стрімке зростання населення, скорочення орних земель, необхідність підвищення урожайності сільськогосподарських культур та зниження собівартості їх виробництва є ключовими факторами, які збережуть свою актуальність на прийдешні роки. Ми очікуємо, що однією з основних тенденцій стане розвиток сегменту біопродукції, зокрема біостимуляторів. Переважна більшість гравців ринку ЗЗР вже працює над розробкою таких продуктів, адже вони допомагають розкрити потенціал рослини та забезпечують зростання урожайності та якості культури, що є ключовими факторами успіху для аграріїв. Безумовно, також ми можемо очікувати модифікацію наявних формуляцій препаратів, що забезпечуватимуть вищу ефективність та покращений рівень безпеки для аграріїв.
На українському ринку простежуються глобальні тенденції ринку ЗЗР, зокрема такі, як посилення процесів злиття й поглинань, загострення конкурентної боротьби, зниження цін на основні сільськогосподарські культури тощо.
Проте варто зазначити, що є тренди більш локального характеру: наприклад, надмірна зарегульованість ринку та висока частка контрафактної продукції. Неможливо також не зауважити ключові економічні тенденції, які мають вплив як на аграріїв, так і на постачальників ЗЗР: девальвація, інфляція, суттєве падіння платоспроможного попиту, зміна структури посівних площ, перехідні залишки тощо.
Безумовно, ми спостерігаємо певне полегшення умов ведення бізнесу в Україні у сегменті ЗЗР. Наприклад, скасування імпортних ліцензій допомогла скоротити час, необхідний на імпорт продукції в Україну, що зробило можливими більш оперативні поставки у випадку виникнення неочікуваного попиту на препарати. Тим не менш, все ще існує низка питань, які вимагають активної роботи на рівні як державних, так і комерційних структур.
У 2016 році Monsanto запустила на ринку України унікальну суху формуляцію гліфосату «Раундап Пауер» з найвищою наявною концентрацією (720 г/кг). Окрім ключових переваг препарату — відмінна дія у складних умовах, висока ефективність, можливість проводити механічну обробку однорічних бур’янів вже через 12 годин після обприскування, покращений ефект десикації у порівнянні з іншими формуляціями гліфосатів, мінімальні відходи упаковки, відсутність пилу при підготовці робочого розчину, швидка розчинність у воді — на увагу заслуговує така перевага продукту, як спрощена логістика транспортування та зберігання препарату. Так, 10 кг «Раундап Пауер» достатньо для обробки такої ж площі, для якої потрібно 20 л рідкої формуляції (360 г/л), при цьому відсутня необхідність потрійного промивання тари перед утилізацією, кожний мішок продукує лише 0,06 кг пластикових відходів на відміну від 1,36 кг від кожної 20-літрової каністри. Для обробки 100 га аграрію необхідно перевезти лише 150,9 кг «Раундап Пауер», порівняно з 379 л гліфосату (360 г/л) у 20-літрових каністрах (при нормі витрати 3 л/га).
Також цього року на ринку України ми представляємо біостимулятор Ратчет РК, до складу якого входить сигнальна молекула ЛХО з мінімально гарантованою концентрацією 4x10-7%. Застосування цього продукту сприяє розвитку кореневої системи та рослини в цілому, а також покращенню симбіозу з азотфіксуючими бактеріями та мікоризою.
Том ВЕТЬЄН, керівник відділу маркетингу компанії BASF в Україні, Республіці Молдова та країнах Кавказу, Підрозділ засобів захисту рослин
—За оцінками компанії BASF, розвиток продажів засобів захисту рослин, впроваджених на ринок з 2015 до 2025 роки, досягне 3 млрд євро. Саме дотримуючись своєї стратегії пропонувати комплексні рішення для аграріїв, компанія виводить на ринок нові продукти для всіх сегментів захисту рослин як для польових, так і спеціальних культур. Таке багатообіцяюче портфоліо є результатом послідовних інвестицій у дослідження і розробки, які на сьогодні є важливою складовою сільського господарства. Зокрема, у 2015 році підрозділу захисту рослин BASF вдалося інвестувати 514 млн євро.
Основою для зростання бізнесу підрозділу захисту рослин є досвід компанії BASF в успішній комерціалізації нових продуктів. Зараз більше 40% обсягу продажів забезпечують продукти, виведені на ринок протягом останніх 5 років. Щоб підтримувати подальше зростання на ринку інновацій, підрозділ захисту рослин BASF має намір продовжувати інвестувати близько 9% від обсягу продажів в наукові дослідження і розробки.
Досягнення BASF в сфері фунгіцидного захисту дозволять аграріям всього світу отримати нову потужну діючу речовину Revysol®. Перші препарати мають з’явитися на світовому ринку в 2019 році. Вже на стадії передреєстраційних випробувань новий фунгіцид показав відмінний рівень біологічної ефективності та в майбутньому стане ключовим інструментом ефективного контролю захворювань різних культур, таких як кукурудза, зернові, соя і спеціальні культури.
BASF стабільно розвивається на ринку України. У 2016 році компанія представила нові інноваційні розробки для системи захисту зернових, соняшнику та сої. Виробнича система Clearfield® поповниться таким продуктом, як Пульсар® 40.
Гербіцид Пульсар® 40 раніше використовувався для боротьби з проблемами забур’яненості бобових культур, відтепер придатний для застосування на соняшнику. При своєчасному та правильному застосуванні Пульсар® 40 для досягнення бажаного ефекту вистачить лише однієї обробки препаратом за період вегетації.
Також вийшов новий гербіцид Євро-Лайтнінг® Плюс, розроблений виключно під нову виробничу систему Clearfield® Plus. Дослідження, що тривали 10 років, дозволили науковцям винайти абсолютно нову формуляцію лише для соняшнику та значно розширити вікно застосування препарату. Серед нових, але потужних ЗЗР — фунгіцид на зернові — Адексар® Плюс і універсальний регулятор росту Медакс® Топ для запобігання вилягання пшениці. Поєднуючи інноваційні діючі речовини трьох різних хімічних класів, Адексар® Плюс має найпотужніший і довготривалий захисний ефект проти широкого спектру хвороб. Зокрема, діюча речовина нового покоління Ксеміум®, яка входить до його складу, забезпечує рослинам більш тривалий захист, до 4-х тижнів довший у порівнянні з більшістю препаратів, представлених на ринку, тобто він триває 30–40 днів — аж до завершення періоду молочної стиглості зерна. Отож маємо можливість забезпечити нормальний налив маси тисячі зерен.
Крім того, завдяки AgСelence®-ефекту препарат підвищує життєздатність рослин і стійкість до впливу стресових факторів. Навіть за низького тиску хвороб застосування Адексар® Плюс дозволяє підвищити показники урожайності зернових культур, зокрема озимої пшениці.
Медакс® Топ дозволяє регулювати продуктивність посівів та легко інтегрується до системи захисту зернових завдяки широкому «вікну» застосування (від фази кущення до появи прапорцевого листка) та діапазону позитивних робочих температур (від +5 до 20 °C).