Ірина ПРОХОРЧУК, спеціально для "АС"
«Обмін досвідом у сферах IT і агро є наразі найголовнішим стимулом для розвитку країни. А націленість на міжнародні стандарти має стати пріоритетом», — зазначила Наташа Прах, Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Словенія в Україні. Такі думки поділяють й інші експерти, у тому числі і міжнародні, які переконані, що сьогодні найбільш привабливими в Україні залишаються агропромисловий сектор та інформаційні технології. Це той потенціал, не розвивати який є безглуздям.
Та чи готова наша країна
до таких драйверів?
«Аграрна галузь стала однією з найбільш розвинених, яка абсолютно відкрита для всіх інновацій та технологій…, — зазначив Максим Мартинюк, Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України. — Словенія сьогодні активно використовує прогресивні практики для розвитку сільського господарства своєї країни. Цей досвід може бути застосований і в Україні». Та наша держава не надто квапиться, аби допомогти агросектору ставати на ноги. І тут справа не тільки в фінансуванні, якого завжди не вистачає. І це констатують самі чиновники. «На жаль, у бюджеті Міністерства на це гроші не закладені, а те законодавство, яке змінюється щодо IT-галузі — це функції Міністерства економічного розвитку і торгівлі України», — відзначила Владислава Рутицька, радник Міністра аграрної політики та продовольства України. Справа тут у підходах до регулювання галузі та у належному приватно-державному партнерстві, яке вже тривалий час діє у країнах Європи та у всьому світі. Наша країна ж, на жаль, надто далека від європейських практик вільного погляду на запровадження тих чи інших систем.
Всі процеси настільки зарегульовані, що галузь не може розвиватись і дихати вільно. Вже не кажучи, що координація між гравцями на ринку на рівні держави практично відсутня. На думку українських експертів, терміново мають бути змінені самі принципи. «Роби як хочеш, головне — відповідай критеріям!» — ось який має бути підхід. Крім того, чому б не передати певне навантаження асоціаціям галузі, приміром, моніторинг, питання статистики?.. Таким чином, держава не тільки зняла б з себе законодавче навантаження, але й надала можливість стимулювати всебічний розвиток галузі.
IT-рішення і є тим золотим ключиком,
який може відкрити для нашого
агрокомплексу заповітні двері
Що саме запозичувати та на які розробки орієнтуватись нашим аграріям презентували учасники зі Словенії Грега Мільчінські, генеральний директор компанії Sinergise, та Андрей Мертель, генеральний директор компанії «Даталаб Агро». Варто зазначити, що ці дві компанії вже працюють на ринку України і готові допомагати нашим підприємствам у запровадженні новітніх розробок.
Грега Мільчінські розповів як використання даних Sentinel може допомогти в управлінні і моніторингу земельних змін: «Так, вартість супутникових даних у світі значно зросла. Якісні дані з великою роздільною здатністю коштують мільйони євро. Наразі ви можете купити комплект даних з оновленням приблизно за 0,5 млн євро. І ця сума, вочевидь, не по кишені більшості підприємств. Саме тому значним поштовхом у розробках стало те, що Європейське космічне агентство запустило супутники Sentinel та Sentinel 2. Це мультиспектральні дані, які можна отримати абсолютно безкоштовно. Саме з ними ми працюємо. Якщо ж вас цікавлять знімки з більш роздільною здатністю, приміром, до 0,5 м, то ви можете затребувати у провайдерів їх, за додаткову плату, звичайно. Як це працює? Ми заходимо на веб-сайт Sentinel, вибираємо необхідні дані та вивантажуємо їх для подальшої обробки. Дані можуть займати і до 5 Гбайт інформації. Потім ми їх дробимо, розрізаємо на менші шари і будуємо піраміду порівнянь. Така обробка займає досить багато часу. Однак воно того варте. Адже, таким чином, ми можемо обробити за день близько 1,5 Тбайти інформації з різних частин світу. Вже не кажучи про те, що зараз, коли ми працюємо з веб-сервісами, можемо перевіряти інформацію в режимі реального часу. Як вам те, що ми он-лайн можемо спостерігати за рослинним покривом на всій планеті, чи побачити, як споруджується міст, приміром, у Гаазі, чи побачити сільськогосподарські землі Київської області»…
Що ж дають ці дані і як з ними працювати? Пан Мільчінські запевнив, що маючи таку інформацію, можна легко побудувати графіки та відстежити ріст різних культур на полях, контролювати період росту та збір врожаю без необхідності постійно об’їжджати поля. Така інформація є надзвичайно важлива і для страхування. Це і застереження від граду на полях, аналіз повеней і посух. Також такі дані можуть бути важливі для оборони та безпеки країни: можна без зайвих зусиль переглянути ситуацію на кордоні, робити аналіз тощо. Завадити обробці даних може тільки захмареність знімків, однак і це досить часто не стає на заваді, оскільки вже є спеціальні технологічні рішення, які дозволяють прибрати хмари з картинки.
Андрей Мертель, генеральний директор компанії «Даталаб Агро», поділився, які зараз існують глобальні IT-тренди в сільському господарстві, їх переваги та можливості для українського аграрного сектору. «Словенія, дійсно, має хороший досвід роботи в аграрному секторі, — розповідає він. — Першочергово ми думаємо, як зацікавити політиків, аби вони запровадили необхідні зміни, адже без державної підтримки і співпраці в роботі з даними досягти успіху дуже складно. Вже не кажучи про те, що держава має досить багато уже впроваджених систем, їх можна удосконалити, і все працюватиме. Приміром, ми свого часу зробили апгрейд державних сервісів у Словенії. Це коштувало не так дорого — 5 тис. євро. І завдяки цьому фермери отримали можливість доступу до інформації, яка стала для них надзвичайно важливою: вся інформація про стада, кількість поголів’я і т. д. Тож не питайте, що країна готова для вас зробити, питайте, що ви готові зробити для неї. І тоді у вас все вийде! Свого часу, коли Франц Йосип (правитель Австрійської імперії та король Богемії) хотів посіяти картоплю по країні, фермери були проти. Тоді він ухвалив закон, який примушував їх саджати картоплю. В іншому разі, той, хто не саджав, отримував 20 різок як покарання. Я не кажу, що зараз це актуально, але неординарні рішення теж корисні». Зі слів пана Мертеля, сьогодні, в час динамічних змін, основними трендами стають:
1. Якщо ви не платите за програмне забезпечення, яке ви використовуєте, хтось інший сплачує його за вас і має доступ до ваших даних. Запам’ятайте, безкоштовних обідів не буває. І це яскраво видно на прикладі Facebook, який використовує ваші найбільш інтимні дані.
2. Якщо ви вирішили запроваджувати IT-рішення на вашому підприємстві, то важливим стає планування. IT у сільському господарстві — це олімпіонік. Якщо хочеш отримати олімпійську медаль, потрібно тренуватись. Це стосується і планування. Загалом, якщо ви починаєте впроваджувати такі системи, робите аналіз, плануєте, то, повірте, через 3–6 місяців побачите результат.
3. У що інвестувати? Часи є важкими, гроші і капітал — обмежені. Зараз потрібно інвестувати в людський капітал. Для чого вам трактор за півмільйона, якщо старий ви використовуєте на 30%?! Потрібно вміти управляти і розуміти, що невчасний та неякісний менеджмент призведе до втрат. Крім того, варто зазначити, що вагомим драйвером у майбутньому може стати консолідація компаній, для того аби скоротити витрати та зробити поштовх вперед. Над стратегіями та бізнес-моделями завжди працює сотні людей. Однак IT-рішень для сільського господарства бракує. Досить часто компанії свої розробки починають з нуля, а не нарощують уже відомі. Я ж переконаний, що в подальшому потрібно, аби компанії об’єднували свої зусилля та працювали разом. Ми, приміром, тісно співпрацюємо з національними операторами зв’язку майже на 15 ринках, аби забезпечити можливість відслідковувати техніку в полях, де, на якій відстані, з якою швидкістю рухаються машини і т. д.
4. Переосмислення циклів. Потрібно більше уваги приділяти природним циклам, це дозволить зекономити.
Коментарі
Вадим СВЕТЛОВ, фермер із Сумської області (400 га)
— Наразі ми не використовуємо ніяких систем. Все традиційне. Проте усвідомлюємо, що за такими системами майбутнє. Тому готові вже зараз почати впроваджувати такі технології. Це необхідно для того, аби навчитись правильно планувати та рахувати. Крім того, це полегшить роботу і аудитора, і бухгалтера, і підприємця. Варто зазначити, що нам дійсно бракує інформації для того, аби впроваджувати нові системи. Ми не знаємо, як вкладання коштів зараз стане доцільним у майбутньому, до чого це призведе…
Андрій ГЕТЯ, Національний університет біоресурсів та природокористування України, віце-президент Української голштинської асоціації
— Я абсолютно переконаний, що ці розробки можливі, і вони вже є в Україні. Більшість підприємств, які позиціонують себе як лідери на ринку, в принципі, вже використовують програмне забезпечення, — і голландське, і українське, приміром, Орсек. Хто хотів, той уже цим займається.
Христина КУЗНЕЦОВА, директор PANTHEON Farming, компанія «Даталаб Агро Україна»
— Для того аби почати працювати з програмою, фермер має прийняти рішення про те, що він відмовляється від паперових носіїв ведення інформації і переходить тільки на програмне забезпечення. Це стандартний установочний файл, повністю адаптований і перекладений на українську мову, який в першому варіанті встановлюється на комп’ютер споживача, або ж другий варіант — ми надаємо споживачеві пароль і логін доступу до програми, і таким чином, він починає користуватись програмою самостійно. По суті сама програма готова до роботи, та вона порожня, адже в ній немає даних фермерського господарства. Її потрібно наповнити даними. Якщо ви готові працювати без нашої допомоги, то маєте заповнити всі дані самостійно (це список всіх тварин з номерами, лактаціями, репродукцією і т. д., якщо це стосується рослинництва, то це дані про культури). Після цього програма на основі базису, який було внесено, сама буде рекомендувати, коли і яку з тварин запліднювати чи, коли, приміром, проводити посів, якщо це стосується рослинництва. Якщо ж ви потребуєте допомоги, ми супроводжуємо. Після зустрічі з фермером визначаємо, що є для нього пріоритетним: підвищення надоїв, формування раціонів чи репродуктивних циклів…
Далі йде збір даних про ферму і налаштування системи. Після ми показуємо фермеру, як працює програма. Він бачить всі свої поля, людей… Налаштування займає від 4 годин до декількох днів. Все залежить від того, в якому стані знаходяться дані на господарстві. Приміром, нещодавно я була на фермі (600 корів), де всі дані були в паперовому вигляді, і мені знадобилось п’ять днів для того, аби їх адаптувати. Якщо ж дані знаходяться у форматі, наприклад, Excel, то наша програма дозволяє їх імпортувати до системи за 2 хвилини. І останній крок — це навчання та момент ведення програми. Ми зацікавлені в тому, аби фермер користувався програмою та бачив результат. Безумовно, ми знаємо, що фермери дуже консервативні, і при першій зустрічі дуже скептично ставляться до програми. Та коли ми їм показуємо результат у цифрах: які реальні втрати в господарстві, що можна вдосконалити і як це зробити… То вони оцінюють все інакше. І потім уже готові давати свої дані, виділити час, аби навчитись користуватись програмою та заплатити за такий продукт. Зазначу, що ціна ліцензії програми залежить від кількості голів худоби або гектарів землі. Приміром, на 1 голову корови — це 20 грн або 1 га землі — 20 грн у рік. Наш супровід, впровадження програми та навчання — це додаткова послуга, яка здійснюється менеджером компанії і сплачується одноразово. Становить від 100 до 500 грн/год., залежно від стану даних на господарстві. Звичайно, ми можемо робити знижку для тих, хто дійсно зацікавлений і готовий впроваджувати програму. Якщо ж фермер робить всі налаштування сам — то він сплачує тільки за ліцензію.
Юрій ПЕТРУК, голова Асоціації AGTech Ukraine
— Насправді Україна вже досить давно готова до IT-рішень. На жаль, не готові деякі люди. Вони не розуміють, для чого ці технології, для чого знижувати собівартість… Для них це дуже складний етап переходу. В Україні, як і в інших пострадянських країнах, існує така практика, що люди спочатку хочуть спробувати, побачити результат, а потім вже платити. Велика проблема ще й в тому, що у нас звикли до софту, за який ніколи ніхто не платить… А технології, які сьогодні були представлені, вже працюють в Україні більше року. І достатньо багато користувачів вже використовують супутникові дані. Приміром, компанія Drone UA запустили сервіс ZEMLI on-line, який за допомогою супутникових даних допомагає аграріям оцінювати динаміку розвитку їхніх рослин і спостерігати за земельним банком. Ми ж, своєю чергою, як асоціація хочемо, аби українські IT-компанії звертали увагу на агросектор як на потенційну нішу виробництва продуктів. Хочемо, щоб IT-компанії, які мають досвід роботи на аутсорсингу, почали роботи продукт, який принесе в Україну високу додану вартість, коли ми зможемо експортувати програмні системи, датчики, роботи…
В Україні можна зробити технологію, обкатати її і після цього вивезти на експорт. І від цього будуть задоволені всі. Україна таким чином зробить класний іміджевий продукт, програмісти отримають високу заробітну плату… Сьогодні на такі речі дуже зацікавлено дивляться великі компанії, такі як SoftServe, Epam, Ciklum. Є і багато маленьких, які намагаються робити продукти. Інтерес у цьому є, але не у всіх є достатньо досвіду і ресурсів. І, очевидно, досвід у цьому випадку ключове, тому що для того, аби робити щось для сільського господарства, потрібно його розуміти.
Дмитро НІКОЛАЄВ, менеджер Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP), який працює за сприяння Міністерства міжнародних справ Канади (Global Affairs Canada) та MEDA
— Я думаю, що ми будемо одними з перших, хто спробує використати представлені технології на практиці. Ми вже підійшли до кінцевого етапу, коли маємо отримати бюджет проекту, який наразі працює у чотирьох областях південного регіону України. Це Херсонська, Миколаївська, Одеська, Запорізька області. Ми намагаємось впроваджувати нові технологічні рішення для наших фермерів, вдосконалювати їх роботу та отримувати нові рішення, нові ідеї… Якщо ж говорити про те, чи готовий фермер сьогодні платити за розробки, то можу сказати — ні. Фермери не готові платити навіть, аби поїхати на конференцію чи семінар. Є, звичайно, частина тих, хто розуміє, що це потрібно, у них є стратегія, план… Вони розуміють, що мають робити, аби вийти на ринок Європи, але велика кількість взагалі не розуміє, для чого це потрібно. Вони навіть не розуміють, яка в них собівартість виробництва власної продукції. Тож наше першочергове завдання стимулювати їх, бо без цього неможливо говорити про розвиток. Вони так і залишаться на тому рівні, на якому знаходяться зараз.
