7 жовтня Верховна Рада ухвалила закон про скасування мит на кукурудзу та пшеницю і збереження їх на ячмінь. Закон набуває чинності після підписання Президентом та опублікування.
Старт сезону: витрати та ціни реалізації
За підрахунками профільних асоціацій, сільгоспвиробники лише на пшениці зазнають збитків у 200-250 грн/т. Вартість основних складових виробництва зерна в цьому сезоні зросла, в той час, коли ціни на зерно поточного урожаю нижчі, ніж минулорічні. Так, якщо торік середня рентабельність по виробництву пшениці становила 9,6%, то цьогоріч у разі збереження мит вона буде від’ємною до 11,5%.
За підрахунками асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», продовження дії експортних мит на зернові та їх поширення на олійні культури і соняшникову олію (ініціатива Міністерства економічного розвитку та торгівлі від 29 вересня) завдасть аграрній галузі найбільшого удару за останні 10 років. Тільки прямі втрати виробників у 2012 році можуть перевищити 8 млрд грн. За таких умов експорт зерна може становити вдвічі менше, ніж це потенційно можливо - 13 млн т, говорить профільний міністр Микола Присяжнюк. Крім того, можуть бути зменшені обсяги посіву озимих та ярих культур під наступний урожай.
Водночас, голова Ради НБУ Петро Порошенко наголошує, що ключовим ризиком для країни є дефiцит поточного рахунку i ризик дефiциту платiжного балансу. Вже 4 жовтня НБУ опублiкував данi про зменшення золотовалютного резерву країни. При цьому, на його думку, така ситуацiя має стати сигналом для уряду щодо стимулювання експорту та оптимiзацiї структури платiжного балансу, але не шляхом введення додаткових експортних мит.
Самим аграріям терпець увірвався 4 жовтня. Вони прийшли під стіни парламенту та уряду із вимогами скасувати мита на експорт зерна, а також активне просування запровадження ринку сільгоспземлі.
Зернові законодавчі ініціативи
Якраз протягом цих днів - 4-5 жовтня - у Верховній Раді було зареєстровано низку проектів законів, що стосувалися рику зерна. Так, депутат Наталія Королевська (БЮТ) зареєструвала два законопроекти: під №9247-1, проект Закону «Про внесення змін до закону України "Про внесення до Податкового Кодексу України про ставки вивізного (експортного) мита на деякі види зернових культур» про скасування вивізного (експортного) мита на деякі види зернових культур) пропонує скасувати діючі наразі в Україні мита на кукурудзу, ячмінь і пшеницю. Другий - під №9263, проект Закону «Про введення тимчасового обмеження на встановлення ставок вивізного (експортного) мита на товари українського походження)» накладає мораторій на оподаткування експорту українських товарів.
5 жовтня депутат Юрій Кармазін (НУНС) зареєстрував законопроект №9247, яким пропонувалося скасувати мито на експорт зернових культур. Депутат оцінив втрати від режиму мит у 6 млрд грн. 4 жовтня депутати-члени аграрного комітету парламенту Григорій Калетнік, Валерій Бевзенко (Партія регіонів) і Сергій Терещук (фракція Народної партії) зареєстрували законопроект, яким запропонували істотно знизити ставки експортних мит на агропродукцію. Так, згідно з документом, Верховній Раді пропонується встановити мито на соняшникову олію у розмірі 3%, але не більш як 5 євро/т, на насіння ріпаку і соєві боби, а також пшеницю, ячмінь і кукурудзу - 3%, але не більш ніж 2 євро/т. При обговоренні у парламенті цього проекту закону депутати визначили положення, які й були підтримані 272 голосами.
Зокрема, народні депутати визначили прийняти ставку експортного мита 0% на пшеницю та кукурудзу та залишити його незмінним на ячмінь - 14%. Положення про експортні мита на соняшникову олію, ріпак та сою були вилучені.
Крім того, депутати Роман Ткач та Анатолій Матвієнко (обидва - фракція Блок «Наша Україна-Народна Самооборона») внесли законопроект №9257, яким пропонують замінити в Податковому кодексі пункт, яким операції з експорту зернових і технічних культур звільняються від обкладення ПДВ, нормою, згідно з якою такі операції будуть обкладатися ПДВ за нульовою ставкою. Автор проекту закону зазначають, що неможливість претендувати на бюджетне відшкодування ПДВ при закупівлі зерна у сільгоспвиробників позначається на експортній ціні зернових, яка автоматично збільшується на 20% - суму невідшкодованого ПДВ. Нагадаємо, що Українська аграрна конфедерація оцінює збитки аграріїв від невідшкодування ПДВ у 13,5 млрд грн.
В очікуванні рішення Президента
УСПП та низка аграрних асоціацій у цій ситуації звернулися до вищого керівництва держави з проханням якомога швидше підтримати рішення парламенту та скасувати експортні мита на зернові культури. «Сподіваємося, що Президент країни невідкладно підпише цей закон, підтримає наші зусилля по неприпустимість ручного управління АПК, впровадження економічно необґрунтованих заходів із регулювання експорту зернових», - вважає УСПП, народний депутат Анатолій Кінах.
За підрахунками аналітиків УСПП, зазначені експортні мита за липень-грудень 2011 року могли призвести до втрат майже на 7 млрд грн і поставили б більшість товаровиробників на грань виживання. Окрім того, вкрай негативно позначилися б на комплексі осінніх польових робіт під урожай 2012 року. Також наголошується, що через експортне мито вітчизняне зерно є неконкурентоспроможним порівняно з російським, казахським і румунським. Так, із часу введення мит обсяги його експорту різко знизилися: у липні-вересні до 3,3 млн т, тоді як у 2009-2010 МР за аналогічний період було експортовано 6,3 млн т.
«Нинішнє скасування експортного мита на пшеницю і кукурудзу дозволить виправити стан справ, акумулювати кошти на проведення осінньої посівної, залучити фінансовий ресурс у подальше виробництво, повернути втрачені позиції на зовнішньому ринку зерна», - вважають в УСПП.
У разі підписання
На перший крок щодо скасування мит також відреагували трейдери, котрі зазначають, що за такої ситуаціїціна на фуражну кукурудзу може зрости на $25-30 за тонну. Зростання цін на продовольчу і фуражну пшеницю може становити $20-25 за тонну.
Народний депутат, голова парламентського комітету з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики Віталій Хомутиннік заявляє, що комітет спільно з Міністерством фінансів проаналізує економічні втрати бюджету від скасування експортного мита на зерно та кукурудзу і запропонує ефективні механізми компенсації. Він також наголошує, що цей крок дасть змогу мінімізувати збитки українських аграріїв у зв'язку з ситуацією, викликаною зниженням цін на зернові культури в світі.
На думку парламентарія, скасування експортних мит на окремі зернові культури призведе до зростання закупівельних цін на внутрішньому ринку, аграрії отримають додаткові ресурси для розвитку. Водночас, Держбюджет після скасування мит на експорт пшениці і кукурудзи до кінця 2011 недоотримає 700 млн грн.
Світовий зерновий ринок
Єгипет може повернути Україну до списку постачальників зерна. В ході зустрічі президента Української аграрної конфедерації Леоніда Козаченка, президента GAFTA Олексія Гаврилова з віце-президентом Генерального агентства з постачання товарів Єгипту (GASC) Ноомані Наср Ноомані і членом Комітету закупівель GASC Абу Зейд Мохамедом сторони підкреслили важливість і взаємовигідність відновлення активних торговельних відносин між Україною і Єгиптом у частині поставок української пшениці GASC. Зокрема, Ноомані зазначив, що GASC згоден повернути Україну в список своїх офіційних постачальників за умови, крім іншого, забезпечення належного підтвердження якості поставленого українського зерна відповідним державним органом України.
Головним підсумком переговорів стало досягнення розуміння сторонами згоди в питаннях оцінки якості зерна, синхронізації фітосанітарних вимог, взаємного розуміння тощо.
Ціни знижуються
У вересні світові ціни на всі зернові, крім рису, різко впали внаслідок великомасштабних експортних поставок із Чорноморського регіону і прогнозів щодо зниження попиту. Про це повідомляється у черговій доповіді Продовольчої і сільськогосподарської організації Об'єднаних Націй (ФАО) «Прогнози урожаю та продовольча ситуація».
У доповіді сказано, що в цьому закупівельному сезоні світове виробництво зерна становитиме 2,31 млрд т, що на 3% або 68 млн т більше, ніж у 2010-2011 роках.
У середньому річний приріст світового виробництва пшениці становитиме 4,6% (30 млн т), крупнозернистих культур - 2,1% (24 млн т). Однак, незважаючи на поліпшення прогнозів на врожай, ситуація на світових ринках зерна у 2011-2012 роках залишиться напруженою. Через уповільнення глобального процесу економічного відновлення та підвищення ризику рецесії, зберігається невизначеність щодо наслідків для продовольчої безпеки в світі. Очікуване відновлення світового виробництва зерна в комплексі з більш низьким, ніж очікувалося, попитом, включаючи попит на етанол, сприяє зниженню цін. Вже у вересні світові ціни на всі зернові впали. Щомісячний індекс продовольчих цін ФАО у вересні впав на 2% порівняно з показником серпня, багато в чому завдяки зниженню світових цін на зернові, цукор і олійні культури.
Прогноз урожаю сягає 52 млн т зерна, 25 млн т - прогноз експорту в 2011-2012. Перехідні залишки урожаю минулого сезону на 1 липня 2011 становили 6,2 млн т.
За даними Державної служби статистики, ресурси сільськогосподарського виробництва лише з початку 2011 року подорожчали на понад 18%.
УКАБ прогнозує 28% збитків для сільгоспвиробників у разі продовження мит через зниження доходів та зростання витрат, що призведе до скорочення виробництва.
Держбюджет після скасування мит на експорт пшениці і кукурудзи недоотримає 700 млн грн - народний депутат Віталій Хомутиннік.
Експортні мита за липень-грудень 2011 року могли призвести до втрат аграріями майже на 7 млрд грн - оцінка УСПП.
За балансовим оцінками аналітиків ІА «АПК-Інформ», потенціал експорту пшениці і кукурудзи з України в 2011-2012 МР дозволяє безболісно для продовольчої безпеки країни експортувати 9 і 12,5 млн т зерна відповідно.
У липні-вересні було експортовано 3,3 млн т, тоді як в 2009-2010 МР за відповідний період - 6,3 млн т. «Хліб Інвестбуд» експортував у липні-вересні 450 тис. т зерна.
Росія після скасування ембарго на вивіз зерна експортувала 10 млн т, прогноз експорту - 20 млн т зерна, урожай очікується 95 млн т.
