Значення та використання
Зростання масштабів виробництва кукурудзи є природнім, адже ця високопродуктивна злакова культура використовується на продовольчі, кормові та технічні цілі.
З давніх часів кукурудза знаходила продовольче застосування. Кукурудзяне борошно використовується у кондитерській промисловості для виготовлення бісквітів, печива, запіканок. Із зерна виробляють харчові пластівці, повітряну кукурудзу (попкорн), крупу. До того ж, за вмістом білків (12,5%) кукурудзяна крупа перевищує інші (гречану, ячмінну, пшоно). Із зерна виробляють харчовий крохмаль, сироп, цукор. Вживають у їжу недостигле зерно, особливо цукрової кукурудзи у вигляді варених качанів. Із зародків зерна добувають рослинну олію, яка є не тільки висококалорійним продуктом харчування, а й має лікувальні властивості: містить лецитин, який знижує вміст холестерину в крові і запобігає атеросклерозу.
Окрім цього, зерно кукурудзи використовують для виробництва різних прохолодних напоїв, піностійких сортів пива, гліцерину, органічних кислот (молочної, лимонної, оцтової), етилового спирту. Зі стебел та стрижнів качанів виробляють папір, целюлозу, ацетон, метиловий спирт тощо. Підраховано, що з кукурудзи виготовляють понад 300 різних виробів, значна частина яких, своєю чергою, є сировиною для виготовлення іншої продукції. Наприклад, із кукурудзяного сиропу виробляють каучук, фарби, різні антисептики, розчинники олії тощо.
Як кормова культура вона використовується для забезпечення тваринництва концентрованими кормами, силосом і зеленою масою. Більш цінним кормом є зерно кукурудзи. Воно містить білків 9-12%, вуглеводів - 65-70%, олії - 4-8%, мінеральних речовин - 2%. У 100 кг його міститься 134 корм. од., до 8 кг перетравного протеїну. У вигляді кормового борошна, висівок воно добре перетравлюється і засвоюється організмом тварин. З кукурудзи отримують цінний силос для великої рогатої худоби шляхом силосування усієї маси рослин - стебел, листя та качанів. Вона посідає важливе місце в зеленому конвеєрі, забезпечуючи тваринництво зеленою масою, багатою на вуглеводи й каротин.
Світове виробництво та споживання
Кукурудза є основною фуражною культурою у світі. Обсяги її виробництва постійно зростають. Це є цілком закономірно, адже за подорожчання енергоресурсів кукурудза є основною сировиною для виробництва біоетанолу. За прогнозами Міністерства сільського господарства США (USDA), світове виробництво цього зерна у 2011-2012 маркетинговому році (МР) становитиме 854,7 млн т, що майже на 4% перевищить рівень попереднього року. Збільшенню виробництва сприятиме розширення площі під культурою. Цьогоріч вона становитиме 168,4 млн га, що на 5,3 млн перевищить попередній показник. При цьому урожайність лишиться на рівні 5,1 т/га.
Збільшення урожаю відбудеться в усіх основних країнах-виробниках кукурудзи. Так, США, що вирощують понад третину світового врожаю, додадуть до минулорічного обсягу 1,3 млн т. Прибавлять до світового виробництва від 5 до 5,5 млн т Китай, країни ЄС-27 та Аргентина. До провідних виробників кукурудзи також належать Бразилія та Мексика, які збільшать виробництво на 3,5 млн т та 3,4 млн т відповідно.
Незважаючи на щорічне збільшення обсягів виробництва кукурудзи, її споживання зростає ще більшими темпами. За даними USDA, світове споживання кукурудзи вже третій сезон поспіль перевищуватиме його виробництво. У новому сезоні попит на це зерно становитиме 861,6 млн т, що більше в порівнянні з минулим сезоном на 2,1% та перевищує середньорічний показник за останні 10 років на 19%. Попри те, що обсяги виробництва кукурудзи будуть більшими за торішній сезон, світові кінцеві запаси зменшаться. Наприкінці поточного сезону вони прогнозуються у межах 117,4 млн т, що на 5,6% менше минулорічного.
Зниження кінцевих запасів активізує світову торгівлю. Обсяг експортно-імпортних операцій на кукурудзу за прогнозами досягне 92,1 млн т. Основними покупцями на світовому ринку будуть Японія, Мексика, Південна Корея та Єгипет. Головним експортером цього зерна залишаться США. У новому сезоні країна планує продати на зовнішніх ринках 42 млн т, що становить 13% внутрішнього виробництва та майже половину світової торгівлі. До того ж, експорт кукурудзи з України може збільшитися удвічі.
За інформацією Dow Jones, пожвавлення зовнішнього продажу дозволить Україні обігнати Бразилію та стати третім у світі експортером кукурудзи після США та Аргентини. За даними інформаційної агенції «АПК-Інформ», у новому сезоні Україна може експортувати 12,5 млн т кукурудзи проти минулорічних 5,3 млн т. На думку експертів, українська кукурудза може задовольнити потреби споживачів Єгипту та знизити тиск на ціни. Стримувати поставки кукурудзи з України на світовий ринок може існуюче експортне мито.
Вітчизняне виробництво та споживання
В Україні спостерігається поступове збільшення виробництва кукурудзи. Очікується, що 2011 рік стане рекордним у цій позитивній тенденції. Так, площа посіву під урожай поточного року становить понад 3,6 млн га. У структурі площі посівів частка кукурудзи за останній рік зросла з 10,1 до 13,2%. Найбільшими регіонами, що сіють кукурудзу, є Полтавська (443,3 тис. га), Дніпропетровська (299,7 тис. га), Кіровоградська (288,5 тис. га), Черкаська (262,6 тис. га) області. Незважаючи на те, що площа до збирання може зменшитися до 3,5 млн га, вона все одно на третину перевищуватиме минулорічну. Врожайність також зросте. Станом на 3 жовтня поточного року було намолочено 5,5 млн т кукурудзи з площі 1,02 млн га. При цьому врожайність становила 54,1 ц/га, що на 29% вище торішньої. При збереженні такого рівня урожайності виробництво кукурудзи становитиме близько 19 млн т. Це більше ніж на половину перевищить минулорічний результат, який був одним із кращих за підсумками двох десятиліть.
Для України кукурудза є експортно орієнтованою культурою. Збільшення виробництва не позначиться на внутрішньому її використанні. Продовольче споживання цього зерна є мінімальним та не впливатиме на загальну кон’юнктуру. До того ж, стан галузі тваринництва відкидає надію на збільшення потреби в концентрованих кормах. Відтак, більшість врожаю очікуватиме експорту.
На зерно кукурудзи є стабільний попит. Проте нинішні ціни на продукцію на початку сезону є нижчими від минулорічних. Якщо на початку жовтня 2010 року кукурудза в середньому коштувала 1530 грн/т, то цього року на 100 грн/т нижче. Враховуючи подорожчання матеріальних ресурсів у середньому на 25-30%, зниження вартості врожаю зводить нанівець результати річної праці. За таких умов рентабельність виробництва оцінюється у межах 10-15%. Проте з іншими видами зерна ситуація ще гірша.
Про відсутність паритету цін між продукцією сільського господарства та засобами виробництва й матеріальними ресурсами почали говорити ще в першій половині 90-х років. Але наразі нічого не змінилося. Вартість ресурсів постійно зростає, а ціни на продукцію сільського господарства змінюються, як правило, не на користь виробників. Тому прибутковим таке виробництво можна назвати умовно. Господарювати доцільно в тому випадку, коли є можливість розширеного ведення галузі. Наразі це близько 50%. Тобто при нижчій віддачі вкладених у виробництво коштів інтерес до господарювання зменшується. Відтак, за теперішньої вартості матеріальних ресурсів витрати з вирощування кукурудзи перевищать 7 тис. грн/га, а тому ціна на зерно кукурудзи має становити щонайменше 1900 грн/т. Ситуацію на внутрішньому ринку зерна можна покращити за рахунок державного регулювання ринку.
Прогнози на новий сезон
Початок нового зернового сезону був несприятливий для виробників основних видів зерна. Упродовж липня-жовтня 2011 року при зовнішнішньому продажу кукурудзи необхідно було сплачувати вивізне мито на рівні 12% від вартості товару, але не менш як EUR20 за тонну. Подібне мито існувало на пшеницю (9%, але не менш EUR17/т) та ячмінь (14%, але не менш як EUR23/т).
Результатом введення експортного мита стало зниження закупівельних цін на зерно та скорочення обсягів продажів на внутрішньому ринку. Як наслідок, відбулося зменшення експорту зерна. Так, у липні з України було вивезено близько 370 тис. т зерна, що на 80% менше попереднього місяця. Помірні обсяги експорту спостерігалися і в серпні: на зовнішні ринки було поставлено понад 900 тис. т зерна проти 1,3 млн у серпні 2010 року. Однією з причин цього стало загострення конкуренції в Чорноморському регіоні, зокрема, із зернотрейдерами Російської Федерації, які реалізовували зерно на $30/т і дешевше за українське.
Минулорічне регулювання ринку зерна через запровадження квот було спрямоване на продовольчу безпеку держави. Регулюючи зовнішній продаж, забезпечувалися потреби внутрішнього ринку. Проте нинішній сезон відзначається великим урожаєм, який у такому обсязі непотрібен внутрішньому ринку. Тож цілком логічною була відміна Верховною Радою України 7 жовтня поточного року вивізного мита на пшеницю і кукурудзу. Відтак, експортний ринок має помітно пожвавитися, що супроводжуватиметься підвищенням вартості зерна. За прогнозами трейдерів, ціна на фуражну кукурудзу може вирости на $25-30 за тонну та утримуватися в подальшому на більш високому рівні.
Незважаючи на позитивну зміну цінової ситуації початок маркетингового сезону є менш сприятливим періодом для реалізації врожаю. Багато аграріїв реалізують кукурудзу в період жнив, оскільки розраховують за отримані кошти профінансувати збиральну кампанію. Відтак, на ринку зростає пропозиція зерна, яка впливає на зниження цін. Багато виробників зерна розуміють існуючу ситуацію та планують реалізувати товар у новому році.
Своєю чергою, Аграрному Фонду як державному оператору доцільно зняти з обігу на ринку надмірну пропозицію зерна через проведення інтервенційних закупівель. Наказом Мінагропроду України від 10 лютого №17 передбачалося, що при здійсненні таких операцій ціни на кукурудзу для кормових потреб впродовж маркетингового року (жовтень 2011 року-червень 2012 року) становитимуть від 1500 до 1860 грн/т. Тож проведення фінансових інтервенцій зменшить пропозицію та позитивно вплине на стабілізацію цінової ситуації.
Виходячи з існуючої ситуації, на внутрішньому ринку кукурудзи очікується пожвавлення. Світовий ринок матиме прямий вплив на кон’юнктуру внутрішнього, що, безумовно, призведе до зростання цін. Підставою для цього буде відміна вивізного мита, підвищення споживання кукурудзи та зменшення перехідних залишків зерна на світовому ринку.
