Нормальний ріст і розвиток кукурудзи визначається впливом як сукупних абіотичних факторів середовища неживої природи: кліматом, повітрям, водою, температурою, вологістю, вітром, світлом, ґрунтом, рельєфом місцевості, радіоактивним випромінюванням, іншими факторами фізичної та хімічної дії, — так і сукупністю біотичних (живих організмів): рослинним і тваринним світом, комахами, грибами, бактеріями, вірусами, фітоплазмами, антропогенним впливом тощо. Якщо взаємодія цих факторів складається сприятливо протягом вегетації кукурудзи, рослини формують максимальну від вихідної потенційну продуктивність, обумовлену генотипом і набутими фенотиповими ознаками гібриду чи сорту, що зазвичай характеризуються високою стійкістю до хвороб.