Краще не знати ієрогліфів,
ніж не мати віслюка.
Китайське прислів'я
Без трактора фермерові ніяк. Але насущна проблема нині в тім, що більшість аграріїв не може дозволити собі купити дорогу європейську або американську техніку, тож і ламає мізки: як підібрати кращий бюджетний варіант?
Традиційно серед тракторів стандартним вибором у категорії потужності 80–20 к. с., яку історично полюбляє переважна більшість фермерів, є МТЗ або «Бєларус». У цю ринкову нішу останні роки хто тільки не намагається в'їхати: американці, німці, японці наполегливо пропонують нам свої машини потужністю близько 100 к. с. Але у них є один, на думку українців, серйозний недолік — зависока ціна. На відміну від кого? Китайців. Тож давайте тепер помізкуємо про них.
Державні та комерційні
Китайські трактори чомусь у народі вважаються машинами «для чайників». Тобто марка «китайська техніка» — це на загал щось таке, що підходить нібито для не дуже вибагливих фермерів, які не надто переймаються питаннями якості знарядь праці. Але, мовляв, оскільки таку низьку ціну — суто китайську! — не може забезпечити жоден інший виробник, то дешевизна у багатьох випадках виправдовує ризик придбання. Невже це справді трактори «разового» використання? Чи аж такі вони недолугі?
Виробників тракторів у Китаї чимало, як і у Німеччині або в США. За останній час ми побачили в Україні трактори, такі як Yto («Уто»), Foton («Фотон»), Green Bull («Ґрін Бул»), Jinma («Джинма»), Xingtai («Сінтай»), Taihong («Тайонг»), Chery («Чері»), Taishan («Тайшань»), FengShou («Фенг Шоу»), DongFeng («Донг фенг»), Weituo («Вайту»), Luzhong («Лузхонг») та деякі інші. Це виробники різні, і якість відповідно у них теж різниться.
Важливо розуміти такий нюанс. Трактори «Фотон» або «Ґрін Бул» випускаються комерційними заводами, а «Уто» — державним. Наприклад, акціонерна компанія Foton Lovol має дохід приблизно 1,9 млрд її продукція експортується у 117 країн. Найкрупнішим серед виробників цієї техніки у Китаї є, мабуть, також державний тракторний завод YTO, де виробляють машини 52 000 робітників. З конвеєра цього підприємства зійшов перший в історії Китаю трактор, тому YTO вважається взагалі колискою китайського тракторобудування. Це як у нас ХТЗ або в білорусів той-таки Мінський тракторний. Причому роблять китайці набагато більше продукції, ніж ми — у розрахунку як на свою країну, так і на експорт.
Основна продукція компанії включає колісні трактори, трактори, комбайни, навісне й причіпне сільськогосподарське обладнання, навантажувачі, дизельні двигуни та ін. Отже, конвеєр у них налагоджений, технологічні процедури відпрацьовані, і це позитивно впливає на якість. Трактори YTO експортуються у понад 100 країн світу; вони встигли зарекомендувати себе не лише на азійських ринках, а й у європейських країнах і США, де споживачі доволі прискіпливо ставляться до якості продукції.
Ще один крупний тракторний завод «Сінтай» був створений у провінції Хейбей при сприянні СРСР ще у 1960-х роках. Звісно, як державний. На початку 2000-х підприємство приватизувалося й стало називатися «Сінчжоутрак». Продуктивність його становить близько 50 000 тракторів Xіngtaі на рік.
Аналізуючи досвід роботи з Китаєм, більшість покупців вважає, що рівень якості продукції державних виробників вищий, ніж у комерційних підприємств. На відміну від України, скажімо. Чому? Бо, як відомо, за хабарі у Китаї директорів розстрілюють, а за погану якість можуть позбавити «хлібної картки» — партійного квитка правлячої партії. Після цього директорові заводу або головному інженерові доведеться йти у двірники. Такий «батіг» працює особливо ефективно на експортному напрямку. Як ми пам'ятаємо, у СРСР продукція, яка експортувалася, була якіснішою за ту, що виготовлялася для внутрішнього споживання.
Це на державних підприємствах, тоді як на комерційних керівники традиційно відповідають лише юанем (штрафом) і загрозою звільнення. У Китаї зараз, по суті, реалізується давня теорія радянського академіка-дисидента Андрія Сахарова про конвергенцію (взаємопроникнення і взаємозбагачення) комунізму й соціалізму. Сахаров говорив про єдність законів людського поводження незалежно від місця проживання людей і від природно-кліматичних умов. Теорію конвергенції можна звести до простої думки, що в ринкових країнах буде усе більше планової економіки, у соціалістичних — більше ринку. Зараз ми маємо глобалізацію, яка начебто і є наслідком конвергенції. Результати багатьох обнадіюють. Ми їх бачимо і на прикладі тракторної промисловості.
Якість, сервіс, запчастини
Бо у такому випадку поняття «китайська якість» доволі відносне. Успішний досвід експлуатації цих тракторів у Польщі, Великобританії, Голландії, Туреччині, Угорщині свідчить, що не такі вони й сумнівні, як інколи про них думають. Говорячи про китайські трактори, варто відзначити ще й істотну економію на витратах палива — вона десь на 12 % менша, ніж у МТЗ.
У чому ж секрет? Справа в тому, що десь із початку 2000-х років, не мудруючи лукаво, YTO робить трактори на базі моделей корпорації Fіat. Це теж підхід, який застосовувався у СРСР: як ми пам’ятаємо, що навіть горбатий «Запорожець» і масові «Жигулі» виготовлялись по лекалах і кресленнях тієї ж таки італійської компанії Fіat. До того ж, технологічні лінії виробництва, імпортовані знову ж таки зі Швейцарії, Німеччини та Італії, дозволяють китайцям забезпечувати непогану якість продукції.
А у підсумку масштаб заводу YTO — велика кількість техніки, яка сходить із його конвеєрів, та не надто висока зарплатня робітникам — це і є фактори, які роблять китайські трактори такими недорогими.
Ще один фактор здешевлення — повністю внутрішня сировинна база. Китай для своєї техніки з інших країн не використовує ані металу, ані комплектуючих. До того ж, співвідношення валют і рівня цін між китайськими виробниками та іншим світом (юань/долар, юань/євро) підтримується макроекономічно зазвичай на рівні, вигідному саме Китаю.
Дуже дратують фермерів втрати часу на постійні ремонти й підтримку робочого стану старої техніки. Виникають такі підозри й до китайського обладнання. І справді ці проблеми можуть виникнути, якщо, скажімо, обрати трактор від малих компаній. Звісно, до китайських тракторів легко знайти й купити запчастини — набагато простіше, ніж до американських або німецьких. Рекламні прайси на них друкують навіть регіональні районні газети, також їх продають через Інтернет. Однак і якість цих запчастин буде теж або китайською, або аналоговою. А от щодо марки YTO, приміром, то в Україні вони мають офіційного доволі потужного дилера — компанію АМАКО. З нею, звісно, ремонт спрощується набагато, а гарантії зростають.
Отже, в Україні є вже чимало власників китайських тракторів — вони працюють на ланах Вінниччини, Херсонщини, Дніпропетровщини, Донбасу, Київщини, Житомирщини, Чернігівщини. Величезний вибір модифікацій дозволяє підібрати трактор під будь-яке господарство і за потужністю, і за функціоналом.
