Механізоване збирання фруктів і горіхів

/ Механізація АПК / Четвер, 01 жовтня 2015 09:39
Василь ЗАГАРНИЙ, Григорій МЕРЕФЯНСЬКИЙ
спеціально для "АС"
Збирання садових і плодоягідних культур, а також волоських горіхів і фундуку можна пришвидшити й полегшити за допомогою плодозбиральних машин вібраційного типу та спеціальних платформ, оснащених уловлювачами. Існують також зручні пристрої для підбирання горіхів із землі.

 

В останні роки, як це не дивно, урожай стає чималою проблемою для садівників. Ніби у наших садах багато яблук і груш, але у міських супермаркетах майже усе яблучне різноманіття — голландське або польське, особливо взимку. Свій же вітчизняний урожай падає додолу і гниє, в кращому випадку йде на повидло. Чому так? Причин багато. Ціни на фрукти сильно відрізняються по регіонах, витрати постійно ростуть, наявності кваліфікованого доступного персоналу на ринку праці стає усе більше проблематичним. Якщо коротко: не вистачає робочих рук, щоб зібрати урожай, не вистачає машин, щоб його перевезти покупцеві… Бракує людей, технологій і техніки.
 
Збирання врожаю у садах, як відомо, носять сезонний характер і змушує господарства залучати сторонню робочу силу. Навіть у спеціалізованих підприємствах до 50-80 % зайнятих на збиранні становлять некваліфіковані робітники. Саме з цієї причини, а також у зв’язку із застосуванням недосконалих знарядь виробництва знижується на 15-20 % і більше обсяг продукції вищої категорії.
 
Сказане стосується не лише фруктів. Однією з найцінніших плодових культур, що високо цінується на світовому ринку, є волоський горіх. Проблеми маємо і з їхнім збиранням. Голова ради Української горіхової Асоціації Володимир Пахно повідомив, що нині в Україні збирається від до 120 тис. т горіхів, причому 70-75% вирощених в Україні експортується. Україна — один із найбільших світових експортерів волоського горіху. При цьому найбільш трудомістким технологічним процесом, що забирає понад 45% всіх матеріальних і трудових витрат при культивації плодоносних садів і насаджень волоських горіхів, є також збирання плодів.
 
Однак нині будь-який агровиробник може вибрати техніку, яка дозволяє істотно знижувати вартість виробництва. Щодо горіхів, їх традиційно збирають шляхом удару об гілку довгими дерев’яними прутами. Для ції мети служать також струшувачі дерев — своєрідні вібратори, або плодозбиральні машини вібраційного типу. Вони навішуються на тракторець і працюють із пришляхової смуги або з міжрядь.

У нас до часів Незалежності вироблялася, зокрема, машина для струшування плодів ВСО-25 «Стріла» з уловлювальним пристроєм. Цей агрегат де-не-де ще можна зустріти у робочому стані. За допомогою ВСО-25 можна збирати яблука, сливи, черешні, вишні, абрикоси, мигдаль і горіхи з дерев і кущів заввишки 5-6 м і діаметром крони до 4,5 м. Привід робочих органів машини здійснюється від валу відбору потужності трактора, на начіпну систему якого вона навішується. Машина працює у комплекті з уловлювальним пристосуванням, яке переноситься вручну від дерева до дерева.
 
В останні роки в Україну заходить різноманітна продуктивна техніка, в тому числі й для потреб садівників і горіхівників. За кордоном створюється усе більше універсальних платформ для збирання фруктів, ягід і горіхів. У порівнянні зі ручною працею продуктивність збирання зростає у 2,5-3,5 разів, прямі витрати знижуються на 10 %. Як приклад можна навести моторизовані фруктові комбайни марки Ein фірми Blosi (Італія). Вони використовуються фермерами півдня Європи, які культивують яблука, груші, абрикоси, ківі, персики тощо.
 
Також набувають дедалі ширшої популярності збиральні платформи фірми Munckhof (Голландія), які називаються Pluk-O-Trak Junіor та Pluk-O-Trak Senіor. Багато садівників-фермерів із Польщі, які постачають яблука по всій Європі (і в Україну також), використовують саме цю техніку. Як, власне, й самі голландці — законодавці моди в світовому аграрному бізнесі. І виробник фруктозбирачів фірма Munckhof процвітає саме завдяки розумінню потреб сучасного садівника.
 
Для підбирання плодів із землі розроблено також спеціальний рол-інструмент. Пристрій служить садівникам для підняття волоського горіха, фундука й інших жорстких плодів.

 31 січня 2026
Залежно від агрокліматичних зон у найближчі десятиріччя кліматичні зміни матимуть як позитивні, так і негативні наслідки для українських аграріїв.
Залежно від агрокліматичних зон у найближчі десятиріччя кліматичні зміни матимуть як позитивні, так і негативні наслідки для українських аграріїв.
31 січня 2026
 30 січня 2026
Уряд України ухвалив рішення про включення індустріального парку «Буковина 1» (Чернівецька обл.) до Реєстру індустріальних (промислових) парків. Це перший об'єкт, який отримав офіційний статус у 2026 році.
Уряд України ухвалив рішення про включення індустріального парку «Буковина 1» (Чернівецька обл.) до Реєстру індустріальних (промислових) парків. Це перший об'єкт, який отримав офіційний статус у 2026 році.
30 січня 2026
 30 січня 2026
Закупівельні ціни на живець свиней в Україні наступного тижня, 2-8 лютого 2026 року, зростуть до 69-70 грн/кг.
Закупівельні ціни на живець свиней в Україні наступного тижня, 2-8 лютого 2026 року, зростуть до 69-70 грн/кг.
30 січня 2026
 30 січня 2026
Із 1 лютого філія «Центр транспортної логістики» АТ «Укрзалізниця» надаватиме зерновози у використання на загальних підставах, тобто без аукціонів в ЕТС «Прозорро.Продажі».
Із 1 лютого філія «Центр транспортної логістики» АТ «Укрзалізниця» надаватиме зерновози у використання на загальних підставах, тобто без аукціонів в ЕТС «Прозорро.Продажі».
30 січня 2026
 30 січня 2026
Стабільно високий попит на тепличні огірки в Україні та суттєве скорочення пропозиції даної продукції стимулюють її подорожчання.
Стабільно високий попит на тепличні огірки в Україні та суттєве скорочення пропозиції даної продукції стимулюють її подорожчання.
30 січня 2026
 30 січня 2026
В Україні поточного року прогнозується понад 5 млн га посівних площ під озимі культури. З них близько 4,8 млн га буде виділено під озиму пшеницю і це менше, ніж торік, але цього обсягу, навіть за складного року, буде достатньо для продовольчої безпеки та експорту.
В Україні поточного року прогнозується понад 5 млн га посівних площ під озимі культури. З них близько 4,8 млн га буде виділено під озиму пшеницю і це менше, ніж торік, але цього обсягу, навіть за складного року, буде достатньо для продовольчої безпеки та експорту.
30 січня 2026

Please publish modules in offcanvas position.