Вирощування кавунів — один із найбільш трудомістких, мабуть, напрямів сільського господарства. Труднощі полягають у тому, що тут постійно потрібні великі обсяги ручної праці.
У середньому з гектара площі можна отримати 20–30 т кавунів, а за сприятливих умов у передових господарствах урожайність досягає 50 т/га. Добрячий кавун важить приблизно 20–26 кг, ба й більше. Не кожен і підніме таку смугасту ягоду, якою кавун є з погляду ботаніки. Тож особливо трудомістким є процес збирання. Наприклад, у сезон на кавуновій плантації у 20 га потрібно, щоб працювали до 25 осіб. На сьогодні витрати на працю збиральників кавунів становлять до 25% вартості врожаю. Чи можна цей процес механізувати?
Кавуни в Америці збирають за допомогою спеціальних транспортерів. Робота за їх допомогою на полі стає ефективнішою. Кавуни з поля підіймають вручну, їх кладуть на бічну стрічку транспортера. Звідти потік плодів переміщується на центральну стрічку і далі укладається у ящики, потім перевантажується в контейнери або в причіп.
Подібна техніка є і в Україні. Транспортер «ТОК-18» для збирання овочів і баштанних, вирощених у відкритому ґрунті, випускає мелітопольська науково-виробнича фірма «РОСТА».
Цей агрегат найчастіше можна побачити на збиранні капусти, однак застосовують його також на кавунах. Транспортер має ширину 18 м. Він пересувається полем уздовж рядів. За ним рухається причіп. На кожному ряді прибирання продукції працює один збиральник. Зірвану у ящики або відра продукцію (томати, білокачанну капусту, кавуни, дині, перці) поміщають на конвеєр, що рухається в поперечному напрямку до руху транспортера. Причому овочі вантажать у відра, ящики або сітки поштучно. Вантажник, що стоїть наприкінці конвеєра, знімає зібрані кавуни чи гарбузи й укладає їх у транспортний засіб, повертаючи на конвеєр порожню тару. Така технологія дозволяє запобігати пошкоджуваності продукції.
Проте все одно людині треба нахилитися, підібрати кавун із грядки й кинути його на стрічку… Чи можна обійтися без цієї трудомісткої операції?
У США є традиція — проводити змагання серед молоді на найкращі інноваційні рішення у всіх сферах життя й виробництва. Зокрема, було оголошено конкурс на створення нових технологічних рішень прибирання кавунів. Студенти Політехнічного університету Вірджинії, взявши участь у такому змаганні, запропонували свою оригінальну розробку. Це — автономний комбайн для збирання смугастих куль. Інноваційна машина здатна підбирати їх із поля навіть без участі фермера.
Як він працює? Комбайн оснащено акустичним пристроєм для прослуховування. Полем рухається колісний трактор. З боків від нього, а також безпосередньо перед колесами, закріплено штовхачі — прикручені до рами пластикові або гумові пластини. Машина їде — вони штовхають, котять по полю кавуни, насильно відриваючи від стебел.
Кавуни шикуються у якусь подобу шеренги. Далі на поле виходить підбирач. До нього, знову-таки під кутом до напрямку руху, прироблена еластична планка. Діє вона за прикладом валкоутворювача: мірою переміщення підбирача вперед перекочує кавуни вліво, до барабана. Той обертається, кавуни підіймаються, аж доки пальці поршня не подадуть їх на транспортер. А гумова стрічка з бортиками (щоб зібрані смугасті кулі не скочувалися) доправляє плоди вже у причіп або в кузов вантажівки.
Однак просто скинути кавуни на дно кузова — означає відразу ж їх розбити під власною вагою. Червона солодка «каша» нікому не потрібна, крім мух. Тому транспортер закінчується гасителем, завдяки якому кавуни повинні м’яко скочуватися.
Творці розумного комбайна вважають, що нововведення допоможе скоротити витрати фермерів і суттєво модернізувати кавунову галузь. Однак фермери висловлюють скепсис. «Ці агрегати бачимо в основному на виставках й інститутах, а на полі коли вже?.. Урожай прибирати зовсім нікому. Кавуни репаються, псуються, йдуть потім хіба що на корми худобі», — роздумує фермер Віталій Покибатько з Голопристанського району Херсонщини.
В Україні теж інженери пропонували подібні засоби механізації збирання смугастих плодів. Зокрема, застосовувався причіпний комбайн для збирання кавунів «КАВУН» (КАП-10), однак він не набув широкого розповсюдження. Для збирання застосовують також валкоутворювач «УПВ-8» і підбиральник баштанник культур «ПБВ-1» білоруського виробництва. Однак він показав себе як не вельми дбайливий агрегат — може механічно пошкодити спілу смугасту кулю. Тому його застосовують хіба на збиранні кавунів на корми або на насіння.
Коментар
Володимир ТАРАСЕНКО, генеральний директор науково-виробничої компанії «РОСТА» (Мелітополь)
— На звичайному стрічковому транспортері овочі або баштанні культури вдаряються один об одну, втрачаючи товарну якість. А на нашому польовому «ТОК-18» — ні. Кожна диня або кавун переміщуються окремо, поштучно у своїй сіточці чи відрі. Гарбуз, кавун, диня — що хочете. Транспортер причіпний, шириною 18 метрів. Його вільно тягне трактор «МТЗ-80». Там усього два опорних колеса. Вони підіймаються, як шасі у літака, і агрегат дуже зручно складається. Тому що дуже важливо, щоб він переїжджав легко з ділянки на ділянку. Щоб не переставляти його по пів дня. Ми продавали раніше ці транспортери в Узбекистан, там ним збирали дині. Узбецька диня — дорога, вимагає ніжного ставлення… Нині ці транспортери працюють в компанії «Верес» — збирають помідори, перець, баклажани… А великих баштанних господарств у нас на Півдні, напевно, тепер уже немає. Але з’явилася велика кількість дрібних. Причому зазвичай вони вирощують кавуни для диверсифікації. Наприклад, фермер вирощує моркву — ну, й пару гектарів кавунів виростив.
Григорій МЕРЕФ'ЯНСЬКИЙ, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
