Перший полягає у збільшенні кількості посівних агрегатів, а другий — у застосуванні широкозахватних машинно-тракторних агрегатів (МТА). На Півдні країни, де зосереджена значна частина посівів просапних культур із міжряддями 70 см, останнім часом багато сільгоспвиробників ідуть саме першим шляхом. У більшості випадків вони використовують 6- або 8-рядні комплекси на базі універсально-просапних тракторів тягового класу 1,4. Робоча ширина їх захвату, відповідно, становить 4,2 та 5,6 м.
Як показують дослідження, такі комплекси для вирощування просапних культур на Півдні України не є ефективними. Перспективнішим є принаймні 12-рядковий комплекс машин, ширина захвату яких становить 8,4 м. Проте для реалізації такої системи потрібен відповідний енергетичний засіб, тобто трактор.
Свого часу науковці Наукового національного центру «ІМЕСГ» НААН України й Таврійський ДАТУ досить принципово і економічно обґрунтовано ставили питання про необхідність розроблення потужного універсально-просапного енергетичного засобу тягового класу 2, на базі якого можна було б реалізувати принаймні 12-рядну систему вирощування просапних. Цей напрям у галузі тракторобудування, на жаль, так і не було реалізовано.
Водночас нині Приватне акціонерне товариство «ХТЗ» освоїло виробництво орно-просапних тракторів серії ХТЗ-160 (найновіша модель — ХТЗ-160У), упровадження яких дає можливість отримати високопродуктивні просапні МТА на їх основі. Насамперед це стосується 12-рядного комплексу для вирощування просапних культур із міжряддями 70 см.
Крім трактора серії ХТЗ-160 основу вказаного комплексу становлять 12-рядкова просапна сівалка Leda-12 «ПРОФІ» та 12-рядковий культиватор для міжрядного обробітку сходів просапних культур КРНВ-8,4. Вказані сівалка і культиватор розробило Акціонерне товариство «Ельворті» (м. Кропивницький).
Рис. Поперечне зміщення зчіпного пристрою культиватора КРНВ-8,4 на його рамі
На Півдні України основним міжряддям вирощуваних просапних культур є 70 см. У зв’язку з цим колія енергетичного засобу на операціях сівби та міжрядного обробітку сходів цих культур має бути або 1400, або 2800 мм. У тракторів сімейства ХТЗ-160 цей параметр дорівнює 2100 мм. У підсумку виникає проблема застосування таких енергетичних засобів на вирощуванні просапних культур. Суть її полягає у такому. За колії 2100 мм симетричне агрегатування просапної сівалки призводить до того, що два її сошники потрапляють безпосередньо у сліди рушіїв трактора (рис. 1, а). І це є незаперечним за умови парної кількості висівних секцій у просапних сівалок (як у Leda-12). Стан, за якого посівні секції розташовано по слідах коліс трактора, у принципі є неприпустимим, бо із-за ущільнення ґрунту рушіями енергетичного засобу практично унеможливлюється загортання насіння просапної культури на задану глибину.
Рис. 1. Схема «проблемного» симетричного (а) і асиметричного (б) агрегатування трактора ХТЗ-160 (1) з просапною сівалкою (2)
Для агрегатування трактора серії ХТЗ-160 із серійними просапними сівалками та культиваторами без зміни колії 2100 мм науковці Таврійського ДАТУ ім. Дмитра Моторного розробили відповідний зчіпний пристрій (рис. 2).
Рис. 2. Зчіпний пристрій для агрегатування просапних машин
За умови його застосування агрегатована машина (тут — просапна сівалка Leda-12) зміщується в поперечному напрямку до поздовжньої вісі симетрії трактора на 35 см (рис. 1, б). У підсумку унеможливлюється розміщення висівних секцій просапної сівалки по слідах коліс (колії) трактора і рух останнього по рядках культурних рослин під час їх міжрядного обробітку. Навіть за візуального оцінювання прямолінійність руху асиметричного посівного агрегата є задовільною (рис. 3).
Рис. 3. Траєкторія сліду маркера, асиметричного посівного МТА
Результати випробувань показують, що на налаштування просапної сівалки Leda-12 із транспортного положення в робоче два механізатори витрачають 0,103 год, тобто 6,45 хв. Процес переведення сівалки з робочого положення в транспортне триває не більше як 5,4 хв.
Культиватор КРНВ-8,4 має 13 робочих органів, із яких середній (тобто сьомий) за симетричного приєднання знаряддя до трактора розташовується в площині, що проходить через поздовжню вісь симетрії енергетичного засобу. До того ж ця вісь проходить посередині міжряддя.
Технічна характеристика машин
За колії трактора ХТЗ-16132, що дорівнює 2100 мм, і симетричного приєднання до нього культиватора КРНВ-8,4 усі його просапні робочі органи будуть розташовані по рядках просапної культури. Як і в разі агрегатування із сівалкою, цей культиватор має приєднуватися до трактора ХТЗ-16132 з поперечним зміщенням на величину половини міжряддя, тобто 0,35 м. Для цього можна використовувати описаний вище зчіпний брус (рис. 2).
Технічна характеристика трактора ХТЗ-16132
Водночас конструкція культиватора КРНВ-8,4 дозволяє поперечне зміщення його зчіпного пристрою на вказану вище величину (рис. 3). У цьому разі, як видно з місця розташування кронштейна приєднання центральної тяги заднього навісного механізму трактора до рами культиватора (рис. 3, т. А), поздовжня ось симетрії енергетичного засобу розміщується посередині міжряддя (тобто між двома суміжними робочими органами просапного знаряддя). У підсумку унеможливлюється рух останніх по рядках просапної культури.
Рис. 4. Трактор ХТЗ-16132 в агрегаті із сівалкою Leda-12
Експериментальні випробування 12-рядного просапного комплексу здійснювали у дослідному господарстві Таврійського ДАТУ ім. Дмитра Моторного (с. Лазурне, Запорізька обл.). У реальних умовах експлуатації встановлено, що за середньої швидкості робочого руху посівного агрегата (рис. 4) 10,1 км/год основна продуктивність його роботи становила 8,48 га/год (таблиця). Порівнюючи із серійним 8-рядним посівним агрегатам на основі просапної сівалки VEGA-8, це майже в 1,7 раза більше.
Таблиця. Експлуатаційно-технологічні показники роботи посівного і культиваторного агрегатів
Питомі витрати пального цим посівним МТА дорівнювали 2,94 л/га. Навіть порівнюючи із задекларованими питомими витратами пального 16-рядковою сівалкою VEGA-16 Profi 3,9 л/га це на 25% менше.
Аналогічне можна стверджувати й щодо просапного машинно-тракторного агрегата в складі трактора ХТЗ-16132 і культиватора КРНВ-8,4 (рис. 5), який проходив експлуатаційно-технологічну оцінювання без унесення мінеральних добрив.
Рис. 5. Трактор ХТЗ-16132 в агрегаті з культиватором КРНВ-8,4
За такого режиму роботи його продуктивність становила 6,3 га за 1 год основного (чистого) часу (таблиця). Питомі витрати пального — 2,4 л/га. Порівнюючи з МТА у складі трактора МТЗ-892 і культиватора КРН-5,6, це принаймні на 18–20% менше.
Обидва машинно-тракторних агрегати мають досить високі значення коефіцієнта робочих ходів. Чим воно є вищим, тим менше часу витрачає агрегат на маневрування під час руху на поворотній смузі.
Значення коефіцієнтів технічного обслуговування й надійності технологічного процесу в посівного агрегата дещо нижчі, ніж у просапного. Такий результат є цілком логічним, бо за конструкцією просапна сівалка набагато складніша за конструкцію просапного культиватора.
Загалом отримані результати експериментальних досліджень свідчать, що вітчизняний високопродуктивний комплекс для вирощування просапних культур із міжряддями 70 см може посісти чільне місце серед агрегатів аналогічного призначення.
Володимир НАДИКТО, член-кореспондент НААН України
Тетяна ЧОРНА, канд. техн. наук
Таврійський ДАУ ім. Дмитра Моторного
