Валентин Безрукий: «Молоко — це завжди актуально»

Валентин Безрукий: «Молоко — це завжди актуально»

/ Подія / Середа, 25 квітня 2018 14:37

Щойно з 4 квітня в Україні набув чинності закон, який вводить нову систему контролю якості й безпеки харчових продуктів. Він запроваджує деякі зміни для виробників і торгівлі, але головне: посилює мотивацію виробників і продавців до самоконтролю. Серед дієвих способів контролю якості й безпечності продукції — залучення до цього безпосередніх споживачів, зокрема, через авторитетні громадські організації. Однією з таких є Науково-дослідницький центр незалежних експертиз «ТЕСТ». Його активісти досліджують, зокрема, молоко й продукти з нього: вершкове масло, сметану, йогурти тощо. Під час нещодавньої прес-конференції в агентстві «Укрінформ» голова правління Центру експертиз «ТЕСТ» Валентин Безрукий сформулював кілька тез, які можуть зацікавити молочарів і читачів «Агробізнесу Сьогодні».

Добре, що зараз є можливість вибору. Ми приходимо в магазин, і нас радує широкий асортимент. І завжди є марки, які споживач добре знає, у яких впевнений. Ми тестуємо якість найрізноманітніших продуктів. Наш Центр експертиз «ТЕСТ» існує з 2001 року.

08 375 30 1Молочний напрям серед продуктів харчування — найпопулярніший, найбільш затребуваний з боку споживачів. І молоко, і зроблені з нього кисломолочні продукти, вершкове масло — це завжди цікаво й актуально. За молочним напрямом ми провели понад 600 досліджень, у кожному з яких порівняно тестується по кілька продуктів. Мені доводилося вислуховувати думки, що молоко комусь з якихось причин може бути шкідливе… Я ж упевнений, що це — найкорисніший продукт.

Щоб можна було сказати, що чистоту продукту збережено, ми оцінюємо різні параметри. Спочатку дивимося, як обслуговуються корови. Далі — як приймається, обробляється і зберігається на фермах молоко. І, звичайно, насамкінець проводимо всебічні лабораторні дослідження готового продукту. Будь-які добавки немолочного походження зводять нанівець всю користь молока. Три головні складові якості молочних продуктів: здоров’я корів, відсутність у молоці домішок і правильний температурний режим зберігання.

З приводу контролю корів — це не така загадкова проблема, як декому здається. На сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України є реєстр великої рогатої худоби, де ідентифікована буквально кожна тварина. Усі корови повинні контролюватися ветеринаром і мати відповідні документи.

Кажуть, що чисельність молочної худоби в країні не збільшується, а навпаки. Напевно, якщо судити за кількістю корів уздовж доріг або за кількістю бабусь на базарах із молоком — це справді так. Але ж останнім часом збільшилася кількість великих ферм, у яких високі надої і якісне молоко. Такі молочні ферми — це затребуваний бізнес. І саме у них намагаються купувати сировину великі заводи, що виробляють сметану, сири, йогурти тощо.

Зазвичай ми купуємо зразки для дослідження (молоко, сметану тощо) в роздрібній торгівлі. В останньому ж проекті ускладнили своє завдання і перевіряли також ферми і виробництво. Три фермерських продукти купували на базарі. Вони, звичайно, бувають різні. Ми купували у Львові на базарі «Винники», в Києві — на Солом’янському ринку і базарчику біля станції метро «Лісова», та в Одесі, звісно, на уславленому «Привозі». Сметана з «Лісової», вироблена в селі Нечіпорівка під Яготином, виявилася не зовсім сметаною. Смачна, з доброю органолептикою, але несправжня.

Важко людей переконати, що стихійний базар — штука сумнівна. Переважна частина споживачів не питає документи у продавця. А якщо і запитає, то людина без спеціальної підготовки навряд чи зуміє співвіднести довідку з тим конкретним зразком масла або сметани, який прямо зараз бачить на прилавку. Жирність можуть перевірити в лабораторії на ринку, поміряти вміст вологи, зробити органолептичний аналіз. Але цього замало… Навряд чи така лабораторія аналізує жиро-кислотний склад.

Зразки базарного домашнього молока, куплені «у бабусь» в різних містах, мали серйозні проблеми з мікробіологією. Базарне молоко не проходить теплову обробку, на відміну від промислового, яке піддають пастеризації чи стерилізації, тим самим знищуючи шкідливі мікроорганізми. Біля кожного продавця молока повинно висіти застереження, що в сирому вигляді його пити не можна, потрібно обов’язково кип’ятити. Але я бачив таку табличку тільки на столичній Бессарабці.

Дрібні фермери, на жаль, поки відстають щодо культури виробництва. Якщо не називати конкретні компанії й бренди, а тільки виділити закономірності, скажу наступне. У великих іменитих виробників відсоток фальсифікацій, як правило, нижчий, ніж у дрібних маловідомих фермерів. І чим більше підприємство, тим ретельніше воно піклується про свою репутацію. Великі виробники завжди у всіх на виду, тому їм незручно обдурювати споживачів.

Ми не стверджуємо, що усі дрібні виробники погані — це неправда. А що правда? Їм часто не вистачає якраз достовірної інформації про них, про їхні товари. Якщо виробник сумлінний, якщо він вміє робити якісну продукцію — про це потрібно розповідати. Для того щоб споживач знав, що ваша продукція добра, ви повинні якомога ширше про неї інформувати. І не боятися порівнювати її і себе з іншими виробниками.

 

08 375 33 1

 

Зараз популярність набувають, наприклад, органічні продукти. Це якраз не дуже великі за обсягом компанії. Іноді конкуренти бачать, що якийсь виробник називає себе «органічним», але таким не є. Не треба соромитися подати на нього скаргу, скажімо, в Антимонопольний комітет. А скаржаться чомусь — нам, громадській організації. Але ми не каральний і не державний орган. У бізнесі кожен сам повинен чесно відстоювати своє місце під сонцем.

У споживачів склалося чимало міфів про молоко, масло й сметану. Іноді запитують, наприклад, де купити «молоко екстра-класу». Але це — поняття сортності. Молоко екстра-класу — це та якісна сировина, яку виробляють ферми і здають виробникові на завод із виготовлення кінцевих молочних продуктів. Звичайно, в роздрібному продажі маркетологи можуть придумати що завгодно: «екстра», «люкс», «преміум» і тому подібні визначення. Але в пляшках все це буде звичайне молоко, яке відрізняється хіба що жирністю, зазначеною на упаковці.

Є такий міф: мовляв, якщо у маслі жирність становить менше 80%, то це ніяке не масло. Чому ж? Якщо аналіз показує, що перед нами чистий молочний жир — то це і є масло, незалежно від відсотка жирності. Кілька років тому, в 2015 році, коли ми тестували вершкове масло, взяли 15 сортів — тоді фальсифікації продукту доходили до 64%. До молочного жиру домішується рослинний, і виходить спред. А чисте бутербродне масло цілком може бути, наприклад 62,5% жирності, без усяких рослинних домішок — просто воно містить більше вологи і менше жиру.

Часто запитують про білоруську молочку. Ми тестували білоруське згущене молоко, і стосовно нього зауважень не було, воно добре. Що стосується білоруського вершкового масла — на мій погляд, це продукт українського виробництва. Просто в маркетингових цілях продавці чомусь апелюють до нього, нібито дуже якісного білоруського походження.

Деякі кандидати в депутати чи президенти готові виявляти активність у справі захисту споживачів… Але не завжди, а тільки в короткій передвиборчій перспективі. Наш Центр експертиз «ТЕСТ» — громадська організація із захисту прав споживача. Ми принципово не беремо участі в політичних проектах, хоча нам деколи це пропонують, особливо напередодні виборів.

 

Записав Ігор ПЕТРЕНКО

 20 листопада 2026
Дерева зацвіли саме тоді, коли вдарив холод. Восени садівники рахують втрати, а закупівельники пропонують ціну, від якої опускаються руки. Поруч росте культура, яка цьогоріч подорожчала. Але й там є проблема – і вона не в ціні.
Дерева зацвіли саме тоді, коли вдарив холод. Восени садівники рахують втрати, а закупівельники пропонують ціну, від якої опускаються руки. Поруч росте культура, яка цьогоріч подорожчала. Але й там є проблема – і вона не в ціні.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
В одному з гіпермаркетів біля полиць з олією з'явилося оголошення про обмеження. Олійні підприємства зупинилися не через брак сировини, а з міркувань безпеки. У міністерстві й галузевій асоціації наголошують: потужностей для внутрішнього ринку достатньо. Але для аграріїв ця історія має інший бік.
В одному з гіпермаркетів біля полиць з олією з'явилося оголошення про обмеження. Олійні підприємства зупинилися не через брак сировини, а з міркувань безпеки. У міністерстві й галузевій асоціації наголошують: потужностей для внутрішнього ринку достатньо. Але для аграріїв ця історія має інший бік.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
Найбільший переробник соняшнику зупинив заводи, але гроші для орендодавців у нього знайшлися. Звіт стосується не лише людей, а й громад. Поки частина орендарів затримує виплати, компанія розкрила, скільки вже перерахувала із загального фонду.
Найбільший переробник соняшнику зупинив заводи, але гроші для орендодавців у нього знайшлися. Звіт стосується не лише людей, а й громад. Поки частина орендарів затримує виплати, компанія розкрила, скільки вже перерахувала із загального фонду.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
Війна, зростання собівартості виробництва, нестабільна логістика, дефіцит кадрів і кліматичні ризики змушують аграріїв переглядати підходи до господарювання. За таких умов дедалі більше з них звертають увагу на нішеві культури.
Війна, зростання собівартості виробництва, нестабільна логістика, дефіцит кадрів і кліматичні ризики змушують аграріїв переглядати підходи до господарювання. За таких умов дедалі більше з них звертають увагу на нішеві культури.
20 листопада 2026
 19 листопада 2026
Восени орендна плата за землю зазвичай уже приходить на картку. Цього року частина власників ділянок досі без грошей. У конторах агрофірм обіцяють розрахуватися невдовзі. Чи порушують фермери договори, залежить від однієї дати, а чи дотримаються її – від ризику, якого вони бояться найбільше.
Восени орендна плата за землю зазвичай уже приходить на картку. Цього року частина власників ділянок досі без грошей. У конторах агрофірм обіцяють розрахуватися невдовзі. Чи порушують фермери договори, залежить від однієї дати, а чи дотримаються її – від ризику, якого вони бояться найбільше.
19 листопада 2026
 19 листопада 2026
Цієї осені фермер продає гречку дешевше, ніж кілограм крупи коштує на прилавку, у кілька разів. Але дешевшою вона від цього не стане. Новий урожай виявився меншим, ніж потрібно країні, навіть без урахування експорту. Скільки бракує – порахували в галузевій асоціації.
Цієї осені фермер продає гречку дешевше, ніж кілограм крупи коштує на прилавку, у кілька разів. Але дешевшою вона від цього не стане. Новий урожай виявився меншим, ніж потрібно країні, навіть без урахування експорту. Скільки бракує – порахували в галузевій асоціації.
19 листопада 2026

Please publish modules in offcanvas position.