Доброму насінню — якісну агрохімію

Доброму насінню — якісну агрохімію

/ Подія / Вівторок, 11 грудня 2018 14:49

Перший листопадовий сніг у Києві аграрна спільнота зустріла на науково-практичній конференції «Агрохімія та насіння 2018», яку організувала компанія «ПроАгро». А кому снігові затори завадили доїхати — ті могли спостерігати за перебігом дискусій на своїх смартфонах і комп’ютерах в Інтернет-спільноті Youtube.

У конференції взяли участь близько 70 учасників — агрономи провідних агрокомпаній, фермери, науковці, дилери фірм, що продають добрива, хімічні й біологічні засоби захисту рослин. Доповідачі піднімали актуальні питання, дискутували й намагалися побачити найбільш перспективні підходи до використання насіння, добрив і ЗЗР на сучасному етапі. Організувала захід інформаційно-аналітична компанія «ПроАгро», яка останніми роками організовує чи не найбільше аграрних івентів, тобто яскравих і змістовних подій, які до того ж транслюються наживо в Інтернеті. Як пообіцяв її очільник Олег Клименко, «більшість спікерів представить практичні кейси».

Агроном-ґрунтознавець компанії «Західний Буг» Василь Косар розповів, як у його компанії здійснюється агрохімічний аналіз ґрунтів. Відомий в аграрній спільноті ентузіаст вирощування сорго, канд. біолог. наук Ярослав Бардин розкрив нюанси використання міндобрив та засобів захисту рослин під час вирощування цієї нової для України культури.

23 390 18 1

Аграрні підприємства в останні роки дедалі ширше застосовують IТ-технології у разі нормування насіння, добрив і ЗЗР. Це знижує собівартість продукції. Генеральний менеджер «Farmers Edge Україна» Олександр Руденко, представник відомої міжнародної компанії космічних технологій, розказав, яким чином супутникові знімки полів можуть підвищити ефективність аграрних господарств. Спорідненій темі присвятив свою доповідь Тарас Корнієнко, директор департаменту виробництва та розвитку компанії «Агріком». У його виступі йшлося про новітні IT-технології контролю за станом посівів культур.

Одним із завдань, які ставлять перед собою виробники насіння, є бажання нівелювати вплив поганих погодних умов, насамперед посухи. Цієї ж мети прагнуть досягти виробники ЗЗР та мінеральних добрив, розробляючи інноваційні препарати, які пом’якшують стреси рослин, посилюють потенціал майбутнього врожаю. Практик агробізнесу Володимир Войніков, директор компанії «Войніков і К°», яка обробляє у посушливих степах на Запоріжжі близько 15 тис. га, розповів, як можна за допомогою правильного вибору добрив, ЗЗР і сівозміни оптимізувати технології агровиробництва в умовах зони ризикованого землеробства

Дискусії розгорнулися і навколо контрафактної продукції, насамперед у сфері агрохімії — чи можна з нею ефективно боротися і яким чином? Фальсифікат засобів захисту рослин у нашій країні становить 80–90% ринку дрібного фасування, що є загрозою передусім для невеликих фермерів, які купують потроху. З початку конфлікту на Сході України звідти пішла масова контрабанда підробок ЗЗР. Експерт аграрного інформагентства «Агравері» Ігор Герасименко розповів про нешкідливу й легальну альтернативу таких препаратів.

Віце-президент Співтовариства виробників і споживачів бобових культур, директор групи компаній «Біонорма» Ярослав Чабанюк повідав про біологічні препарати для органічно орієнтованого землеробства, а також про те, як його компанія виконує дослідження у сфері мікробіології і біотехнологій.

На конференції пройшов круглий стіл із питань регулювання ринку агрохімії, обговорювалося законодавство у сфері насінництва та необхідність внесення змін у нього.

 

Коментарі

23 390 18 2Вікторія ОЛІЙНИК, агрохімік-ґрунтознавець агропромислового холдингу «Астарта-Київ»

— Земельний банк нашого холдингу — понад 250 тис. га. З культур, які ми вирощуємо, маємо урожайність більшу за середню в Україні. Два основні чинники, які вливають на майбутній урожай, це — якість насіння та агрохімії. Щоб землеробство було ефективним, зберігалася родючість ґрунту, треба насамперед знати його склад, вміст усіх речовин. Для цього ми маємо дві агрохімічні лабораторії, які займаються обстеженням ґрунтів, кожна з них також надає послуги нашим партнерам. Наш холдинг уже близько 10 років має науково-дослідний напрям, 400 га дослідних полів. Без науки в агробізнесі зараз ніяк.

 

23 390 20 1Василь КОСАР, агроном-ґрунтознавець «Західний Буг»

— Ми багато працюємо з цукровими буряками. У нас була низка проблем, які не могли б вирішити без агрономічного аналізу й аналітичної роботи. І от на нашому підприємстві вже 7 років функціонує лабораторія. Мета досліджень зрозуміла: підвищення урожайності культур, забезпечення рівномірності родючості полів, економія добрив. Тепер ми по всіх своїх полях маємо ґрунтові карти. Користуємося автоматичними пробовідбірниками ґрунту. Використовуємо для більшої точності зональні розбивки поля на квадрати. Кожен сучасний агроном розуміє, що це нагальна потреба. Також додатково використовуємо безкоштовні супутникові карти полів — ну, але це не є супервелика точність… Результати є. Протягом останніх чотирьох років у нас середній результат зростання урожайності за всіма культурами становить у середньому 37%, а за окремими ще більше. При тому, що витрати на мінеральні добрива лишилися на попередньому рівні. Достовірністю результатів, які ми отримуємо на наших приладах, задоволені і ми, і наші партнери, яким ми надаємо відповідні послуги.

 

Ігор ПЕТРЕНКО, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"

 20 листопада 2026
Дерева зацвіли саме тоді, коли вдарив холод. Восени садівники рахують втрати, а закупівельники пропонують ціну, від якої опускаються руки. Поруч росте культура, яка цьогоріч подорожчала. Але й там є проблема – і вона не в ціні.
Дерева зацвіли саме тоді, коли вдарив холод. Восени садівники рахують втрати, а закупівельники пропонують ціну, від якої опускаються руки. Поруч росте культура, яка цьогоріч подорожчала. Але й там є проблема – і вона не в ціні.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
В одному з гіпермаркетів біля полиць з олією з'явилося оголошення про обмеження. Олійні підприємства зупинилися не через брак сировини, а з міркувань безпеки. У міністерстві й галузевій асоціації наголошують: потужностей для внутрішнього ринку достатньо. Але для аграріїв ця історія має інший бік.
В одному з гіпермаркетів біля полиць з олією з'явилося оголошення про обмеження. Олійні підприємства зупинилися не через брак сировини, а з міркувань безпеки. У міністерстві й галузевій асоціації наголошують: потужностей для внутрішнього ринку достатньо. Але для аграріїв ця історія має інший бік.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
Найбільший переробник соняшнику зупинив заводи, але гроші для орендодавців у нього знайшлися. Звіт стосується не лише людей, а й громад. Поки частина орендарів затримує виплати, компанія розкрила, скільки вже перерахувала із загального фонду.
Найбільший переробник соняшнику зупинив заводи, але гроші для орендодавців у нього знайшлися. Звіт стосується не лише людей, а й громад. Поки частина орендарів затримує виплати, компанія розкрила, скільки вже перерахувала із загального фонду.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
Війна, зростання собівартості виробництва, нестабільна логістика, дефіцит кадрів і кліматичні ризики змушують аграріїв переглядати підходи до господарювання. За таких умов дедалі більше з них звертають увагу на нішеві культури.
Війна, зростання собівартості виробництва, нестабільна логістика, дефіцит кадрів і кліматичні ризики змушують аграріїв переглядати підходи до господарювання. За таких умов дедалі більше з них звертають увагу на нішеві культури.
20 листопада 2026
 19 листопада 2026
Восени орендна плата за землю зазвичай уже приходить на картку. Цього року частина власників ділянок досі без грошей. У конторах агрофірм обіцяють розрахуватися невдовзі. Чи порушують фермери договори, залежить від однієї дати, а чи дотримаються її – від ризику, якого вони бояться найбільше.
Восени орендна плата за землю зазвичай уже приходить на картку. Цього року частина власників ділянок досі без грошей. У конторах агрофірм обіцяють розрахуватися невдовзі. Чи порушують фермери договори, залежить від однієї дати, а чи дотримаються її – від ризику, якого вони бояться найбільше.
19 листопада 2026
 19 листопада 2026
Цієї осені фермер продає гречку дешевше, ніж кілограм крупи коштує на прилавку, у кілька разів. Але дешевшою вона від цього не стане. Новий урожай виявився меншим, ніж потрібно країні, навіть без урахування експорту. Скільки бракує – порахували в галузевій асоціації.
Цієї осені фермер продає гречку дешевше, ніж кілограм крупи коштує на прилавку, у кілька разів. Але дешевшою вона від цього не стане. Новий урожай виявився меншим, ніж потрібно країні, навіть без урахування експорту. Скільки бракує – порахували в галузевій асоціації.
19 листопада 2026

Please publish modules in offcanvas position.