Боремося з підробками!
/
Подія
/
Неділя, 19 грудня 2010 19:37
Проблема фальсифікату надзвичайно актуальна. Це стосується не лише продуктів, пов’язаних із життєдіяльністю людини, а й з хімічними препаратами, без яких на сьогодні важко обійтися у щоденній діяльності пересічному сільгоспвиробнику. Вкотре привертаючи увагу громадськості до цього питання, Європейська бізнес асоціація провела низку заходів, пов’язаних із питаннями боротьби з підробленими пестицидами й агрохімікатами.
Про серйозність проблеми на нещодавній прес-конференції розмовляли представники провідних компаній-виробників ЗЗР, Європейської асоціації захисту рослин та юридичних фірм.
І справді, частка фальсифікату просто вражає -- 30% всього ринку пестицидів. Відтак, робити вигляд, що ніби нічого не відбувається -- справжній злочин проти всього суспільства. Про це у своєму виступі наголосив і голова Агрохімічного комітету ЄБА, керівник агробізнесу «БАСФ СЕ» Ханс БЕСТМАН:
-- Виробництво фальсифікату на сьогодні вийшло на досить професійний рівень. Це вже не поодинокі випадки підпільного виробництва, а відпрацьована система. Тому дуже важко відрізнити оригінальний препарат від підробки. Крім того, хвилює ще й те, що не всі виробники і користувачі фальсифікованої продукції не до кінця усвідомлюють небезпеку, яку вона несе для здоров’я людини, забруднення довкілля. На мою думку, держава повинна посилити контроль над розповсюдженням підробок і встановити більш жорстке покарання за їх реалізацію.
В чому ж криється небезпека підробленого пестициду? Зі слів директора департаменту реєстрації та технічного розвитку препаратів ТОВ «Сингента» Людмили СЕДОКУР, фальсифікований продукт може містити одну і ту ж саму активну молекулу, що й оригінальний продукт. Проте це не означає, що вони ідентичні. Тут варто згадати питання синтезу, методів очистки тощо. Найстрашніше те, що молекули у підроблених препаратах часто супроводжуються досить небезпечними добавками (діоксани, азабензол), які викликають онкозахворювання. І саме тому надзвичайно важливо перевести питання небезпеки торгівлі фальсифікованими пестицидами з площини комерційної у соціальну.
Під час розмови з журналістами пані Седокур відзначила ефективну роботу СБУ, співробітники якої нещодавно виявили не ліцензований склад, на якому зберігалося 74 т фальсифікату на продукти компаній «Синтента», «Байєр», «Монсанто», який знаходиться у житловій зоні. Препарати, призначені для виготовлення підробки, є генериками оригінальних препаратів, виготовлених у Китаї. В Україні їх зареєструвала фірма «РАНГОЛІ», згодом вона продала їх компанії «ДІГ-ВІЛЛЕДЖ». Остання замінювала етикетки фірми «РАНГОЛІ» на фальсифіковані етикетки фірм-виробників, які виробляють оригінальні препарати «Супер», «Реглон», «Ламардор» тощо. Окремо Людмила Седокур зупинилася і на законодавчих питаннях.
-- На мою думку, існує великий розрив між двома законами: «Про пестициди та агрохімікати», та «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», -- говорить представник компанії «Сингента». -- Останнім, зокрема, не передбачено, що винаходи, захищені патентом, можуть використовуватися для експериментальних та наукових цілей. І саме тут відсутній зв'язок між законом, який регламентує, що ці препарати не можуть реєструватися на державному рівні для використання у сільському господарстві до закінчення строків патентного захисту. Всі наші звернення до Мінприроди стосовно цих суперечностей у законодавстві, на превеликий жаль, ігноруються.
Справді, недосконалість українського законодавства породжує чимало проблем, починаючи з процесу реєстрації, та закінчуючи не виконанням судових рішень стосовно порушення прав інтелектуальної власності. Більш детально на правових аспектах проблеми контрафактної продукції у галузі агрохімії зупинився старший юрист юридичної фірми «Василь Кисіль і партнери» Олександр МАМУНЯ.
-- Дехто в Україні може сказати, що всім гравцям ринку забезпечені рівні умови, а також надані всі правові механізми для того, щоб захищати свої права інтелектуальної власності, зокрема і на агрохімічному ринку, -- каже правник. -- Однак цього ви ніколи не почуєте від компаній-оригінаторів, які розробляють інноваційні ЗЗР. Чому так відбувається? Справа в тому, що на сьогодні в Україні процес реєстрації пестицидів та введення їх в обіг жодним чином не пов’язаний із дотриманням прав інтелектуальної власності інших осіб. І це є проблема.
З огляду на це юристи запропонували чиновникам кілька шляхів вирішення цього питання. Зокрема, внесення змін до чинної процедури реєстрації препаратів, у якому передбачені підстави для відмови у реєстрації, якщо доведений факт порушення прав інтелектуальної власності. Крім того, звернулися з проханням відкрито публікувати переліки тих препаратів, які заплановані на державні випробування.
Висловили свою стурбованість стосовно неконтрольованого процесу ввезення в Україну підроблених пестицидів і голова експертної групи з питань боротьби з контрафактом Європейської асоціації захисту рослин Герольд МАРТІ та генеральний директор ТОВ «Байер» в Україні Тобіас МЕННЕ. Вони переконані, що лише за умови злагодженої співпраці між державними та правоохоронними органами, митною службою та виробниками можна зупинити надходження підробок та розповсюдження їх у країні.
Ігор ТЕСЛЕНКО, генеральний директор ТОВ «Дюпон Україна»
«Український ринок засобів захисту рослин доволі великий, відповідно цікавість до нього аж ніяк не зменшується, а навпаки, з кожним роком зростає. Разом із компаніями, які виробляють оригінальні препарати, високими темпами розвиваються і ті, які випускають та продають в Україні підроблену продукцію. І це нас, виробників, дуже непокоїть, позаяк, окрім іміджу компаній, які чесно працюють на ринку, потерпають і сільгоспвиробники, котрі використовують фальсифікат на своїх полях при вирощуванні різних культур, і люди, які потім споживають вироблену продукцію. Ну, звичайно, не можна не згадати і про шкоду, завдану навколишньому середовищу.
Окрім звичних шляхів продажу підроблених пестицидів, на сьогодні неабиякого розмаху набуває реалізація фальсифікату через Інтернет. Оскільки ця проблема не зовсім вивчена в Україні, відповідно методи боротьби з нею не досконалі. А тому конче важлива співпраця всіх задіяних державних структур для боротьби з підробленими пестицидами. Я переконаний, якщо не звернути увагу на цю проблему у законодавчому руслі, вона може набути досить серйозних масштабів».
Олена СТЕПАНЮК, журналіст «АБС»
Проблема фальсифікату надзвичайно актуальна. Це стосується не лише продуктів, пов’язаних із життєдіяльністю людини, а й з хімічними препаратами, без яких на сьогодні важко обійтися у щоденній діяльності пересічному сільгоспвиробнику. Вкотре привертаючи увагу громадськості до цього питання, Європейська бізнес асоціація провела низку заходів, пов’язаних із питаннями боротьби з підробленими пестицидами й агрохімікатами.
Про серйозність проблеми на нещодавній прес-конференції розмовляли представники провідних компаній-виробників ЗЗР, Європейської асоціації захисту рослин та юридичних фірм.
Олена СТЕПАНЮК, журналіст «АБС»
27 липня 2026
Поки експортери шукають, куди подіти зерно замість заблокованих портів, залізниця відкрила карти: наявна пропускна спроможність західних переходів мізерна порівняно з тим, що досі забирало море. «Укрзалізниця» звернулася до аграріїв із проханням самим підказати пріоритетні напрямки — і водночас визнала, що не знає точного стану власного парку для переходу на європейську колію.
Поки експортери шукають, куди подіти зерно замість заблокованих портів, залізниця відкрила карти: наявна пропускна спроможність західних переходів мізерна порівняно з тим, що досі забирало море. «Укрзалізниця» звернулася до аграріїв із проханням самим підказати пріоритетні напрямки — і водночас визнала, що не знає точного стану власного парку для ...
27 липня 2026
27 липня 2026
Світовий харчовий гігант згортає виробництво в мирній країні Євросоюзу — і того ж тижня оголошує про мільярдні вкладення в Україну у стані війни. Український бізнес корпорації росте приблизно вп'ятеро швидше за глобальний, тож у компанії прямо називають це сигналом інвестувати далі. Цифри піврічного звіту пояснюють таку арифметику краще за будь-які заяви.
Світовий харчовий гігант згортає виробництво в мирній країні Євросоюзу — і того ж тижня оголошує про мільярдні вкладення в Україну у стані війни. Український бізнес корпорації росте приблизно вп'ятеро швидше за глобальний, тож у компанії прямо називають це сигналом інвестувати далі. Цифри піврічного звіту пояснюють таку арифметику краще за ...
27 липня 2026
27 липня 2026
Профілактика хвороб – важлива складова успішної технології вирощування плодових культур. Тому сьогодні, коли погодні умови сприяють поширенню патогенів, фахівці компанії Ukravit наголошують на важливості профілактичних обприскувань і своєчасному контролі уже наявних хвороб.
Профілактика хвороб – важлива складова успішної технології вирощування плодових культур. Тому сьогодні, коли погодні умови сприяють поширенню патогенів, фахівці компанії Ukravit наголошують на важливості профілактичних обприскувань і своєчасному контролі уже наявних хвороб.
27 липня 2026
27 липня 2026
Одна й та сама аграрна економіка за півроку дала два протилежні результати. Організовані господарства наростили виробництво, тоді як загальний показник по країні пішов у мінус — і причина цього розриву не в погоді, а в тому, хто саме сьогодні працює на землі. Найболючіше просіла та частина сектору, яку статистика зазвичай згадує останньою.
Одна й та сама аграрна економіка за півроку дала два протилежні результати. Організовані господарства наростили виробництво, тоді як загальний показник по країні пішов у мінус — і причина цього розриву не в погоді, а в тому, хто саме сьогодні працює на землі. Найболючіше просіла та частина сектору, яку статистика зазвичай згадує останньою.
27 липня 2026
24 липня 2026
Аграрії отримують за сою дедалі менше грошей — і це триває вже четвертий тиждень поспіль. За останній місяць кожна тонна втратила близько двох тисяч гривень, причому тиск іде не з-за кордону, а з внутрішнього ринку. Одна з причин прямо пов'язана з подіями, що вже зупинили частину переробників.
Аграрії отримують за сою дедалі менше грошей — і це триває вже четвертий тиждень поспіль. За останній місяць кожна тонна втратила близько двох тисяч гривень, причому тиск іде не з-за кордону, а з внутрішнього ринку. Одна з причин прямо пов'язана з подіями, що вже зупинили частину переробників.
24 липня 2026
24 липня 2026
Заводи й трейдери за півтора тижня зрізали закупівельні ціни на ріпак майже на чверть — і сталося це саме тоді, коли аграрії масово везуть свіжозібраний урожай. Найпарадоксальніше, що європейський ринок стоїть на місці й до обвалу не причетний. Причина ховається всередині країни, і вихід із ситуації аграрії шукають на західному кордоні.
Заводи й трейдери за півтора тижня зрізали закупівельні ціни на ріпак майже на чверть — і сталося це саме тоді, коли аграрії масово везуть свіжозібраний урожай. Найпарадоксальніше, що європейський ринок стоїть на місці й до обвалу не причетний. Причина ховається всередині країни, і вихід із ситуації аграрії шукають на західному кордоні.
24 липня 2026
