Аграрні компанії. Правила користування

Агропромисловий комплекс України уже довів, що він є однією з найстабільніших галузей української економіки. Він здатен пережити кризу, недостатню фінансову підтримку, нестачу уваги з боку посадовців. Але виключно за умови, що самі аграрії спрямовують усі свої зусилля на підтримку галузі. І для того, аби допомогти гравцям українського аграрного ринку правильно перерозподілити ці зусилля, була проведена Міжнародна конференція «Ефективне управління великими аграрними компаніями».

Конференцію спільно провели асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ), агентство AgriEvent, Інститут аграрного розвитку в Центральній та Східній Європі (ІАМО) та Східний комітет німецької економіки за підтримки Федерального міністерства продовольства, сільського господарства та захисту прав споживачів ФРН. І, мушу визнати, захід видався плідним.

По-перше, в ході проведення конференції була підписана домовленість про співпрацю зі Східним Комітетом Німецької Економіки. З української сторони документ підписав президент УКАБ Алекс ЛІССІТСА, з німецької - Уповноважений Робочої групи з сільського господарства Східного Комітету Німецької Економіки Франц-Георг фон БУССЕ.

         Зі слів президента УКАБ, обидві організації вже реалізували ряд спільних заходів, серед яких щорічні українські бізнес-форуми на Міжнародній виставці Зелений тиждень (2008, 2009 та 2010 роки), візит Федерального міністра продовольства, сільського господарства і захисту прав споживачів Німеччини до України (2008 рік) і ще чимало інших заходів. Відповідно, з огляду на досягнуті за такий короткий час результати, а також плідний обмін інформацією щодо економічної ситуації в Україні та Європейському Союзі, було абсолютно логічно перевести відносини між Східним Комітетом та УКАБ у більш тісну площину партнерства. «Підписання цієї угоди -- це реальний крок практичної реалізації євроінтеграційних прагнень України, що стане вагомою основою в налагодженні ділових зв’язків між українським та німецьким бізнесом», -- зазначив з цього приводу пан Ліссітса.

         Окрім того, за підрахунками УКАБ, у конференції взяли участь понад 80 агропромислових компаній України, які обробляють сумарно понад 2 млн га сільськогосподарських земель. Зокрема, «Індустріальна молочна компанія», «Укррос», «Миронівський хлібопродукт», «Укрзернопром Агро», «Агро союз», «Органік Системс/Агрофьюжн», «Агросолюшнс», «Мелітопольська черешня», «Чиста криниця», «Терра-Фуд», «Мілкі-Ленд», «Райз», «Трайгон Фармінг», «Зелена Долина», «АГРАНА Фрут Україна», «Сварог Вест Груп», «Дакор Агро Холдинг», «Біо-Агро» та багато інших.

         Велика кількість учасників заходу пояснюється його тематичним спрямуванням. З урахуванням того, що керманичі української держави націлились на те, що країну потрібно вводити до першої п’ятірки (ну, або хоча б сімки) країн-годувальниць світу, аграрний сектор потрібно дещо реорганізувати. А для цього важливим є і врахування основних тенденцій ринку, і навички із залучення інвесторів, і досвід інших країн. Це -- як мінімум.

         Отже, почнемо з тенденцій. Основним трендом для України у найближчій перспективі, на думку А. Ліссітси, стане домінування аграрних холдингів. «Адже великі агрохолдинги мають доступ до капіталу, новітніх технологій, знань у кожному окремому сегменті (агрономія, ветеринарія, екологія, економіка, менеджмент тощо). Якщо дивитись на ефективність роботи, то альтернативи аграрним холдингам на сьогодні і в найближчій перспективі просто не існує», -- пояснив він.

Розвитку агрохолдингів у найближчому році також сприятиме інвестиційний клімат. «Ми очікуємо значних інвестицій в аграрний сектор України, які за нашими підрахунками до 2012 року становитимуть понад $5 млрд», -- зауважив президент УКАБ.

Проблемою, що потребує нагального вирішення, на думку експертів, є низька економічна і технічна ефективність. «Наші розрахунки показали, що на сьогодні ми не використовуємо приблизно 40-50% усіх наявних можливостей для покращення управління сільським господарством. Для прикладу, зважаючи на те, що часто менеджмент не готовий застосовувати новітні технології, середня технічна ефективність становить лише 60% зі 100% можливих», -- додав пан Ліссітса.

На його думку, з метою підвищення ефективності сільгосппідприємств Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» запустила проект «Агроефективність», за допомогою якого вже протягом 2011 року ефективність роботи менш успішних аграрних підприємств буде підвищено на 7-8%. «Асоціація працює над тематикою підвищення ефективності останні три роки як у міжнародному контексті, так і в Україні. Наш новий проект «Агроефективність» стосуватиметься підвищення ефективності людського капіталу та самих підприємств. Це 500 ефективних агроменеджерів України у 6 різних сегментах (олійні культури, зернові, овочі і фрукти, цукрові буряки, м'ясо, молоко), які готові ділитись досвідом з менш ефективними сільгосппідприємствами. Ми відібрали ряд областей і господарств, які є менш ефективними, і наступного року будемо допомагати їм покращити економічні показники», -- зауважив А. Ліссітса.

         Що ж стосується питання залучення інвестицій, то це процес індивідуальний для кожного господарства. Так, на думку директора Лейбніц-Інституту аграрного розвитку в країнах Центральної та Східної Європи (IAMO) Альфонса БАЛЬМАННА, аграрний бізнес в Україні нелегкий, і він є справжнім викликом для інвестора. Але цей виклик може стати поштовхом для реалізації просто безмежних можливостей за умови, якщо власник компанії є креативним, розумним і має тісні зв’язки з іншими гравцями ринку. Велику роль також відіграють такі фактори, як сприятливе для бізнесу середовище і вміння опинитися у потрібному місці в потрібний час (тобто настільки добре орієнтуватися в тому ринку, в якому працює компанія, щоб зуміти безпомилково визначити найсприятливіший для інвестування момент).

Водночас керуючий директор Інвестиційного банку PhoenixCapital Андрій АНДРІЙЧУК зазначив, що для того, аби обрати правильний інструмент залучення капіталу варто скористатися консультацією спеціаліста. Він завжди допоможе визначити що саме -- вихід на ІРО, залучення прямих інвестицій, часткове розміщення чи якийсь інший інструмент -- є найбільш оптимальним варіантом для вашої компанії. Тієї ж думки дотримується і начальник управління прямих продаж INDEXBankUkraine Олексій СТУПАК. Загалом досвід цих двох компаній засвідчує, що співпраця представників аграрного і банківського секторів може бути вигідною для обох сторін.

До речі, Апан Ліссітса вважає, що найближчим часом (приблизно чотири-п’ять років) найпривабливішою для інвесторів сферою агросектору буде тваринництво. Воно розвивається найбільш динамічно. Окрім того, із ринком, наприклад свиней, не виникає таких проблем, як із ринком землі. Тому інвесторам набагато приємніше і комфортніше працювати саме в цій галузі. Відповідно, можна в черговий раз дійти логічного висновку: свині -- наше все. А ось із землею ще розбиратись і розбиратись.

Під час конференції також були обговорені питання фінансування, людських ресурсів, розвитку вертикальної і горизонтальної інтеграції компаній, процесів корпоративного поглинання і кооперативного об'єднання, впливу держаної підтримки на процеси в агросекторі тощо. Як українські, так і міжнародні компанії, які працюють в Україні, висловили побажання побачити найближчим часом на українському аграрному ринку стабілізацію економічних умов, чіткість державної стратегії розвитку сільського господарства, урегульованість земельних відносин, системи оподаткування, дотацій для сільгоспвиробників. Утім, мабуть, таке бажання виникає не лише у представників компаній і воно точно не обмежується виключно аграрним ринком.

Загалом, попри всі існуючі проблеми, недоліки і так далі, українське сільське господарство лишається нашим Клондайком вітчизняного виробництва. Головне навчитися ним користуватись. І це стосується не тільки державної політики. Основна рушійна сила агросектору закладена у ньому самому -- в гравцях ринку. У доповідях практично всіх учасників конференції можна було відстежити кілька основних, доволі простих і логічних, мотивів.

По-перше, аграрний бізнес складний не тому, що його плідному існуванню заважає чимало факторів, а тому, що у ньому немає неважливих чинників. Для керівника сільськогосподарського підприємства значення має все -- від найменшого гвинтика у машині і настрою тракториста до фінансових прогнозів на найближче десятиліття. І всі ці складові є однаково вагомими для успішного бізнесу.

По-друге, не можна зациклюватись виключно на своїй компаній, потрібно приділяти увагу і тому середовищу, в якому доводиться працювати. Що стабільнішим є економічний та інвестиційний клімат, то легше працювати. Що більша довіра споживача до загальної якості продукції, то більший продаж у вашої марки. Цей ланцюжок можна продовжувати до нескінченності, але основна ідея полягає в тому, що загальний стан цієї галузевої атмосфери не може не позначитись на кожній компанії, яка у ній працює. А покращення атмосфери загалом залежить від окремого гравця ринку.

По-третє, для успішного ведення бізнесу, до речі, не лише аграрного, потрібен креатив (фантазія, творчий підхід -- потрібне підкреслити). Загальноприйняті шаблони не завжди є дієвими і у більшості випадків лише загальмовують розвиток компаній. Вони передбачають стандартний набір дій для стандартної ситуації. А життя -- штука нестандартна і малопередбачувана. Особливо життя бізнесмена. Саме тому потрібен індивідуальний підхід до кожної ситуації. Структура компанії має бути вибудувана гнучко. Це дає можливість оперативно і дієво реагувати на зміни у бізнес-кліматі, враховуючи усі перспективи та ризики.

І останнє. Ніколи не потрібно боятись чи уникати ризиків. Вони все одно існують і від небажання їх помічати нікуди не зникнуть. Потрібно навчитися завчасно вбачати ці ризики для власного бізнесу і заздалегідь готувати ту солому, на яку, в разі необхідності, можна впасти. У бізнес-плані будь-якої компанії завжди мають бути прописані превентивні заходи на випадок кризової ситуації. Звісно, не можна передбачити все, і такі «запобіжники» не гарантують відсутності форс-мажорів за визначенням. Але вони значно полегшать ті випробування, які можуть звалитися на голову компанії, і підтримають бізнес на плаву.