Хто повезе наступний урожай?

Хто повезе наступний урожай?

/ Подія / Середа, 03 квітня 2019 14:52

На другій щорічній конференції «Агрологістика-2019», яка відбулась нещодавно в Києві, з виступів провідних експертів сфери перевезень агропродукції, як з окремих яскравих пазлів, склалася картина стану та можливостей агрологістичної галузі напередодні відкриття нового аграрного сезону. За оцінками експертів аграрного ринку, більша частина виробленої агропродукції «сідає на колеса» та перевозиться до іншого регіону України або й за кордон. Зокрема, за інформацією Української зернової асоціації, щорічний обсяг перевезень зерна становить в Україні 45 млн т. Отже, поїхали!

Залізничні перевезення

Стан і тренди розвитку ринку послуг із залізничних перевезень агропродукції аналізували у своїх виступах Іван Шпак, аналітик компанії Pro-Consulting, і Дмитро Січкар, директор компанії Star Shine Shipping.

За даними Держстату України, частка залізничних перевезень агропродукції за минулий рік знизилась на 3,2%, до 56,6%. Як відзначалося у виступах учасників заходу, перевізники починають відмовлятися від послуг залізниці, бо вона презентує собою класичний монопольний ринок — з усіма його недоліками та ризиками для учасників. Між тим, відкриття ринку послуг із залізничної тяги для приватних компаній із незрозумілих причин гальмується.

Натомість ринок автоперевезень конкурентний за визначенням. Очікується, що найближчим часом експедиторські компанії частіше переводитимуть вантажі своїх клієнтів на автотранспорт. Автомобільні перевезення більш мобільні та оперативні, що зручніше для клієнтів, прозоріше та зрозуміліше.

Нині в Укрзалізниці експлуатується 1078 електровозів і 1035 тепловозів. Парк вагонів-зерновозів становить 20 400 одиниць. Їхній середній вік перевищує 30 років. До кінця цього року буде списано 11 тис. вагонів, які вичерпали термін експлуатації. До 2020-го дефіцит зерновозів в Укрзалізниці становитиме 3-4 тисячі одиниць. Норма обороту вагонів-зерновозів дорівнює 6 діб, проте в дійсності час обороту сягає 10 діб.

До кінця цього року в ході скорочення операційних витрат Укрзалізниця планує закрити 177 «малоактивних» станцій, що викликає бурхливе незадоволення аграріїв і трейдерів та, вочевидь, сприятиме подальшому зниженню привабливості залізничних перевезень агропродукції на користь авто-. Тим більше, що цьогоріч Укрзалізниця планує збільшити розмір тарифу на вантажні перевезення на 25%.

До проблем залізничних перевезень агропродукції належать:

 

  • застарілість технічної бази перевізника;
  • крадіжки вантажів та деталей вагонів;
  • брак рухомого складу (ми досі не бачимо на коліях розрекламованих американських локомотивів);
  • тривалі (до двох тижнів) простої вантажу на станціях.

 

Окремо слід відзначити порушення графіку відправлення експортних вантажів, яке призводить до розірвання контрактів, штрафних санкцій і втрати експортерами ринків збуту.

Нещодавно Укрзалізниця запровадила контейнерні поїзди до основних портів України. Це дало змогу забезпечити швидкість доставки вантажів. Разом із тим, така логістична технологія виявилася не позбавленою недоліків:

 

  • контейнерні поїзди поки що прямують до портів майже порожні;
  • основні відправники вантажів лежать у стороні від станцій навантаження;
  • термінал у Центрі транспортного сервісу «Ліски» не має достатньо автомобілів для довезення вантажів до станцій;
  • на терміналі в Лісках накопичується маса порожніх контейнерів, рухомий склад використовується неефективно.

 

Автоперевезення зерновантажів

Вантажний автопарк України сягає 30 тис. машин. Обсяг автоперевезень зернових становить у країні 90 млн т на рік. До переваг цього виду перевезень належить гнучкість, оперативність, мобільність і незалежність від Укрзалізниці.

Як зазначив у своєму виступі Олександр Мащенко, керівник порталів Zernovoz.ua та Zernotorg.ua, зараз автомобіль КАМАЗ як основний тягач зерновозів сходить з ринку України через брак запчастин. Перевізники дедалі частіше замінюють КАМАЗи неновими європейськими машинами. Наприклад, три-п’ятилітній німецький тягач окуповується за три роки роботи.

Потреба аграріїв в автотранспортних перевезеннях має чітко виражений сезонний характер. Останнім часом гострий дефіцит автотранспорту для перевезень врожаю зерно-олійних пізньої групи (сої, соняшнику та кукурудзи) спостерігається на ринку у вересні та жовтні.

Причина цього в зниженні популярності залізничних зерноперевезень і зростанні потреби в автотранспорті. Придбати автомобіль-зерновоз тепер дешевше, ніж вагон. Зараз автоперевезення конкурентні на всій території України, тоді як раніше їхня привабливість для вантажовласників обмежувалася радіусом перевезень у 300-400 км. Тепер за допомогою автотранспорту агропродукцію навіть експортують до країн Євросоюзу.

Збільшення обсягів автоперевезень продукції стримується браком водіїв через їх трудову міграцію до країн Євросоюзу. Це при тому, що їхній рівень зарплати в Україні за два останніх роки зріс уп’ятеро. Проте в Україні водії мають зарплату 1000 доларів США на місяць, тоді як у країнах ЄС — 2000 євро, плюс гарні дороги та місяць відпустки. В результаті до 20% автозерновозів стоять в Україні без водіїв, а перевізники часто змушені задовольнятися персоналом із невисокими професійним рівнем і моральними якостями.

До найгостріших проблем галузі також належать:

 

  • високий рівень зношеності автопарку;
  • розбалансованість тарифів і тарифний демпінг;
  • фрагментованість ринку перевезень.

 

Великою проблемою є перевезення із перевищенням ваги вантажів понад межу вантажопідйомності машин. За словами Олександра Мащенка, така практика фактично «ламає» ринок. Далекоглядні перевізники не дозволяють собі такого, щоб не скорочувати термін експлуатації свого автопарку. Втім, ряд експертів прогнозують, що з часом ця проблема зникне сама собою, адже морські порти вже відмовляються приймати перевантажені машини.

За останні півроку вартість автоперевезень зросла на 80%. Розмір тарифів на ринку диктують великі експедиторські компанії. Коли вони піднімають тарифи, страждає цілий ринок автоперевезень. Ринок збурюється також від роботи експедиторських компаній-«одноденок», створених для заробітку на один сезон.

У сфері автоперевезення агропродукції на величину тарифу впливають такі фактори:

 

  • вартість пального;
  • зношеність автопарку;
  • стан автодоріг;
  • міграція водіїв до країн Європи;
  • погіршення ситуації на ринку залізничних перевезень;
  • ваговий контроль автотранспорту;
  • сезонність попиту на послуги: ціни можуть зростати на 80%;
  • складність митного оформлення автомобіля із вантажем — машини можуть стояти на кордоні більше тижня.

 

Перевезення агропродукції водним транспортом

Україна має розгалужену річкову мережу, яка дозволяє вивозити агропродукцію часто безпосередньо з місця виробництва найбільш дешевим і екологічним видом транспорту. Проте така логістична перевага багато років практично не використовується через численні податки, збори та інші обов’язкові платежі, якими держава обтяжує річкових перевізників. І лише торік обсяги перевезень зернових вантажів Дніпром нарешті зросли на 18%. Крім Дніпра, перевезення зерна виконуються ріками Південний Буг і Дунай. На перевезеннях зернових вантажів зараз задіяно 130 каботажних суден.

Решта придатних до зерноперевезень рік України не експлуатуються через високий рівень замуленості русел. Понад 60% днопоглиблювальних робіт торік виконувалося у морських портах, тоді як на виконання невідкладних шляхових робіт коштів хронічно бракує.

Торік на річках України втричі зріс розмір зборів на шлюзування суден. Для порівняння: у країнах Євросоюзу судновласники користуються численними гідроспорудами на внутрішніх водних шляхах на безоплатній основі. Разом із тим, українські шляховики постійно наголошують на критичному технічному стані всіх дніпровських шлюзів, для ремонту яких потрібні великі кошти.

 

ВАРТО ЗАУВАЖИТИ!

З 1 січня 2020 року в Україні запроваджує­ться новий стандарт, яким буде знижено вміст сірки в судновому паливі до 0,5% (нині допускається її вміст на рівні 3-5%). Зрозуміло, що нове паливо буде значно дорожчим.

 

Зараз у Верховній Раді розглядається кілька проектів закону про внутрішній водний транспорт. В урядовому законопроекті передбачено підвищення річкового збору та допуск на внутрішні водні шляхи України суден іноземного прапору. Законопроект, розроблений за участі експертів компанії «Нібулон», передбачає відмову від плати за шлюзування, від підвищення розміру річкового збору та допуску іноземного флоту на ріки України. В компанії вважають, що діяльність іноземних перевізників завдасть значної шкоди вітчизняному водному транспорту та промисловості.

Ще одним альтернативним законопроектом судноплавні шлюзи мають бути передані на баланс гідроенергетичних вузлів, у складі яких їх і було збудовано. Немає сумнівів у тому, що прийняття цього варіанту законопроекту спричинить чергове підвищення у країні тарифів на електрику — усе з тією шляхетною метою фінансування ремонту небезпечно зношених шлюзів…

Судновласники мають забезпечити на суднах очищення старого палива від сірки або перевести двигуни на газ. Для компенсації неминучих витрат чимало судновласників вже з минулого літа запровадили так звані «бункерні надбавки» до вартості фрахту на величину до 60%.

Старий флот переобладнати для роботи на новому паливі, вочевидь, буде невигідно, тому його виводитимуть з експлуатації. Внаслідок цього на національному фрахтовому ринку утвориться брак тоннажу, який викличе подальше зростання вартості фрахту.

 

Думка експерта

06 397 30Володимир ШЕМАЄВ, керівник відділу стратегічного розвитку Адміністрації морських портів України

— З 1 січня 2018 року в Україні знижено розмір портових зборів на 25%, внаслідок цього обсяг вантажообігу збільшився на 2%. Зниження портових зборів планується і надалі. Втім, зменшити їх відразу вдвічі немає можливості через необхідність відрахувань до держбюджету.

Зараз ведуться переговори з білоруськими партнерами щодо відновлення річкових перевезень між нашими країнами. Йдеться про створення річкового хабу в прикордонному селі Нові Жари. Від Білорусі ми можемо отримувати ліс і калій, а експортувати до цієї країни можна українську агропродукцію.

За останні чотири роки обсяг перевалки агропродукції в портах України зріс на 3% і зрівнявся з обсягами перевантаження металовантажів. Нині на наших причалах зерно становить третину всіх вантажів. Ми пропонуємо вантажовласникам створювати свої потужності для перевалки агропродукції у портах. Сумарні потужності зернових портових терміналів вже сягають 3,8 млн т.

75% усього обсягу експорту зерна йде з портів Миколаїв, Чорноморськ і Південний. За цей час обсяг перевалки зернових вантажів у Миколаївському порту зріс на 10%. Для прийому великовантажних суден типу «Панамакс» підхідні глибини біля причалів у Чорноморську збільшено до 16 м, а в Південному — до 19 м.

На запитання АС відносно перспективи перевезень агропродукції з українських портів Азовського моря в умовах їх блокади Росією, пан Шемаєв відповів:

— Ми не плануємо закривати наші азовські порти. Проте слід визнати, що через блокування Росією їхньої діяльності довіра судновласників до азовських логістичних маршрутів, дійсно, знижується. Торік у портах Маріуполь і Бердянськ для вивчення ситуації побувала делегація Єврокомісії. Ми підготували перелік інфраструктурних проектів для підвищення ролі азовських портів. У їх числі будівництво шосе та електрифікація залізниці до морського узбережжя, поглиблення підхідних фарватерів до портів, реконструкція причалів у порту Маріуполь. Крім того, незабаром стане до ладу новий зерновий термінал у ньому, що дозволить збільшити річний обсяг перевалки зерна в Маріуполі до 2 млн т.

 

Сергій ПОНОМАРЬОВспеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"

 

 23 квітня 2024
До 30 квітня 2025 року побутові споживачі газу, які є клієнтами ТОВ «Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"», сплачуватимуть за «блакитне паливо» 7,96 грн за кубометр.
До 30 квітня 2025 року побутові споживачі газу, які є клієнтами ТОВ «Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"», сплачуватимуть за «блакитне паливо» 7,96 грн за кубометр.
23 квітня 2024
 23 квітня 2024
Європарламент на своєму пленарному засіданні в Страсбурзі підтримав у першому читанні продовження тимчасових заходів з лібералізації торгівлі для України з одночасним захистом фермерів ЄС.
Європарламент на своєму пленарному засіданні в Страсбурзі підтримав у першому читанні продовження тимчасових заходів з лібералізації торгівлі для України з одночасним захистом фермерів ЄС.
23 квітня 2024
 23 квітня 2024
Аграрії Сумщини, станом на 18 квітня, посіяли ранніх ярих зернових та зернобобових культур на площі 50,1 тис. га, що становить 83,2% до плану.
Аграрії Сумщини, станом на 18 квітня, посіяли ранніх ярих зернових та зернобобових культур на площі 50,1 тис. га, що становить 83,2% до плану.
23 квітня 2024
 23 квітня 2024
Минулого року AMAZONE представила ринку лінійку сівалок точного моделями Precea 9000-TCC і 12000-TCC з робочою шириною 9 і 12 м. Однак вже цього року команда AMAZONE презентує українським фермерам нову 24-рядну модель PRECEA-TCC, яка ідеально підходить для сівби просапних культур, зокрема цукрових буряків, ріпаку, сої з міжряддям 45 і 50 см.
Минулого року AMAZONE представила ринку лінійку сівалок точного моделями Precea 9000-TCC і 12000-TCC з робочою шириною 9 і 12 м. Однак вже цього року команда AMAZONE презентує українським фермерам нову 24-рядну модель PRECEA-TCC, яка ідеально підходить для сівби просапних культур, зокрема цукрових буряків, ріпаку, сої з міжряддям 45 і 50 см.
23 квітня 2024
 23 квітня 2024
Ставки фрахту на перевезення зерна костерами з дунайських портів минулого тижня продовжили знижуватися. У глибоководних портах Одеси також спостерігалося послаблення ставок для хендісайзів та панамаксів.
Ставки фрахту на перевезення зерна костерами з дунайських портів минулого тижня продовжили знижуватися. У глибоководних портах Одеси також спостерігалося послаблення ставок для хендісайзів та панамаксів.
23 квітня 2024
 23 квітня 2024
Вже вкотре «Добродія Фудз» у рамках гуманітарного проєкту разом з Українською Спілкою Целіакії та за підтримки Canada-Ukraine Foundation передала близько 1150 упаковок безглютенових вівсяних пластівців WOWOATS членам спілки. Гуманітарна допомога знову ж таки буде направлена до сімей, які виховують дітей із целіакією чи непереносністю глютену та які опинилися у важкому становищі.
Вже вкотре «Добродія Фудз» у рамках гуманітарного проєкту разом з Українською Спілкою Целіакії та за підтримки Canada-Ukraine Foundation передала близько 1150 упаковок безглютенових вівсяних пластівців WOWOATS членам спілки. Гуманітарна допомога знову ж таки буде направлена до сімей, які виховують дітей із целіакією чи непереносністю глютену та ...
23 квітня 2024

Please publish modules in offcanvas position.