Перезимували досить вдало
Усі доповідачі відзначали досить лагідну вдачу минулої зими та гарний стан озимих. Як зауважив заступник міністра агропродполітики України Володимир Топчій, «погода для успішної перезимівлі озимих була сприятливою, якихось природних катаклізмів не було. Тому стан посівів у цілому добрий, великих втрат немає. Площа озимих в Україні загалом становить 7,6 млн га, це на 300 тис. га більше, ніж торік».
Слова посадовця підтвердила начальник відділу агрометеорології Укргідрометцентру Тетяна Адаменко, яка зазначила, що зима була теплішою за норму на 1-2 градуси, а лютий — на 3-6 градусів. Протягом зими опадів випало на рівні норми, крім лютого. Чудовий стан озимих дає надію на гарний урожай.
Запрошені на прес-конференцію аграрії також відзначали вдалу перезимівлю озимих на своїх полях.
Що ти нам, весно, принесла?
Судячи з того, що зараз діється за вікном, вітчизняні аграрії мають ризик отримати таку ж стрімку весну, як і торік, коли на початку травня температура повітря перейшла за 30 градусів, і «відразу по зимі розпочалося літо».
За прогнозами експертів, погода нинішньої весни очікується нестійкою, із циклонами та антициклонами, але загалом теплою.
У ході дискусії в кулуарах прес-конференції агровиробники згадали велику проблему вирубування селянами на дрова лісосмуг, особливо в південних регіонах України. Як відомо, вони й насаджувалися свого часу саме для створення на полях сприятливого мікроклімату — для протидії крижаним зимовим вітрам і весняно-літнім суховіям. Але відновити їх агропідприємства не в змозі без підтримки держави. Залишається надіятися на надані місцевим ОТГ законодавством можливості сприяти відновленню захисних лісосмуг.
У ході прес-конференції присутні ознайомилися з комерційними результатами виробництва минулого року п’яти основних українських сільгоспкультур (див.табл.).
Основні характеристики культур, 2018 р.
Джерело: Держстат, УКАБ
Вода стає, як золото
На запитання АС щодо впливу аридизації клімату на стан агровиробництва в Україні Тетяна Адаменко відповіла:
— Процеси аридизації клімату у нас розвиваються поступово. Підвищується середня температура повітря, особливо влітку. Ми спостерігаємо тренд погіршення зволоження території. Хочу підкреслити, що кількість опадів загалом не меншає, проте збільшується випаровування вологи. Як результат, кількість ефективних опадів падає. За нашими кліматичними моделями, в Україні ще 10-15 років будуть зберігатися сприятливі умови для агровиробництва. Але це в середньому по країні. Зрештою, все залежатиме від темпів підвищення середньої температури в світі в цілому. За оцінками кліматологів, минулий рік в Україні був теплішим за норму на 2 градуси. На мою думку, для збереження умов агровиробництва аграріям слід розвивати зрошення своїх полів, — підкреслила фахівець.
Проте в кулуарах довелося почути тривожні думки аграріїв про те, що перехід на зрошення без відкриття ринку землі неможливий. Жоден виробник не вкладатиме кошти в створення систем поливу, якщо не буде впевнений у тому, що прибутки від зрошеного поля отримуватимуть його діти. Варто додати, що йдеться про чималі кошти: за оцінками експертів, вартість створення системи поливу посівів на складному рельєфі поля може сягати 10 тис. доларів США на кожний гектар…
В Україні вже пересихають річки та ставки. Доводиться шукати воду за допомогою новітніх технологій. Наприклад, у посушливій Іспанії навчилися збирати вже навіть росу. Нам необхідно відновлювати лісові насадження, які забезпечують збереження вологи в грунті.
Проте аграрії з різних регіонів по-своєму оцінюють загрозу посухи для своїх полів.
Прогнози — справа вдячна
За прогнозами, розробленими експертами Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», прогнозується зростання цього року врожайності пшениці на 4%, до 38,6 ц/га. 67% її минулорічного врожаю піде на експорт. Врожайність кукурудзи знизиться на 6%, до 73 ц/га. 62% її врожаю минулого року буде експортовано.
Врожайність сої зменшиться на 5%, до 24,6 ц/га. На експорт буде вивезено половину минулорічного врожаю. За прогнозом експертів, врожайність соняшнику поточного року має збільшитись на 0,3%, до 23,1 ц/га; вивезено за кордон 76% минулорічного врожаю. Ріпак має збільшити врожайність на 4%, до 27,5 ц/га; 83% врожаю буде експортовано.
«В цілому цей рік має бути позитивним за показниками, не гіршим за минулий», — резюмував керівник УКАБ Тарас Висоцький. І на це варто сподіватись.
Думка аграріїв
Олексій СЕРГІЄНКО, головний агроном компанії «МХП»
— Перезимівля озимих посівів на наших полях пройшла успішно. Зокрема, стан ріпаку загалом задовільний. Щоправда, на окремих площах підмерзла вегетативна маса, проте сучасні гібриди відновлюють її швидко. Прогнозуємо цьогорічну врожайність цієї культури в середньому 3 т/га, хоча деякі наші підрозділи зазвичай беруть 4 т/га і навіть більше. Зараз ми завершуємо підживлення посівів по мерзлоталому ґрунті.
Структуру посівних площ ми не плануємо змінювати. Головною культурою для нас залишається кукурудза як основа кормів для птахівництва. Зараз розпочинаємо сівбу ярого ячменю. У нас його не багато — 1500 га, сподіваємося впоратися за кілька днів.
Торік цілий липень ішли дощі. В західних регіонах пшениця почорніла й не пішла навіть на фураж. Новітні гібриди витримують місяць без зволоження, тому посуха не така страшна для них, як затяжні дощі.
Вадим СКРИПНИК, генеральний директор ТОВ «Хмільницьке» (агропромхолдинг «Астарта-Київ»)
— Осінь і зима були м’якими, взимку було багато снігу. Наша озимина в дуже гарному стані. Ми провели в грудні підживлення посівів, повторне робитимемо, коли рослини вийдуть у трубку. Зараз на полях закриваємо вологу в грунті.
Ми зменшили площі під соняшником через логістичні проблеми в нашому регіоні. Адже цю культуру збирають одночасно з кукурудзою, а елеватори відмовлялися його приймати у зв’язку з великими урожаєм останньої. Структуру решти посівів змінювати не будемо.
Олександр ГІРМАН, головний агроном компанії «ІМК»
— Наша озима пшениця пішла в зиму вже закущеною. Снігу було багато, земля не перемерзала. Тому посіви зустріли весну в гарному стані. Зараз проводимо на полях підживлення озимої пшениці азотними добривами.
Кардинальних змін у структурі посівів у нас не буде. От лише дещо зменшимо площі під соняшником і додамо трохи кукурудзи. Ми ж бачимо, що ринкові ціни на соняшник падають, а на пшеницю, навпаки, зростають.
Найголовнішою проблемою для аграріїв Полісся тепер є посуха. Грунти в нас легкі, тому вода на полі не затримується.
Сергій ПОНОМАРЬОВ, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"
