«Сільське господарство має важливе значення у відносинах між Україною на Німеччиною, зокрема, що стосується торгівлі технікою та матеріально-технічними засобами для агробізнесу», - наголосив під час відкриття заходу посол ФРН в Україні д-р Кристоф Вайль.
Особливості співпраці між проектом та Мінагропродом представив Кирило Клименко, керівник відділу «Міжнародна співпраця», зазначивши, що пріоритетними у двосторонніх відносинах є питання просування української сільськогосподарської продукції на зовнішніх ринках, впровадження земельної реформи в Україні, а також перспективним є питання впровадження в Україні альтернативної енергетики.
На думку представників німецької сторони, розвиток високопродуктивного та стабільного сільського господарства перебуває у залежності від нестабільності податкового та митного законодавства, використання загальноекономічних стабілізаційних підходів, зміцнення юридичної безпеки в земельних питаннях.
Окрім ролі та значення проекту для україно-німецьких взаємовідносин у сфері сільського господарства, були представлені ті питання, які формують тенденції співпраці, стимулюють інвестиційну зацікавленість Україною загалом тощо. «Важливим є питання створення сприятливого інвестиційного клімату в Україні та сприяння розвитку біоенергетичних ресурсів», - наголосив д-р Фолькер Зассе, керівник проекту Німецько-український агрополітичний діалог.
Земельна реформа та питання землеволодіння в Україні - на сьогодні це одна з найбільш обговорюваних тем. Так, Ірина Федець, співробітниця Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, представила проект «Барометр земельної реформи в Україні», під час якого було проведене опитування орендаторів та власників землі. Такий аналіз дозволив з’ясувати, що і ті, й інші вважають ринок землі як неповноцінний, однак зняття мораторію на продаж також не підтримують. Респонденти у трьох областях України - Дніпропетровській, Хмельницькій та АР Крим - щоцікаво, по-різному оцінюють вартість 1 га землі. Так, до прикладу, найдорожче оцінюють 1 га землевласники у Дніпропетровській області - 5837 грн, а найдешевше оцінюють землю агровиробники на Хмельниччині - 3375 грн. Разом з тим, у контексті земельної реформи для вітчизняних агровиробників з’являється інша нова можливість - створення Держзембанку, що дозволить начебто на вигідних умовах кредитувати малий та середній бізнес. До цього нововведення іноземні експерти ставляться доволі критично, зокрема, так зазначив у своєму виступі Роберт Кірхнер, представник Берлін Економік ГмбХ. Основними підставами для занепокоєння, на думку пана Кірхнера, є поєднання функцій управління землею та фінансування (банківської діяльності) в одному банку не відповідає міжнародній практиці. 
Окрім земельного питання, доповідачами було детально розглянуто питання реалізації торгового потенціалу аграрного ринку України, зокрема імпорту, та нерозривно з цим пов’язане питання бухгалтерського обліку та податкового законодавства. «Торгівля сільгосптоварами та харчовими продуктами між Україною та ЄС є збалансованою, однак значно нижче свого потенціалу», - наголосив Йорг Радеке, представник компанії Берлін Економік ГмбХ. Перешкодами для збільшення торгівлі, на думку доповідача, є істотні тарифи та недостатні квоти з обох сторін, а також нетарифні торговельні бар’єри, зокрема, різниця у санітарних та фітосанітарних правилах, обмеження експорту для українських виробників. Зняття цих проблемних питань дуже важливе, зокрема, в контексті можливості України стати одним із лідерів на ринку постачання біопаливної сировини. Адже відповідно до Директиви ЄС про сприяння використання енергії з відновлювальних джерел частка відновлювальних джерел енергії у Європі має становити 20% від загального енергоспоживання, однак для забезпечення цих цілей ЄС необхідно збільшити імпорт біопаливної сировини на 50%. Крім того, зі слів Юлії Огаренко, координатора проекту APD, більшість екологічних критеріїв Директиви з відновлювальних джерел енергії ЄС в цілому представлені в українському законодавстві. А тому якщо компанія виконує вимоги вітчизняного законодавства, у неї не буде особливих складнощів із проходженням сертифікації.
Як бачимо, у розвитку двосторонніх відносин зацікавлені обидві сторони, а тому важливе значення має діяльність різноманітних допоміжних дипломатичних інструментів, як-от Проекту «Німецько-український агрополітичний діалог».
