Мобільні команди з менторами
Понад 150 розробників та аграріїв з різних куточків України на 3 дні прихистив у себе український офіс компанії Майкрософт. Спонсори пригощали кавою, печивом, фруктами. Робота команд тривала цілодобово — 48 годин без перерв та зупинок із вечора п’ятниці по вечір неділі. Хоча, зрештою, ніхто нікого не обмежував. Можна було вільно відлучатися або ж взагалі працювати віддалено, он-лайн. Втомленими навіть після багатогодинного параду презентацій учасники не виглядали. Поспостерігати за реальним розвитком технологій в аграрній галузі прийшли понад 350 цікавих.
«Чому я люблю формат хакатону? Бо він дисциплінує і підганяє з остаточними рішеннями», — пояснив один з учасників змагання інноваторів. Крім того, не забуваймо, що за результатами хакатону можна отримати грошовий приз, а ще краще — інвестиції для практичного впровадження свого проекту. Недарма ж за всіма уважно спостерігали представники компаній-спонсорів та професіонали-ментори, котрі консультували учасників, підказували найактуальніші ніші, виступали галузевими експертами.
Організувала і провела Хакатон Аграрних Інновацій асоціація AgTechUkraine у співпраці з Міністерством аграрної політики та продовольства України. Підтягнулося багато спонсорів та партнерів. Серед них компанії Syngenta, Kyivstar, Intel Ukraine, Кернел, Pepsico, Волинська Фондова Компанія та багато інших.
Сформувати команду можна було наперед. Але багато хто підшукав однодумців уже в процесі. Скажімо, спеціаліст з електронної техніки Сергій Яковина, котрий допоміг значно здешевити процес виробництва у садово-ягідному центрі «Брусвяна» завдяки заміні звичайних світильників на економніші, просто у ліфті познайомився з полтавчанином Іваном Закорецьким. «Наша команда, яка працює над автоматизацією процесів вже 9 років, складається із 20 чоловік, — розповідає Іван. — Зараз до Києва на хакатон приїхали вп’ятьох. Дехто з нашої групи наразі працює над конкретними проектами в різних організаціях та фірмах. Але ми всі дуже мобільні, елементарно збираємось під певні конкретні завдання. Навіть закордонні. Іноді поєднуємо роботу і подорожі. Було, навіть брав із собою доньку. Доки працював, вона малювала місцеві пейзажі. Думаємо зараз зосередитися саме на аграрних темах і проектах, тому що ІТ та сільське господарство нині є найперспективнішими галузями. Ми потужна аграрна країна, отже, все очевидно». До речі, Іван Закорецький, з яким ми познайомилися у перші ж хвилини хакатону, у складі команди GrowCo за пристрій для автоматизації догляду за домашніми рослинами був за балами дуже близький до переможців, проект отримав спеціальні пропозиції від організаторів.
Серед менторів на агрохакатоні були й іноземні фахівці: представник грузинських реформаторів, радник Адміністрації Президента України, експерт Фонду Інновацій та Розвитку Давід Кізірія, а також міжнародний експерт з агропродовольчих питань та інтеграції з ІТ англієць Том О'Каллаган.
Типовий переможець
Винахід Андрія Селезньова та його команди Petiole навіть серед багатьох претендентів важко було не помітити. Він простий, зрозумілий, ефективний і, до того ж, грамотно поданий творцями. Це Рибний Буй — розумний пристрій, який вимірює температуру води та її хімічні показники для визначення оптимального часу годівлі риби і недопущення забруднення водойм.
Андрій родом із Донецька. «Отримав спеціальність інженера-землевпорядника і мав вибір: залишатися в аспірантурі чи переходити на вільні власні хліба. Обрав друге і переїхав 5 років тому до Києва. Як виявилося, дуже вчасно», — трохи із сумом розповідає Селезньов. Командою з однодумцями зібралися ще зі студентських років. Є у ній і провідний інженер з Національної аграрної академії наук, і фахівець з інституту еволюційної екології, і кандидат сільгоспнаук з Рівного. «Експерти як на підбір!» — гордиться Андрій. Нещодавно познайомилися і з молодим інноватором Любомиром Гайдамакою, провідним спеціалістом із розведення коропів коі в Україні. Він і наштовхнув на винахід Рибного Буя. Рибу ж не видресируєш — вона буде їсти тільки за певних температур і комфорту у воді. Буй надсилає смс-сигнал власнику, наприклад: за 3 години треба погодувати. Завжди попереджений господар оптимально керує своїм господарством. А партнери-розробники беруть на себе встановлення буїв, їх обслуговування, монтаж та управління системою датчиків, передачі та аналізу інформації. Зокрема, під час хакатону розробили додаток для Android, у якому можна спостерігати за динамікою показників і приймати мобільні рішення.
Андрій Селезньов переконав учасників та журі прозорими фінансовими розрахунками. Скажімо, витратив власник на своїх товстолобиків, коропів чи щук 30 тис. доларів і чекає 3 роки, доки риба виросте і дасть прибутки. Якщо все гаразд, отримає свої 30% маржі. Витрачався на дорогі корми. Але варто їх невчасно подати — осядуть на дно. Не просто риба згидує, бо ніколи з дна не підбирає, а ще й гнитимуть. От і величезні мінуси на хвороби, очищення водойми, лабораторні проби. Інноваційний буй подібні проблеми убезпечить. І клієнтська ціна передплати на нього співмірна з вкладеннями та в рази дешевша закордонних аналогів. Крім того, буй українських розробників унікально екологічний, у ньому немає пластмасових елементів, а тільки нешкідливі матеріали — натуральна сосна, дуб, нержавіюча сталь, корабельна гума, оргскло.
Команда Андрія Селезньова недільним ранком під час хакатону встигла заміряти дані з Дніпра і підготувати презентаційний мікрофільм. Журі одноголосно нагородило винахід третьою премією, грошовим призом у 10 тис. грн, а ментори взялися за подальше просування актуального для України аквапроекту.
Беріть і застосовуйте
Після цілого дня презентацій перше місце віддали команді EnviLogic з проектом EnviSensor. Завдяки йому господарі можуть отримати датчик визначення концентрації CO2 у повітрі на основі графену і проект автоматизації збільшення концентрації цього газу в теплицях у темну пору для підвищення продуктивності рослин. Такі датчики дуже чутливі та набагато дешевші за аналоги, крім того, можуть бути адаптовані для вимірювання концентрації у повітрі практично будь-яких газів.
Друге місце з проектом візуального конструктора розумних речей Fractal отримала команда CyberBionics. Її розумний контролер дозволяє швидко програмувати як окремі IoT пристрої, так і об’єднувати їх у мережі чи навіть групи мереж. Команда проекту в рамках хакатону успішно допомогла двом іншим командам створити свої продукти на базі їхньої технології. «Значить, наш продукт реально затребуваний, — гордиться керівник проекту Євген Лохматов. — Успіхи наших партнерів — це наші успіхи».
Спеціальний приз від партнера TractionCamp виборов проект FreshSpace. Ця команда поїде у тижневий бізнес-тур до Кремнієвої Долини для знайомства з топовими AgTech компаніями та інвесторами. Проект FreshSpace журі оцінило як найбільш масштабований на зовнішні ринки. Його основна ідея — транслювання умов середовища з одного місця в інше. Можна створювати потрібний мікроклімат для екзотичних рослин та тварин, які не дуже добре почуваються у чужих кліматичних умовах. Також це класний шанс для емігрантів відчувати себе як на батьківщині. Цікаво, що проект народився прямо на Хакатоні, й учасники команди досі навіть не знали одне одного.
Кілька ідей було відібрано і для активнішого просування, щоб пришвидшити їх вихід на реальний ринок. Серед них проекти АЕРО, який допомагає виявляти шкідників на полях з допомогою зйомки в ультрафіолетовому діапазоні, BioSens — сенсори для визначення мікотоксинів, UABERRY, що пропонує автоматизовані міні-ферми для вирощування полуниць.
Дуже близькими до переможців, відставши на мізерну кількість балів, стали проект GrowCo, який автоматизує догляд за домашніми рослинами, CropCare, котрий легко визначає шкідників та хвороби, добираючи оптимальні препарати для боротьби з ними. Проект WattCMS допоможе у моніторингу умов зберігання та транспортування продукції, а FoodLab подбає про індивідуалізацію раціону тварин за електронним паспортом.
Агро має чим заплатити
Всеукраїнський Хакатон Аграрних Інновацій довів, що дуже багато хто цікавиться стиком двох потужних галузей — ІТ та аграрної. Мабуть, тому що вони надзвичайно корисні одна одній. Учасники говорили, що сільське господарство стає складнішим і сучаснішим. Інформтехнології мусять допомогти йому в управлінні процесами, котрі, як і вся промисловість країни, слабо автоматизовані. Аналітика та вправне управління потрібні також для потенційного інвестування, а тим більше для виходу на міжнародні ринки.
Водночас спеціалісти нагадали, що агросектор є одним із небагатьох, який демонструє зростання, має гроші, активно працює на експорт, отримуючи доходи у твердій валюті. А відтак, аграрії не просто хочуть отримати ІТ-послуги, але й спроможні за них заплатити.
Коментарі
Владислава РУТИЦЬКА, заступник Міністра аграрної політики і продовольства України з питань євроінтеграції
— Атмосфера на хакатоні для мене рідна, бо свого часу закінчила факультет кібернетики. Чимало сільськогосподарських підприємств в Україні вже застосовують високі технології, аби оптимізувати економічні витрати, використання добрив, палива. Від цього лише виграє аграрний бізнес. Від ІТ-сфери аграрії чекають допомоги у формуванні якісного земельного кадастру, у точному землеробстві, на тваринницьких фермах. Прості рішення потрібні для малих фермерів, які, наприклад, шукають, де вигідніше продати продукцію. Усім потрібно орієнтуватися, щоб якісно працювати з фінансами, в логістиці, захисті рослин, навчити трактори говорити із супутниками. ІТ-фахівці можуть посприяти тому, щоб переважно сированна агрогалузь активніше переходила і до переробки, стаючи більш маржинальною.
Наголошу — держава буде заохочувати і допомагати у розвитку «розумного» агробізнесу. Досвід хакатону показав, що у наших розробників багато ідей, але бракує вміння ефектно подати свої проекти. У кожній творчій команді повинні бути не тільки генератори нового, але й ті, хто вміє про своє дітище стисло і доступно розповісти, а також обов’язково ще ті, хто його вправно продаватиме. Можу впевнено сказати, що більшість із нас запам’ятали саме найяскравіші презентації, хоча насправді новацій було надзвичайно багато. Їх треба популяризувати. Найкращі проекти ми будемо возити по регіонах і обов’язково допоможемо представити на галузевих виставках в Україні та за кордоном, виділимо для цього безкоштовні виставкові площі.
Юрій ПЕТРУК, голова Асоціації AgTechUkraine
— Після Всеукраїнського Хакатону Аграрних Інновацій я з впевненістю можу сказати: аграрна сфера України прямує до Інтернет-речей (IoT) набагато швидше за інші індустрії. На хакатоні ми побачили датчики для техніки, сховищ, полів, теплиць, кімнатних рослин, тварин і навіть для людей. А зважаючи на те, що такі системи від українських команд будуть коштувати на порядок дешевше закордонних аналогів, думаю, скоро ми зможемо конкурувати і на міжнародному рівні.
Віктор ГАЛКІН, менеджер з маркетингових кампаній, Syngenta
— Ми давно розвиваємо сучасні інформаційні технології, допомагаючи агробізнесу, за цим бачимо майбутнє. Тому стали преміум-спонсором Всеукраїнського Хакатону Аграрних Інновацій і потенційним замовником проектів. Наприклад, працюємо над спільним пілотним проектом із відомою компанією DroneUA. Крім насіння та засобів захисту, Syngenta пропонує також фінансові рішення, різноманітні сервіси для агровиробників. Десятки тисяч наших клієнтів розкидані по всій країні. Ми хочемо підвищити їх знання та досвід для ефективного застосування продуктів. Запустили системи вебінарів, під час яких аграріїв консультують наші спеціалісти, а також відомі вчені. Фермер повинен отримувати дуже швидку відповідь фахівця на свій запит. У мобільних пристроях, різних девайсах повинні бути зручні, інтуїтивно зрозумілі інтерфейси. Syngenta готова інвестувати у подібні актуальні проекти.
Надія ВАСИЛЬЄВА, генеральний директор «Майкрософт Україна»
— Технології вже давно зламали галузеві бар'єри та перестали бути окремою індустрією. Основним глобальним викликом у світі залишається проблема продовольства. Ми можемо спільно боротися з тим, що гальмує розвиток сільгоспгалузі. Давайте чесно визнаємо, це є, зокрема, крадіжки. Крім того, невизначений статус землі, неможливість планувати, прогнозувати її продуктивність. Для отримання інвестицій ми повинні також забезпечити чіткі гарантії, навчитися показувати не тільки якість кінцевого продукту, але й прозорість усіх етапів його виробництва. З огляду на це, маємо велике вільне поле для стартапів. Українські холдинги звикли самі розв’язувати подібні проблеми. Але їх спеціалісти часто працюють лише над вузькими внутрішніми завданнями тільки всередині своїх господарств, а це дуже обмежує. З огляду на загальні проблеми з ними можна сміливо поконкурувати.
На хакатон зібралися люди, які готові підтримати авторів технологічно і фінансово. Потрібні лише ідеї та вміння їх продавати. Але от з навичками у продажах якраз величезна проблема. Треба одразу ретельно продумувати монетизацію проектів — тобто, як саме вони будуть заробляти гроші, на якого споживача розраховані, з якими конкурентами зіткнуться на ринку.
Найголовніше побажання від Майкрософт учасникам хакатону: не розпадайтеся як команди, навіть якщо не оцінені під час цього заходу. Спеціалісти готові з вами співпрацювати і надалі.
