Нині здоров’я й довголіття стають пріоритетом людства в усьому світі. Органічне харчування відповідає цьому тренду. Органічну продукцію купують екоактивісти, молоді сім’ї, що піклуються про здоров’я дітей, а також літні люди, які думають про подовження життя шляхом поліпшення якості харчування.
Директор ТОВ «Органік Оригінал» Андрій Олефіренко нагадав, що головним викликом сучасності є пандемія. Для боротьби з нею потрібен міцний імунітет. Мовляв, більше витрачаєш на здорове органічне харчування — менше потім доведеться платити за ліки. Цікаво було послухати обмін компліментами між органічними виробниками — учасниками конференції: «Я смажу їжу тільки на вашій олії!», «А мої діти дуже полюбляють ваші йогурти!».
Спочатку був експорт…
Учасники ZOOM-конференції проаналізували асортимент й обсяги експорту органічної продукції України за минулий і поточний роки. Президент громадської спілки «Органічна Україна» Олена Березовська-Корогод навела цікаві цифри. За 2020 рік кількість операторів органічного виробництва зросла на 17%. Також на 33% зросла кількість переробників на органічному ринку, і на 7% — кількість тих, хто має готовий упакований органічний продукт для кінцевого споживача.
Наявний асортимент українських органічних харчових продуктів станом на кінець 2020 року можна знайти, зокрема, на сайті EatOrganic.in.ua — їх нині близько 80. Наш найкращий продукт — органічна соняшникова олія, яку найбільше купує навіть не Євросоюз, а США. З непереробленої популярної органічної продукції, на якій Україна заробляє, назвемо кукурудзу, пшеницю, сою, соняшник, чорницю, кавуни, спельту, гриби… Перероблена органічна продукція, яку в нас охоче купують, — крупи, пластівці, борошно, різні види олій, мед, молочні продукти, томатна паста, трав’яні чаї, гарбуз сушений, кукурудзяні палички, органічний хліб, яблучне пюре… Добре йде яблучний органічний концентрат, томатна паста. Хороші перспективи має органічний цукор. Українські виробники вже активно продають навіть органічне лушпиння соняшнику і макуху. Більше інформації міститься у «Каталозі готових органічних харчових продуктів», який організатори конференції «Органічна переробка та торгівля 2020» підготували напередодні заходу.
Україна починала розвиток свого органічного ринку саме з експорту. Він і нині затягує дедалі більше виробників. У нас багато купують Франція, Румунія, Польща, Нідерланди, Канада, Литва, США, Китай — і готові брати ще більше. Однак усе ж ми більше торгуємо сировиною, а хотілося б нарощувати продукцію з доданою вартістю. Сьогодні на цьому ринку 84% — це українські виробники органічної сировини, а всього 16% — переробники.
Темпи зростання органічного виробництва в Україні приблизно 5,4 раза вищі, як у середньому по країнах Європи. Та наразі частка органічної продукції в загальному обсязі того, що робить наш агропромисловий комплекс, набагато нижча, ніж у ЄС. І це — наша можливість досягти набагато кращих результатів і прибутків. Бо, як відомо, будь-який органічний продукт коштує набагато дорожче, ніж звичайний. Нині ми вже бачимо органічну продукцію також на полицях українських магазинів.
Сертифікація як необхідність
Від Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на ZOOM-конференції виступила Валентина Заєць, начальниця відділу держполітики у сфері органічного виробництва. Вона окреслила перспективи розвитку органічного сектору в умовах нового законодавчого регулювання. Зазначила зростання в державі площ сільськогосподарських земель під органічним виробництвом.
На конференції багато говорили про сертифікацію. В органічному виробництву це вельми важлива процедура, невіддільна частина функціонування ринку. Цю тему порушували, зокрема, провідна фахівчиня сертифікаційного органу «Органік Стандарт» Олена Манзюк, координаторка швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України» Наталія Прокопчук. На ринках України представлено п’ять органів міжнародної сертифікації. Будь-який харчовий продукт має супроводжуватися для споживача точною й правдивою інформацією про нього, зокрема містити дані щодо його «органічності». Іноземці дуже уважно дивляться на наявність сертифікатів. Їм аби що не продаси. І сертифікація вимагає часу. Тому на сертифікацію має сенс подавати документи заздалегідь, щоб не виникало простоїв.
Голова Держспоживслужби України Владислава Магалецька повідомила, що в очолюваному нею органі утворено експертну комісію з органічної продукції й запропонувала аграріям взаємодіяти, надавати пропозиції щодо покращення ролі держорганів.
На конференції були присутні представники кількох обласних управлінь Держспоживслужби. Навряд чи вони могли б усі зібратися наживо — тобто програма ZOOM показала своє вміння надійно об’єднувати колег.
Додатковий ризик — більший профіт
На ZOOM-конференції обговорювали ризики органічного виробництва. Сільське господарство — і так вельми непростий бізнес, а органіка — тим паче. Однак більше ризику — це означає і більший прибуток у разі успіху.
Великий попит на органіку привів до підвищення уваги до якості відповідної сировини й переробки продуктів із неї. Відстежування походження сировини на органічному ринку є особливо важливим. Наприклад, ягоди-дикороси — звідки вони беруться? Збирання їх поруч із сільськогосподарськими полями іноді призводить до забруднення пестицидами, добривами. І вони не зможуть потім пройти органічну сертифікацію. Тому важливим є контроль збирання.
Органічні продукти дуже чутливі до переробки. Буває, що після технологічних маніпуляцій продукція втрачає свою органічність. Тому потрібно стежити за якістю на кожному етапі, починаючи із сировини й закінчуючи упакуванням.
Про вимоги до безпечності харчових продуктів розповів Юрій Оглашенний, кандидат хімічних наук, головний експерт Швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України». Головним завданням у переробці органічної харчової сировини є збереження корисних речовин у кінцевих продуктах і напоях. Бо дуже часто буває, коли внаслідок переробки продукти втрачають свою природність й органічність.
Потрібно врахувати також норми й регламенти перевезень: режим температури всередині фури, наприклад. Бо інакше, скажімо, при експорті на кордоні можуть зупинити й завернути товар.
Часто європейці готові дати замовлення на велику партію конкретного органічного сорту ягоди або соку. Але наші виробники — невеликі, й виконати таке побажання вони не завжди спроможні. Багато хто зі звичайних фермерів-аграріїв поглядає в бік органічного виробництва з апетитом: там більші прибутки на вкладену копійку, більша додана цінність. Однак перехід із неорганічного на органічне виробництво — справа непроста. Агроспільнота органістів готова допомагати новачкам у цьому.
Чи уміємо ми продавати?
Вимоги клієнтів органічної продукції щодо якості суттєві й навіть прискіпливі. Чого споживач очікує від продукту? Чому якісь товари продаються швидше й краще за інші? Можуть допомогти розвинуті бренди, цікаві торгові марки, продукція в сучасному упакуванні. Про рішення для успішнішого продажу органічної продукції в українських супермаркетах розказали німецькі та швейцарські фахівці. Однак і наші намагаються не пасти задніх. Багато органічних виробників протягом 2020 року «сміливо стали на полиці» (за словами Олени Березовської-Корогод) українських супермаркетів і магазинів. Дехто з них активно впроваджує власні національні органічні бренди — компанії «Стодола», «Агроекологія», «Органічний м’ясний продукт», «Органік Оригінал» й ін.
Що потрібно торговим точкам в Україні, аби краще продавати органічне? Як тримати марку — тобто якнайкраще просувати до споживача свої найменування товарів? Менеджерка проєктів Інформаційного центру «Зелене досьє» Катерина Шор нагадала, що Євросоюз ухвалив нову сільськогосподарську політику на 2021–2027 роки. У ній понад 125 млн євро планується виділити на так звані «екосхеми», до яких належить й органічне виробництво. У будь-якій країні Європи на всякому органічному продукті споживач бачить відповідне маркування: зелений «євролист». В Україні свого такого значка поки що немає, але він невдовзі з’явиться.
ЄС має на меті забезпечити доступність органічних продуктів, але й боротиметься з так званим «грінвошінгом». Тобто «зеленим відмиванням» — коли покупців уводить в оману про продукт чи виробника маркетинговими трюками, називаючи продукт «еко», «біо», «життє» або ще якось, і ставлять на нього підвищену ціну, хоча, по суті, він не є органічним, а являє собою стандартний конвенційний продукт.
Квітучі сади, лани широкополі, дрімучі ліси, дикі степи України — все це дає нам найкращі передумови для створення органічних продуктів найвищої якості. Стабільність попиту, навіть його помітне зростання на продовольчі органічні продукти, дає виробникам мотивацію й стимули до нарощування виробництва. Ми спроможні вирощувати найкращі зернові й бобові, фрукти та овочі, гриби та ягоди, які проходитимуть міжнародну сертифікацію і приноситимуть фермерам і державі добрі прибутки.
Коментарі
Алла ПОНОМАРЕНКО, керуючий партнер ТОВ «Альта Країна»
— Наша компанія експортує соки, пюре із замороженої ягоди. Наші основні ринки — Євросоюз, Азія і Середній Схід. У чому наша головна компетенція? У продажу української продукції на експорт. Ми цим заробляємо вже 15 років. Наведу приклади, з чим ми стикалися. Сік з органічної бузини в нас, наприклад, виявився з перевищенням норми молочної кислоти, хоча у ягоді цього не було. А попит на такий сік просто колосальний! Проте ми не змогли його задовольнити. Соки з чорниці виявилися з підвищеними показниками по радіації, хоча в самій ягоді все було в нормі. Будь-яка теплова обробка збільшує ризики, говоримо ми про соки, чи пюре, чи про сушену ягоду. Якщо заморожена малина спокійно задовольняє всім стандартам, то сік із неї вже може дати підозрілі показники щодо деяких важливих параметрів. Або найнеприємніше: ви експортували, а вам не заплатили. У Європі таке теж буває. Перевіряйте ваших контрагентів-імпортерів. Є «чорні списки» на митниці, в Міністерстві економіки. Буває й таке: до нашого клієнта в Італії прийшла прокуратура. Його звинуватили у фальсифікації органічної продукції… Щоб уникнути таких проблем, страхуйте ваші угоди. Це просто і недорого. І кожен ризик — це можливість стати досвідченішими і більш конкурентним на нашому ринку. Ми повинні дивитися на органічний світ глобально. Він не закінчується Європою — простягається далі. Сьогодні мої українські партнери мають в основному європейські сертифікати, і тільки один — американський. Але ж Америка, Японія, Канада, Середній Схід — це теж наші потенційні клієнти.
Сергій КУЗЬМЕНКО, директор органічного напряму компанії «Укролія»
— Ми є переробниками органічного соняшнику і виробниками органічної високоолеїнової олії, виробляємо також органічну макуху. У 2017 році відкрили виробництво, повністю орієнтоване на органічну переробку. Сертифіковані за європейськими й американськими стандартами, а також за вимогами кошерності та халяльності — для ізраїльських і арабських споживачів. Маємо свій бренд Garna Organica. Приїжджайте на наш завод «Укролії» й побачите, який шлях ми вже пройшли.
Ми суттєво розширили географію збуту. Це ефективно для бізнесу і корисно для життя. В Україні є великий потенціал для цього: чимало органічних земель, варіанти покращення взаємодії з виробниками й переробниками, органами сертифікації та нашими клієнтами по всьому світу. Ринок буде розвиватися. Ключові наші постачальники — ті господарства, що працюють в органічному секторі понад 10 років. Вони є для нас ідейними натхненниками. До нас долучаються і нові партнери, і гравці. Протягом наступних 5–10 років ми можемо збільшити вп’ятеро площі органічних посівів і мати більший ефект від інвестицій і більшу додану цінність.
Переробка соняшнику в Україні збільшується, і це прекрасно, бо росте додана вартість нашої агропродукції. Давайте думати глобально і діяти разом.
Олена СТРЕТОВИЧ, директор заводу «Органічний м’ясний продукт» і компанії «Органік мілк»
— Першочергова місія нашої діяльності — максимальне насичення українського ринку сертифікованою органічною продукцією: пропонуємо органічне молоко, м’ясо, курятину… В наших планах ще чимало подібних продуктів, щоб розширити кошик органічної їжі для українців, щоб споживачі мали можливість обирати краще. На 2021 рік у нас амбітні плани. Ми працюємо також із зовнішніми закордонними ринками, але вони для нас не є пріоритетними. Кожен виробник і переробник органічної продукції хоче, щоб якомога більше людей долучалися до нашого органічного кола. Бо це для нас не лише бізнес, а й стиль життя. Для цього ми повинні берегти українську землю і, глобально мислячи, всю планету. В умовах пандемії цього важкого 2020 року ми працюємо — і нам це вдається. Мабуть, тому, що ми робимо правильну справу — Господь на нашому боці.
Сергій ГАЛАШЕВСЬКИЙ, директор ТОВ «Органік Стандарт»
— Усі відчули наявні труднощі, спричинені пандемією. Інвестицій поменшало, деякі виробництва припинили діяльність або й закрилися. Однак виробництво органічної продукції назагал не скоротилося. Драйвером зростання ринку органічної сільгосппродукції є експорт. Він залучає до нас нових людей. Усього понад 35 країн світу купують у нас більше як 80 різних органічних продуктів. Цим займається нині 236 компаній-експортерів.
Куди ми продаємо органічні товари? Основним нашим ринком є Європа. Значна кількість продукції рухаються у бік Південної Америки: насамперед США і Канади. Шлях туди довгий, але це — платоспроможні і ємні ринки. Маємо поставки й до Азії — причому туди експортуємо не сировину, а вже перероблену продукцію з доданою вартістю. Маємо також одиничні поставки в Австралію, Океанію, Африку… У нас купують не лише для себе, а й на перепродаж. Наприклад, країною-трейдером є для нас Нідерланди. Добре орієнтуючись на органічних ринках усього світу, маючи заводи, порти й банки, вони переробляють нашу сировину або везуть її далі. Багато почала купувати Литва — вона теж виступає як трейдер для інших країн Євросоюзу. Україна посідає чільні місця за обсягом експорту органічної продукції у Євросоюз. Але водночас ми не входимо навіть у двадцятку країн з грошової вартості реалізованої продукції. Тобто продаємо багато, але дешево. Без переробки, без створення доданої вартості нам буде важко розвиватися.
Ігор ПЕТРЕНКО, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
