Виставка Агромек є результатом співпраці сільськогосподарської, харчової та переробної промисловості й машинобудівельників.
Організаторами виставки є Данська рада із сільського господарства та харчової промисловості.
Виставка Агромек проводиться по парних роках і разом із агропромисловою виставкою Агрітехніка в німецькому Ганновері, яка проводиться по непарних роках, вони доповнюють одна одну.
Через пандемію КОВІД-19 виставка Агромек у 2020 році не проводилася, а в 2024 році виставка зібрала 556 учасників. Виставку відвідало понад 43 тисяч відвідувачів, з яких майже 4 тисячі - іноземці з 74 країн.
Цього року виставка займала площу 10 га, а учасники демонстрували свою продукцію в 14 критих павільйонах.
Протягом чотирьох днів на виставці відбулися 60 тематичних заходів. У виставці Агромек взяли участь 12 найбільших виробників сільськогосподарської техніки.
Україну на виставці Агромек цього року на національному стенді представляли три компанії: “Агромаш-Калина” із Калинівки Вінницької області (виробник грунтообробної та посівної техніки), відомий виробник посівної техніки та обприскувачів із Кропивницького “Ельворті” (сівалки та обприскувачі) та львівська компанія “Металворкшоп” (послуги з лазерної порізки, ЧПУ гнуття металу, лазерного і аргонного зварювання, ЧПУ токарно-фрезерні серійні роботи, лазерного гравіювання, порошкового фарбуваня).
На виставці Агромек в окремому павільйоні для тваринників були представлені лише корови. В решті павільйонів використовувалися лише муляжі тварин і демонструвалися відео.
Серед численних експонатів мою увагу привернув робот SolarCleanoF1 для очищення сонячних панелей від бруду та снігу, спроможний очищати до 1600 м2/год., що зараз для України в умовах буму встановлення сонячних панелей є вкрай актуальним.
Велику зацікавленість у відвідувачів виставки викликав роторний комбайн серії CR Twin rotor компанії New Holland.
Під час проведення виставки були визнані переможці конкурсу серед данських компаній за найкращі інноваційні рішення.
Конкурс відбувся в три етапи. На першому етапі журі та група експертів розглянули 147 проектів, з яких до наступного етапу були відібрані 69, які отримали відзначення у вигляді зірки.
На другому етапі з відзначених зірками 69 проектів були далі відібрані 21.
А на третьому етапі були визначені шість переможців.
У категорії “ОБРОБКА ЗЕРНА” переможцем стала місцева компанія Vestjyllands Andel за просіювальну машину VA SizeMatters, яка на думку жюрі, “відкриває можливість для кращого, швидшого та більш точного контролю якості корму в кожному типі корму. Оскільки сьогодні контроль годівлі часто здійснюється візуально, у майбутньому він базуватиметься на точних даних, які потім можна використовувати для налаштування млинів в системах годівлі для покращення якості корму”.
В категорії “СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА ТЕХНІКА, ТРАКТОРИ ТА КОМБАЙНИ ТА БУДІВНИЦТВО, ДОРОГИ І ПАРКИ” нагороду отримала компанія Väderstad – Semler Agro A/S з м. Колдінг за сівалку Väderstad Proceed, яка, на думку журі, “не потребує особливої якості насіння та може досягти більш однорідних сходів, а отже, більш однорідної якості зерна. Сівалка є універсальною, здатною сіяти кукурудзу, буряк, ріпак тощо. Вона може висівати насіння на належну глибину незалежно від типу ґрунту та системи обробітку“.
Також нагороду в цій категорії отримала компанія WekoAgro Machinery з м. Бордінг за автономну безпілотну поливну машину на електроприводі. На думку журі “за допомогою акумуляторної батареї, яка заряджається від тиску води, машина може регулювати полив і, серед іншого, їздити по мокрих ділянках без поливу. Оснащена зрошувальною штангою, машина, коли вона досягає кінця, може автоматично складати штангу, і може змотувати шланг, якщо полив потрібно припинити”.
У категорії “ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ТВАРИННИЦТВА” приз отримала компанія BoviWalk ApS з м. Геммет за відеокамеру зі штучним інтелектом для визначення чи кульгає корова, і якщо так, то на яку ногу.
Також у цій категорії приз отримала компанія Neeo Bovis ApS з м. Сількеборг за ручний лазер для лікування маститу. Використання цього лазеру дозволяє зменшити використання антибіотиків, покращити добробут тварин та мінімізувати вплив на клімат.
У категорії “ЗНАННЯ ТА СЕРВІС” приз отримала компанія SEMEX з м. Гіве за “нещодавно розроблений племінний індекс, який показує виробництво метану їхніми племінними бугаями. Це дозволяє використовувати бугаїв з індексом виробництва метану більше 105. З цим індексом компанія може зробити значний внесок у скорочення викидів CO2, використовуючи бугаїв з найвищим індексом, які, як очікується, зменшать викиди CO2 на 20 відсотків до 2050 року виключно за рахунок селекції. Цього можна досягти без шкоди для продуктивності, здоров’я та довголіття корів. Через шість тижнів після народження телиць можна генетично перевірити на ефективність виробництва метану».
Окремо необхідно сказати про нещодавно прийняту в Данії урядову програму “Зелений курс”, яка й була у фокусі цьогорічної виставки Агромек. Програма включає такі розділи.
Вуглецевий податок на сільське господарство. Податок спрямований на скорочення викидів CO2 на 1,8-2,6 млн. тонн до 2030 року. Ефективний податок становитиме приблизно 16 євро на тонну CO2 в 2030 році із зростанням до 40 євро на тонну CO2 в 2035 році.
Фермери з поголів'ям ВРХ отримають знижку в 60 відсотків на їхні викиди CO2. Це означає, що вони сплачуватимуть податок лише на решту 40 відсотків.
Для порівняння: податок для промисловості становитиме приблизно 47 євро/т, починаючи з 2025 року із зростанням до приблизно 100 євро на тонну CO2 в 2030 році.
(На думку данських фермерів податок у розмірі еквівалентному 30 євро/голову ВРХ призведе до зниження прибутковості та конкурентоспроможності данського скотарства, а також до зростання імпорту продукції тваринництва з країн із менш жорсткими вимогами до екологічних вимог і якості продукції.)
Скорочення азоту. Викиди азоту в сільському господарстві мають бути скорочені на 13,780 тис. тонн, що сприятиме покращенню якості води в річках і озерах, що має важливе значення для відповідності екологічним стандартам ЄС.
З нових вимог виключено о-в Борнгольм, оскільки на місцеве водне середовище впливають викиди із сусідніх країн.
Трансформація землі. 15 відсотків данських сільськогосподарських угідь (390 тис. га) до 2045 року буде перетворена на природні середовища існування та ліси. Це спрямовано на збільшення біорізноманіття та створення здоровіших екосистем.
При цьому 140 тис. га низин будуть виведені з виробництва.
(Тут також негативними ефектами є скорочення виробництва сільськогосподарської продукції та, як наслідок, зростання цін на неї та збільшення імпорту.)
Але в цій історії є один цікавий момент.
На нещодавній кліматичній конференції ООН в Баку було прийнято рішення щодо щорічного виділення розвиненими країнами 300 млрд. дол. країнам, що розвиваються. Оскільки новообраний президент США Дональд Трамп погрожує вийти з Паризької кліматичної угоди, може постати питання, хто в такому випадку покриє частку США. І цілком імовірно, що додаткові витрати доведеться покривати європейським країнам, що ще більше посилить тиск на їхні економіки, в тому числі на фермерів, котрі й так переживають не найкращі часи.
Юрій МИХАЙЛОВ, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
