Як відомо з елементарної механіки, на деталь, яка крутиться, діють дві протилежні сили: доцентрова й відцентрова. У голові інженера теж «крутяться» два протилежні тренди: до якнайширшої універсальності і якнайбільшої спеціалізованості.
Для чого конструктори так прагнуть універсальності? Щоб скоротити технопарк господарства, зменшити кількість робітників, пришвидшити час сівби або жнив. З іншого боку, так само часто можна прочитати запевнення: така-то фірма багато століть займається граблями й тільки граблями, і це має бути свідченням високих експлуатаційних характеристик її продукції. Універсальність і вузька спеціалізованість – два боки однієї медалі. І як змінюється мода, так може перемагати той чи інший тренд.
Сьогодні усе-таки частіше бере гору універсальність. «Універсальний солдат», «машина-універсал» - такі заголовки можна зустріти практично у кожному аграрно-технічному виданні. Про універсальні агрегати пише практично у кожному номері й «Агробізнес Сьогодні». При чому може йтися про різне обладнання: про трактор або розкидач гною, сівалку чи жниварку…
Бо що ми бачимо нині в сільгоспмашинобудуванні? Типова якісна сівалка не просто сіє – вона заразом культивує ґрунти й вносить добрива. (Скоро, мабуть, ще й танцюватиме.). Так само не є чудом розкидач тюків, який може сіяти. Обприскувач, щоб не простоювати, після незначного переобладнання розкидає сухі гранули. Один із рекордсменів універсальності, концепт-тягач «Терра Варіант» від німецької фірми «Хольмер», може взяти на себе п’ять основних та ще й кілька додаткових функцій.
Колись у 1970-ті роки почали входити у моду універсальні речі. Комбінації функцій іноді виглядали доволі примхливо. Ну, крісло-ліжко або спідниця-шорти – ще зрозуміло. Але бра-торшер?.. Тоді ж, до речі, з’явилися у нас і перші універсами – «універсальні магазини самообслуговування», так це розшифровувалося, - які трансформувалися нині у супермаркети.

Універсум – це Всесвіт (латиною). Універсальний – значить всеохоплюючий. Федір Достоєвський колись написав: «Широк русский человек. Я бы сузил». Звісно, він мав на увазі не фахову широту й універсальність, а моральний релятивізм, безпринципність. Універсальний фахівець, навпаки, має бути технологічно принциповим: він точно й гостро відчуває рамки, кордони, обмежувачі, правила, процедури. Чим більше є варіантів можливого рішення, тим чіткішим і точнішим має бути мислення. Так що головною проблемою універсуму була й залишається людина, її мозок.
З іншого боку, було б бажання й цікавість. Малеча зараз складний комп’ютер чи айпод опановує швидше, ніж лопату – що дає підстави для стриманого оптимізму. Головне – мати доступ до цих універсальних машин. Як показує досвід, навіть порослий мохом радянський механізатор, який усе життя проїздив спочатку на танку Т-34, потім на тракторі «ХТЗ», - без проблем пересідає на «Джон Дір», якщо господар агрофірми спроможеться придбати цю техніку і довірити її своєму Петру Петровичу. І той не підведе: прогрес, як і свободу, не спинити. Бо передові інженери-машинобудівники заздалегідь думають не тільки про техніку, а й про людину, і роблять свої навіть найскладніші агрегати, як-то кажуть, інтуїтивно зрозумілими механізаторові.