agro business 160 160

Парадокси мобілізаційних часів

/ Редакторський погляд / Понеділок, 20 лютого 2017 11:10
Ігор ПЕТРЕНКО, спеціально для "АС"
Цього року зібрано урожай зернових в обсязі 64 млн т. Такого ще не було, це новий рекорд. При тому, що ми тимчасово втратили частину територій у Криму й на Донбасі. У чому ж причина успіху українських хліборобів? У кращій організації праці? Нових технологіях? А може, просто погода була сприятливою?..

 

Отже, рекорд: зернових цього року буде зібрано 64 млн т. Таку озвучив цифру Міністр аграрної політики і продовольства Тарас Кутовий. Вона цілком вірогідна, оскільки збір урожаю практично завершено.

Так багато Україна ще не збирала ніколи за всю історію підрахунків. Це при тому, що не включено у цю статистику Крим і окремі райони Донецької та Луганської областей, окупованих мілітаристським режимом Кремля разом з його українськими колабораціоністами. Отже, деякі території втрачено, площа збирання зернових і зернобобових ще у 2014 році зменшилася (за підрахунками експертів, десь на 4,6%). Але виробництво зерна зросло. Парадокс! За рахунок чого це відбувається? Фахівці називають кілька причин.

Візьмемо останні роки і пригадаймо конкретні цифри. У 2011 році Україна зібрала, згідно з даними Держстату, 56,7 млн т зерна. У 2012-му — 46,2 млн т. Наступного року було зібрано 63 млн т зернових. У 2014-му ми мали 63,8 млн т. Торік трохи менше — 60,13 млн т. Крім 2012 року, очевидний тренд зростання, попри незначні коливання.

Головна причина врожаїв — це, як відомо кожному аграрієві, погода. Сонце, сніг і дощі. Якщо 2012 року вона не дуже сприяла, то в інші часи — дякувати Богові, радувала. Але є й друга причина — інвестиційна «погода», фінансово-економічні умови. І вони теж покращуються.

Насамперед відбувається детінізація економіки. Бодай повільна, але таки помітна. Ті врожаї, які продавалися без обліку, наліво й направо, у «тіні» — потрапляють у звіти, з них платяться податки й експортне мито.

Далі: дедалі помітніше відбувається розвиток інфраструктури. Будуються нові елеватори й силоси. Розвивається портова зернова навантажувально-розвантажувальна машинерія. Почався ремонт припортових доріг і з’явилося чимало нових імпортних автомобілів-зерновозів. Крупна зернотрейдерська компанія розбудовує не лише порти на Дніпрі й Південному Бузі, а й власний насипний флот класу «ріка-море». Лишаються, щоправда, задавнені проблеми із залізничними вагонами. Їх бракує. Але й у залізничній галузі поліпшується логістика, скорочуються терміни подачі вагонів.

Є й третя причина гарного врожаю — «погода», так би мовити, технологічна. А вона теж усі ці роки була доволі сприятливою. До нас попри війну й безгрошів’я та у відповідності до Угоди про асоціацію між Україною і ЄС заходять провідні західні виробники насіння, агрохімії, сільгосптехніки, пропонуючи кращі технології вирощування культур: добірне насіння, різноманітні добрива й засоби захисту рослин, продуктивні машини й агрегати.

Звичайно, ефект масштабу дає інтенсифікація виробництва, якою характеризуються насамперед агрохолдинги. Однак добавку врожаю забезпечує й така нібито нематеріальна річ, як знання. Аграрії, у тому числі й фермери, яких близько 40 тис., і навіть індивідуальні селяни-домогосподарі, яких 4 млн, починають чіткіше розуміти, де купити якісне насіння, добриво, ЗЗР чи пальне. Фермери починають гуртуватися у кооперативи, що полегшує доступ до техніки й прискорює продажі.

Причина помітного зростання аграрної галузі, як виглядає, ще й у зміні ставлення суспільства до аграрної праці. Колись меншовартісна, сьогодні праця фермера, механізатора, оператора машинного доїння викликає повагу, а іноді й заздрощі — бо саме в аграрному секторі зарплати (наприклад, агрономів чи інженерів) вже сягають європейського рівня. Та й у суспільних зрушеннях останніх часів саме аграрії ведуть перед — на Майдані, у волонтерському русі, на передовій АТО, у культурному й духовному житті країни.

Деякі економісти неомарксистського штибу стверджують що, мовляв, одне лише сільське господарство, нехай і прогресивне, не може забезпечити успішний розвиток економіки країни взагалі. Може, у цьому є сенс. Світ став більш технологічним, складнішим. Але ж усі інші традиційно провідні вітчизняні галузі відстали від прогресу ще більше — вугільна, металургійна, машинобудівна сфери… А аграрний сектор України — він реальний, і він є мультиплікатором розвитку інших відгалужень економіки, у тому числі таких передових, як хай-тек, біотехнології, комп’ютерне програмування і навіть авіабудування.

Причому відчутно, що сьогодні у всіх нас — і в суспільства, і в аграріїв-практиків, і в учених є розуміння, що рекордний урожай-2016 — це ще далеко не межа наших можливостей. Особливо коли вирішиться остаточно проблема із власністю на землю — основний засіб виробництва. Звісно, нам треба змінювати структуру економіки, відходити від сировинної її моделі у бік більшого переділу… Але це вже — розмова на майбутнє.

 

 03 березня 2024
Українські виробники цього тижня знову підвищили вартість білокачанної капусти. Капуста подорожчала одразу до 8-12 гривень за кілограм. Це означає, що її продають на 26% дорожче ніж тиждень тому.
Українські виробники цього тижня знову підвищили вартість білокачанної капусти. Капуста подорожчала одразу до 8-12 гривень за кілограм. Це означає, що її продають на 26% дорожче ніж тиждень тому.
03 березня 2024
 03 березня 2024
Аліна Різник із села Гельмязів, що на Золотоніщині, вирощує екзотичні рослини. У її колекції жимолость, актинідія, айва, інжир та лохина.
Аліна Різник із села Гельмязів, що на Золотоніщині, вирощує екзотичні рослини. У її колекції жимолость, актинідія, айва, інжир та лохина.
03 березня 2024
 02 березня 2024
Комунальне підприємство «Добробут Захід» П’ядицької громади Івано-Франківської області розпочало органічну сертифікацію плантації лохини.
Комунальне підприємство «Добробут Захід» П’ядицької громади Івано-Франківської області розпочало органічну сертифікацію плантації лохини.
02 березня 2024
 01 березня 2024
Продовольча та сільськогосподарська організація Об'єднаних націй (ФАО) у співпраці з Мінагрополітики надасть насіння ярої пшениці малим та середнім фермерським господарствам, земельні угіддя яких становлять від 10 до 500 гектарів.
Продовольча та сільськогосподарська організація Об'єднаних націй (ФАО) у співпраці з Мінагрополітики надасть насіння ярої пшениці малим та середнім фермерським господарствам, земельні угіддя яких становлять від 10 до 500 гектарів.
01 березня 2024
 01 березня 2024
Всесвітня рада томатів на переробку оприлюднила спрогнозувала, що світове виробництво технічних томатів зросте на 6% до 47 млн тонн. В ряді країн, серед яких Україна, виробництво зросте набагато більше.
Всесвітня рада томатів на переробку оприлюднила спрогнозувала, що світове виробництво технічних томатів зросте на 6% до 47 млн тонн. В ряді країн, серед яких Україна, виробництво зросте набагато більше.
01 березня 2024
 01 березня 2024
Аграрії чотирьох областей України – Вінницької, Миколаївської, Одеської та Херсонської розпочали посівну ярих зернових та зернобобових. Сіють пшеницю, ячмінь і горох.
Аграрії чотирьох областей України – Вінницької, Миколаївської, Одеської та Херсонської розпочали посівну ярих зернових та зернобобових. Сіють пшеницю, ячмінь і горох.
01 березня 2024

Please publish modules in offcanvas position.