Корми без сої — гроші на вітер? Не зовсім так. Але близько до цього… У рамках IV конференції «Комбікорми. Ефективне тваринництво», яку провела група компаній «ПроАгро» наприкінці березня, однією із тем обговорення була соя як компонент у комбікормах для тварин.
В останні роки стала помітною у системі годівлі тенденція заміни білків тваринного походження рослинними. Тут лідером є соя, в якій міститься 33–45% білка, 20–25% жиру і близько 25% вуглеводів. Корми для свійської птиці, у тому числі й страусів, курей-несучок, меншою мірою для корів і коней, навіть овець і верблюдів будуть кращої якості, якщо додавати у них сою, вважають експерти. Шрот, макуха, олія із сої — дуже цінні компоненти. Саме вона дозволяє домогтися оптимального співвідношення у кормах між протеїнами, жирами, клітковиною, вітамінами й мінералами для забезпечення найкращих умов росту тварин на кожному етапі їх розвитку.
Однак є проблема: соєві боби містять у собі й деякі антипоживні компоненти. Тому для цієї культури необхідна технологічна обробка, термічна і гідротермічна. Жвава дискусія серед учасників конференції розгорнулася навколо ТЕП-сої — не простої, а тостованої експандованої повножирової. Про неї докладно розповіла фахівець компанії «Арніка Фід» Валентина Ружицька. Це агрохолдинг, який вирощує не генномодифіковану сою. І потім на спеціальному обладнанні переробляє її на так звану тостовану експандовану повножирову, або ТЕП-сою. На думку фахівців у тваринницькій галузі, така повножирова соя — вельми рентабельна білкова сировина в годівлі тварин та птиці.
Якщо коротко — соєві боби обробляються у такому температурному режимі і в такий технологічний спосіб, що у ній залишаються усі корисні компоненти і вилучаються шкідливі і більшість зайвих. Жир у ТЕП-сої не віджимається, але він позбавляється усіх непотрібних домішок і стає абсолютно доступним для тварин, птахів і риб. У повножировій сої вміст протеїну становить 38–40%, а жиру — 18–22%. Але є ще бонуси: наявність біологічно доступних незамінних амінокислот дозволяє добре збалансувати раціони харчування тварин. Перетравність протеїну в цій сої — 95%, тобто така, як і в рибному борошні і близько до білків тваринного походження.
Спеціалісти компанії «Арніка Фід» системно додавали у корми практично всій сільськогосподарській живності. ТЕП-соя у вирощуванні поросят давала загальну помітну економію кормів. Особливо корисна вона свиноматкам в останній стадії супоросності. Також із соєвим раціоном підвищувалася збереженість поросят і середньодобовий приріст ними. Свиноматки давали більше молока, у підсумку поліпшувалася якість свинини.
Проводили досліди на бройлерах. Витрати кормів на одиницю живого приросту маси зменшилися, рівень протеїну у м’ясі птиці, між іншими, зріс. Кури-несучки збільшували несучість, трохи зростала також маса живого яйця. Такі ж результати досягалися на індиках і страусах.
Додавали сою у корм кролям — і в них теж збільшувався приріст ваги, покращувалася якість хутра. Щодо риби — давали ТЕП-сою коропу, сому, форелі, лососю, зубатці. І цей корм зміг повністю у раціонах годівлі замінити традиційне рибне борошно. І навіть тварини зі специфічними смаками були задоволені, якщо їх раціони урізноманітнювали ТЕП-соєю. «Ви знаєте, що для овець найкраще — зелена трава на пасовищах. Але коли згодовувати баранцям трохи нашої сої, приріст ваги збільшувався на 100–200 г щодня на кожну голову», — поділилася результатами Валентина Ружицька.
Спеціаліст зазначила ще один важливий технологічний нюанс. Дозування ТЕП-сої на комбікормових заводах відбувається швидко і просто. І, зрештою, використання повножирової сої може підвищити рентабельність тваринництва.
Здавалося б, якщо ТЕП-соя така чудова, то чому її поки що так мало застосовують у годівлі? Генеральний директор Центру підвищення ефективності в тваринництві Микола Бабенко зазначив, що в Україні є лише два підприємства, які виробляють ТЕП-сою. Це Володимир-Волинська птахофабрика на Житомирщині, яка виготовляє корми тільки для себе, і «Арніка Фід» (Полтавська обл.), котра постачає на вільний ринок сою, що пройшла процес гідротермомеханічної обробки. Обладнання на згаданих підприємствах встановлено імпортне, дороге. Але ТЕП-соя — продукт, вартий того, щоб звернути на неї увагу.
«Пробуйте додавати її у корми, проводьте ваші практичні досліди — у пташниках, на свинофермах… І будемо разом порівнювати якість годівлі та рахувати прибутки», — запрошує тваринників, птахівників і рибоводів Валентина Ружицька.
Коментар
Юлія СИНГАЇВСЬКА, головний технолог корпорації «Константа-Комбікорм»
— У нас є два комбікормові заводи — в Житомирі та Костянтинівці на Донбасі. Ми робимо комбікорми для всіх видів сільськогосподарських тварин: для домашньої птиці, в тому числі й страусів, свиней і риб. Навіть для верблюдів — під замовлення з Азії та Африки. І значну роль у всіх раціонах харчування тварин займає соя. Вона є високобілковим продуктом. У нас у великих обсягах застосовуються продукти переробки сої, наприклад, шрот. Бройлерів взагалі неможливо без неї виростити. Для них соя може займати 15–20% раціону харчування. Для курчат несучки, свиней соя теж обов’язкова. Соняшником ми замінити її не зможемо. Я працюю у корпорації 13 років, і соя завжди у нас була в раціонах. Без неї не знаю, як ми змогли б обійтися.
Василь ЗАГАРНИЙ, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"
