Одним із таких напрямів є консолідація буковинського зонального типу м’ясного комолого сименталу, над яким працюють селекціонери Буковинської ДСГДС ІСГ Карпатського регіону НААН. Мета — поєднання високих темпів росту з достатньою молочністю корів для ефективного вирощування телят на підсисі.
ІБД як інструмент сучасної селекції
Ключовим елементом цієї роботи стала інформаційна база даних (ІБД) — цифровий комплекс, що поєднує генеалогічний аналіз, лінійну оцінку екстер’єру та генетичні розрахунки. Така система дозволяє переходити від інтуїтивних рішень до науково обґрунтованої селекції.
ІБД охоплює дані 9 базових господарств Чернівецької та Івано-Франківської областей, де утримується 934 голови ВРХ буковинського типу.
Система включає чотири основні блоки:
1. Генеалогія та родовід — контроль спорідненості та підбір пар.
2. Продуктивність — жива маса, середньодобові прирости.
3. Екстер’єр (Linear Scoring) — об’єктивна морфологічна оцінка.
4. Генетичний аналіз — успадковуваність (h²), кореляції (r), прогнозування генетичного прогресу.
Основні результати селекційної роботи
Отримані дані підтверджують стабільність продуктивності та потенціал популяції в умовах інтенсивної технології.
Продуктивність молодняку:
• середньодобові прирости — 900–950 г на підсисі;
• жива маса у 15–18 місяців — 450–500 кг;
• витрати корму — 7,0–8,5 к. од. на 1 ц приросту.
Ці показники свідчать про можливість виробництва якісної яловичини за економічно обґрунтованих витрат кормів.
Генетичні висновки та кореляції
Одним із важливих результатів аналізу стала фіксація слабкого від’ємного кореляційного зв’язку (r ≈ –0,09…–0,19) між:
• живою масою теляти при народженні та
• інтенсивністю його росту в подальшому періоді.
Практичне значення цього висновку:
• не варто орієнтуватися на надмірне збільшення ваги новонароджених телят;
• селекційний тиск доцільно спрямовувати на післямолочний ріст, який має більший економічний ефект і знижує ризики ускладнень під час отелення.
Оцінка плідників і формування типу
ІБД дозволила посилити точність оцінювання бугаїв-плідників, зокрема й імпортного походження. Оцінка проводиться за показниками продуктивності та екстер’єру дочок, що підвищує достовірність прогнозів щодо передавання бажаних ознак.
За результатами лінійного скорингу, зокрема, встановлено перевищення індексу розтягнутості на 9,7%, що характеризує формування бажаного м’ясного типу.
Рекомендації для господарств Карпатського регіону
1. Інтегрувати ІБД як базовий інструмент селекційної роботи, особливо для контролю спорідненості та планування підбору пар.
2. Зосередити увагу на середньодобових приростах як ключовому селекційному показнику.
3. Використовувати лінійну оцінку плідників для формування однорідного м’ясного типу за такими ознаками, як ширина заду та глибина тулуба.
4. Поєднувати продуктивні дані з економічними показниками, що дає змогу оптимізувати технологічні рішення і контролювати собівартість яловичини.
Висновок
Проведена робота демонструє, що застосування цифрових аналітичних систем дозволяє ефективно керувати генетичними ресурсами та підвищувати продуктивність м’ясного скотарства в регіоні Карпат. ІБД стала інструментом, який забезпечує комплексну оцінку тварин, точніше прогнозування генетичного прогресу та можливість оперативно ухвалювати селекційні рішення.
Андрій КАЛИНКА, завідувач відділом тваринництва к. с.-г. н.,
с. н. с., член коресподент МАНЕБ, Буковинська державна
сільськогосподарська дослідна станція ІСГ КР НААН
