Залежно від обсягів і типів інформації всі індекси поділяються на оціночні (до яких включено лише абсолютні показники) та селекційні (що об’єднують як абсолютні показники, так і коефіцієнти успадкування або генетичні кореляції). Найчастіше індекси включають показники однієї групи ознак. При цьому найбільшою ефективністю відзначаються індекси при селекції ознак із високим ступенем успадковування.
До ознак з низьким рівнем успадковування відносяться відтворювальні якості свиноматок. Основними для оцінки свиноматок за відтворювальними якостями є наступні індекси:
- оціночний індекс репродуктивних якостей Мольна і Лаша;
- комплексний показник відтворювальних якостей КПВЯ;
- селекційний індекс Л. Хазеля;
- селекційний індекс Б. Коваленка;
- оціночний індекс М. Березовського;
- селекційний індекс Ю. Шаталіної;
- індекс рекомендований Національним департаментом із покращення свинарства (NSIF), США, для свиноматок за авторством M. Есмінгера;
- індекс конструкції ІТ УААН з регульованим селекційним тиском за відтворювальними ознаками;
- селекційний індекс відтворювальних якостей свиноматок СІВЯС.
Для оцінки пожиттєвої продуктивності свиноматок також розраховують:
- рівень адаптації за методикою В. Смірнова.;
- індекс осіменіння за методикою В. Козиря та інших.
Для вивчення закономірностей росту молодняку користуються наступними індексами:
- інтенсивності формування, запропонований Ю. Свечиним;
- напруги росту В. Коваленко та С. Боліла;
- рівномірності росту В. Коваленко та С. Боліла;
- модифікований індекс, запропонований С. Панкєєвим.
Для оцінки відгодівельних якостей свиней також використовується цілий ряд індексів, серед них основними є індекс М. Березовського.
Порівняно з відгодівельними якостями, що відзначаються невеликою кількістю показників, м’ясні якості в комплексі визначити значно складніше. Отже, різноманітних індексів, що в певній мірі характеризують м’ясність свиней, також досить багато. Основним з-поміж них вважається індекс м’ясності.
Також для визначення середньої товщини шпику по хребту можна використовувати формулу, запропоновану Н. Півняк.
За наявності повного обсягу вимірів туші та показників м’ясності для порівняння різних генотипів свиней можна розраховувати індекс м’ясності за О. Церенюком та М. Церенюк.
Значно складніша селекція з використанням селекційних індексів, однак при впровадженні програм з комп’ютерного обліку в свинарстві (зокрема, Plemoffice, Акцент тощо) індексна оцінка буде проводитись автоматично.
Якщо селекція за ознаками з середнім та високим рівнем успадковування забезпечує прогрес популяції, то значний вплив пратипових факторів на формування показників відтворювальних якостей суттєво ускладнює селекційну роботу. Саме це змушує проводити пошук нових методичних підходів підвищення продуктивного рівня тварин, зокрема, проводиться розробка нових селекційних та оціночних індексів відтворювальних якостей свиноматок.
Розробка нових індексів відтворювальних якостей свиноматок потребує урахування як особливостей формування показників цієї групи ознак, так і особливостей конституції на ефективності існуючих індексів.
Формування материнської продуктивності починається із запліднення свиноматок до відлучення від них поросят, при цьому фактори генетичної природи розподіляються на материнські і батьківські генетичні фактори та генетичні фактори поросят. Паратипові фактори, своєю чергою, розмежовуються на фактори годівлі та утримання (рис. 1).
Рис. 1. Схема формування материнської продуктивності свиноматок
Ступінь прояву материнських якостей свиноматок в першу чергу зумовлюється за рахунок самого материнського організм. Якщо організм свиноматки як система є збалансованим, а захисні сили організму послаблені, це є передумовою низької продуктивності тварини.
Більшість індексів відтворювальних якостей свиноматок враховують такі показники, які відсутні в офіційно прийнятій системі ведення племінного обліку в Україні. Не береться до уваги молочність, кількість поросят у 21 день, середньодобовий приріст за період підсису, оскільки для цього необхідно проводити додаткові перерахунки. Таким чином, індекси Мольна і Лаша, КПВЯ, Л. Хазеля та Селекційний індекс Б.П. Коваленка (Івф) потребують перерахування із показників при відлученні або введення додаткових показників до системи племінного обліку в господарствах. Враховуючи те, що більшість господарств, як товарних, так і племінних, здійснюють відлучення у ранні строки, всі наявні індекси потребують перерахування показників у більшій або меншій мірі. Проведення перерахунків зменшує точність цих індексів.
При цьому основним завданням увсіх індексів є найбільш повне визначення племінної цінності тварин та їх диференціації з метою виявлення ціннішої спадковості та її передачі нащадкам із подальшим поступовим підвищення продуктивності тварин популяції. Враховуючи це, використання індексів, що відрізняються за складністю та кількістю включених до них ознак, переслідує одну мету.
За складністю та потребою додаткових визначень найбільш спрощеними та пристосованими до використання за повнотою даних, які оцінюються у господарствах, є індекси Ю. Шаталіної (потребує інформації стосовно багатоплідності, кількості поросят та маси гнізда у двомісячному віці), оціночні індекси Хазеля, а також М. Березовського (окрім даних щодо кількості поросят при народженні та відлученні потрібен додатковий розрахунок середньодобового приросту поросят до відлучення). Решта індексів вимагає додаткового визначення показника молочності, і тому при перерахунку цього показника втрачається точність індексу. При цьому спостерігаються деякі ускладнення у племінній діяльності. Слід враховувати різну важливість показників при товарному виробництві свинини та при розведенні в суб’єктах племінної справи. Так, якщо у першому випадку важливим аспектом є більша кількість ділових поросят із більшою живою масою, то при племінному розведенні велике значення має багатоплідність, яка оцінюється як показник класності, котрий обов’язково заноситься до племінних свідоцтв (як показник, що певною мірою характеризує продуктивність тварини у декількох поколіннях). Враховуючи це, багатоплідність у селекційному індексі повинна відігравати велику роль. При використанні індексів М. Березовського, КПВЯ і Хазеля відібрана селекційна група за середньою багатоплідністю суттєво не відрізняється від показника середньої багатоплідності по вивченій вибірці. Вищим рівнем показників багатоплідності відзначаються тварини, відібрані за індексами Мольна і Лаша, Ю. Шаталіної та ІВФ. Проведення селекції лише за багатоплідністю є невиправданим, позаяк не враховує значної кількості показників, зокрема, збереженості і молочності.
Нами було розроблено селекційний індекс СІВЯС, обмежений такими результативними показниками, як багатоплідність. Останній високо корелює з більшістю показників материнської продуктивності та показником маси гнізда при відлученні, а також об’єднує у собі молочність свиноматок, збереженість поросят та їх енергію росту в початковий період. Разом з тим, слід враховувати, що на сьогодні більшість господарств України (та світу) незалежно від напряму виробництва (племінні і товарні) застосовують відносно раннє відлучення поросят (від 21 до 35 днів). Цей показник повинен обов’язково бути присутнім у селекційному індексі. При врахуванні частки кожного з показників в індексі, слід пам’ятати, що багатоплідність є основною результативною та показовою ознакою для племінних господарств, маса гнізда при відлученні - ознакою, яка характеризуватиме матку як засіб для виробництва максимальної продукції.
До індексу, запропонованого нами, введено коефіцієнти, які за матками з багатоплідністю 12 поросят, масою гнізда при відлученні у 60 днів 180 кг призводили б до отримання індексу максимально наближеного до 100. Враховуючи велике значення багатоплідності, цей показник має отримати більший коефіцієнт за масу гнізда при відлученні. Розрахунковим шляхом ми визначили пари коефіцієнтів за багатоплідністю та масою гнізда при відлученні (рис. 2). На вибірці маток породи ландрас (ТОВ Агрофірма «Хлібне») у 30 голів ми розрахували значення індексу СІВЯС при різних парах коефіцієнтів.
Рис. 2. Вага компонентів індексу при різних коефіцієнтах
Після цього з 30 маток вибірки до кожної пари коефіцієнтів ми обрали по 10 голів з максимальними значеннями СІВЯСУ та провели аналіз продуктивності (по третьому опоросу) двох поколінь (матерів-дочок).
Максимальні значення за багатоплідністю у поколінні дочок були одержані при парах коефіцієнтів 6,75-6,34 … 5,75-10,34. У межах цих пар коефіцієнтів максимальні значення маси гнізда при відлученні отримані при парах коефіцієнтів 6,00-9,36 та 5,75-10,34. Серед них максимальна збереженість при відлученні одержана за парою коефіцієнтів 6-9,34.
В результаті ми обрали пару коефіцієнтів 6-9,34 і селекційний індекс відтворювальних якостей свиноматок сформували наступним чином:
СІВЯС = 6Х1 + 9,34(Х2/Х3)
де: СІВЯС - селекційний індекс відтворювальних якостей свиноматок, Х1 - багатоплідність, голів, Х2 - маса гнізда при відлученні, кг, Х3 - доба відлучення, днів.
Для отримання реальної картини змін за продуктивністю між поколіннями тварин було оцінено селекційний диференціал при різних коефіцієнтах (рис. 3) та реалізований ефект селекції (рис. 4). Ці розрахунки підтвердили правильність обрання нами таких пар коефіцієнтів.
Рис. 3. Селекційний диференціал при різних коефіцієнтах
Рис. 4. Реалізований ефект селекції
Також нами було проведено порівняння за показниками продуктивності в межах вибірки із 30 голів різних груп тварин, сформованих за максимальними значеннями багатоплідності та різними індексами.
Усі застосовані індекси дозволили відібрати групи маток у межах вибірки, що відзначались різним рівнем продуктивності за багатоплідністю та масою гнізда при відлученні. Разом з тим, вірогідні розбіжності між групами, що були відібрані за показником багатоплідності та за різними індексами вказують на більшу спрямованість індексів КПВЯ, Хазеля, ІВФ, М. Березовського, Ю. Шаталіної та ІТ УААН на відбір тварин за показником маси гнізда при відлученні. Переважання маток цих груп у порівнянні з середнім показником по вибірці знаходилось у межах 9,4-10,3 кг (Р < 0,001). Різниця у порівнянні з групою, відібраною лише за багатоплідністю, менша та становила 7,65-8,55 кг (Р < 0,05).
За групами маток, відібраних за індексами КПВЯ, Хазеля, М. Березовського і ІТ УААН, середні значення показника багатоплідності знаходились на рівні середнього значення по вибірці. Лише за індексами NSIF та СІВЯС перевагу середнього показника по вибірці становило 0,6 порося (Р < 0,01). Різниця у порівнянні з групою, відібраною лише за багатоплідністю, менша та коливалась у межах 7,65-8,55 кг (Р < 0,05).
У поколінні дочок вірогідні покращення багатоплідності спостерігались лише за групами маток, відібраних за індексом Мольна і Лаша (Р < 0,05) та NSIF (Р < 0,05). У решти випадків спостерігалась тенденція до кращих значень у маток, відібраних за індексами у порівнянні з тими, яких відбирали за багатоплідністю та у порівнянні з середнім значенням по вибірці. При відборі по 10 голів за різними індексами в межах вибірки ми також брали до уваги кількість тварин, що були визначені як кращі за різними індексами і, відповідно були віднесені до груп за цими індексами. Так, при формуванні груп за різними індексами по 6 голів з 10 були віднесені до всіх груп. Разом з тим, індекси Хазеля, КПВЯ, М. Березовського визначили як «кращих» одних і тих самих тварин. Також до груп, відібраних за цими індексами, була подібна група відібрана за індексом ІВФ, що відповідно визначала 8 з 10 тварин, які також були визначені «кращими» за індексами Хазеля, КПВЯ та М. Березовського.
Відбір за індексом СІВЯС забезпечив найвищий рівень ступеня реалізації генетичного потенціалу за багатоплідністю у порівнянні з іншими вивченими індексами - перевага над іншими групами становила 3,09-0,8%. При цьому ступінь реалізації генетичного потенціалу за масою гнізда при відлученні знаходилась практично на одному рівні з кращою групою.
Разом з тим, нами було оцінено основні селекційні індекси. Покоління дочок, отриманих від маток усіх груп, відібраних за індексами, відзначались більшими значеннями індексів у порівнянні з поколінням дочок, одержаних від маток групи, відібраної за показником багатоплідності (крім дочок маток, відібраних за індексом Ю. Шаталіної, що поступались дочкам маток селекційної групи, відібраної за показником багатоплідності за значеннями індексів Мольна і Лаша, КПВЯ, М. Березовського, та, зокрема, за індексом Ю. Шаталіної).
Велике значення має ефективність роботи селекційних індексів та поступове покращення продуктивності популяції у поколіннях. Саме таке поступове покращення рівня продуктивних ознак у тварин забезпечить з часом досягнення максимального рівня показників за ознаками, що селекціонуються.
За значенням різниці показника багатоплідності між поколіннями (рис. 5) найбільші розбіжності спостерігались у селекційних групах індексів ІВФ, Ю. Шаталіної, КПВЯ, Хазеля, М. Березовського. При відборі за багатоплідністю збільшення рівня показників між поколіннями матерів-дочок не було, хоча загалом по вивченій вибірці між поколіннями поліпшення мали на рівні 0,2 голів поросят.
Рис. 5. Рівень збільшення показника багатоплідності між поколіннями матерів-дочок
Таким чином, за всіма вивченими індексами у всіх групах спостерігалось покращення показника багатоплідності. Дещо інша картина була за показником маси гнізда при відлученні. Як і за багатоплідністю у першому поколінні в середньому по вивченій вибірці мали поліпшення рівня показника, однак по групах маток, відібраних за більшістю індексів, спостерігалось зменшення рівня показників на рівні -3,75…-0,9 кг (рис. 6). Перш за все, це пов’язано з тим, що попри наявність цього показника в усіх селекційних індексах, частка таких показників як багатоплідність, кількість поросят у 21 день та при відлученні в селекційних індексах була найбільшою.
Рис. 6. Рівень зміни показника маси гнізда при відлученні між поколіннями матерів-дочок
Стосовно групи, відібраної за показником багатоплідності, у ній спостерігалось нарощування показника на 4,05 кг. Також збільшення значень показників маси гнізда при відлученні були у маток груп, відібраних за індексами СІВЯС та NSIF.
Отже, максимального ефекту за показником багатоплідності в наших дослідженнях було досягнуто при використанні індексу Ю. Шаталіної, Мольна і Лаша, ІВФ та спрямованій селекції за багатоплідністю. В умовах племінного господарства, при селекції за багатоплідністю ці індекси будуть найефективнішими. Якщо враховувати складність індексів - найбільш простим та при цьому ефективним в умовах племінних господарств є індекси Ю. Шаталіної та СІВЯС. В якості селекційного індексу для товарних господарств, де враховується поряд із багатоплідністю й такі показники як кількість ділових поросят та їх маса при відлученні, можна використовувати NSIF та СІВЯС, однак при цьому буде ефективною і селекція лише за багатоплідністю.
Запропонований нами індекс СІВЯС дозволяє формувати групи маток, що відзначаються кращим значенням багатоплідності, що на 0,7 порося вище за середнє значення по виборці (Р < 0,001), характеризується специфічним підходом до відбору маток у порівнянні з іншими вивченими індексами, що забезпечує тенденцію до підвищення рівня багатоплідності та маси гнізда при відлученні в наступному поколінні у порівнянні з середніми значеннями та відбором за багатоплідністю.
