Шляхи відновлення тваринництва в Карпатському регіоні Буковини

Шляхи відновлення тваринництва в Карпатському регіоні Буковини

/ Сучасне тваринництво / Понеділок, 17 листопада 2025 10:17

Агропромисловий комплекс Буковини відіграє провідну роль у Карпатському регіоні України. В умовах фінансово-економічної кризи та спаду виробництва сільськогосподарської продукції, особливо в тваринництві, невідкладною є розробка та впровадження інноваційних рішень для підвищення ефективності та забезпечення населення якісною продукцією – молоком, м’ясом.

 

Актуальність та ресурсний потенціал регіону

Ресурсна база. Категорія угідь: рілля — 333,9 тис. га, сіножаті — 41,0 тис. га, пасовища — 68,5 тис. га. Загальна площа області — 8,1 тис. км².

Проте, незважаючи на значний ресурсний потенціал тварин, в регіоні простежується руйнування кормовиробництва (скорочення посівних площ кормових культур) та занепад лукопасовищного господарства, що підриває базу для розвитку регіонального тваринництва.

 

Основні напрями наукових досліджень та інновацій

Науковці Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції ІСГКР НААН зосередили свою наукову діяльність на двох ключових галузях тваринництва – скотарство та вівчарство, з метою вдосконалення існуючих та виведення нових високопродуктивних типів тварин, а також розробки адаптованих технологій виробництва продукції тваринництва.

 

М’ясне скотарство: буковинський зональний тип м'ясного комолого сименталу

Науково-дослідна робота ведеться понад 25 років та спрямована на виведення буковинського зонального типу м’ясного сименталу (комолого типу), який стане структурною одиницею української симентальської м’ясної породи худоби в Україні.

Основні переваги створюваного симентальського м’ясного типу:

Поголів'я тварин підготовлене до апробації: 2300 голів (в т. ч. 650 корів).

Переважає місцевий симентал комбінованого типу за добовими приростами на 15–25%, забійним виходом – на 7,5–8,5%.

10 548 39 2

Середній вік використання корів: 8,5 р. (племзаводи).

Економічний ефект: 950 грн. на 1 голову на рік (без держдотації).

Технологічні та продуктивні параметри (за повний цикл вирощування до 18 міс.):

• Жива маса (бугайці) — від 534 кг.
• Середньодобові прирости — 830–900 г.
• Витрати кормів на 1 кг приросту — 7,8–9,7кг.к.од.
• Рентабельність реалізації племмолодняку — 31%.
• Жива маса ремонтних телиць (18 міс.) 395–415 кг
• Жива маса телят при відлученні (7 міс.) — 195–225 кг.

Високий генетичний потенціал даного м’ясного типу дозволяє ефективно використовувати природні угіддя Карпат та сприяє підвищенню економічної ефективності виробництва екологічно чистої яловичини.

 

Вівчарство: інноваційні типи овець Буковини

На Буковині вівчарство – традиційна та унікальна галузь тваринництва. Науковцями виведено й вдосконалено високопродуктивні типи овець, які адаптовані до різних зон регіону.

 

Буковинський тип асканійської м’ясо-вовнової породи з кросбредною вовною

Тварини цього типу міцної конституції, характеризуються високими показниками відтворювальної здатності та комбінованої продуктивності.

Показник продуктивності:

• Жива маса (вівцематки) — 54–59 кг.
• Довжина вовни — 10–15см.
• Настриг чистої вовни — 2,8–3,0 кг.
• Вихід ягнят на 100 вівцематок — 110–125 голів.

Ключова особливість – висока молочність вівцематок: надій товарного молока 80–100 кг, виробництво бринзи 20–25 кг.

10 548 39 1

 

Буковинський тип асканійської каракульської породи овець

На Буковині від каракульських овець отримують високі показники молочної продуктивності: вихід товарного молока 110-130 кг на одну вівцематку, або 27-33 кг бринзи.

Показник продуктивності:

• Жива маса (вівцематки) — 55–60 кг.
• Вихід ягнят на 100 вівцематок — 132–142 гол.
• Вихід смушків І сорту — 68–71% (типи: плоский, ребристий, жакетний).

Ключова особливість: високі показники плодючості вівцематок та виробництво якісних смушків в основному І сорту, плоского та ребристого смушкових типів.

 

Українська гірськокарпатська порода овець

Це єдина в Україні порода універсального напряму продуктивності з білою килимовою вовною, яку розводять у гірській та передгірській зонах Буковини.

Показник продуктивності:

• Жива маса (вівцематки) — 39–45 кг.
• Настриг чистої вовни — 1,5–1,7 кг.
• Вихід ягнят на 100 вівцематок — 102–107 голів.
• Вихід товарного молока / бринзи — 70–90 кг / 17–22 кг.

Ключова особливість: порода добре пристосована до місцевих гірських умов, невибаглива, стійка до хвороб та ефективно використовує природні угіддя Карпат.

 

Висновки та рекомендації для виробництва

Науковці Буковинської державної с/г дослідної станції ІСГКР НААН створили цінний генетичний фонд для відновлення та розвитку тваринництва в Карпатському регіоні:

1. Створено та вдосконалено високопродуктивний тип мʼясного комолого сименталу худоби та внутрішньопородні буковинські типи овець, які переважають місцевих тварин за основними показниками продуктивності.

2. Запропоновано технології відтворення стада, утримання, годівлі (включаючи заготівлю комбінованого силосу і сінажу), переробки овечого молока на різні кисломолочні продукти. Надані товаровиробникам науково-практичні пропозиції щодо створення ферм, які сприяють підвищенню рентабельності
господарства.

Для керівників і спеціалістів господарств суспільного сектору різних форм власності рекомендується використовувати племінний матеріал — буковинський зональний тип м’ясного комолого сименталу та буковинські типи асканійської м’ясо-вовнової й асканійської каракульської порід овець, а також упроваджувати науково обґрунтовані технології, що забезпечать сталий і прибутковий розвиток тваринництва в регіоні Буковини.

 

Оксана ЛЕСИК, заступниця директора з наукової
роботи, к. с.-г. н.; с. н. с.;
Леонід ТОМАШ, в.о., директора, к. ю. н.;
Андрій КАЛИНКА, завідувач відділом тваринництва,
к. с.-г. н.; с. н. с.
Буковинська державна сільськогосподарська
дослідна станція Інституту сільського
господарства Карпатського регіону НААН

 20 листопада 2026
Дерева зацвіли саме тоді, коли вдарив холод. Восени садівники рахують втрати, а закупівельники пропонують ціну, від якої опускаються руки. Поруч росте культура, яка цьогоріч подорожчала. Але й там є проблема – і вона не в ціні.
Дерева зацвіли саме тоді, коли вдарив холод. Восени садівники рахують втрати, а закупівельники пропонують ціну, від якої опускаються руки. Поруч росте культура, яка цьогоріч подорожчала. Але й там є проблема – і вона не в ціні.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
В одному з гіпермаркетів біля полиць з олією з'явилося оголошення про обмеження. Олійні підприємства зупинилися не через брак сировини, а з міркувань безпеки. У міністерстві й галузевій асоціації наголошують: потужностей для внутрішнього ринку достатньо. Але для аграріїв ця історія має інший бік.
В одному з гіпермаркетів біля полиць з олією з'явилося оголошення про обмеження. Олійні підприємства зупинилися не через брак сировини, а з міркувань безпеки. У міністерстві й галузевій асоціації наголошують: потужностей для внутрішнього ринку достатньо. Але для аграріїв ця історія має інший бік.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
Найбільший переробник соняшнику зупинив заводи, але гроші для орендодавців у нього знайшлися. Звіт стосується не лише людей, а й громад. Поки частина орендарів затримує виплати, компанія розкрила, скільки вже перерахувала із загального фонду.
Найбільший переробник соняшнику зупинив заводи, але гроші для орендодавців у нього знайшлися. Звіт стосується не лише людей, а й громад. Поки частина орендарів затримує виплати, компанія розкрила, скільки вже перерахувала із загального фонду.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
Війна, зростання собівартості виробництва, нестабільна логістика, дефіцит кадрів і кліматичні ризики змушують аграріїв переглядати підходи до господарювання. За таких умов дедалі більше з них звертають увагу на нішеві культури.
Війна, зростання собівартості виробництва, нестабільна логістика, дефіцит кадрів і кліматичні ризики змушують аграріїв переглядати підходи до господарювання. За таких умов дедалі більше з них звертають увагу на нішеві культури.
20 листопада 2026
 19 листопада 2026
Восени орендна плата за землю зазвичай уже приходить на картку. Цього року частина власників ділянок досі без грошей. У конторах агрофірм обіцяють розрахуватися невдовзі. Чи порушують фермери договори, залежить від однієї дати, а чи дотримаються її – від ризику, якого вони бояться найбільше.
Восени орендна плата за землю зазвичай уже приходить на картку. Цього року частина власників ділянок досі без грошей. У конторах агрофірм обіцяють розрахуватися невдовзі. Чи порушують фермери договори, залежить від однієї дати, а чи дотримаються її – від ризику, якого вони бояться найбільше.
19 листопада 2026
 19 листопада 2026
Цієї осені фермер продає гречку дешевше, ніж кілограм крупи коштує на прилавку, у кілька разів. Але дешевшою вона від цього не стане. Новий урожай виявився меншим, ніж потрібно країні, навіть без урахування експорту. Скільки бракує – порахували в галузевій асоціації.
Цієї осені фермер продає гречку дешевше, ніж кілограм крупи коштує на прилавку, у кілька разів. Але дешевшою вона від цього не стане. Новий урожай виявився меншим, ніж потрібно країні, навіть без урахування експорту. Скільки бракує – порахували в галузевій асоціації.
19 листопада 2026

Please publish modules in offcanvas position.