Шляхи відновлення тваринництва в Карпатському регіоні Буковини

Шляхи відновлення тваринництва в Карпатському регіоні Буковини

/ Сучасне тваринництво / Понеділок, 17 листопада 2025 10:17

Агропромисловий комплекс Буковини відіграє провідну роль у Карпатському регіоні України. В умовах фінансово-економічної кризи та спаду виробництва сільськогосподарської продукції, особливо в тваринництві, невідкладною є розробка та впровадження інноваційних рішень для підвищення ефективності та забезпечення населення якісною продукцією – молоком, м’ясом.

 

Актуальність та ресурсний потенціал регіону

Ресурсна база. Категорія угідь: рілля — 333,9 тис. га, сіножаті — 41,0 тис. га, пасовища — 68,5 тис. га. Загальна площа області — 8,1 тис. км².

Проте, незважаючи на значний ресурсний потенціал тварин, в регіоні простежується руйнування кормовиробництва (скорочення посівних площ кормових культур) та занепад лукопасовищного господарства, що підриває базу для розвитку регіонального тваринництва.

 

Основні напрями наукових досліджень та інновацій

Науковці Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції ІСГКР НААН зосередили свою наукову діяльність на двох ключових галузях тваринництва – скотарство та вівчарство, з метою вдосконалення існуючих та виведення нових високопродуктивних типів тварин, а також розробки адаптованих технологій виробництва продукції тваринництва.

 

М’ясне скотарство: буковинський зональний тип м'ясного комолого сименталу

Науково-дослідна робота ведеться понад 25 років та спрямована на виведення буковинського зонального типу м’ясного сименталу (комолого типу), який стане структурною одиницею української симентальської м’ясної породи худоби в Україні.

Основні переваги створюваного симентальського м’ясного типу:

Поголів'я тварин підготовлене до апробації: 2300 голів (в т. ч. 650 корів).

Переважає місцевий симентал комбінованого типу за добовими приростами на 15–25%, забійним виходом – на 7,5–8,5%.

10 548 39 2

Середній вік використання корів: 8,5 р. (племзаводи).

Економічний ефект: 950 грн. на 1 голову на рік (без держдотації).

Технологічні та продуктивні параметри (за повний цикл вирощування до 18 міс.):

• Жива маса (бугайці) — від 534 кг.
• Середньодобові прирости — 830–900 г.
• Витрати кормів на 1 кг приросту — 7,8–9,7кг.к.од.
• Рентабельність реалізації племмолодняку — 31%.
• Жива маса ремонтних телиць (18 міс.) 395–415 кг
• Жива маса телят при відлученні (7 міс.) — 195–225 кг.

Високий генетичний потенціал даного м’ясного типу дозволяє ефективно використовувати природні угіддя Карпат та сприяє підвищенню економічної ефективності виробництва екологічно чистої яловичини.

 

Вівчарство: інноваційні типи овець Буковини

На Буковині вівчарство – традиційна та унікальна галузь тваринництва. Науковцями виведено й вдосконалено високопродуктивні типи овець, які адаптовані до різних зон регіону.

 

Буковинський тип асканійської м’ясо-вовнової породи з кросбредною вовною

Тварини цього типу міцної конституції, характеризуються високими показниками відтворювальної здатності та комбінованої продуктивності.

Показник продуктивності:

• Жива маса (вівцематки) — 54–59 кг.
• Довжина вовни — 10–15см.
• Настриг чистої вовни — 2,8–3,0 кг.
• Вихід ягнят на 100 вівцематок — 110–125 голів.

Ключова особливість – висока молочність вівцематок: надій товарного молока 80–100 кг, виробництво бринзи 20–25 кг.

10 548 39 1

 

Буковинський тип асканійської каракульської породи овець

На Буковині від каракульських овець отримують високі показники молочної продуктивності: вихід товарного молока 110-130 кг на одну вівцематку, або 27-33 кг бринзи.

Показник продуктивності:

• Жива маса (вівцематки) — 55–60 кг.
• Вихід ягнят на 100 вівцематок — 132–142 гол.
• Вихід смушків І сорту — 68–71% (типи: плоский, ребристий, жакетний).

Ключова особливість: високі показники плодючості вівцематок та виробництво якісних смушків в основному І сорту, плоского та ребристого смушкових типів.

 

Українська гірськокарпатська порода овець

Це єдина в Україні порода універсального напряму продуктивності з білою килимовою вовною, яку розводять у гірській та передгірській зонах Буковини.

Показник продуктивності:

• Жива маса (вівцематки) — 39–45 кг.
• Настриг чистої вовни — 1,5–1,7 кг.
• Вихід ягнят на 100 вівцематок — 102–107 голів.
• Вихід товарного молока / бринзи — 70–90 кг / 17–22 кг.

Ключова особливість: порода добре пристосована до місцевих гірських умов, невибаглива, стійка до хвороб та ефективно використовує природні угіддя Карпат.

 

Висновки та рекомендації для виробництва

Науковці Буковинської державної с/г дослідної станції ІСГКР НААН створили цінний генетичний фонд для відновлення та розвитку тваринництва в Карпатському регіоні:

1. Створено та вдосконалено високопродуктивний тип мʼясного комолого сименталу худоби та внутрішньопородні буковинські типи овець, які переважають місцевих тварин за основними показниками продуктивності.

2. Запропоновано технології відтворення стада, утримання, годівлі (включаючи заготівлю комбінованого силосу і сінажу), переробки овечого молока на різні кисломолочні продукти. Надані товаровиробникам науково-практичні пропозиції щодо створення ферм, які сприяють підвищенню рентабельності
господарства.

Для керівників і спеціалістів господарств суспільного сектору різних форм власності рекомендується використовувати племінний матеріал — буковинський зональний тип м’ясного комолого сименталу та буковинські типи асканійської м’ясо-вовнової й асканійської каракульської порід овець, а також упроваджувати науково обґрунтовані технології, що забезпечать сталий і прибутковий розвиток тваринництва в регіоні Буковини.

 

Оксана ЛЕСИК, заступниця директора з наукової
роботи, к. с.-г. н.; с. н. с.;
Леонід ТОМАШ, в.о., директора, к. ю. н.;
Андрій КАЛИНКА, завідувач відділом тваринництва,
к. с.-г. н.; с. н. с.
Буковинська державна сільськогосподарська
дослідна станція Інституту сільського
господарства Карпатського регіону НААН

 14 липня 2026
Азотні добрива навесні коштують дорожче, ніж узимку, — це знає кожен агроном. Але мало хто рахує, скільки саме забирає ця сезонна різниця з бюджету господарства. А коли порахувати, з'ясовується неприємне: гроші, які фермер щороку переплачує за КАС, могли б уже давно перетворитися на власну місткість.
Азотні добрива навесні коштують дорожче, ніж узимку, — це знає кожен агроном. Але мало хто рахує, скільки саме забирає ця сезонна різниця з бюджету господарства. А коли порахувати, з'ясовується неприємне: гроші, які фермер щороку переплачує за КАС, могли б уже давно перетворитися на власну місткість.
14 липня 2026
 13 липня 2026
Кукурудза цього липня опинилася під подвійним ударом. Один шкідник вигризає стебло зсередини, інший — підточує коріння, і обидва вийшли на пік активності водночас. Найнебезпечніша помилка зараз — вважати, що одна обробка закриє обидві проблеми. Вона не закриє.
Кукурудза цього липня опинилася під подвійним ударом. Один шкідник вигризає стебло зсередини, інший — підточує коріння, і обидва вийшли на пік активності водночас. Найнебезпечніша помилка зараз — вважати, що одна обробка закриє обидві проблеми. Вона не закриє.
13 липня 2026
 13 липня 2026
Європейське поле горить у прямому сенсі: третя хвиля спеки з кінця травня добиває кукурудзу там, де її вирощують найбільше. Прогнози врожаю переписують щотижня, і цифри вже впали до рівнів, яких не бачили десятиліттями. Для українського експортера це відкриває вікно, якого не було кілька сезонів.
Європейське поле горить у прямому сенсі: третя хвиля спеки з кінця травня добиває кукурудзу там, де її вирощують найбільше. Прогнози врожаю переписують щотижня, і цифри вже впали до рівнів, яких не бачили десятиліттями. Для українського експортера це відкриває вікно, якого не було кілька сезонів.
13 липня 2026
 13 липня 2026
У ніч з 10 на 11 та з 11 на 12 липня 2026 року було масовано атаковано порт Чорноморська. Портові активи Кернел також зазнали важких ударів. Атаки призвели до значних руйнувань та вимушеного призупинення операційної діяльності терміналів.
У ніч з 10 на 11 та з 11 на 12 липня 2026 року було масовано атаковано порт Чорноморська. Портові активи Кернел також зазнали важких ударів. Атаки призвели до значних руйнувань та вимушеного призупинення операційної діяльності терміналів.
13 липня 2026
 13 липня 2026
Мінливі погодні умови весни й першого місяця літа стали справжнім випробуванням для посівів соняшника та сої. Періоди знижених і підвищених температур та їх різкі перепади, рясні опади та на противагу їм – жаркі посушливі умови не лише перевіряли рослини на міцність, а й створювали для них додаткові ризики в контексті ураження хворобами. Які хвороби сьогодні домінують у посівах соняшника та сої і як їх контролювати, підкажуть фахівці компанії ...
Мінливі погодні умови весни й першого місяця літа стали справжнім випробуванням для посівів соняшника та сої. Періоди знижених і підвищених температур та їх різкі перепади, рясні опади та на противагу їм – жаркі посушливі умови не лише перевіряли рослини на міцність, а й створювали для них додаткові ризики в контексті ураження хворобами. Які ...
13 липня 2026
 13 липня 2026
Класичне зрошення в Україні впирається в три стіни: дорого, води бракує, а морока з монтажем відлякує навіть тих, хто має ресурс. Технологія, яку вже випробували в полі, обходить усі три — машина працює сама, ллє води втричі менше й не потребує стаціонарної інфраструктури на орендованих паях.
Класичне зрошення в Україні впирається в три стіни: дорого, води бракує, а морока з монтажем відлякує навіть тих, хто має ресурс. Технологія, яку вже випробували в полі, обходить усі три — машина працює сама, ллє води втричі менше й не потребує стаціонарної інфраструктури на орендованих паях.
13 липня 2026

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агробізнес Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на agro-business.com.ua. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.

ПЕРЕДПЛАТИТИ
© 2026 .. All Rights Reserved.

Please publish modules in offcanvas position.