Як результат, науковці розробили та практично реалізували схему генетичного поліпшення лебединської породи шляхом реципрокного схрещування. Отримані бугайці від плідників оригінальної бурої німецької породи, які вирощені та реалізовані до ТОВ «UGC» (українська генетична компанія), спермопродукція яких використовується в племінних господарствах області. Ремонтні телиці від плідників оригінальної бурої німецької породи осіменяються спермою чистопородних лебединських плідників.
 |
 |
| Ямковий Дмитро, директор Української генетичної компанії | Володимир Ладика біля племінного бугайця лебединської породи |
Науковці Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН з 2021 по 2023 роки, під керівництвом автора цих нотаток виконували науково-дослідну роботу «Обґрунтувати селекційно-генетичні механізми збереження генофонду молочної худоби та розвитку кількісних і якісних ознак продуктивності в популяціях вітчизняних порід Північного Сходу України» (№ Д.р. 0121U108692). За результатами цих досліджень розроблені Селекційно-генетичні механізми збереження генофонду молочної худоби та розвитку кількісних і якісних ознак продуктивності в популяціях вітчизняних порід Північного Сходу України.
Також разом з науковцями Інституту розведення і генетики тварин імені М. В. Зубця НААН, академіком НААН Світланою Ковтун, завідувачкою лабораторії біотехнології відтворення тварин Оксаною Щербак проведена серія досліджень з застосування біотехнологічних заходів щодо збереження лебединської породи.
Академік Світлана Ковтун, завідувачка лабораторії Оксаною Щербак та завідувач лабораторії Юрій Скляренко при передачі біологічного матеріалу корів лебединської породи для зберігання
Досліджено можливість застосування сучасного біотехнологічного методу культивування та запліднення дозрілих поза організмом ооцитів для отримання в умовах in vitro ембріонів великої рогатої худоби та отримання генетичного матеріалу плідників лебединської породи (сперма), кріоконсервованих епідидимальних сперматозоїдів плідників. Застосований комплекс досліджень забезпечив об’єктивну оцінку якісних та кількісних показників кріоконсервованої спермопродукції бугаїв та лебединської породи. Встановлено, що якість досліджених спермодоз відповідала вимогам «Інструкції зі штучного осіменіння корів і телиць» (Наказ Міністерства аграрної політики України 1 серпня 2001 р. N 230). Показана можливість осіменіння самок кроіоконсервованими сперматозоїдами досліджуваних бугаїв, спермопродукція, яких зберігалась понад 40 років.
Використання біотехнологічних методів з метою збереження лебединської породи
 |
 |
| Плідник UA 8013473262 лебединської породи ПСП «Комишанське» | Сім’яники з придатками плідника UA 8013473262 лебединської породи |
За результатами науково-дослідної роботи Методологія формування мікропопуляцій худоби з унікальними продуктивними властивостями за використання селекційних, генетичних та біотехнологічних методів» (державний реєстраційний номер 0120U102006), що виконувалася протягом 2020-2022 років, встановлено, що наявна генетична структура бугаїв лебединської породи дозволяє формувати популяцію тварин з гомозиготним генотипом А2А2. Використання плідників оригінальної бурої німецької породи з генотипом А2А2 дало можливість прискорити отримання гомозиготних бугайців та телиць для подальшого розведення. Структура маточного пологів’я лебединської породи (62% гомозигот А2А2 та 38% гетерозигот А1А2) дозволяє збільшення гомозиготності за бета-казеїном А2А2 у наступному поколінні, особливо при використанні гомозиготних бугаїв А2А2.
Бугаєць лебединської породи з генотипом А2А2
Прискорене формування бажаних генетичних комбінацій у мікропопуляціях (стадах), за потреби переробної галузі, в першу чергу сироварів, можливе у популяції лебединської породи, що пов’язано з високою частотою генотипів ВВ за геном каппа-казеїну у тварин цієї породи. Такі мікропопуляції з бажаним гомозиготним генотипом ВВ за капа-казеїном створюють передумови покращення якості молока, як сировини, для спеціалізованих молокопереробних підприємств з виробництва сиру. Стабілізації галузі молочного скотарства та її розвитку в Україну суттєво сприятиме ріст ціни на сировину(молоко), який можливий при продажу партій молока виключно з генотипами ВВ за капа-казеїном для виробництва сирів. Завдяки вищій частоті генотипу ВВ у тварин лебединської породи є можливість її збереження та розповсюдження в господарствах регіону і України в цілому.
За результатами наукових досліджень за останні вісім років опубліковано чотири монографії (в т. ч. дві на мові країн Євросоюзу), понад 40 фахових статей, 20 статей у виданнях, що індексуються в міжнародних базах Scopus та Web of Science, що присвячені проблематики збереження та покращення лебединської породи.
У 2025 році науковці Сумського національного аграрного університету під керівництвом д.с.-г.н. Вікторії Вечорки виконували спільний проект СНАУ та FAO, метою якого є розроблення цілей селекції та планів розведення та розвитку лебединської породи в Україні.
Доктори наук Вікторія Вечорка та Юрій Скляренко оцінюють екстер’єр лебединської корови
Перспективним елементом зі збереження лебединської породи вважаємо продовження співпраці з Європейськими колегами, а саме використання генетичного матеріалу оригінальної бурої німецької породи для збереження лебединської породи. Розпочата робота з Розробки Програми селекції вітчизняної бурої худоби на основі Програми племінної роботи для оригінальної бурої німецької породи.
Щороку науковцями проводяться науково-практичні семінари та конференції, присвячені збереженню лебединської породи.
 |
 |
| Наради з питань збереження лебединської породи | |
Не зважаючи на військову агресію, науковці продовжують необхідну роботу зі збереження лебединської породи.
Юрій СКЛЯРЕНКО, вчений секретар,
доктор сільськогосподарських наук,
старший науковий співробітник
Інституту сільського господарства
Північного Сходу НААНУ, ведучий рубрики
