До питання землі

/ У правовому полі / Вівторок, 29 листопада 2011 15:07

alt

У міжнародному бюро мір і ваги у Парижі зберігається кубометр чорнозему, завезений із Магдалинівського району Дніпропетровської області як еталон структури і родючості земель. Останні в контексті земельної реформи все більше турбують усіх: і владу, і аграріїв, і сільське населення... Та й не тільки в межах Дніпропетровщини.
Вважається, що з впровадженням прозорого ринку земель підвищиться їхня інвестиційна привабливість, відбудеться технологічне переоснащення усіх агропідприємств. Та разом з тим, велике занепокоєння викликає соціальна сфера села, робочі місця для селян, чимало з яких на сьогодні працевлаштовані на агропідприємствах.
«Нині реформування земельних відносин в Україні загалом, та й на Дніпропетровщині зокрема, йде до логічного завершення - прийняття ЗУ «Про ринок земель», - розповіла начальник Головного управління Держкомзему у Дніпропетровській області Тетяна ПОЛЄЙКО. - Разом з тим, виникає чимало запитань у зацікавлених колах: зокрема, щодо збільшення орендної плати – наразі нормою є 3% від грошової оцінки землі (хоча чимало керівників агропідприємств зменшують її до 1,5%), щодо визначення оптимальних термінів оренди землі, що дасть можливість сільгоспвиробникам застосувати сівозміни, дотримуватись усіх технологічних моментів, підвищуючи урожайність культур».
Наразі у кожному регіоні органи місцевої влади проводять роз’яснення, обговорення з власниками земельних часток (паїв) про їх права і можливості після прийняття закону. Однак у кожного свої думки та бачення вирішення цього питання.
Так, Юрій ПІЗЯК, керівник ТОВ «Зоря», що у Межівському районі Дніпропетровської області наголосив: «Ми хочемо мати цивілізоване сільське господарство. А сьогодні хтось знає, рахував, скільки закон це буде коштувати нашій Україні, людям, що працюють на землі?»
Агрофірма «Зоря» орендує 800 га, а обробляє землі загальною площею 5300 га, на якій вирощують зернові і технічні культури, також займаються тваринництвом і рибництвом. За оренду земельних паїв виплачують 3% грошової оцінки (у грошовому еквіваленті - це 2300 грн), також за бажанням люди отримують натуроплату: пшеницю, ячмінь, кукурудзу, муку, олію, цукор. Окрім цього, агропідприємство дбає і про соціальну сферу, допомагаючи дитсадку, школі, пенсіонерам. Власне, на думку цього аграрія, при прийнятті ЗУ «Про ринок земель» потрібно подбати про соціальну сферу.
alt«Я знайомився з роботою фермерів Америки, Бразилії, Німеччини.  Вони працюють ефективно, але і я можу бути ефективним. Продам комбайн «Нива», придбаю JohnDeere, а чотири механізатори залишаться без роботи. А у них є сім’ї».
Також пан Пізяк вважає, що в аграрному секторі повинні працювати професіонали, а в ЗУ «Про ринок земель» має бути чітко прописано, що господарники-аграрії теж будуть першочерговими покупцями і власниками землі. Крім того, на думку аграрія, закон необхідно доопрацювати, внести суттєві пропозиції, висловлені селянами, керівниками господарств, фермерами, банкірами, економістами. Адже особливої уваги потребує питання механізму консолідації земель та реалізації прав оренди, передбачення можливості консолідації земель для орендарів та можливості викупу.
«Все має бути прозоро і чесно. Я подорожую світом, щоб познайомитись з роботою фермерів, перейняти кращий досвід, навчити свого сина усьому. Роблю все, аби мій нащадок Дмитро отримав освіту, любив роботу на землі з дитинства, жив у селі та став високопрофесійним аграрієм. Якщо сільська молодь дійсно отримає першочергове право на безкоштовне придбання землі, я двома руками голосую за закон «Про ринок земель», - зазначив пан Пізяк.
Таким чином закон підвищить привабливість роботи на селі та сприятиме розвитку сільського господарства. Зі свого боку влада вже робить для цього перші кроки. Так, на Дніпропетровщині реалізується комплексна губернаторська програма з будівництва в сільській місцевості нових дитячих садочків і шкіл, газифікації, покращення якості медичного обслуговування, проведення нових водогонів, ремонту доріг. Такий комплексний підхід до розбудови регіону, на думку місцевої влади, прискорить відродження села. Щодо усіх тривог керівників агропідприємств, пані Тетяна Полєйко порадила: «Раджу уважно прочитати цей проект закону. Землю ніхто не забере, це по-перше. По-друге, орендарям необхідно справедливо і по совісті працювати та розраховуватись з людьми. А селяни душею відчують, кому довірити свою землю». За її твердженням, у Покровському і Петропавлівському районах Дніпропетровщини є 77 і 35 агроформувань відповідно, які утримують сільську соціальну сферу. Так, керівник ТОВ «Весна» Олександр РУДЬ, що на Петропавлівщині, уклав довгострокові договори, чесно розраховується з орендодавцями, накопичує кошти на рахунках, аби купити землю. Роман КОВАЛЬСКИЙ, директор агрофірми «Нібас» цього ж району – відповідальний, принциповий орендар. Це мудрі керівники, депутати обласної ради. Мають техніку сучасну, добрі душею, це сільгосптоваровиробники великого масштабу.
Водночас Координаційна рада громадських культурних організацій Дніпропетровської області звертається до Президента України з гаслом «Землю продавати не можна»...
Побоювання їх зрозумілі, адже у селян грошей немає, а тому земля, в кінці кінців, стане власністю місцевих агробаронів, та через підставні фірми потрапить до рук транснаціональних фінансових корпорацій.
А втім, ми маємо усі підстави, при розумному господарюванні, жити заможно!

 20 листопада 2026
Дерева зацвіли саме тоді, коли вдарив холод. Восени садівники рахують втрати, а закупівельники пропонують ціну, від якої опускаються руки. Поруч росте культура, яка цьогоріч подорожчала. Але й там є проблема – і вона не в ціні.
Дерева зацвіли саме тоді, коли вдарив холод. Восени садівники рахують втрати, а закупівельники пропонують ціну, від якої опускаються руки. Поруч росте культура, яка цьогоріч подорожчала. Але й там є проблема – і вона не в ціні.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
В одному з гіпермаркетів біля полиць з олією з'явилося оголошення про обмеження. Олійні підприємства зупинилися не через брак сировини, а з міркувань безпеки. У міністерстві й галузевій асоціації наголошують: потужностей для внутрішнього ринку достатньо. Але для аграріїв ця історія має інший бік.
В одному з гіпермаркетів біля полиць з олією з'явилося оголошення про обмеження. Олійні підприємства зупинилися не через брак сировини, а з міркувань безпеки. У міністерстві й галузевій асоціації наголошують: потужностей для внутрішнього ринку достатньо. Але для аграріїв ця історія має інший бік.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
Найбільший переробник соняшнику зупинив заводи, але гроші для орендодавців у нього знайшлися. Звіт стосується не лише людей, а й громад. Поки частина орендарів затримує виплати, компанія розкрила, скільки вже перерахувала із загального фонду.
Найбільший переробник соняшнику зупинив заводи, але гроші для орендодавців у нього знайшлися. Звіт стосується не лише людей, а й громад. Поки частина орендарів затримує виплати, компанія розкрила, скільки вже перерахувала із загального фонду.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
Війна, зростання собівартості виробництва, нестабільна логістика, дефіцит кадрів і кліматичні ризики змушують аграріїв переглядати підходи до господарювання. За таких умов дедалі більше з них звертають увагу на нішеві культури.
Війна, зростання собівартості виробництва, нестабільна логістика, дефіцит кадрів і кліматичні ризики змушують аграріїв переглядати підходи до господарювання. За таких умов дедалі більше з них звертають увагу на нішеві культури.
20 листопада 2026
 19 листопада 2026
Восени орендна плата за землю зазвичай уже приходить на картку. Цього року частина власників ділянок досі без грошей. У конторах агрофірм обіцяють розрахуватися невдовзі. Чи порушують фермери договори, залежить від однієї дати, а чи дотримаються її – від ризику, якого вони бояться найбільше.
Восени орендна плата за землю зазвичай уже приходить на картку. Цього року частина власників ділянок досі без грошей. У конторах агрофірм обіцяють розрахуватися невдовзі. Чи порушують фермери договори, залежить від однієї дати, а чи дотримаються її – від ризику, якого вони бояться найбільше.
19 листопада 2026
 19 листопада 2026
Цієї осені фермер продає гречку дешевше, ніж кілограм крупи коштує на прилавку, у кілька разів. Але дешевшою вона від цього не стане. Новий урожай виявився меншим, ніж потрібно країні, навіть без урахування експорту. Скільки бракує – порахували в галузевій асоціації.
Цієї осені фермер продає гречку дешевше, ніж кілограм крупи коштує на прилавку, у кілька разів. Але дешевшою вона від цього не стане. Новий урожай виявився меншим, ніж потрібно країні, навіть без урахування експорту. Скільки бракує – порахували в галузевій асоціації.
19 листопада 2026

Please publish modules in offcanvas position.