Закон у підсумку

/ У правовому полі / Четвер, 02 лютого 2012 12:30

alt

Ще одну сторінку в історії перегорнуто… На календарі - 2012 рік. Чутки про кінець світу вкотре канули у небуття. Та й для вітчизняних аграріїв рік почався з приємних фактів - мораторій на продаж угідь сільгосппризначення продовжено до 2013 року. А це означає, що попереду ще один рік плідної праці на землі «за старим уставом», над законом, який докорінно обіцяє змінити аграрний бізнес, над державною економікою, для якої сільське господарство є пріоритетною галуззю.
Загалом робота складна, а тому поспіхом приймати подібні рішення не можна. Усвідомили це й народні депутати і 20 грудня 275 голосами проголосували за продовження мораторію. Зрозуміло, ринок земель введуть, проте у відповідному законі «є багато моментів, котрі не дозволяють його ввести у дію одразу. Крім того, його прийняття стимулює додатковий інтерес до проблеми, і майбутні учасники ринку матимуть ще рік для внесення певних змін у разі потреби», так вважає народний обранець Михайло Чечетов.
Проте такому рішенню передували події, котрі неабияк сколихнули громадськість. Нагадаємо, на початку грудня Верховна Рада прийняла закон про ринок земель сільськогосподарського призначення у першому читанні, який викликав занепокоєння у сільгоспвиробників усіх форм власності, експертів, банкірів щодо можливих негативних наслідків.

altПоступальний рух назад
Згідно з законом, максимальна площа земельної ділянки в одні руки становить 100 га, розмір оренди в одному районі юридичній чи фізичній особі обмежується до 6000 тис. га, в області - не більше 5%. Крім того, на ринку запроваджується державний оператор - Земельний банк, функції якого не зрозумілі та чітко не прописані. З огляду на це сільгоспвиробники й експерти почали бити на сполох та вимагати від влади почути їхні вимоги і пропозиції.
Зокрема, президент УКАБ Алекс Ліссітса заявив, що відповідним законом держава повернулася від сільгоспвиробників на 180 градусів. «Як на мене, цей закон, окрім як дешевий популізм, назвати по-іншому не можна. Сьогодні ми не розуміємо, куди рухається аграрна політика, і де ми будемо через 10 років. Подібний досвід ми уже маємо, коли у 90-х роках провели реформу, розваливши колгоспи-радгоспи. Більш ніж 10 років сільське господарство перебувало у стагнації, і лише протягом останнього часу відчутний протилежний рух. Проте таким законом українська влада з незрозумілих причин підписує вирок одній із перспективних сфер економіки», - не приховуючи обурення, висловлювався експерт на одній із прес-конференцій.
Виникає наступне питання: а як буде з інвестиціями, які почали активно надходити у вітчизняний аграрний сектор? На думку банкірів, таким кроком ми власноруч знищуємо бажання інвесторів вкладати кошти й допомагати розвивати галузь, оскільки для фінансових установ передусім потрібен стабільний розвиток. А дрібні сільгосппідприємства, невеликі фермерські господарства не спроможні проводити дороговартісні технологічні операції (закупівлю техніки на $8 млн, будівництво елеватора тощо) через брак грошей. Держава ж навряд чи виділить, скажімо, 52 млн євро, як у Європі, для фінансування малих господарств. Банки у такому разі ще більш прискіпливо будуть поводитися при кредитуванні. Виходить замкнуте коло.
«Закон по землі - базовий, з якого витікає загальна стратегія розвитку сільського господарства. Якщо він не відповідає певним вимогам цієї стратегії - що тоді ми будуємо? - міркує директор міжнародної інвесткомпанії SigmaBleyzer Вадим Бодаєв. - Якщо ми хочемо розвивати ефективне виробництво, яке дає стабільний потік продуктів харчування на внутрішній ринок, тоді потрібно сісти за стіл переговорів усім учасникам ринку, які так чи інакше працюють у рамках земельних відносин, та дійти згоди. Наразі рішення більше політичне».

Державний монополіст
Викликає побоювання створення Земельного банку та наділення його ексклюзивними монопольними повноваженнями. З цього приводу в експертів свої зауваження. Володимир Лапа, генеральний директор УКАБ, на круглому столі «Як формуватиметься земельний ринок в Україні після скасування Верховною Радою мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення», що проводився у грудні в рамках започаткованої проектом Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) АгроІнвест та Національним прес-клубом «Українська ініціатива» зауважив, що доцільно передивитися функції цієї установи. «З одного боку, Земельний банк володіє і торгує землею. З іншого - кредитує під заставу землі, і від початку теоретично зацікавлений у тому, щоб цю заставу забрати. А з третього боку, у законопроекті прописано, що банк розпоряджатиметься програмою бюджетної підтримки сільгоспвиробників. Тобто може бути така ситуація: Земельний кредитний банк дає кредит під заставу землі, але потім з тих чи інших причин не зможе забезпечити бюджетну підтримку, передбачену для виробників. У такому разі останній (аграрій) змушений віддати землю. Тому тут чітко треба розділити функції кредитування, земельної власності та державної підтримки. Вони не можуть бути об’єднані в одній юридичній особі», - переконаний Володимир Лапа.
Майкл Мартін, в.о. Місії USAID в Україні, аналізуючи це питання, має свої міркування з цього приводу. З його слів, скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення - дуже важливий момент, який повинен дати поштовх подальшого розвитку галузі. Проте закон у такому вигляді, як його прийняли у першому читанні, викликає чимало запитань. Передбачається, що діяльність банку допоможе знизити процентні ставки, тобто ставки на кредити для земель будуть на 3% вищі від облікової ставки Нацбанку. За задумом, це пожвавить ринок землі. Проте пан Мартін занепокоєний, що це буде єдиний банк, який зможе надавати кредити під іпотеку землі. Загалом було б добре громадянам дати можливість обирати, яким банком користуватися: державним чи приватним.
Цікавий факт: держава володіє 10 млн га землі сільгосппризначення, 7 млн га - у приватному володінні. Відповідно виникають сумніви: чи існує такий банк, який зможе задовольнити потреби усіх агропідприємств при купівлі-продажу землі? Крім того, де Земельний банк братиме кошти, за рахунок чого він поповнюватиме свої надходження?
«На початковому етапі державні банки завжди започатковують процес фінансування трансакцій земель. Якщо установа зможе запропонувати низькі привабливі процентні ставки, то такий вибір оправданий. Проте я не бачу жодних підстав віддавати державному земельному банку ексклюзивні права брати землю під заставу. В результаті можуть постраждати усі: і землевласники, і фермери, і держава», - прогнозує Майкл Мартін.

altФермери опинилися «за бортом»
У передостанній редакції закону було визначено три суб’єкти, які матимуть право купувати землю: громадяни, держава та фермерські господарства. Проте у редакції, прийнятій на початку грудня, останні (ФГ) десь зникли. Відповідно фермери стурбовані таким розвитком подій та вимагають прописати норму, за якою фермерські господарства також могли бути учасниками ринку. Президент Асоціації землевласників та фермерів України Микола Миркевич пояснює це так: якщо громадянин є членом ФГ, він може купити землю, проте так само йому необхідно буде подавати декларацію про доходи. Передаючи ділянку у ФГ, він може стикнутися із зайвим податком. Тому Асоціація буде відстоювати те, аби ФГ як юридична особа мала право купувати землю.
«У зв’язку з тим, що останнім часом спостерігається реєстрація фіктивних ФГ, пропоную прописати норму, згідно з якою землю зможуть купувати ті господарства, які працюють не менш ніж 5 років і 75% виробництва валового продукту становить сільгосппродукція. Таким чином, ми відсікаємо одразу тих, хто хотів придбати землю», - переконаний пан Миркевич.

Прогнозовані ціни на землю
Не менш важливим питанням, яке турбує сьогодні учасників ринку, - яка буде вартість землі. На думку заступника голови Державного земельного агентства України Миколи Калюжного, у перші роки після зняття мораторію ціна 1 гектара становитиме 4-5 тис. грн. А нормативно-правова оцінка земель - 12 тис. грн. Як бачимо, земельний податок удвічі більший. У законі прописано, що ціна формується по експортно-грошовій оцінці, тобто громадянин продає земельну ділянку, експерт оцінює її, і від цього справляється мито. З часом ціна вирівняється з нормативно-грошовою оцінкою.
За прогнозами пана Калюжного, протягом перших трьох років продаватиметься понад 11% сільськогосподарських угідь (2,7-3 млн га), згодом - по 2% (100-200 тис. га максимум). В результаті цього вартість землі зростатиме.

Спекулянти - на ринок
То хто ж в реальності все-таки купуватиме землю? За законом, як говорилося вище, громадяни і держава. Про перших - поняття спірне, оскільки люди з сільських місцевостей навряд чи зможуть подавати декларації про доходи. Відповідно сформується каста спекулянтів, які викуповуватимуть ділянки за нижчою ціною та здаватимуть в оренду тим же середнім та великим компаніям. Тобто цим законом вводимо на ринок перекупщиків та «державного монстра», який за великим рахунком відповідатиме за все: за купівлю, продаж, оренду земель державного призначення.

P.S.: Втішає лише думка, що попереду ще є рік на доопрацювання усіх недоліків закону. І дуже сподіваємося, що за цей короткий час усім учасникам ринку вдасться досягти консенсусу! З Новим Роком!

 24 травня 2024
Компанія «Лан-Ойл», що входить до групи ОККО, планує збудувати у Тернопільській області біоетанольний завод потужністю 83 тис. т на рік.
Компанія «Лан-Ойл», що входить до групи ОККО, планує збудувати у Тернопільській області біоетанольний завод потужністю 83 тис. т на рік.
24 травня 2024
 23 травня 2024
Торги минулого тижня завершилися довгоочікуваною зміною вектора руху цін закупівлі свиней забійних кондицій: постачальники живця розписали товарні партії на 3-5 грн/кг дорожче, ніж тижнем раніше.
Торги минулого тижня завершилися довгоочікуваною зміною вектора руху цін закупівлі свиней забійних кондицій: постачальники живця розписали товарні партії на 3-5 грн/кг дорожче, ніж тижнем раніше.
23 травня 2024
 23 травня 2024
Ціни на рис, який є основним продуктом харчування в багатьох країнах, після певного періоду стабільності сягнули 15-річного максимуму на тлі несприятливої погоди. Бразилія збільшить імпорт рису після сильної повені на півдні країни, а Індонезія продовжить купувати значні обсяги й надалі.
Ціни на рис, який є основним продуктом харчування в багатьох країнах, після певного періоду стабільності сягнули 15-річного максимуму на тлі несприятливої погоди. Бразилія збільшить імпорт рису після сильної повені на півдні країни, а Індонезія продовжить купувати значні обсяги й надалі.
23 травня 2024
 23 травня 2024
Верховна Рада України на засіданні 22 травня прийняла в другому читання та в цілому законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту інтересів власників земельних часток (паїв), а також застосування адміністративної процедури у сфері земельних відносин» (реєстр. №11150).
Верховна Рада України на засіданні 22 травня прийняла в другому читання та в цілому законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту інтересів власників земельних часток (паїв), а також застосування адміністративної процедури у сфері земельних відносин» (реєстр. №11150).
23 травня 2024
 23 травня 2024
Агропідприємство у Миколаївської області збільшило площі для вирощування плодоовочевих культур до 2000 гектарів порівняно з торішніми 300 га.
Агропідприємство у Миколаївської області збільшило площі для вирощування плодоовочевих культур до 2000 гектарів порівняно з торішніми 300 га.
23 травня 2024
 23 травня 2024
Спекулятивне зростання пшеничних котирувань призвело до підвищення біржових цін на кукурудзу, але 21 травня вони знизилися на тлі фіксування прибутків трейдерами та на даних про прискорення сівби у США.
Спекулятивне зростання пшеничних котирувань призвело до підвищення біржових цін на кукурудзу, але 21 травня вони знизилися на тлі фіксування прибутків трейдерами та на даних про прискорення сівби у США.
23 травня 2024

Please publish modules in offcanvas position.