Нові сорти рослин - це об’єкти права інтелектуальної власності, є науковою продукцією із високою урожайністю, поліпшеною їх якістю або кращою стійкістю до шкідників і хвороб, здатністю значно збільшити продуктивність і якість продукції у сільському господарстві. Селекціонер, який створив новий сорт рослин, вправі відшкодовувати власні витрати на його створення та отримувати дохід від його використання протягом певного часу. Тому для створення і впровадження у виробництві нових високопродуктивних сільськогосподарських культур, необхідно підвищувати мотивацію праці вчених-селекціонерів, яка, в свою чергу, залежить від виплат авторської винагороди за використання нових сортів рослин - роялті.
У світовій практиці роялті (англ. royalties) - це плата за право використання інтелектуальної власності або патенту іншої особи з метою отримання прибутку, тобто плата за використання нових сортів рослин. Виходячи з норм податкового законодавства, роялті можна представити як певний вид платежів, які сплачуються власнику інтелектуальної власності (ліцензіару) покупцем прав на використання інтелектуальної власності (ліцензіатом) протягом дії ліцензійної угоди у вигляді відсотків від суми обсягів продажу чи від суми прибутку. Отже, отримання роялті повин-но бути оформлене ліцензійним договором, відповідаючи нормам чинного цивільного законодавства.
У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір. Як правило, при укладанні ліцензійного договору спрацьовує ринковий механізм - все залежить від потенціалу, пластичності сорту, яку нішу він займе в сільському виробництві, наскільки буде затребуваний, а також наскільки прийнятний для споживача розмір винагороди поставить власник нового сорту рослин.
Часто нові сорти рослин продають без використання ліцензійних договорів, що в цілому є однією з перешкод щодо прискорення процесів розповсюдження і залучення у виробництво високопродуктивних сортів сільськогосподарських культур. Українські селекціонери скаржаться, що отримати авторську винагороду за свою наукову працю їм важко, аграрним товаровиробникам же доводиться купувати посівний матеріал за кордоном.
Взагалі сьогодні ні для кого не секрет, що однією з основних проблем українського сільського господарства є відсутність достатньої кількості якісного посівного матеріалу. Високопродуктивні сорти сільськогосподарських культур досить дорогі, але дають вагому прибавку врожайності, а дешеві, які часто закуповують фермери через брак коштів, знижують не тільки врожайність, але і якість усього врожаю в цілому. Таким чином, проблема полягає саме в тому, що українським селекціонерам не вистачає коштів для організації та проведення вишукувальних робіт. Частково, це може бути вирішено ефективним механізмом вилучення (збором) роялті за використання нових сортів рослин. У той же час, закордонні виробники не будуть зацікавлені в поставках якісних сільськогосподарських культур на вітчизняний ринок без впевненості в тому, що їх права не будуть порушені. Тому важливим чинником тут виступає і надійний правовий захист.
Термін «роялті» походить від англійського (і французького) royal - королівський, від якого і застосовується термін royalty - плата, що стягується королівською владою в Англії за дароване своєму підданому право на земельну власність або розробку надр. В останньому випадку могла виступати як орендна плата за розробку надр.
Термін став широко застосовуватися з 16 ст., коли промисловець, який отримав від короля право на розробку вугільних копалень, повинен був щорічно відраховувати на користь корони частину прибутку - роялті (королівську частку).
В Україні сформована нормативно-правова база у сфері охорони прав на сорти рослин, на основі якої і здійснюється правове регулювання особистих немайнових та майнових відносин, що виникають у зв’язку з набуттям, здійсненням та захистом прав на сорти рослин. Авторське право науковців, за законодавством України в сфері інтелектуальної власності та науки, спрямоване на стимулювання наукової діяльності, створення об'єктів інтелектуальної власності та умов для їх використання. Ухвалений 21 квітня 1993 року Закон України «Про охорону прав на сорти рослин» визначає самостійні ознаки охороноздатності селекційного досягнення, а також порядок правового регулювання відносин, що виникають у зв'язку зі створенням, правовою охороною та використанням селекційних досягнень на території країни. За авторами селекційних досягнень закріплена сукупність їх прав, які забезпечують законні інтереси на суспільне визнання заслуг і матеріальне стимулювання їх наукової та творчої діяльності.
Згідно з чинним законодавством України процедура набуття прав на сорт рослин, окрім Закону України «Про охорону прав на сорти рослин», визначається Положенням про Державну службу з охорони прав на сорти рослин, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2002 року № 1182, Правилами складання та подання заявки на сорт, затвердженими наказом Міністерства аграрної політики України від 3 вересня 2002 року № 249. Правова охорона селекційних досягнень здійснюється і Міжнародною конвенцією про охорону селекційних досягнень (1961), надаючи українським селекціонерам можливість користуватися захистом міжнародного права у використанні своєї інтелектуальної власності та одержувати за неї роялті.
Таким чином, протягом періоду, що минув з моменту проголошення незалежності, в Україні, дійсно, відбувався пошук ефективної національної системи захисту прав селекціонерів, який на сьогодні практично не працює, зокрема, відсутні структуровані правила виплат (збір) роялті.
Аналізуючи світовий досвід, вилучення (збір) роялті - це категорія приватного права, тобто правовласник громадської організації та/або асоціації чи юридичної фірми, які захищають його матеріальні і правові інтереси. На думку переважної більшості селекціонерів світової спільноти, незалежна асоціація при мінімальному штаті ефективно вирішить це важливе питання. Зокрема, у Франції діє асоціація з насінництва Gniss, яка об'єднує близько 90 селекційних компаній та контролює 330 тис. га насінницьких. У Німеччині подібною організацією виступає Асоціація селекціонерів і насіннєзнавців BDP, яка є представником політичних і економічних інтересів всіх німецьких селекціонерів і фірм, котрі торгують сільськогосподарськими культурами. Як показує вивчення їх діяльності, це, дійсно, дуже сильні і корисні організації, які допомагають як селекціонерам, так і своїм урядам у реалізації аграрної політики держави. Що стосується України, процес формування та функціонування подібних структур, які б прийняли на себе повноваження щодо забезпечення охорони сортів селекції та збору роялті, а також сприяли б формуванню умов для стимулювання створення цивілізованого внутрішнього ринку сільськогосподарських культур, знаходиться тільки на початковому етапі свого розвитку. Виключно важливим аспектом у реалізації збору роялті є те, що воно спрямоване на стимулювання створення конкурентоспроможних високоякісних сортів.
Для ефективного механізму вилучення (збору) роялті від користувачів (ліцензіатів) сортів рослин необхідна тісна взаємодія вчених-селекціонерів і сільськогосподарських товаровиробників. При цьому особливу значимість для реалізації впровадження механізму роялті відводиться державі, яка через певне відомство в сфері регулювання агропромислового комплексу країни визначає політику щодо розвитку і продуктивності сільськогосподарських культур.
Така взаємодія здійснюється на науково-комерційній основі, тобто роялті будь-якого сорту оцінюється залежно від обсягу посівних площ і конкретної прибавки нового сорту від старого базового сорту. Вартість одного сорту може обчислюватись з наступних витрат: багаторічні польові селекційні витрати на період створення сорту; вартість проведених біологічних аналізів на етапах селекційного процесу; заробітна плата наукового та науково-технічного персоналу, виплачена за період створення сорту, відрядження та інші витрати. Але головне - вартість інтелектуальної, високотворчої праці селекціонера-автора нового сорту рослини повинна становити певний відсоток від усіх видів витрат. Власне, це і є основа роялті.
У світі існує кілька моделей вилучення (збору) роялті - від валового збору сортів, прибавки нового сорту відносно базового сорту, обсягу проданих сільськогосподарських культур. Найбільш розповсюджений варіант розрахунку з вилучення роялті виводиться з додаткового доходу, отриманого від обробки нового сорту, згідно з проведеним ґрунтовним аналізом вартості додаткової продукції від нових сортів у порівнянні з колишніми базовими сортами. Вартість додаткової продукції нового сорту в ряді країн обчислюють на основі даних державних випробувальних дослідних станцій, де чітко дотримуються рекомендовані наукою технології обробітку.
Приклад (схема) вирахування роялті:
Новий сорт, допущений до використання і включений у Державний реєстр сортів рослин, перевищує базовий сорт в умовах зрошення на 10%, або у ваговому відношенні 4 ц/га. Саме в розрахунок слід брати додаткову продукцію. Вартість 1 ц сільськогосподарської культури, умовно, нехай буде 25$х4 ц = 100 $/га та обробляється на площі 5000 га. Додатковий дохід з цієї загальної площі становить 5000га х 25 $ = 125000$. Від отриманого прибутку товаровиробник відповідно на умов ліцензійного договору відраховує, наприклад, 20% ліцензіарові, а 80% залишається у ліцензіата. Це закономірно і цілком логічно, тому що саме на ці умови погодиться будь-який товаровиробник, позаяк найбільша частина додаткової продукції залишається у нього. Таким чином, із вказаної площі (5 тис. га) вилучення (збір) роялті від користувачів (ліцензіатів) сортів рослин становитиме 25 000 $ (20%) на рік. Такий або схожий розрахунок діє в інших країнах. Поряд з цим у деяких державах відсоток відрахування коливається у межах 25–30%.
Отже, для найбільш ефективного механізму вилучення роялті є ставки у вигляді процентних відрахувань від загальної виручки від реалізації продуктів використання об'єктів охорони. Такий підхід вигідний як селекціонерам, так і сільськогосподарським виробникам. Для перших це знижує ризик неплатежів за договором, тому надходження безпосередньо залежать від реалізації продукції на сільськогосподарських ринках, що і забезпечує підвищення платоспроможності.
Для фермерів і сільськогосподарських підприємств подібна форма виконання зобов'язань за домовленостями також має вагомі позитивні сторони. Відсоткові відрахування від загальної виручки дозволяють позбутися цінової залежності і загальної кон'юнктури ринку. Навіть в умовах різкого падіння цін на продукцію сільського господарства в них буде можливість розрахуватися за зобов'язаннями, адже розмір платежів скорочуватиметься пропорційно зменшенню ціни на ринку. Сільськогосподарські виробники повинні розуміти, що відрахування роялті - це не просто незрозумілі платежі за якісь незрозумілі права «жадібних селекціонерів», які виплачуються у додаток до високих платежів. Це запорука того, що виведення нових більш продуктивних сортів та видів триватиме.
Механізм збору роялті - це не тільки справедлива винагорода авторам селекційних досягнень за довголітню і плідну працю, але і новий інструмент залучення у селекційну сферу молодих талановитих фахівців і поступового переходу України до світової практики охорони і захисту селекційних досягнень, що також буде основою для стимулювання впровадження у сільському господарстві кращих селекційних досягнень світової науки.
