У статті 45 вказаного Закону передбачено, що у разі запровадження карантину тварин через спалах особливо небезпечної хвороби, занесеної до списку Міжнародного епізоотичного бюро, Кабінет Міністрів України за пропозицією Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Кабінеті Міністрів України може видавати відповідні акти щодо мобілізації техніки, обладнання, ветеринарних препаратів, засобів ветеринарної медицини, транспортних засобів, а також тимчасового використання потужностей (об'єктів) для здійснення необхідних ветеринарно-санітарних заходів, які включають, зокрема, безпечне знищення трупів (туш) тварин та супутніх об'єктів, вилучених з метою боротьби з хворобою.
Статтею 49 Закону України «Про ветеринарну медицину» встановлено гарантії прав юридичних та фізичних осіб в умовах дії карантину (карантинних обмежень) тварин. Так, майнова шкода (збитки), завдана особам внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин або у зв'язку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації та профілактики карантинних хвороб, відшкодовується за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Особи, яких було залучено для виконання робіт та надання послуг у процесі здійснення карантинних заходів, та особи, майно яких використовувалося для запобігання поширенню або для ліквідації хвороби тварин, у зв'язку з якою було запроваджено карантин (карантинні обмеження), мають право на оплату виконаних робіт та наданих послуг у порядку і в розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Чинним законодавством України врегульована процедура відшкодування вартості сільськогосподарських тварин, що були вилучені з метою знищення або забою. Так, Порядок відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої особам внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин або у зв’язку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації особливо небезпечних (карантинних) хвороб, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2012 р. № 1003.
У разі виникнення на окремій території України надзвичайної ситуації, пов’язаної з особливо небезпечними (карантинними) хворобами сільськогосподарських тварин, та прийняття Державною надзвичайною протиепізоотичною комісією при Кабінеті Міністрів України, державними надзвичайними протиепізоотичними комісіями при Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київській та Севастопольській міських, районних державних адміністраціях і міських радах (далі - комісії) рішення про запровадження карантину, відшкодування майнової шкоди (збитків) у зв’язку з вилученням сільськогосподарських тварин здійснюється за рахунок коштів резервного фонду бюджету. У разі коли зазначені сільськогосподарські тварини застраховані, відшкодування майнової шкоди (збитків) здійснюється страховиками відповідно до укладених договорів.
Прогнозний розрахунок коштів, необхідних для відшкодування завданої майнової шкоди (збитків), визначається на основі таких показників: наявне поголів’я сільськогосподарських тварин на території, на якій запроваджено карантин згідно з рішенням комісії, відповідно до даних Держстату (форма 24-сг на останню дату); середня вага однієї голови худоби або птиці, що продані переробним підприємствам (у розрізі категорій господарств) у цьому регіоні, відповідно до даних Держстату (форма 11-заг на останню дату); ціна, яка у середньому склалася на худобу або птицю, що продані переробним підприємствам (у розрізі категорій господарств) у цьому регіоні, відповідно до даних Держстату (форма 11-заг на останню дату).
Мінагропрод протягом доби після прийняття комісією рішення про запровадження карантину готує прогнозний розрахунок коштів, необхідних для відшкодування завданої майнової шкоди (збитків). Мінекономрозвитку протягом доби після отримання прогнозного розрахунку коштів, необхідних для відшкодування завданої майнової шкоди (збитків), готує в установленому порядку проект акта Кабінету Міністрів України щодо виділення коштів з резервного фонду бюджету для відшкодування завданої майнової шкоди (збитків).
Розмір завданої майнової шкоди (збитків) затверджує комісія на підставі заяви або клопотання, що подаються фізичною або юридичною особою, відповідно до Методики оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 р. № 175.
У заяві зазначаються такі відомості про заявника:
- прізвище, ім’я та по батькові,
- паспортні дані (серія і номер, ким і коли виданий),
- реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби),
- місце проживання,
- перелік та розмір вартості майна (збитків), що підлягає відшкодуванню,
- у клопотанні юридичної особи - найменування, місцезнаходження, банківські реквізити, організаційно-правова форма, код ЄДРПОУ, перелік та вартість майна (збитків), що підлягає відшкодуванню.
Заява або клопотання подаються до відповідної комісії за місцем запровадження карантинного режиму.
Комісія протягом трьох діб розглядає й уточнює розмір завданої майнової шкоди (збитків) та складає висновок про відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої особі внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень), або про відмову в такому відшкодуванні. Зазначений висновок оформляється у трьох примірниках, перший з яких надсилається фізичній або юридичній особі, якій завдано майнову шкоду (збитки), другий - територіальному органу Казначейства, третій зберігається у місцевій держадміністрації. Форма бланку висновку затверджується Мінагропродом.
Після оформлення зазначеного висновку робиться запис у книзі обліку висновків відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої особам внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень), форма якої визначається Мінагрополітики.
Рішення про відмову у відшкодуванні завданої майнової шкоди (збитків) може бути оскаржено відповідно до законодавства.
Форми акта вилучення сільськогосподарських тварин з метою їх знищення або забою та платіжної відомості визначаються Мінагрополітики.
За наявності можливості перероблення забитих сільськогосподарських тварин для подальшої реалізації продуктів переробки комісія визначає суб’єктів господарювання, на потужностях яких здійснюватиметься така переробка. Кошти від реалізації продуктів переробки (крім витрат на переробку та транспортування до місця переробки) спрямовуються до державного бюджету.
