Полезахисні лісові смуги — це штучно створені насадження лінійного типу для захисту сільськогосподарських угідь від негативного впливу природних й антропогенних чинників. Полезахисні лісові смуги є важливим елементом у формуванні стійких до несприятливих умов агроландшафтів. Основним завданням полезахисних лісових смуг є захист від ерозії ґрунтів у лісостеповій та степовій зонах України. На сьогодні в Україні обліковується близько 440 тис. гектарів полезахисних лісових смуг, основним завданням яких є захист від ерозії ґрунтів у лісостеповій і степовій зонах України.
Правові нововведення
Відповідно до приписів Земельного кодексу України земельні ділянки під полезахисними лісовими смугами, які обмежують масив земель сільськогосподарського призначення, передаються у постійне користування державним або комунальним спеціалізованим підприємствам або в оренду фізичним і юридичним особам з обов’язковим додаванням до договору оренди землі умов щодо утримання та збереження таких смуг і забезпечення виконання ними функцій агролісотехнічної меліорації.
У липні 2020 року уряд затвердив Правила утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення (постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 650, набула чинності 30 липня 2020 року), яка деталізує наведені вище приписи Земельного кодексу України. Ці Правила визначають основні вимоги щодо утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення, проведення комплексу заходів із метою забезпечення виконання функцій з агролісотехнічної меліорації. Вони є обов’язковими для виконання всіма власниками, орендарями та користувачами земельних ділянок, на яких розташовано полезахисні лісові смуги (далі — землекористувачі).
Спеціальні вимоги щодо утримання та збереження полезахисних смуг
Зазначеними вище правилами передбачено низку спеціальних вимог щодо утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення, зокрема:
1. Землекористувачі проводять заходи з утримання та збереження полезахисних лісових смуг на підставі матеріалів лісовпорядкування або обстежень комісією з метою визначення необхідності проведення невідкладних заходів із поліпшення санітарного стану полезахисних лісових смуг, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (аварій, стихійного лиха тощо) у пошкоджених, малоефективних, зріджених, напіввідмерлих насадженнях, які втрачають свої захисні функції. Лісовпорядкування полезахисних лісових смуг забезпечує отримання характеристики лісомеліоративного стану насаджень і розроблення комплексу заходів для продовження строку їх експлуатації і проводиться за такими додатковими показниками: вид; площа, довжина, ширина, кількість рядів; головна порода; конструкція; віковий період; лісівничо-меліоративна оцінка.
Комісію утворює орган місцевого самоврядування або територіальний орган Держгеокадастру, до повноважень якого належить передання у власність або користування земельних ділянок під полезахисними лісовими смугами, протягом 14 календарних днів після отримання клопотання землекористувача про необхідність проведення невідкладних заходів у насадженнях полезахисних лісових смуг. У день проведення обстеження складається акт із визначенням характеристики лісомеліоративного стану насаджень, причини їх пошкодження, всихання, стану полезахисних лісових смуг, а також необхідності проведення заходів відповідно до згаданих вище Правил, строків їх проведення, способів і строків відновлення полезахисних лісових смуг, заходів щодо оздоровлення, запобігання зараженню або пошкодженню суміжних насаджень, який затверджується головою комісії. Акт обстеження складається у двох примірниках. Перший примірник акта зберігається в органі місцевого самоврядування або територіальному органі Держгеокадастру, що утворив комісію, другий примірник — у землекористувача.
2. Для проведення рубок догляду, реконструктивних рубок видається лісорубний квиток відповідно до статті 69 Лісового кодексу України. Коли ж стан насаджень загрожує життю, здоров’ю громадян чи майну громадян та/або юридичних осіб, видалення дерев здійснюється в найкоротші строки з подальшим оформленням акта й лісорубного квитка протягом місяця від початку рубки.
3. Лісовпорядкування полезахисних лісових смуг забезпечує отримання характеристики лісомеліоративного стану насаджень і розроблення комплексу заходів для продовження строку їх експлуатації й проводиться за такими додатковими показниками: вид; площа, довжина, ширина, кількість рядів; головна порода; конструкція; віковий період; лісівничо-меліоративне оцінювання.
Видами полезахисних лісових смуг залежно від їх розташування та призначення є:
• полезахисні (поздовжні й поперечні) лісові смуги, розташовані по межах полів у рівнинних умовах, найефективніші — продувні, ажурні, ажурно-продувні, з трьох-шести рядів завширшки від 7,5 до 15 м;
• стокорегулювальні полезахисні лісові смуги, розташовані на схилах більше як 30°, найефективніші — ажурні, завширшки від 12,5 до 15 м;
• прияружні полезахисні лісові смуги, розташовані вздовж брівки яру або вище від його вершини, найефективніші — щільні, завширшки від 12,5 до 21 м;
• прибалкові полезахисні лісові смуги, розташовані уздовж брівки балок, найефективніші — щільні, завширшки від 12,5 до 21 м;
• придорожні полезахисні лісові смуги, розташовані уздовж польових доріг, найефективніші — щільні;
• садозахисні лісові смуги, розташовані по межах садів, розсадників і виноградників, найефективніші — ажурні, продувні, з двох-чотирьох рядів завширшки від 3 до 12,5 м;
• інші полезахисні лісові смуги у складі кольматуючих, приканальних, затишкових, прифермських, меліоративно-кормових, протиерозійних і донних захисних лісових насаджень, найефективніші — щільні.
Ширина полезахисної лісової смуги у віці до 30 років визначається як сума ширини міжрядь і двох її закрайок, а старшого віку — за проєкціями крон узлісних дерев.
Головна порода у мішаних насадженнях має становити не менше як 50% здорових дерев. До здорових належать дерева, що мають у кроні не більше як 10% сухих гілок. Насадження з наявністю здорових дерев 25% і менше належать до загиблих.
Конструкція полезахисних лісових смуг характеризується вітропроникністю поздовжнього вертикального профілю насадження та поділяється на:
• щільні полезахисні лісові смуги з відсутністю просвітів або їх незначною наявністю до 10% у всьому поздовжньому вертикальному профілі;
• ажурні полезахисні лісові смуги з наявністю рівномірно розповсюджених просвітів у всьому поздовжньому вертикальному профілі від 15 до 35%;
• продувні полезахисні лісові смуги з наявністю просвітів понад 60% у нижній і до 10% у верхній частині поздовжнього вертикального профілю;
• ажурно-продувні полезахисні лісові смуги з наявністю просвітів понад 60% у нижній і від 15 до 35% у верхній частинах поздовжнього-вертикального профілю.
Вікові періоди насаджень установлюються залежно від переважної породи та її віку:
• перший (молодняки) — період до утворення суцільного намету деревостану;
• другий (середньовікові) — період формування необхідної конструкції насаджень;
• третій (що дозрівають і стиглі) — період підтримання необхідної конструкції й життєздатності насаджень.
Лісівничо-меліоративна оцінка визначається в балах за показниками:
• насадження другого й третього вікових періодів відповідного виду, оптимального розміщення та складу деревних і чагарникових порід, біологічно стійкі, які не потребують будь-яких господарських заходів, — 5 балів;
• насадження другого і третього вікових періодів відповідного виду та складу порід, біологічно стійкі, які потребують догляду за головною породою, підтримання чи формування конструкції, — 4 бали;
• насадження другого і третього вікових періодів відповідного виду, невдалого розміщення і складу порід, ослаблені, що потребують часткової реконструкції для відновлення протиерозійних й інших меліоративних функцій, — 3 бали;
• насадження всіх вікових періодів загиблі або ті, що відмирають, мають незадовільний склад, стан і розміщення й перестали виконувати протиерозійні та інші меліоративні функції, потребують проведення заходів з лісовідновлення, — 2 бали;
• насадження першого вікового періоду, які на момент обстеження не виконують протиерозійних та інших захисних функцій, можуть потребувати агротехнічного догляду і доповнення, — 1 бал.
4. За результатами лісівничо-меліоративної оцінки полезахисних лісових смуг із метою поліпшення їх якісних показників, біологічної стійкості та меліоративної ефективності проводять такі заходи: зріджування в процесі рубок догляду в насадженнях першого-третього вікових періодів; реконструктивні рубки; створення (відновлення), агротехнічний догляд і доповнення; збереження від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення й іншого шкідливого впливу; захист від шкідників і хвороб.
Рубки догляду в насадженнях першого вікового періоду спрямовані на покращення умов росту головних порід шляхом вилучення з насадження частини супутніх порід або їх гілок, що затіняють головні породи. Для формування продувної й ажурної конструкцій смуг обрізають (на висоту до 1 м, але не більше як третину загальної висоти) нижні гілки дерев головних і супутніх порід. У разі потреби рубки догляду повторюють через три-п’ять років.
Рубки догляду в насадженнях другого вікового періоду, спрямовані на остаточне формування складу насаджень і створення в них потрібної конструкції. Вилучають повалені, сухі, що всихають, пошкоджені й пригнічені дерева, а також супутні породи, що заважають росту головних (в однорідних насадженнях — гірші дерева, які заважають росту кращих) й омолоджують чагарники. У крайніх рядах вирубують нахилені дерева, які збільшують проєктну ширину смуги. Під час формування продувної конструкції на залишених деревах зрізують гілки до висоти 1,5–2 м, а також вирубують поросль пнів і чагарників. Під час формування ажурної конструкції чагарники лишають тільки в узлісних рядах. Чагарники в насадженнях омолоджують один раз на п’ять років, за один раз вилучають до 50% чагарників. Наступні рубки догляду проводять за потреби через п’ять-сім років.
Рубки догляду в насадженнях третього вікового періоду проводять з метою збереження сформованих конструкцій у полезахисних лісових смугах і підтримання їх життєдіяльності й довговічності. Видаляють повалені, сухі, що всихають, пошкоджені, сильно пригнічені екземпляри супутніх і головних деревних порід, а в крайніх (узлісних) рядах обрізують бокові гілки на висоті 1,5–2 м, а тих, що збільшують проєктну ширину смуги та заважають проведенню сільськогосподарських робіт, — на висоті до 4–5 м. Крім того, в полезахисних лісових смугах продувної конструкції вирубують небажану поросль, що з’явилася після попередніх доглядів. У полезахисних лісових смугах чагарники в разі їх наявності омолоджують у два заходи.
Реконструктивні рубки проводять з метою заміни малоефективних, зріджених, напіввідмерлих насаджень, що втратили свої захисні функції, а також насаджень, породний склад яких не відповідає умовам місцю зростання і рубками догляду не можна сформувати потрібну конструкцію полезахисних лісових смуг. Реконструктивні рубки можуть бути суцільними й вибірковими, проводять такими методами: суцільна рубка, що поєднуються з проведенням заходів, спрямованих на відновлення полезахисних лісових смуг; часткова рубка з вилученням крайніх рядів дерев і чагарників з метою введення нових, більш цінних порід, що відповідають умовам місця зростання; часткова рубка з вилученням крайніх рядів дерев і чагарників з метою зменшення ширини раніше закладених полезахисних лісових смуг до оптимального розміру; часткова рубка з вилученням внутрішніх рядів дерев і чагарників з метою розширення міжрядь із відновленням агротехнічного догляду за ґрунтом (за сильного задерніння).
Створення (відновлення) полезахисних лісових смуг здійснюється шляхом садіння сіянців, саджанців або висівання насіння деревних порід і чагарників, а також природного поновлення на місці загиблих насаджень після їх вирубування. Також застосовують способи й схеми змішування, що відповідають місцевим ґрунтово-кліматичним й іншим умовам. Нові полезахисні лісові смуги створюють з метою завершення системи захисних лісових насаджень відповідних територій відповідно до Правил відтворення лісів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 2007 року №303.
Заходи щодо охорони від незаконних рубок, забезпечення пожежної безпеки та ліквідації пожеж у полезахисних лісових смугах землекористувачі здійснюють у встановленому законодавством порядку.
Захист полезахисних лісових смуг від шкідників і хвороб забезпечується шляхом систематичного спостереження за станом насаджень, виявлення осередків шкідників і хвороб, їх профілактики, локалізації і ліквідації.
5. На земельних ділянках під полезахисними лісовими смугами забороняється: складувати матеріали; будувати будь-які споруди; влаштовувати звалища сміття, снігу та льоду; обладнувати стоянки транспортних засобів; випалювати суху рослинність, розпалювати багаття; добувати з дерев сік, смолу, робити надрізи; знищувати мурашники, ловити птахів і звірів; провадити будь-яку діяльність, що може негативно впливати на стан полезахисних лісових смуг.
6. Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення» від 22 липня 2020 року № 650 внесено зміни та доповнення до Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 року № 220. Так, передбачено нову виноску до Типового договору, а саме: «У разі оренди земельної ділянки (земельних ділянок) під полезахисними лісовими смугами, які обмежують масив земель сільськогосподарського призначення, у пункті 17 „Умови збереження стану об’єкта оренди” договору зазначаються вид, конструкція, віковий період, головна порода, у разі потреби інші характеристики полезахисної лісової смуги. Заходи щодо утримання та збереження полезахисних лісових смуг з такими характеристиками здійснюються орендарем відповідно до Правил утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 650».
Тетяна КОВАЛЕНКО, д-р юрид. наук, професор
Київського національного університету ім.Т. Шевченка
