Продовження. Початок читайте за посиланням.
Стратегічна ціль 5. Кліматично орієнтоване сільське господарство: пом’якшення наслідків змін клімату та адаптація до них, що реалізується шляхом:
♦ сприяння пом’якшенню наслідків змін клімату та адаптації до них, що здійснюється за наступними напрямами:
• ведення кліматично орієнтованого сільського господарства, зокрема, щоб адаптуватися до змін клімату та пом’якшити наслідки для ведення сільського господарства, виробники можуть застосовувати різні стратегії економії добрив, пестицидів, води та енергії. Передача знань про доступні технології та вдосконалені методи ведення сільського господарства буде мати вирішальне значення для мінімізації негативного впливу галузі сільського господарства на зміну клімату. Передбачається сприяння розвитку ринку консультаційних та дорадчих послуг, впровадженню водоощадних технологій;
• розвиток органічного виробництва, оскільки органічний сектор розглядається як один із важливих пріоритетів аграрної політики України. На шляху до євроінтеграції важлива підтримка розвитку органічного виробництва як шляхом фінансування, так і вдосконалення державного регулювання у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції;
• забезпечення функціонування циркулярної біоекономіки, зокрема за напрямами відновлення ресурсів, забезпечення рециклінгу та переходу до використання відновлюваних джерел енергії. Перспективними напрямами для управління формуванням та функціонуванням циклічних ланцюгів створення вартості в аграрному секторі мають стати: створення умов для розширення інтеграційних і технологічних зв’язків між сільгоспвиробниками та підприємствами переробної промисловості для об’єднання їх в циклічному ланцюгу створення вартості; прискорення інноваційно-технологічного розвитку переробної промисловості та її перехід до вищих щаблів у глобальних ланцюгах створення вартості; державна допомога впровадження ресурсоефективних, «зелених» виробництв, екологічно безпечних технологій, стимулювання переробки відходів; перегляд та уточнення смартспеціалізації і цифровізації ланцюгів створення вартості в аграрному секторі, що дасть можливість покращити відстеження харчових продуктів у ланцюгу, забезпечить більш ефективне використання ресурсів;
• виробництво енергії з біомаси (розвиток «біоенергетики»), оскільки виробництво біоенергії з біомаси підвищує енергетичну безпеку країни, економить енерговитрати і приносить додатковий дохід виробникам;
• запобігання утворенню відходів харчових продуктів, що є одним із пріоритетних напрямів циркулярної біоекономіки та водночас спрямовано на досягнення 12-ї цілі із затверджених ООН Цілей сталого розвитку: «Забезпечення переходу до раціональних моделей споживання та виробництва»;
♦ запобігання втраті біорізноманіття, покращення екосистемних послуг і збереження середовищ існування та ландшафтів, що здійснюється за такими напрямами:
• збереження біорізноманіття, на що спрямовано запуск інформаційно-аналітичної системи накопичення та оприлюднення екологічної інформації, належне інформування громадськості про стан якості навколишнього природного середовища, удосконалення заходів щодо боротьби з деградацією земель та опустелюванням, визначення зон, вразливих до (накопичення) нітратів, посилення роботи за напрямами збереження, відновлення і сталого використання торфовищ водно-болотних, лучних, степових та інших цінних екосистем, сприяння впровадженню принципів екологічно збалансованого землекористування, розроблення Стратегії з біорізноманіття до 2030 року, виконання ратифікованого Нагойського протоколу про доступ до генетичних ресурсів та справедливий і рівноправний розподіл вигоди від їх використання відповідно до Конвенції про біологічне різноманіття, створення системи центрів моніторингу біорізноманіття та ведення державних кадастрів рослинного і тваринного світу, сприяння дотриманню належної практики сівозміни, запобігання вирощуванню невеликої кількості видів рослин на великих площах угідь, підтримка рекультивації земель, пошкоджених внаслідок військових дій;
• спрощення реєстрації насіння, що передбачає наближення законодавства України до вимог ЄС щодо правового регулювання процедур експертизи сортів рослин та їх державної реєстрації; впровадження електронних сервісів з подачі заявок на сорти рослин, їх розгляд компетентним органом та внесення відомостей до відповідних державних реєстрів; приведення термінології законодавства України у відповідність з міжнародними нормами; забезпечення доступу вітчизняних сільгоспвиробників до нових сортів/гібридів для всіх сільськогосподарських культур одразу після прийняття та публікації рішення про державну реєстрацію сорту;
• приведення законодавства про генетично модифіковані організми у відповідність з положеннями ЄС. До моменту вступу до ЄС Україна буде дотримуватися підходу, заснованого на оцінці ризиків щодо насіння з генетично модифікованими організмами, що визначає для конкретних культур потенційні ризики зараження і забороняє або дозволяє певні сорти. Для реалізації такої політики та скорочення незаконного виробництва та експорту продуктів з генетично модифікованими організмами буде посилено громадський контроль. Для деяких продуктів з меншим ризиком зараження, включно із соєю, може бути розглянуто питання про реєстрацію відповідно до суворих процедур реєстрації насіння;
• реєстрація та застосування добрив, що передбачає: усунення дублювань повноважень різних органів влади у сфері діяльності, пов’язаної з пестицидами та агрохімікатами, боротьба з контрафактними пестицидами та агрохімікатами, дотримання вимог до маркування та пакування, вдосконалення процедури ведення Державного реєстру пестицидів та агрохімікатів, удосконалення згідно з вимогами ЄС процедури постачання добрив на ринок та вимог до маркування продукції, сприяння нарощуванню виробництва та експорту біодобрив за умови, що вони відповідають вимогам законодавства в галузі охорони навколишнього природного середовища та безпеки, затвердження максимально дозволених рівнів внесення азотних добрив;
• удосконалення законодавства про засоби захисту рослин, що передбачає приведення його у відповідність до вимог ЄС. Зокрема, перш ніж будь-який засіб захисту рослин може бути розміщений на ринку або використаний, він повинен бути дозволений у відповідній країні ЄС.
Стратегічна ціль 6. Модернізація аграрного сектору: розвиток переробки, інновації, цифровізація та обмін знаннями, що досягається шляхом:
• сприяння розвитку переробних підприємств. Так, для підвищення конкурентоспроможності вітчизняного агропромислового комплексу постає необхідність переходу аграрного сектору від експорту сировини до її максимальної глибокої переробки на місцях. В Україні потрібно стимулювати виробництво мультипродуктивних заводів, щоб переробляти сировину на одному заводі від трьох до п’яти продуктів з високою доданою вартістю та попитом на зовнішніх та внутрішньому ринках;
• створення ефективної системи поширення сільськогосподарських знань та інновацій шляхом покращення доступу до досліджень, інновацій, обміну знаннями та заохочення до їх використання та навчання, посилення інноваційної спроможності Національної академії аграрних наук, інтеграції досліджень, освіти та дорадництва, підтримки послуг з розвитку сільського бізнесу та сільськогосподарських дорадчих послуг;
• цифровізації, що реалізується за такими напрямами: цифровізація сільського господарства та цифрові сільськогосподарські дорадчі послуги. Завданням є полегшення доступу до цифрового сільського господарства малим виробникам, щоб підвищити продуктивність фермерських господарств і оптимізувати використання хімікатів. Планується суттєво збільшити чисельність громадян, які користуються онлайн-сервісами для отримання адміністративних послуг, зокрема забезпечуючи інтероперабельність реєстрів, оптимізацію їх кількості, програмування і технічних параметрів, цифровізацію фітосанітарних документів та інтеграцію в міжнародну систему обміну такими документами, цифровізацію дозвільних процедур та адміністративних послуг у сфері земельних відносин, впровадження цифрових систем простежуваності продукції, переведення публічних послуг з племінної справи у тваринництві в автоматичний режим, надання електронних публічних послуг програмними засобами з використанням інформаційно-комунікаційних систем. Індивідуальні консультації для фермерів можуть доповнюватися цифровими послугами, що пропонують онлайн-навчання та консультації щодо фермерських практик, доступу до фінансування та ринкових тенденцій.
Стратегічна ціль 7. Створення умов для розвитку сільських територій, що реалізується шляхом:
• застосування нового підходу до сільського розвитку, зокрема на основі політики децентралізації планується розробити програми розвитку сільських територій для боротьби з депопуляцією та занепадом сільських територій в Україні. Це буде вирішено за допомогою рамкової політики на основі програм сільського розвитку ЄС, що допоможе краще виявити та мобілізувати додаткові ресурси. Основна увага буде зосереджена на «місцях», а не на секторах, і на інвестиціях замість субсидій. Пріоритет має надаватися створенню робочих місць, особливо для жінок і молоді, а також трудомістким ініціативам (органічне виробництво, вирощування та переробка фруктів, тваринництво, біогаз, циркулярна біоекономіка, агротуризм). Також послуги з розвитку сільського бізнесу матимуть позитивний вплив не тільки на аграрну економіку, а і на інші сфери діяльності в сільській місцевості, що полегшить доступ до фінансування та започаткування нових бізнесів, зокрема для фермерів-початківців та ветеранів війни;
• сприяння підтримки фермерів-початківців, що має впроваджуватись шляхом сприяння формуванню кредитної історії фермерів-початківців, забезпечення доступу до кредитних гарантій, знань і досвіду, прямої підтримки новостворених фермерських господарств та фермерів-початківців, покращення доступу до кредитів для новостворених сімейних фермерських господарств, якими керують власники віком до 35 років. Особливу увагу слід приділити ветеранам війни, які, можливо, бажатимуть і зможуть працювати та інвестувати в сільське господарство. Вони повинні мати пільговий доступ до державних програм;
• забезпечення гендерної рівності, адже Україна поставила за мету покращити ситуацію завдяки підтримці розвитку жіночого підприємництва, залучити жінок до процесу прийняття рішень та забезпечити доступ до необхідних послуг у сільській місцевості, сприяти зайнятості, зростанню, представництву в процесах прийняття рішень, участі в сільськогосподарському бізнесі, соціальному залученню та місцевому розвитку.
Тетяна КОВАЛЕНКО, докторка юридичних наук, професорка
Київського національного університету імені Тараса Шевченка
