З метою стимулювання розвитку сільськогосподарської кооперації в Україні 21 липня 2020 року Верховна Рада України ухвалила новий Закон України «Про сільськогосподарську кооперацію»1, який набув чинності 15 листопада 2020 року. З дня набрання чинності цим законом втратив чинність Закон України «Про сільськогосподарську кооперацію» від 17 липня 1997 року. Нова редакція Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» містить такі основні новели.
1. Оновлене законодавство не передбачає жорсткого поділу сільськогосподарських кооперативів на виробничі та обслуговчі. Основними видами діяльності сільськогосподарського кооперативу можуть бути виробництво, переробка, заготівля, закупівля, зберігання, збут, продаж сільськогосподарської продукції, постачання засобів виробництва і матеріально-технічних ресурсів й інші види сервісного обслуговування членів кооперативу, зокрема надання технологічних, транспортних, меліоративних, ремонтних, будівельних послуг, послуг з ветеринарного обслуговування тварин і племінної роботи, з бухгалтерського обліку і аудиту, науково-консультаційного обслуговування. Сільськогосподарський кооператив може здійснювати один або кілька видів діяльності.
Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» передбачається поступовий перехід чинних сільськогосподарських кооперативів до нової єдиної форми, зокрема сільськогосподарські виробничі кооперативи, сільськогосподарські обслуговчі кооперативи й утворені відповідно до Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» від 17 липня 1997 року, підлягають перереєстрації на сільськогосподарські кооперативи протягом трьох років із дня набрання чинності новим Законом. Тобто всі сільськогосподарські кооперативи, що діють на сьогодні в Україні, зобов’язані перереєструвати свою організаційно-правову форму до листопада 2023 року.
З тим сільськогосподарські виробничі кооперативи, сільськогосподарські обслуговчі кооперативи, утворені відповідно до попереднього Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію», зберігають усі права й обов’язки, які вони мали відповідно до Законів України «Про кооперацію» та «Про сільськогосподарську кооперацію» від 17 липня 1997 року, до моменту їх перереєстрації, але не більше як три роки. Положення статутів таких кооперативів, що не відповідають новому Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію», є чинними в частині, що відповідає законодавству, чинному до дня набрання чинності цим законом, до моменту перереєстрації таких кооперативів й об’єднань, але не більше як ти роки.
2. Згідно з новою редакцією Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» сільськогосподарський кооператив може здійснювати діяльність із метою одержання прибутку або без мети одержання прибутку. Так, згідно зі ст. 5 зазначеного закону, сільськогосподарський кооператив, що здійснює діяльність без мети одержання прибутку, є неприбутковою організацією в разі, якщо його діяльність відповідає сукупності таких ознак: (а) кооператив не здійснює виробництва сільськогосподарської продукції і надає послуги виключно своїм членам; (б) кооператив не набуває права власності на сільськогосподарську продукцію, вироблену, вирощену, відгодовану, виловлену або зібрану (заготовлену) його членами — виробниками сільськогосподарської продукції, та як власниками сільськогосподарської продукції, що заготовлюється, переробляється, постачається, збувається (продається) таким кооперативом, є його члени; (в) кооператив відповідає вимогам, встановленим пп. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України для неприбуткових організацій.
3. Новелами законодавства про сільськогосподарську кооперацію є відмова від обов’язкової трудової часті членів сільськогосподарського виробничого кооперативу. Так, у п. 7 ст. 5 Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» передбачено, що статутом сільськогосподарського кооперативу, що здійснює діяльність із метою одержання прибутку, може бути передбачена обов’язкова трудова участь у діяльності сільськогосподарського кооперативу його членів — фізичних осіб.
4. Водночас змінами запроваджено поняття «оборот члена сільськогосподарського кооперативу з сільськогосподарським кооперативом», яке є розвиненим варіантом попереднього поняття участі в господарській діяльності кооперативу та безпосередньо впливає на отримані членом кооперативу виплат. Так, оборот члена сільськогосподарського кооперативу із сільськогосподарським кооперативом — це загальна грошова вартість придбаних у сільськогосподарського кооперативу (проданих такому кооперативу) його членом товарів й отриманих від сільськогосподарського кооперативу (наданих такому кооперативу) його членом послуг протягом звітного періоду. Пропорційно до частки кожного з членів кооперативу в обороті з відповідним кооперативом можуть розподілятися патронажні дивіденди.
5. Новим Законом України «Про сільськогосподарську кооперацію» передбачається обов’язковість ухвалення, крім статуту, ще одного локального нормативно-правового акта — Правил внутрішньогосподарської діяльності сільськогосподарського кооперативу. Зазначені Правила є внутрішнім нормативним документом сільськогосподарського кооперативу, що визначає особливості реалізації положень статуту такого кооперативу. Зокрема, Правила внутрішньогосподарської діяльності сільськогосподарського кооперативу мають містити такі відомості:
• порядок організації діяльності сільськогосподарського кооперативу відповідно до визначеного статутом переліку видів його діяльності;
• форми участі членів сільськогосподарського кооперативу в його діяльності та вимоги щодо документального оформлення зобов’язань членів кооперативу перед кооперативом щодо участі в його господарській діяльності;
• порядок визначення розміру додаткового вкладу кожного члена кооперативу та його внесення, розміру загальної частки вкладів асоційованих членів у статутному капіталі сільськогосподарського кооперативу;
• порядок визначення розміру, нарахування та розподілу патронажних дивідендів у розрізі видів діяльності кооперативу;
• механізм розподілу фінансового результату (прибутку) сільськогосподарського кооперативу, що залишається після сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів, передбачених законом;
• вимоги щодо ціноутворення та фінансових відносин.
Правила внутрішньогосподарської діяльності сільськогосподарського кооперативу можуть містити й інші пов’язані з особливостями діяльності такого кооперативу положення, що не суперечать вимогам законодавства та статуту такого кооперативу.
6. Змінами до кооперативного законодавства оновлено приписи щодо правового режиму майна сільськогосподарського кооперативу. Так, відповідно до ст. 21 нового Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» для забезпечення статутної діяльності сільськогосподарський кооператив у порядку, передбаченому статутом, формує статутний капітал, а також фонд розвитку та резервний фонд. Статутний капітал сільськогосподарського кооперативу формується з вкладів і додаткових вкладів членів сільськогосподарського кооперативу, а для сільськогосподарського кооперативу, що діє з метою одержання прибутку, — також із вкладів і додаткових вкладів асоційованих членів такого кооперативу. Фонд розвитку створюється для розвитку відповідного сільськогосподарського кооперативу та сільськогосподарської кооперації, зокрема для розвитку виробництва, переробки, зберігання сільськогосподарської продукції, здійснення проведення навчання та підвищення кваліфікації членів кооперативу, виховної та просвітницької роботи у громадах, інших заходів, що сприяють розвитку сільськогосподарського кооперативу та сільськогосподарської кооперації. Резервний фонд створюється для відшкодування шкоди, заподіяної надзвичайними ситуаціями, та/або для компенсації можливих втрат (збитків) сільськогосподарського кооперативу. Він формується за рахунок відрахувань від фінансового результату (прибутку), що залишається після сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів, передбачених законом, сільськогосподарського кооперативу та за рахунок інших не заборонених законом надходжень. Розмір щорічних відрахувань до резервного фонду визначається статутом сільськогосподарського кооперативу.
7. Варто зазначити також законодавчі новели щодо внесків членів сільськогосподарського кооперативу. Новий Закон України «Про сільськогосподарську кооперацію» не оперує ані поняттям «право на пай», ані «пайовий внесок», а вживаються такі поняття, як:
• «вклад члена кооперативу», який визначається як грошовий чи інший майновий (поворотний) внесок, який вносить засновник сільськогосподарського кооперативу під час утворення сільськогосподарського кооперативу, а члени та асоційовані члени — за вступу до такого кооперативу;
• «додатковий вклад» — добровільний грошовий чи інший майновий поворотний внесок, який вносить член (асоційований член) сільськогосподарського кооперативу понад вклад;
• «вступний внесок» — майновий або грошовий неповоротний внесок, розмір якого визначається статутом сільськогосподарського кооперативу, який зобов’язана внести особа за вступу (створення) до сільськогосподарського кооперативу;
• «цільовий внесок» — грошовий чи інший майновий поворотний або неповоротний внесок члена сільськогосподарського кооперативу, що може бути передбачений рішенням загальних зборів відповідного кооперативу для забезпечення виконання конкретних завдань кооперативу;
• «членський внесок» — грошовий неповоротний внесок, який може бути передбачений статутом сільськогосподарського кооперативу для забезпечення поточної діяльності такого кооперативу, що періодично сплачується членом сільськогосподарського кооперативу;
• «частка у статутному капіталі» — частка члена (асоційованого члена) сільськогосподарського кооперативу у статутному капіталі сільськогосподарського кооперативу, що складається з вкладу та додаткових вкладів у разі внесення.
8. Новим Законом України «Про сільськогосподарську кооперацію» запроваджено поняття дивідендів і патронажних дивідендів членів сільськогосподарського кооперативу. Зокрема, у ст. 26 та
ст. 27 вказаного закону закріплено, що дивіденди — це частина фінансового результату (прибутку) сільськогосподарського кооперативу, який діє з метою одержання прибутку, що залишається після сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів, передбачених законом, розподілена між його членами, асоційованими членами пропорційно до розміру частки кожного члена, асоційованого члена сільськогосподарського кооперативу. Загальна сума дивідендів не може перевищувати 80% фінансового результату (прибутку), що лишається після сплати податків, зборів й інших обов’язкових платежів, передбачених законом, до розподілу. У сільськогосподарському кооперативі, що діє без мети одержання прибутку, виплата дивідендів не здійснюється.
Патронажні дивіденди — це частина фінансового результату (прибутку) сільськогосподарського кооперативу, який діє з метою одержання прибутку, що лишається після сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів, передбачених законом, визначена за результатами фінансового року і розподілена у порядку, визначеному Правилами внутрішньогосподарської діяльності сільськогосподарського кооперативу, між членами такого кооперативу: (а) пропорційно до частки кожного з них в обороті з відповідним кооперативом, та/або (б) пропорційно до трудової участі члена кооперативу (у разі якщо статутом сільськогосподарського кооперативу передбачена трудова участь членів кооперативу в його діяльності). Патронажні дивіденди не належать до оплати праці.
9. Новим законодавством запроваджена можливість ухвалення рішень сільськогосподарським кооперативом з урахуванням додаткової кількості голосів членів, пропорційної до їх участі в господарській діяльності такого кооперативу, зберігаючи принцип демократичності в керуванні кооперативом. Так, відповідно до ст. 16 Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію», кожний член сільськогосподарського кооперативу чи уповноважений представник має один голос, що не може передаватися іншій особі. Статутом сільськогосподарського кооперативу може бути передбачено, що його члени при прийнятті рішень на загальних зборах такого кооперативу з усіх або частини питань, віднесених до компетенції загальних зборів сільськогосподарського кооперативу (крім рішень, передбачених у ч. 14 цієї статті), мають додаткову кількість голосів, пропорційну до їх участі в господарській діяльності такого кооперативу (частки кожного з них в обороті з відповідним кооперативом та/або трудової участі в діяльності кооперативу). До того ж додаткова кількість голосів, яку може мати один член сільськогосподарського кооперативу, не може перевищувати одну шосту загальної кількості голосів членів сільськогосподарського кооперативу, а загальна додаткова кількість голосів, яку можуть мати усі члени сільськогосподарського кооперативу, — третину загальної кількості голосів членів сільськогосподарського кооперативу.
Також значно оптимізовано систему прийняття рішень загальними зборами кооперативу, оскільки новим Законом України «Про сільськогосподарську кооперацію» надано право сільськогосподарському кооперативу передбачити у статуті можливість участі члена сільськогосподарського кооперативу у загальних зборах шляхом надання свого волевиявлення щодо голосування з питань порядку денного у письмовій формі (заочне голосування), а також можливості ухвалення деяких рішень загальних зборів сільськогосподарського кооперативу шляхом письмового опитування.
10. Змінами до чинного кооперативного законодавства розмежовано поняття доходу та прибутку сільськогосподарського кооперативу. Дохід сільськогосподарського кооперативу формується з надходжень у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах від господарської й іншої діяльності кооперативу, а також інших не заборонених законодавством джерел. Фінансовий результат (прибуток) сільськогосподарського кооперативу визначається відповідно до вимог Податкового кодексу України шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності кооперативу відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Податкового кодексу України. Фінансовий результат (прибуток) сільськогосподарського кооперативу, що залишається після сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів, передбачених законом, розподіляється загальними зборами сільськогосподарського кооперативу за результатами його діяльності за рік у порядку, передбаченому статутом, у вигляді відрахувань до фондів кооперативу, а для сільськогосподарського кооперативу, що діє з метою одержання прибутку, — також після сплати патронажних дивідендів членам кооперативу та дивідендів членам і асоційованим членам кооперативу та здійснення відрахувань на інші цілі, не заборонені законодавством. Загальні збори сільськогосподарського кооперативу, а якщо це передбачено статутом, — правління можуть прийняти рішення про виключення фінансового результату (прибутку), що залишається після сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів, передбачених законом, чи його частини з розподілу між членами кооперативу.
11. Оновлено Закон України «Про сільськогосподарську кооперацію» запроваджує спеціальні приписи щодо кооперативної освіти. Кооперативна освіта — це здійснення заходів щодо навчання та підвищення кваліфікації членів сільськогосподарських кооперативів, членів органів керування й найманих працівників таких кооперативів у сфері діяльності сільськогосподарського кооперативу для підвищення ефективності його господарської діяльності. Забезпечення здійснення кооперативної освіти покладається на органи керування сільськогосподарського кооперативу. Сільськогосподарські кооперативи, сільськогосподарські кооперативні об’єднання та громадські спілки, утворені з метою сприяння розвитку сільськогосподарської кооперації, провадять виховну, інформаційну і просвітницьку роботу в громадах, на території яких вони здійснюють свою діяльність, а також у центрах формальної та неформальної освіти.
2 Голос України від 14.08.2020. №144.
Т. О. КОВАЛЕНКО, д-р юридичних наук, професор
Київського національного університету ім.Т. Шевченка
