Державна підтримка сільськогосподарських товаровиробників, які використовують меліоровані землі

Державна підтримка сільськогосподарських товаровиробників, які використовують меліоровані землі

/ У правовому полі / П'ятниця, 27 травня 2022 09:57

Відповідно до Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Специфічним об’єктом правової охорони є меліоровані землі. Правовий режим зазначених земель визначають Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 року, Закони України «Про охорону земель» від 19 червня 2003 року, «Про меліорацію земель» від 14 січня 2000 року, інші нормативно-правові акти

У статті 1 Закону України «Про меліорацію земель» меліорація земель визначена як комплекс гідротехнічних, культуртехнічних, хімічних, агротехнічних, агролісотехнічних, інших меліоративних заходів, що здійснюються з метою регулювання водного, теплового, повітряного і поживного режиму ґрунтів, збереження і підвищення їх родючості та формування екологічно збалансованої раціональної структури угідь. Залежно від спрямування здійснюваних меліоративних заходів визначаються такі основні види меліорації земель: гідротехнічна, культуртехнічна, хімічна, агротехнічна, агролісотехнічна.

Власники, користувачі, зокрема орендарі меліорованих земель, зобов’язані забезпечувати: одержання високих урожаїв сільськогосподарських культур шляхом застосування науково обґрунтованих технологій вирощування високоврожайних, стійких до захворювань та шкідників, адаптованих до ґрунтово-кліматичних умов сортів і гібридів сільськогосподарських культур; збереження та відтворення родючості ґрунтів, біологічне різноманіття і екологічну рівновагу в навколишньому природному середовищі, раціональне використання та охорону земель і водних ресурсів; цілісність використання масиву земель сільськогосподарського призначення; належну експлуатацію відповідних меліоративних систем та об’єктів інженерної інфраструктури таких систем, окремо розташованих гідротехнічних споруд, а також вжиття заходів щодо запобігання їх пошкодженню; додержання технологічної цілісності функціонування меліоративних систем. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення мінімального строку оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, на яких проводиться гідротехнічна меліорація» від 20 вересня 2016 року були внесені зміни до статті 93 Земельного кодексу України й статті 19 Закону України «Про оренду землі», якими встановлено строк не менше як 10 років для оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що є ділянками меліорованих земель і на яких проводять гідротехнічну меліорацію.

Водночас законодавством України передбачено низку заходів, спрямованих на підтримання суб’єктів агробізнесу, які використовують меліоровані землі. Так, у Законі України «Про меліорацію земель» встановлено, що фінансування витрат на проєктування, будівництво (реконструкцію) і експлуатацію меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури, на проведення моніторингу зрошуваних та осушуваних земель, інвентаризації меліорованих земель, інвентаризації та паспортизації меліоративних систем здійснюється за кошти державного та місцевих бюджетів, крім витрат на проєктування, будівництво (реконструкцію) і експлуатацію меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури, які надані у концесію, інших не заборонених законом джерел.

zroshennya

Наприкінці 2021 року постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2021 року №1070 було затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання державної підтримки сільськогосподарським товаровиробникам, які використовують меліоровані землі. Він визначає механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті Мінагрополітики за програмою «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників», які спрямовуються для державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників, які використовують меліоровані землі (далі — бюджетні кошти).

Бюджетні кошти спрямовують на державну підтримку розвитку зрошуваного землеробства з метою підвищення ефективності сільського господарства в умовах змін клімату, стимулювання збільшення площ меліорованих земель та збільшення валового виробництва сільськогосподарської продукції. Головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінагрополітики. Для надання державної підтримки Мінагрополітики утворює комісію, яка є постійним органом, затверджує її склад, положення про неї, форму заявки та реєстру.

Отримувачами бюджетних коштів є сільськогосподарські товаровиробники. Так, державна підтримка у вигляді бюджетної дотації надається сільськогосподарським товаровиробникам — юридичним особам незалежно від організаційно-правової форми та форми власності та фізичним особам — підприємцям, які використовують меліоровані землі (далі — сільгосптоваровиробники), та:

а) щодо яких не порушено справ про банкрутство, та/або яких не визнано банкрутами, та/або які не перебувають на стадії ліквідації. Відповідність сільгосптоваровиробника вказаним вимогам перевіряється шляхом отримання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань перед формуванням відомостей про сільгосптоваровиробників;

б) які не мають на перше число місяця, в якому приймається рішення про включення до розподілів бюджетних коштів сільгосптоваровиробника, прострочену більш як шість місяців заборгованість з платежів, контроль за справленням яких покладено на органи ДПС. Відповідність сільгосптоваровиробника цим вимогам перевіряється шляхом надсилання відповідного запиту до ДПС перед формуванням реєстрів та відомостей про сільгосптоваровиробників.

 

Бюджетні кошти надаються сільгосптоваровиробнику з урахуванням пов’язаних з ним осіб у значенні, наведеному у підпункті 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, в сумі не більше ніж 10 тисяч розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року. Сільгосптоваровиробник, який претендує на отримання бюджетних коштів, зобов’язаний повідомити комісії Мінагрополітики про всіх пов’язаних з ним осіб, які протягом бюджетного періоду є отримувачами бюджетних коштів, а також про зміни стосовно таких пов’язаних осіб.

Бюджетні кошти спрямовуються для надання державної підтримки у вигляді бюджетної дотації сільгосптоваровиробникам на безповоротній основі у розмірі до 25 відсотків вартості витрат (без урахування податку на додану вартість), здійснених відповідно до затвердженої в установленому порядку проєктної документації, але не більше як:

а) 7500 грн на 1 гектар оброблюваних угідь для зрошення дощуванням без урахування вартості поливної техніки;

б) 195 00 грн на 1 гектар оброблюваних угідь для зрошення дощуванням з урахуванням вартості поливної техніки;

в) 18 750 грн на 1 гектар оброблюваних угідь для краплинного зрошення.

 

Державна підтримка у вигляді бюджетної дотації надається для реконструкції наявних та/або будівництва нових систем за введені в експлуатацію внутрішньогосподарські зрошувальні системи з використанням зрошення дощуванням (матеріали, засоби, дощувальна техніка, канали, трубопроводи нижчого рівня, інша запірна арматура) або краплинного зрошення (матеріали, засоби) у період з 1 листопада попереднього року по 31 жовтня поточного року.

Також слід звернути увагу, що на обладнання, матеріали, роботи з будівництва і встановлення систем краплинного зрошення, вартість яких була частково компенсована за кошти державного або місцевого бюджетів, державна підтримка у вигляді бюджетної дотації сільгосптоваровиробникам не надається.

zroshennya 16

Датою надання в експлуатацію об’єкта є дата реєстрації декларації про готовність об’єкта до експлуатації або видачі сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта згідно із законодавством.

У разі будівництва придбаних об’єктів незавершеного будівництва державній підтримці підлягає лише вартість будівництва без урахування вартості об’єкта незавершеного будівництва до початку проведення робіт.

У випадку введення в експлуатацію придбаних об’єктів незавершеного будівництва державній підтримці нового будівництва об’єктів підлягає вартість будівництва за вирахуванням вартості придбання об’єкта незавершеного будівництва.

Для отримання державної підтримки сільгосптоваровиробники подають до 1 грудня у паперовому або електронному вигляді Мінагрополітики такі документи:

а) заявку на отримання бюджетних коштів із зазначенням у ній номера і дати документа, що підтверджує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта;

б) довідку про відкриття поточного рахунка, видану банком;

в) відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що підтверджують право власності та/або користування земельною ділянкою, актуальні на дату подання заявки;

г) типову форму № ОЗ-1 «Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів» (для об’єктів, прийнятих в експлуатацію в поточному році, зокрема обладнання) — для часткового відшкодування вартості будівництва об’єктів;

ґ) типову форму №ОЗ-2 «Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів» — для часткового відшкодування вартості реконструкції об’єктів;

д) засвідчену підписом керівника суб’єкта господарювання копію паспорта проєкта та копію кошторисної частини проєктної документації;

е) письмове зобов’язання повернути до державного бюджету в місячний строк бюджетні кошти в разі встановлення контрольними органами факту їх незаконного одержання та/або нецільового використання.

 

У разі подання сільгосптоваровиробниками документів для отримання державної підтримки документи, що дублюються, подаються в одному екземплярі.

Документи, подані не в повному обсязі або оформлені неналежним чином, повертаються сільгосптоваровиробникам у п’ятиденний строк.

Заявка та документи, що додаються до неї, розглядаються Мінагрополітики і зберігаються протягом трьох років. Вчасно поданими вважаються документи, які надійшли до Мінагрополітики та зареєстровані в системі електронного документообігу до 1 грудня включно. Документи, що надійшли після закінчення строку їх подання, не розглядаються.

Мінагрополітики проводить засідання комісії до 10 грудня та на підставі поданих документів визначає розмір державної підтримки за кожним сільгосптоваровиробником і приймає рішення про включення його до реєстру сільгосптоваровиробників, яким нарахована бюджетна дотація на одиницю оброблювальних угідь. Мінагрополітики затверджує до 15 грудня розподіл бюджетних коштів між сільгосптоваровиробниками пропорційно нарахованим сумам бюджетної дотації у межах бюджетних асигнувань та перераховує бюджетні кошти для надання державної підтримки у вигляді бюджетної дотації з рахунка, відкритого в Казначействі, на поточні рахунки сільгосптоваровиробників, відкриті в банках, на підставі розподілу бюджетних коштів між сільгосптоваровиробниками та реєстру сільгосптоваровиробників, які використовують меліоровані землі, з нарахуванням бюджетної дотації на одиницю оброблювальних угідь.

Дотримання вимог, визначених для отримання державної підтримки, відображається заявником у заявці на отримання бюджетних коштів, форма якої затверджена Мінагрополітики. У разі встановлення контрольними органами факту незаконного одержання та/або нецільового використання бюджетних коштів сільгосптоваровиробник повертає отримані бюджетні кошти і позбавляється протягом трьох років від дати виявлення такого порушення права на отримання державної підтримки.

 

Тетяна КОВАЛЕНКОд-р юрид. наук, професор
Київський національний університет ім. Тараса Шевченка

 10 липня 2026
Війна перекроїла структуру українського експорту — і аграрний сектор вийшов на позицію, якої не мав навіть у мирні роки. Але головна цифра не в самій частці, а в тому, що всередині неї найшвидше росте. Саме цей зсув визначить, скільки країна зароблятиме на своєму врожаї наступні роки.
Війна перекроїла структуру українського експорту — і аграрний сектор вийшов на позицію, якої не мав навіть у мирні роки. Але головна цифра не в самій частці, а в тому, що всередині неї найшвидше росте. Саме цей зсув визначить, скільки країна зароблятиме на своєму врожаї наступні роки.
10 липня 2026
 10 липня 2026
Купити українську сільгосптехніку зі знижкою від держави можна вже давно — але саме процедура часто ставала стіною між фермером і грошима. Уряд щойно переписав правила підтвердження права на виплату, і для господарств у найскладніших регіонах це шанс нарешті скористатися компенсацією, яка може сягати 40% вартості машини.
Купити українську сільгосптехніку зі знижкою від держави можна вже давно — але саме процедура часто ставала стіною між фермером і грошима. Уряд щойно переписав правила підтвердження права на виплату, і для господарств у найскладніших регіонах це шанс нарешті скористатися компенсацією, яка може сягати 40% вартості машини.
10 липня 2026
 10 липня 2026
Поки експортні ціни на кукурудзу просідають, усередині країни тихо зростає альтернативний покупець зерна. Галузь, про яку донедавна майже не говорили, за рік наростила потужності у два з половиною рази — і кожен новий завод здатен переробити сотні тисяч тонн урожаю. Для аграрія це означає ще один канал збуту, незалежний від портів.
Поки експортні ціни на кукурудзу просідають, усередині країни тихо зростає альтернативний покупець зерна. Галузь, про яку донедавна майже не говорили, за рік наростила потужності у два з половиною рази — і кожен новий завод здатен переробити сотні тисяч тонн урожаю. Для аграрія це означає ще один канал збуту, незалежний від портів.
10 липня 2026
 10 липня 2026
Різниця в кілька рядків документа обернулася майже мільйоном доларів прихованої вартості. Українські митники зіставили інвойси імпортерів із даними, які надала китайська сторона, — і побачили системну розбіжність. Ключем до викриття стала не українська перевірка, а запит за кордон.
Різниця в кілька рядків документа обернулася майже мільйоном доларів прихованої вартості. Українські митники зіставили інвойси імпортерів із даними, які надала китайська сторона, — і побачили системну розбіжність. Ключем до викриття стала не українська перевірка, а запит за кордон.
10 липня 2026
 09 липня 2026
Український експорт зерна морем стикається з парадоксом: возити врожай через сусідню Румунію іноді вигідніше, ніж через власні глибоководні порти. Причина не в тарифах портів, а в тому, що війна вбудувала свою «премію за ризик» у кожну тонну, відвантажену з українського узбережжя.
Український експорт зерна морем стикається з парадоксом: возити врожай через сусідню Румунію іноді вигідніше, ніж через власні глибоководні порти. Причина не в тарифах портів, а в тому, що війна вбудувала свою «премію за ризик» у кожну тонну, відвантажену з українського узбережжя.
09 липня 2026
 09 липня 2026
Доля врожаю двох головних експортних культур України вирішиться в найближчі тижні. Кукурудза й соняшник входять у критичну фазу розвитку саме тоді, коли на країну може накотитися тривала спека. Аналітики вже назвали цифри можливих втрат — і вони прямо відгукнуться в цінах на полицях уже восени.
Доля врожаю двох головних експортних культур України вирішиться в найближчі тижні. Кукурудза й соняшник входять у критичну фазу розвитку саме тоді, коли на країну може накотитися тривала спека. Аналітики вже назвали цифри можливих втрат — і вони прямо відгукнуться в цінах на полицях уже восени.
09 липня 2026

Please publish modules in offcanvas position.