Для розуміння — реформа UA REACH в Україні є наслідком євроінтеграції та спрямована на гармонізацію українського законодавства у сфері хімічної безпеки з вимогами Європейського Союзу. Назва реформи походить від європейського регламенту REACH (EC No 1907/2006), на основі якого формується українська система регулювання хімічних речовин. У межах цієї реформи в Україні прийнято три основні нормативні акти: закон від 01.12.2022 “Про забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією”, Технічний регламенту щодо безпечності хімічної продукції затверджений постановою КМУ від 23 липня 2024 р. №847 та Технічний регламент класифікації, небезпечності, маркування та пакування хімічної продукції затверджений постановою КМУ від 10 травня 2024 р. №539, що гармонізована з європейським регламентом CLP (EC No 1272/2008).Ці нормативні акти формують нову систему контролю за обігом хімічних речовин в Україні.
Як Європа впроваджувала REACH і що чекає Україну?
Все почалось через зміну філософії: «Немає даних — немає ринку». До того державні органи мали доводити, що речовина небезпечна, а тепер тягар доказування лежить на бізнесі. Тобто, якщо компанія не надасть інформацію про безпеку хімікату, вона не має права його продавати. Це призвело до величезних витрат на тестування та реєстрацію, але водночас забезпечило повну інвентаризацію хімічних речовин на ринку.
_______________________
Станом на 2026 рік вартість реєстрації та прямі витрати на збір даних і збори Європейського хімічного агентства (ECHA) перевищили початкові прогнози майже вдвічі
_______________________
Для бізнесу REACH став синонімом витрат. Станом на 2026 рік вартість реєстрації та прямі витрати на збір даних і збори Європейського хімічного агентства (ECHA) перевищили початкові прогнози майже вдвічі.
Адміністративні збори ECHA — це офіційний платіж за розгляд досьє, що залежить від обсягу речовини та розміру компанії, це приблизно від €1 558 (до 10 т) до €30 202 (понад 1000 т). Найдорожчою частиною є вартість лабораторних досліджень та даних. Якщо дані існують, ви купуєте право на них, якщо ні — проводите тести в лабораторіях ЄС. Для речовин 1–10 т базовий пакет коштує від €8 000 до €15 000, для речовин 10–100 т тести на токсичність підвищують ціну до €40 000 – €80 000, а для речовин понад 100 т дослідження можуть коштувати від €150 000 до €500 000+. Аналіз ідентичності обов’язковий для кожного заявника — близько €2 000.
Оскільки використання «особливо небезпечних речовин» (SVHC) вимагає складних дозволів, бізнес почав шукати безпечні замінники. Як результат, Європа стала лідером у розробці екологічно чистих матеріалів. Компанії, що першими перейшли на безпечні альтернативи, отримали конкурентну перевагу.
Найбільші ризики реформи були для малих компаній, оскільки у них немає цілих відділів хіміків та юристів. Деякі дрібні, але критичні компоненти, як барвники та присадки, зникають, бо виробникам невигідно їх реєструвати.
Регуляторні зміни в ЄС спричинили структурну перебудову ринку агрохімії: добрива стали більш централізованими через високі бар’єри входу, засоби захисту рослин зазнають перегляду рецептур і скорочення частини традиційних препаратів через обмеження діючих та допоміжних компонентів, а сегмент біопрепаратів отримує швидший доступ до ринку, що стимулює його зростання. У підсумку агросектор ЄС поступово зміщується в бік більш екологічно орієнтованих та біологічних рішень.
Що робити Україні, щоб уникнути тих же проблем?
Впровадження UA REACH — це не забаганка чиновників, а жорстка вимога ЄС. Всі виробники та імпортери хімічної продукції зобов’язанні:
1. До 26.01.2027 — завершення попередньої реєстрації всіх речовин. Без цього реалізація продукції буде заборонена.
2. До 07.12.2026 — створення паспортів безпеки українською мовою.
3. Повна реєстрація: понад 1000 т/рік — до 01.10.2029; 100–1000 т/рік — до 01.06.2031; 1–100 т/рік — до 01.03.2033.
Діючі речовини пестицидів не підлягають реєстрації в межах REACH, але всі інші компоненти – підпадають під ці вимоги. Також потрібно подавати повідомлення про небезпеку, оновлювати паспорти безпеки та приводити у відповідність маркування та пакування тари.
Виробникам добрив у цій ситуації пощастило менше, оскільки вони змушені проходити подвійну реєстрацію: як відповідно до закону «Про пестициди та агрохімікати» так і в межах системи REACH, що створює додаткове регуляторне навантаження на бізнес і фактично призводить до дублювання процедур, що є не припустимим.
Біопрепарати досі перебувають у «сірій зоні» між регулюванням пестицидів та добрив, оскільки для них відсутній окремий чіткий правовий режим. Попри те, що ми неодноразово наголошували на необхідності підтримки розвитку зелених технологій, зокрема шляхом створення окремого законодавчого регулювання для біопрепаратів .
Також, відкритим залишається питання, яким чином митниця буде здійснювати контроль за імпортом хімічних речовин та їх обʼємом, оскільки товаросупровідні документи на суміші не розкривають склад продукції за речовинами та тим паче з відсотком вмісту таких речовин у складі. Отримати таку інформацію від закордонного виробника для цілей попередньої реєстрації, це завдання із зірочкою для імпортера. Здебільшого вдаються до підписання договорів NDA для збереження комерційної таємниці. І тут питання, чи не призведе контроль митниці до витоку інформації або зловживанням с боку посадовців.
Успіх реформування хімічної галузі залежить від здатності держави збалансувати регуляторний тиск і підтримку реального сектора економіки. Для того, щоб нові вимоги стали стимулом для розвитку, а не тягарем, необхідно впроваджувати стратегічні кроки:
По-перше, необхідно забезпечити автоматичне визнання даних ECHA— щоб уникнути дублювання досліджень і зменшити витрати компаній під час реєстрації речовин.
По-друге, важливо створити єдину цифрову платформу для подання документів та взаємодії з державними органами у сфері хімічного регулювання, що спростить та прискорить адміністративні процедури.
По-третє, доцільно запровадити пільгові умови для малого та середнього бізнесу, щоб нові регуляторні вимоги не призвели до скорочення або зникнення таких підприємств з ринку.
_______________________
Епоха «сірого» ринку та «гаражних» хіміків добігає кінця
_______________________
Впровадження прозорих і зрозумілих умов регулювання, за умови реального діалогу між державою та бізнесом, дає нам шанс не лише зберегти підприємства, а й вивести галузь на новий рівень. Проте для тих, хто звик працювати поза правовим полем, системні перевірки стануть фатальним бар'єром. Епоха «сірого» ринку та «гаражних» хіміків добігає кінця. Жоден великий агрохолдинг не ризикуватиме репутацією та врожаєм, купуючи продукцію без офіційного підтвердження її відповідності встановленим вимогам. Банківські установи припинять кредитування компаній, які ігнорують стандарти ESG (Environmental, Social and Governance) або не мають повного пакета дозвільних документів. Відсутність реєстраційних даних зробить участь у тендерах неможливою, а митний контроль працюватиме за жорстким принципом: «немає даних — немає ринку».
Такі зміни поступово витіснять недобросовісних гравців, звільняючи простір для цивілізованого бізнесу, що працює за європейськими стандартами. Для повної детінізації ринку держава надала додаткові повноваження СБУ у сфері контролю обігу хімічних речовин. На практиці це означає, що правоохоронні органи можуть проводити перевірки та обшуки просто по факту наявності хімічної продукції. Для бізнесу це створює нові ризики та суттєво підвищує потребу у сильній юридичній позиції.
Водночас значна частина малих і середніх підприємств сьогодні не має юристів у штаті — не тому, що їхня діяльність повністю відповідає всім вимогам, а тому, що ринок тривалий час залишався поза контролем. Реформа докорінно змінює цю ситуацію: настає час не просто юристів, а фахівців з права у сфері хімічної безпеки. Для цього необхідна спеціалізована підготовка, адже правник має чітко розуміти, яку саме продукцію виробляє або імпортує підприємство та які регуляторні вимоги застосовуються до кожної хімічної речовини у складі. Це дозволить не лише захистити компанію від можливих зловживань з боку контролюючих органів, а й допомогти бізнесу легально працювати на ринку та конкурувати. Часи правової невизначеності на ринку агрохімії незворотно минають. Держава має чіткі зобов'язання перед ЄС щодо прозорості хімічного сектору, тому контроль лише посилюватиметься: від навчання ОБСЄ представників Держекоінспекції до нових повноважень СБУ та уніфікованих актів перевірки.
Тож реформа хімічної безпеки несе значні виклики, але водночас відкриває нові можливості. Для багатьох компаній вона стане нездоланою перешкодою, проте для сталого бізнесу — шансом вийти на європейський рівень. Станом на сьогодні всі наші партнери, як міжнародні імпортери, так і вітчизняні виробники, вже повністю готові працювати за новими правилами, адже підготовку до реформи ми розпочали ще у 2022 році. Поки ринок лише усвідомлює складність впровадження UA REACH, наші клієнти вже мають «вхідний квиток» у нову економічну реальність.
Олена КОШИК, юрист, засновниця
юридичної компанії Koshyk & Partners Law Firm,
спеціалізованої на юридичному супроводі
агрохімічного бізнесу
