Недосконалість паковання призводить до значних фінансових втрат, які подеколи «з’їдають» у підсумку очікувані прибутки. Українці почали звертати увагу на світовий досвід логістики постачань у торгові мережі з використанням оборотної тари. Наприклад, виявляється, що здавати й знову пускати в оборот можна не лише скляні пляшки, а й тару під овочі, фрукти чи ягоди. Останніми роками в Євросоюзі набула популярності така технологія, як пулінг — практика використання багаторазової тари у спільному обороті різними підприємствами.
Вона оптимізує логістику доставляння від виробника продукції, насамперед продовольчої, до кінцевого споживача. У системі пула (від англійського «пул» — об’єднання) транспортна тара циркулює серед певного кола учасників, які домовилися спільно працювати у цій системі.
Гуртом і ящики добре мати
За такої технології що ми бачимо? Насамперед економію ресурсів. Бо за самостійного управління оборотом тари підприємство змушене частину виробничих площ відводити під організацію процесів приймання, санітарного оброблення і зберігання тих ящиків. Під час переходу на систему пулінгу з’являється можливість вивільнення виробничих площ і скорочення капіталовкладень, відповідно, й амортизації основних засобів. Для забезпечення потужностей, задіяних під обслуговування оборотної тари, підприємство зазвичай несе витрати із закупівлі мийних і дезінфекційних засобів, витратних матеріалів, оплату електроенергії, води, промислових стоків. Тепер, прийнявши пулінг, на всьому цьому можна зекономити.
Скорочуються також потреби в кадрових ресурсах. Бо підприємство для забезпечення всіх робіт з обороту тари повинно було тримати відповідний штат працівників, задіяних на приймання, сортування, переміщення, санітарне оброблення і складування тари. А на додачу — працівників служби безпеки, диспетчерської служби, бухгалтерії, відділів постачання і логістики. За переходу на пулінг багато посад, а отже, фонди оплати праці можуть бути скорочені або перепрофільовані.
Використання орендної тари обходиться не дорожче, ніж придбання власної. Тому в Європі пулінг бізнес давно усталений. Найбільші логістичні компанії там здають підприємствам в оренду сотні мільйонів ящиків під овочі, фрукти, ягоди та інше.
Тара циркулює в межах обмеженого кола її користувачів. Й коли, наприклад, у фермера урожай виявляється більшим, ніж планувалося, він просто замовляє у оператора більше ящиків в оренду. Отже, пулінг — це зручна форма кооперації агровиробників з посередниками-трейдерами і роздрібним ритейлом.
Склад зі складаною тарою
Як ця схема виглядає на практиці? Розглянемо трохи детальніше. Оператор пулінгу купує тару, вкладає необхідні кошти й засоби для її обслуговування та організації логістики. Тоді передає ящики в оренду виробникові продукції, наприклад, фермерові. Той упаковує у неї свою продукцію (наприклад, помідори) й доставляє в торговельну мережу. Далі супермаркет чи магазин виставляє на полицю товар в тому самому пулінговому ящику, в якому він надійшов. Як продукцію реалізовано, оператор забирає у торгівців свою тару, здійснює її санітарну обробку і знову по колу надає її виробнику. Жодна з компаній, що увійшли до пулу, не стикається ані з проблемою залишків тари на складі, ні з необхідністю придбання додаткових ящиків, коли у цьому виникає ситуативна потреба. Підприємство може вибрати варіант оплати або за конкретний маршрут доставляння продукції, або ж за фактичний час використання тари. Пулінгова система забезпечує всім учасникам очевидні вигоди, засновані на оптимізації фінансових, ресурсних та управлінських витрат.
Запровадити таку систему допоміг багаторазовий розкладний ящик — винахід ізраїльської компанії Polymer Logistics. Було підготовлено тару під широкий спектр продукції, яку постачають у торгові мережі. Це і плодоовочева група, і фрукти-ягоди, і м’ясо, і молочна та хлібобулочна продукція. Такий ящик швидко складається и розкладається, а в зібраному стані значно економить місце на складах або ж за транспортування. Після використання пулінгова тара механічно складається і займає у шість разів менше місця, як порівняти з традиційною порожнім пакованням. Така тара не потребує додаткової утилізації, вивезення або повернення постачальникам. Використання пулінгового ящика знімає всі претензії санітарно-епідеміологічної служби до торгової мережі за якістю упаковки і до маркування продукції.
Агровиробник — найбільший бенефіціар
Переваги пулінгової системи в тому, що приховані (й не прораховані як слід) збитки від поводження з тарою стають явними, їх можна прокалькулювати й закласти в собівартість. А загальні затрати зменшуються. Тому за останні 25–30 років пулінг став вельми розповсюдженим у розвиненому світі. Сьогодні пулінгові компанії присутні на логістичному ринку всіх розвинених країн. Найбільші з них оперують на кількох континентах, а парк багаторазової тари у них — сотні мільйонів штук.
Дві найбільші національні торгові мережі України («АТБ» і «Сільпо») вже близько десятиліття також використовують пулінгову тару. Кількість ящиків, які на сьогодні вони використовують, становить кілька мільйонів. Чому ритейлери «клюнули» на нову організацію обігу тари? Це зрозуміло: вони в пулінговому ланцюжку ні за що не платять, їм зручно отримувати товар в уніфікованій тарі й не треба займатися утилізацією картонних або поламаних дерев’яних коробок.
Роздрібні мережі мають вплив на постачальників, тому ті теж зацікавилися темою пулінгу. Серед них насамперед виробники і дистриб’ютори фруктів і овочів. І от уже понад 10 років на українському ринку діє пулінгова компанія «Бекрістон». Приєднання до пулінгу великої кількості постачальників дає змогу домогтися високого ступеня уніфікації тари і створює передумови для впровадження спільної з торговою мережею автоматичної системи контролю за обігом тари на основі міток або штрих-кодів. При цьому поліпшується рівень логістики загалом, що сприятливо позначається на собівартості товару — вона знижується.
Вигода виробника (постачальника сільгосппродукції) очевидна. Використання орендної тари обходиться не дорожче, ніж придбання власної. Отримавши ящики в обумовлений час, постачальник збирає в нього урожай і відвозить його на розподільний центр торгової мережі. На цьому турботи постачальника про долю тари закінчуються. Скорочується час на приймання товару в торговельній мережі або в магазині. Відповідно, маємо збільшення обсягів продажів, а також збільшення строку зберігання продукції.
Віктор БОРЗНЕНКО, Григорій МЕРЕФ'ЯНСЬКИЙ
спеціально для Агробізнесу Сьогодні
