Зберігання зерна для сільгоспвиробників є важливим етапом агробізнесу. Різниця в часі комбайнування у регіонах країни і навіть на різних ділянках поля, а також у строках реалізації його спричиняє потребу мати добрі умови для зберігання. Поки зерно лежить без руху, температура повітря змінюється. Відтак зерновий бурт стає неоднорідним за температурою. Це сприяє міграції вологи в ньому. Може з’являтися цвіль, заводяться комахи.
Тому зерно обов’язково треба перевіряти, надто в період перепадів температури навколишнього повітря, і провітрювати мірою потреби. Зазвичай це робилося або лопатами — шляхом підкидання й перевіювання зерна, або зерновими перенавантажувачами.
Однак є і простіший спосіб провітрити зерно, закладене на току або на складі. Надто коли його не аж так багато. Існує такий агрегат, як зерновентилятор або аератор. «Аерація» і перекладається звичайною ненауковою мовою як «провітрювання». Цей процес слід розпочинати, коли різниця температур між довкіллям і зерновою масою становить близько 7–9 °С.
Зерновий аератор складається з таких основних конструктивних елементів: аераційна труба, вентилятор, електродвигун. Принцип дії простий і зрозумілий. Продув зернової маси здійснюється потоком повітря через аераційну трубу. Його створює потужний вентилятор. Встановлюють аератор в зерновий бурт вручну. За допомогою ручки і спіралі на аераторі він легко вкручується в зернову масу якомога глибше. Як правило, якісний аерогвинт працює в двох режимах, тобто напрямах: режим нагнітання повітря і режим його всмоктування (функція реверсу).
Слід проводити аерацію зерна відразу ж, якщо спостережено такі негаразди:
- затхлий запах зерна;
- теплий шар зерна нижче верхньої поверхні;
- вологе або слизьке зерно на поверхні;
- наявність комах;
- конденсація вологи на даху зерносховища, яка капає на бурт.
Процес аерації повинен тривати доти, поки вся маса зерна не досягне рівноважної температури. Для досягнення потрібної температури зернового насипу може знадобитися два або три цикли аерації. У зерні, що правильно зберігається, меншає біохімічних змін, що призводять до зниження технологічних властивостей і харчових якостей готової продукції.
Зерновентилятори типу «аерогвинт» прості в експлуатації, майже не потребують технічного обслуговування, їхнє енергоспоживання незначне. Таке обладнання пропонують чимало вітчизняних компаній: «Технотест», «АгроБаза», «ПромЮА», а також спеціалізоване харківське підприємство «Шнековий навантажувач». Одна, мабуть, з найпопулярніших на вітчизняному ринку конструкцій — модель «АЗ» (таблиця). Доступні на ринку й аератори імпортного виробництва: наприклад, німецькі зерновентилятори AirLance компанії Schmelzer.
Таблиця. Основні технічні характеристики моделей зернового аератора «АЗ»
Отже, аерація за допомогою такого «штопору» — це заміна витратним технологіям перекидання зерна лопатами або перевантажувачем, що потребує чималих площ і трудових ресурсів. На відміну від перелопачування, аератори механічно не травмують зерно і добре провітрюють його у місцях зберігання. Вони ефективні й дають можливість зберігати якість зернових за його тривалого лежання без фізичного переміщення.
Василь ЗАГАРНИЙ, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
