Сергій Чегодаєв
Звісно, сніг можна чистити і потужним трактором, причепивши до нього відповідне обладнання. А снігоприбирач - сезонна річ. Портативну спецтехніку для боротьби зі снігом виробляють відомі машинобудівні компанії. На нашому ринку зустрічаються марки «Хонда» (Японія ), американські Ariens та Snapper, Stiga (Швейцарія), німецькі Manner та Yard Man, китайські «Протон» і «Зірка» та чимало інших. Снігоприбирачі необхідні в основному підприємствам для очищення великих територій. Але не рідко придбати її хочуть і фермери або фізичні особи, яким необхідно звільняти від снігу великі території.
Снігоприбирачі виробляються усіма компаніями з міцних і надійних матеріалів, стійких до корозії. Загрібають лапатий сніг обертові шнеки. Шнек може бути вкритим пресованою гумою - такі машини звільнюють від «білої й пухнастої» субстанції доріжки біля будинку, не заподіюючи їм шкоди. Однак під час розчищення потрібна обережність: тверде сміття, що потрапило в сніг, може виявитися шнеку «не по зубах» й зламати пристрій. Посилений зубчастий шнек із ребрами жорсткості, установлений на самохідній машині, звичайно, легко впорається й зі щільним снігом, і з кіркою крижаного насту. Але може «подряпати», наприклад, сховані під снігом багаторічні рослини. Тому деякі моделі оснащуються щіткою-насадкою, яка призначена для прибирання тонкого шару снігу.
Вони бувають самохідні й несамохідні, бензинові й електричні, колісні й на гусеничних траках.
Несамохідний слід штовхати перед собою своєю мускульною силою, а за самохідними - йти, контролюючи й направляючи їхній рух у потрібний бік. Відпрацьований сніг машина відкидає через трубу.
Вибір «снігового двірника» залежить від таких чинників, як площа прибирання і характер снігу на території. Якщо ви регулярно чистите від снігу не надто велику паркову або майданчик (до 200 кв. м.) і маєте можливість оперативно реагувати на погодні сюрпризи, то снігу накопичуватиметься небагато, й прибиральник вам знадобиться легкий. Коли ж чистите вряди-годи, і тому маєте справу не з тим, який щойно випав - білим і пухнастим, а з важким снігом, що обледенів і злежався, став більше схожим на кригу, - то і машина вам потрібна серйозніша.
Отже, якщо площа майданчику прибирання снігу менша 500 кв. м. - достатньо застосувати несамохідний снігоприбирач, можна з електричним приводом. 500-2500 кв. м. - вже потрібен самохідний, потужністю 5-9 к. с. Більше 2500 кв. м. - лише самохідний, або й кілька їх причому потужних.
Радимо звернути увагу ще на одну характеристику снігоприбирачів. Поцікавтеся у продавця, чи потрібно відкривати капот для запуску машини? Адже прибирання снігу відбувається взимку, відповідно, на холоді, і всілякі зайві операції не додадуть комфорту вашій роботі.
До речі, про комфорт. Деякі снігоприбирачі мають функцію підігрівання ручок. Звичайно, штовхаючи перед собою машину (або вручну притримуючи самохідну), ви відразу відчуєте різницю між ручками з підігріванням і без нього. Такий сервіс (наприклад, у моделей марки Ariens чи Stiga) дасть змогу працювати операторові в легких рукавицях або й без них зовсім. Опція підігріву, звісно ж, позначається і на ціні - у бік збільшення її.
При виборі машини варто заздалегідь розуміти, коли саме ви збираєтеся працювати з нею. Лише вдень? Чи має та ділянка або територія, яку ви збираєтеся звільняти від снігу, достатнє освітлення? Взимку, як відомо, сутеніє рано. Конструктори, зрозуміло, врахували це, й на багатьох моделях встановлені фари.
І ще дещо значиме. При виборі потрібно пам'ятати про конфігурацію ділянки, й про те, яку саме площу ви збираєтеся чистити. Для упорядковування місць паркування підійде будь-який «механічний двірник». Якщо ж, наприклад, йдеться про розчищення доріжок, і їхня ширина сягає лише 50 см, то снігоочисник з більшою шириною захвату просто фізично не зможе протиснутися по такій доріжці, не заподіявши шкоди рослинам, що сплять під снігом по її краях.
Прибиральники снігу з електродвигуном, як наприклад швейцарська Stiga (до 1800 Вт потужності), як і вся мала техніка на електриці, дешевша бензинової чи дизельної, але й має свої незручності. По-перше, взимку в сільській місцевості не зрідка електричний струм йде з перебоями, взагалі вирубується або видається з низькими параметрами. Зрозуміло, у разі, якщо щось подібне станеться у самий розпал снігоприбирання, це буде неприємно: ви залишитеся у темноті, на морозі, наодинці із застиглим агрегатом. А неякісний електричний струм здатний ще і скоротити термін служби машини, і при цьому її низька ціна не буде виправдана - доведеться ремонтувати або навіть купувати нову.
Ще один недолік електричних машин - хвіст, тобто дріт, який тягнеться від щитка. Електрокабель, що чорніє у мокрому снігу, не кращий супутник на шляху до очищення території. Хоча, звісно ж, він добре ізольований, тут йдеться не про небезпеку враження струмом, а просто про незручність пересування. Проте електричні машини мають і безперечні переваги, саме внаслідок їх легкості порівняно до бензинових: керувати ними можуть і жінки, і літні люди.
Чотиритактні бензинові двигуни відрізняються чудовою здатністю до пуску на холоді. Тому згрібання снігу не є проблемою для них навіть за екстремально низької температури. Система Clutch-louk забезпечує можливість керувати однією рукою завдяки важелям, що фіксуються.
Потужність двигуна в бензинових несамохідних машин - 3-4 кінські сили, у самохідних - до 15 к. с. Обсяг паливного бака (він є, зрозуміло, тільки в бензинових) теж важлива характеристика. Чим менший обсяг, тим швидше скінчиться паливо, і машину доведеться дозаправляти. Зайвий клопіт, коли навколо сніг та мороз.
Суттєва властивість снігоприбиральних машин - їхня продуктивність, вимірювана у квадратних метрах ділянки, які можна очистити від снігу за годину. Доброю продуктивністю вважається 2000 кв. м./год. Те, що машини з такою характеристикою називають професійними, зовсім не означає, що ними не зможе користуватися звичайний механізатор - впоратися з такою технікою досить просто. Професіоналізм же полягає у наступному: такими прибирачами користуються спеціальні клінінгові фірми, яких наймають ті, кому самому займатися розчищенням ніколи. Або ж необхідно терміново звільнити від снігу занадто велику територію.
Зазвичай компанії, які поставляють снігоприбиральну техніку, не тільки приділять вам увагу при купівлі машини, але й зроблять пробний пуск, проконсультують з питань експлуатації агрегату.
Ширина смуги очищення - важлива характеристика снігових першопрохідців. Легкі ручні машини мають мінімальну - порядку 35 см, самохідні - 53-84 см.
Дальність викиду - теж дуже важлива якість: зрозуміло, що важливо відкинути непотрібен вам сніг якнайдалі, але в той же час, не бажано, щоб він впав на ділянку сусіда. Найпотужніші снігові машини вивергають сніг, крижані бурульки й навіть невеликі камінчики на відстань аж до 16 м.
Деякі снігоприбирачі оснащені поворотною викидною трубою, крізь яку штучна снігова хурделиця вивергається рівним струменем. Кут повороту викидної труби до 190°, наприклад, як у моделей марки MTD (Modern Tool and Die Company, США). Чим це зручно? Повертаючи трубу, якою викидається сніг, нескладно направити потік у потрібне місце. За допомогою джойстика на панелі оператора, наприклад, снігоприбирача марки Ariens можна регулювати відстань викиду снігу з точністю до метра.
Маса снігоприбирача має суттєве значення, якщо він несамохідний, адже доведеться штовхати машину перед собою, витрачати власні зусилля. Зазвичай несамохідні помічники легші, від 7 до 33 кг. А маса найважчих моделей перевалює за 200 кг., що потребує вже неабиякої фізичної моці. Та й самохідні важкі агрегати потребують додаткової уваги. Втім, іноді функції контролю переймає на себе сучасна електроніка. У деяких різновидах «снігових машин» Ariens встановлена система Traction Control, що виключає пробуксовування гусениць і блокування їх в умовах екстремальних підйомів.
До речі, про хай-тек. Нещодавно японські технарі розробили абсолютно самостійний снігоприбирач Юкі-таро (Yuki-taro). Це - робот, оснащений системою GPS і відеокамерами-очима. Він здатний згрібати сніг на ділянці, обходячи різні перешкоди і автоматично підстроюючись під умови довкілля. Цікаво ще і те, що робот не просто згрібає сніг, він його «їсть»: переробляє у кубики льоду і опускає їх позаду себе.
