Буферні зони уздовж ферм та досконалий дренаж – у ФАО розповіли, як зменшити викиди від сільського господарства

Буферні зони уздовж ферм та досконалий дренаж – у ФАО розповіли, як зменшити викиди від сільського господарства

/ Агроновини / П'ятниця, 29 червня 2018 09:19

20% внесених мінеральних азотних добрив накопичується в ґрунтах і біомасі, а 35% потрапляє в океани.

Щорічно в навколишнє середовище по всьому світу розпорошується 4,6 мільйонів тонн хімічних пестицидів. Такі дані наводять в Продовольчій та сільськогосподарській організації ООН (FAO).

Експерти оцінюють збиток, що завдають пестициди в країнах, що розвиваються, в майже 8 мільярдів доларів щороку.

Відтак організація розробила поради фермерам та аграрним компаніям щодо зменшення викидів в навколишнє середовища від сільськогосподарської діяльності.

У ФАО вважають найбільш ефективним способом зниження тиску на водні екосистеми і сільську екологію — обмеження скидання забруднюючих речовин із джерел, або перехоплення їх перш, ніж вони потраплять в уразливі екосистеми. За межами ферм витрати на очистку в значній мірі зростають.

Організація заявляє, що фермери мусять звести до мінімуму використанні добрив і пестицидів, створити буферні зони уздвож водотоків і кордонів ферм, або вдосконалити схеми з контролю дренажу.

«Комплексний захист від шкідників, що поєднує використання стійких до шкідників сортів сільськогосподарських культур з практикою сівозміни та використанням природних хижаків на відомих шкідників, є ще одним корисним інструментом», — ідеться в повідомленні.

Також фахівці радять представникам тваринницької галузі застосовувати традиційні техніки, такі як відновлення деградованих пасовищ і вдосконалення управління раціоном тварин, кормовими добавками і ліками. Одночасно можна також використовувати нові підходи і технології з утилізації біогенних речовин, такі як біоустановки, що працюють на сільськогосподарських відходах.

За матеріалами milkua.info

 30 червня 2026
В електронній торговій системі Prozorro повторно оголошено прийом тендерних пропозицій на вселення водних біоресурсів до Кременчуцького водосховища в межах м. Світловодськ.
В електронній торговій системі Prozorro повторно оголошено прийом тендерних пропозицій на вселення водних біоресурсів до Кременчуцького водосховища в межах м. Світловодськ.
30 червня 2026
 30 червня 2026
На Хмельниччині «Астарта» завершила модернізацію одного зі своїх найбільших тваринницьких комплексів в області.
На Хмельниччині «Астарта» завершила модернізацію одного зі своїх найбільших тваринницьких комплексів в області.
30 червня 2026
 30 червня 2026
Куб води коштує підприємству 50-70 гривень. А 1% штучно доданої вологи в тонні пшениці — це $2 чистого прибутку на рівному місці. На дорожчих культурах як соняшник за $400+ — суми зростають кратно. Анонімний учасник ринку розповів про схему що набула промислових масштабів на українських елеваторах.
Куб води коштує підприємству 50-70 гривень. А 1% штучно доданої вологи в тонні пшениці — це $2 чистого прибутку на рівному місці. На дорожчих культурах як соняшник за $400+ — суми зростають кратно. Анонімний учасник ринку розповів про схему що набула промислових масштабів на українських елеваторах.
30 червня 2026
 30 червня 2026
За допомогою міжнародних партнерів підприємство на Миколаївщині почало перетворювати агровідходи на екологічне паливо.
За допомогою міжнародних партнерів підприємство на Миколаївщині почало перетворювати агровідходи на екологічне паливо.
30 червня 2026
 29 червня 2026
Минулого тижня на Буковині за рахунок державного бюджету проведено зариблення річки Черемош. До водойми у межах Вижницької територіальної громади вселено 152 екз. плідників аборигенного виду лососевих риб – струмкової форелі.
Минулого тижня на Буковині за рахунок державного бюджету проведено зариблення річки Черемош. До водойми у межах Вижницької територіальної громади вселено 152 екз. плідників аборигенного виду лососевих риб – струмкової форелі.
29 червня 2026
 29 червня 2026
У низці регіонів України триває розвиток нестадних і стадних видів саранових. Осередки поширення шкідників фіксують на неорних землях, узбіччях доріг, пасовищах та окремих сільськогосподарських угіддях Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Одеської, Полтавської, Сумської, Харківської та Херсонської областей.
У низці регіонів України триває розвиток нестадних і стадних видів саранових. Осередки поширення шкідників фіксують на неорних землях, узбіччях доріг, пасовищах та окремих сільськогосподарських угіддях Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Одеської, Полтавської, Сумської, Харківської та Херсонської областей.
29 червня 2026

Please publish modules in offcanvas position.