Протягом 2014-2017 років птахівничі підприємства змогли акумулювати у своєму розпорядженні рекордні для аграрного сектора економіки обсяги державної підтримки у формі податкових преференцій – 20,5 мільярдів гривень або 1,3 мільярди доларів за курсом НБУ за відповідні періоди. Такого висновку дійшли науковці Інституту аграрної економіки.
Половину цих грошей склали суми ПДВ-акумуляції, яка надавала можливість залишати у розпорядженні птахівничих підприємств належних держбюджету сум ПДВ. За 2014-2017 роки обсяги ПДВ-акумуляції лише по діяльності з виробництва та переробки м’яса птиці перевищили 6,5 мільярдів гривень.
За рахунок звільнення від стандартного порядку сплати податку на прибуток птахівники за останні чотири роки змогли отримати додаткових фінансових ресурсів у обсязі 6,2 мільярди гривень.
Також птахівники звільнялисявід прямого податку на прибуток від діяльності з виробництва та переробки м»яса птиці. За 2014-2017 роки ця сума перевищили 3,9 мільярди гривень.
Таким чином, протягом 2014-2017 років загальна державна фінансова підтримка птахівничих підприємств сягала 5 мільярдів гривень щорічно. За словами експерта Інституту аграрної економіки Леоніда Тулуша, упродовж вказаних років держава продовжувала дотувати бізнес птахівників попри високу рентабельність виробництва.
Тим часом такої підтримки нині бракує іншим напрямкам м’ясного виробництва. В першу чергу, це стосується вирощування свійської птиці, крім курей – зокрема, перепелів та індиків, м’ясного скотарства, вівчарства, козівництва, кролівництва та інших.
Щоби забезпечити беззбитковість, наприклад, виробництва яловичини, достатньо щорічного бюджетного дотування в 1,1 мільярди гривень.
А для забезпечення рівня рентабельності виробництва яловичини хоча б на рівні 15%, треба направляти у вигляді дотацій 1,7 мільярдів гривень – лише третину від щорічного обсягу наданих птахівникам податкових преференцій, констатують науковці.
За матеріалами www.iae.org.ua
