Як повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби, повсюдно озимі та ярі зернові колосові культури заселяють та пошкоджують у допороговій чисельності хлібні блішки, п’явиці, попелиці, цикадки, у південних областях злакова листовійка. Клоп шкідлива черепашка перелітає у посіви зернових культур Донецької, Дніпропетровської, Запорізької, Кіровоградської, Луганської, Миколаївської, Одеської, Херсонської областей Степу та центральних і східних областей Лісостепу, де в крайових смугах озимини враховується 0,5-1, макс. 3 екз. на кв.м. Ними пошкоджено 1-5, осередково до 10% рослин. Шкідник парується, в південних областях відмічено початок відкладання яєць фітофагом.
Читайте також: Коли добре росте пшениця
За чисельності 2-4 перезимувалого клопа на кв.м посіви захищають дозволеними до використання інсектицидами, що ефективно проти супутніх фітофагів зернових культур.
За існуючих гідротермічних умов спостерігається прогресування хвороб озимих і ярих колосових культур, яке стримується захисними заходами через обприскування посівів фунгіцидами. У посівах озимих найбільшого поширення набули септоріоз, борошниста роса, якими на 5-39, макс. 57% обстежених площ уражено 2-10, осередково від 15 до 39% (Київська, Херсонська обл.) рослин.
Подекуди гельмінтоспоріозом, іншими плямистостями, бурою листковою іржею, кореневими гнилями охоплено 1-6, макс. 10% рослин. На 5-20% обстежених площ ярого ячменю борошнистою росою, гельмінтоспоріозом, темно-бурою плямистістю уражено 1-5% рослин.
Оздоровлюють посіви під час виходу рослин у трубку за інтенсивності ураження плямистостями 1%, септоріозом листя 5% через обприскування відповідними фунгіцидами. Вибір препаратів здійснюється з огляду на спектр захисної дії їх та домінуючу хворобу.
Триває заселення посівів гороху бульбочковими довгоносиками, які за допорогової чисельності пошкодили 2-10, макс. 25% рослин у слабкому ступені в Київській області. Осередково заселяють та шкодять жуки південного сірого довгоносика, піщаного мідляка. В південних областях відмічено заселення посівів гороховим зерноїдом. В господарствах Київської області відмічено розвиток кореневої гнилі. В Дніпропетровській області аскохітозом та іржею уражено в середньому 0,5-2% рослин. За наявності 10-15 довгоносиків на кв.м слід захищати посіви інсектицидами.
Багаторічні трави (конюшина, люцерна) повсюдно продовжують заселяти бульбочкові довгоносики, конюшиновий насіннєїд-апіон, фітономуси, горохова попелиця, клопи, які пошкодили 3-25% рослин у слабкому ступені. В господарствах Івано-Франківської, Луганської областей до 5% рослин уражено бурою плямистістю.
Читайте також: Як захистити посіви пшениці і ячменю від гельмінтоспоріозів
У посівах цукрових буряків Вінницької, Київської, Полтавської, Хмельницької, Черкаської та інших бурякосійних областей відбувається заселення крайових смуг полів звичайним та сірим буряковими довгоносиками в чисельності 0,1-0,5, макс. 1, осередково по краю поля до 3 екз. на кв.м (Київська обл.), де вони пошкодили до 2% рослин. Буряковими блішками заселено та слабко пошкоджено 3-8% рослин. В усіх бурякосійних областях проводяться захисні обробки для збереження посівів цукрових буряків.
Погодні умови сприяли розвитку і поширенню шкідників у посівах озимого ріпаку. Скрізь відмічається шкодочинність ріпакових прихованохоботників (насіннєвий, стебловий), квіткоїда, хрестоцвітих блішок, клопів, де ними пошкоджено 4-15% рослин у слабкому ступені. Подекуди посіви культури заселяє та пошкоджує оленка волохата, спостерігається літ біланів. Альтернаріозом, фомозом, бактеріозом коренів, пероноспорозом уражено 2-4, осередково 19% (Черкаська обл.) рослин озимого ріпаку. Посіви ярого ріпаку заселяють хрестоцвіті блішки, які пошкодили в середньому 2-4% рослин у слабкому ступені.
Сходи соняшнику заселяють та пошкоджують піщаний мідляк, південний сірий та сірий буряковий довгоносики, де ними пошкоджено 2-12% рослин у слабкому ступені. Вогнища фітофагів локалізують дозволеними препаратами.
Скрізь ранню капусту, редиску, інші хрестоцвіті культури заселяють та пошкоджують хрестоцвіті блішки, триває літ та відкладання яєць капустяною, на цибулі – цибулевою мухами. У плантаціях картоплі колорадський жук заселив та живиться на 2-5% рослин, у південних областях відкладає яйця. В південних областях у приватному секторі на цибулі виявлено розвиток пероноспорозу.
Читайте також: Захисні заходи для ріпаку у весняно-літній період
У південних областях Степу та Закарпаття і Полісся розпочався літ яблуневої плодожерки. Відмічено поодинокий літ сливової плодожерки та вишневої мухи, в степових, лісостепових областях – триває літ американського білого метелика. Продовжують пошкоджувати листковий апарат садові довгоносики, листокрутки, яблунева міль, попелиці, кліщі. Набувають поширення борошниста роса та парша на яблуні, кучерявість листків персика. Зокрема, період тривалого зволоження на фоні понижених температур негативно вплинув на розвиток кісточкових порід та сприяв їх ураженню моніліозом. Ним охоплено 5-15% пагонів на абрикосі, 4-10% пагонів на вишні та 10-35% квіток на черешні.
На виноградниках спостерігався літ гронової листокрутки. У Степу та Закарпатській області відмічено заселення та пошкодження молодих листочків виноградним зуднем. В Одеської області на виноградниках продовжується розвиток мілдью.
Триває літ травневих хрущів, насамперед у Лісостепу та деяких областях Полісся. У лісосмугах середня чисельність хрущів на дерево становила 2-18 екз.
У Степу та Лісостепу дротяники та несправжні дротяники за чисельності 0,3-3 екз. на кв.м пошкодили 2% сходів кукурудзи, соняшнику та цукрових буряків. У посівах гороху, кукурудзи, соняшнику піщаний мідляк за чисельності 0,5-1, макс. 3 екз. на кв.м пошкодив 1-10% рослин. В південних областях відмічено літ совки-гамми, східних та центральних – чортополохівки.
В неорних землях, багаторічних травах Одеської області відбувається літ лучного метелика, інтенсивністю 1-2 екз. на 50 кроків. В місцях резервації (неорні землі, балки, толоки) Дніпропетровської області спостерігається переміщення личинок нестадних саранових (0,4-4 екз. на кв.м). За віковим складам личинки І віку становили 40%, ІІ – 60%.
За матеріалами superagronom.com
