Про це на своїй сторінці у Facebook розповів віцепрезидент "Української горіхової асоціації" Геннадій Юдін, передає УПОА.
З урахуванням фактичних потреб садівників, письмових звернень галузевих асоціацій з цього приводу, в МРЕТ було прийнято Наказ № 711 від 17.12.19 року про перерозподіл коштів у рамках бюджетної програми. Завдяки цьому, 80 млн грн додатково перенаправлено на компенсацію посадкового матеріалу, що дало можливість повністю компенсувати заявки садівників.
Зазначається, що остаточно 280 млн грн були розподілені наступним чином:
- 160,228 млн грн направлено на компенсацію посадкового матеріалу;
- 120 млн грн направлено на компенсацію холодильників з РГС, сортувальних ліній, морозильних камер.
У Бюджеті-2019 законодавчо затверджений даний обсяг коштів, виділених для бюджетної програми розвитку садівництва – 400 млн грн на весь рік. До закінчення роботи Держказначейства в поточному році, яке повинне виплатити решту 280 млн грн садівникам, залишилися лічені дні.
Проте 19 грудня стало відомо, що Кабінет міністрів через брак грошей заморозив частину бюджетних виплат. За вказівкою прем’єр-міністра України платежі зупинені до кінця року 2019 року.
Державна казначейська служба України продовжить фінансувати тільки захищені статті бюджету (зарплати, пенсії, всі соціальні платежі), а також всі зареєстровані за 11 місяців зобов’язання, на які відкриті асигнування.
Читайте також: Держпідтримка АПК у 2020 році від Уряду «технократів»: спадковість, нововведення, пріоритети
Як уточнює прес-служба Міністерства фінансів, всі інші платежі, які були зареєстровані вже в грудні, будуть проведені після аналізу їх пріоритетності разом з розпорядниками бюджетних коштів, з огляду на невиконання доходів держбюджету за одинадцять місяців 2019 року.
"Ось тут і починається найцікавіше. Чи стосується невиконання доходів держбюджету безпосередньо садівників та повернення їм 280 млн грн, що залишилися? Давайте проаналізуємо. По-перше, в Бюджеті-2019 законодавчо встановлена сума за бюджетною програмою 2801350 "Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляду за ними" – 400 млн грн, які з урахуванням компенсацій, виділених в першому півріччі близько 120 млн грн і другому півріччі близько 280 млн грн повністю, ні на копійку більше, не виходять за "червону лінію" асигнувань, передбачених в Бюджеті-2019″, – зауважує Юдін.
Також він зазначає, що по-друге, садівнича галузь є експортно-орієнтованою і збільшує надходження валюти в країну протягом останніх п’яти років. Динаміка експортних продажів продукції садівництва в структурі зовнішньої торгівлі України постійно значно вище порівняно з динамікою українського експорту в цілому.
Так, наприклад, експорт з України за даними Держкомстату, в 2017 році виріс порівняно з минулорічним на 119,0%, а експорт продукції галузі садівництва (Код 08 УКТЗЕД) – на 131,8%.
Минулого року український експорт виріс на 109,4%, а експорт продукції галузі садівництва – на 117,0%.
За одинадцять місяців поточного зростання експорту порівняно з аналогічним періодом 2018 року склав 106,3%, а експорт продукції галузі садівництва – 111,3%.
По-третє, садівнича галузь з експорту власної продукції за одинадцять місяців 2019 року ($229,695 млн) вже перевершила експорт власної продукції за весь минулий рік ($228,55 млн).
По-четверте, якщо порівнювати показники експорту продукції садівництва за одинадцять місяців 2018 року ($206,287 млн) з показниками експорту продукції садівництва за одинадцять місяців поточного року ($229,695 млн), то садівнича галузь збільшила надходження в валютну скарбничку України на $23,408 млн. А це, в перерахунку за поточним курсом (23,325) складе близько 546,0 млн грн.
"Тому повернемося до питання – чи стосуються поточні проблеми з наповненням держбюджету повернення садівникам 280 млн грн чи ні? Мені здається, що відповідь можна висловити старою народною приказкою: За позику віддяка!!! Садівники вже сьогодні, без майбутніх експортних валютних надходжень за грудень (прогноз – не менше $33 млн) вже з лишком відпрацювали бюджетні інвестиції в них. Або ж уряд для садівників має іншу відповідь?", – заявляє Юдін.
Читайте також: Ринок плодово-ягідної продукції: стан, прогнози та рентабельність
Українська плодоовочева асоціація (УПОА) також неодноразово брала участь у засіданнях та піднімала питання щодо підтримки садівників, компенсації посадкового матеріалу, холодильників з РГС, сортувальних ліній, морозильних камер, заборон експорту плодоовочевої продукції, а також відкриття нових ринків збуту.
"Сподіваємось, що питання із затримкою компенсацій садівникам вирішаться вже найближчим часом, адже багато хто з фермерів розраховує на ці виплати і планує покрити свої заборговоності за рахунок цих компенсацій. Однак, подібні ситуації ніяким чином не підвищують довіру українських садівників до уряду. З кожним роком Україна нарощує експорт фруктів, горіхів та винограду, і все більше вітчизняних виробників звертають увагу на продажі своєї продукції саме за кордон. При чому, географія поставок постійно розширюється. Так, наприклад, у сезоні 2018/2019 Україна експортувала яблуко в 50 країн світу, при цьому 41% всіх поставок яблука припало на азійський регіон. Відкриття нових ринків збуту для українських садівників стало можливим завдяки проведенню ряду торгівельних місій в азійських та європейських країнах, які були організовані за підтримки Українскької плодоовочевої асоціації", – зауважує директор з розвитку УПОА Катерина Звєрєва.
Виконавчий директор УПОА Семен Крамаренко відзначає, що Україна має величезний потенціал експорту плодоовочевої продукції, який ще не вдалося розкрити повною мірою. Так, наразі українські виробники яблук очікують відкриття доступу до ринку Індії, який є доволі привабливим для українських експортерів.
«Також УПОА неоднаразово зверталася до уряду з проханням ініціювати переговори зі скасування Єгиптом імпортного мита, а також розпочати переговори про доступ до ринку Соціалістичної Республіки В’єтнам. На думку експертів УПОА дані ринки є одними з найбільш перспективних для експорту українського яблука", – розповідає Крамаренко.
