Про це йдеться, у повідомленні ФАО ООН, передає GrainTrade.
Зазначається, що паніка з боку великих імпортерів, наприклад, борошномелів або урядів, може спровокувати кризу. Зміна поведінки у закупівлях продовольства може призвести до збоїв у глобальній системі постачання.
Останніми тижнями в усіх країнах світу, від Сінгапуру до США, спостерігалися черги в супермаркетах, де покупці в надмірних кількостях купували крупи, дезінфектори та навіть туалетний папір.
У ФАО повідомляють, що ф’ючерс на пшеницю в Чикаго, що є світовим еталоном, минулого тижня виріс на 6%, що є найбільшим тижневим зростанням останніх 9 місяців. Ціни на ріпак в Таїланді, що є другим світовим експортером зерна, виросли до найвищого з серпня 2013 р. рівня.
У Франції панічні закупівлі борошна та макарон на тлі активного експорту пшениці дестабілізували роботу портів та борошномельних підприємств, зерно до яких неможливо вчасно поставити через дефіцит автотранспорту.
Читайте також: Україна не збирається обмежувати агроекспорт, – Качка
Експерти вважають, що новою глобальною проблемою невдовзі стане логістика. Обмеження, запроваджені окремими країнами ЄС на кордонах, також зупиняють поставки продовольства.
За оцінками USDA, світові кінцеві запаси пшениці у 2019/20 МР виростуть в порівнянні з минулорічними з 277,57 до 287,14 млн тонн, а запаси рису – з 175,3 до 182,3 млн тонн.
У США для виробництва біоетанолу використовується 140 млн тонн кукурудзи. Скорочення виробництва після падіння цін на нафту дозволить використати частину зерна для продовольства.
Проте наразі азійські покупці не надто активні, оскільки не розуміють, яким буде попит на зерно надалі, у червні або липні, оскільки туристичний та ресторанний бізнес майже паралізований.
Країни-експортери нафти на Близькому Сході, які також є нетто-імпортерами зерна, імовірно матимуть значні фінансові проблеми, оскільки цього року нафта вже втратила 60% своєї вартості. Внаслідок падіння цін на нафту та девальвації валют такі країни суттєво скоротять імпорт зерна.
